Акушерство. Підручник. Хміль

Розділ VI. Діагностика вагітності

Діагностувати вагітність — означає встановити факт вагітності та її термін. Діагноз вагітності ґрунтується на підставі скарг, анамнезу, об’єктивних даних: загального огляду, спеціального зовнішнього і внутрішнього (бімануального піхвового) акушерських досліджень, лабораторних, біологічних, імунологічних, ультразвукового, фоно- й електрокардіографічного методів обстеження.

Діагностика вагітності ранніх термінів

У ранні терміни діагноз вагітності встановлюють на основі оцінки комплексу сумнівних та ймовірних ознак.

Сумнівні (гадані) ознаки з’являються у вагітних з огляду на загальні зміни в організмі й проявляються суб’єктивними відчуттями.

До них належать:

зміни смаку (відраза до певних видів страв — жирних, м’ясних тощо, підвищена схильність до споживання кислої та солоної їжі);
диспептичні розлади (нудота, частіше зранку, блювання);
зміни нюху (відраза до запаху парфумів, тютюнового диму тощо);
емоційна лабільність (зміни настрою, дратівливість, збудження, депресія);
пігментація шкіри обличчя, білої лінії живота, сосків, навколососкових ділянок.

Такі симптоми бувають не лише у вагітних, але й при іншій патології, тому за ними можна тільки припустити наявність вагітності.

Ймовірні (вірогідні) ознаки — це об’єктивні зміни з боку статевих органів і молочних залоз.

До них належать:

припинення менструації;
збільшення молочних залоз і виділення молозива із сосків;
ціаноз слизової оболонки піхви і шийки матки;
збільшення матки, розм’якшення в ділянці перешийка, ущільнення матки під впливом механічного подразнення, асиметрія (що зумовлено імплантацією плодового яйця).

Серед додаткових методів діагностики вагітності ранніх термінів розрізняють біологічні, імунологічні, ехографічні та інші.

Суть біологічних та імунологічних методів полягає у визначенні в біологічному матеріалі (плазмі крові та сечі) речовин, специфічних для вагітності, зокрема гормону білкової природи, що синтезується хоріоном — хоріонічного гонадотропіну (ХГ).

Імунологічні методи ґрунтуються на реєстрації імунологічних реакцій in vitro. Основними є тест із затримкою аглютинації, радіоімунний аналіз, ферментозв’язаний імуносорбентний аналіз. У сучасному акушерстві використовують здебільшого готові набори для визначення наявності ХГ в сечі (тест на вагітність).

Ультразвукове дослідження (УЗД). За допомогою сучасної апаратури (рис. 6.1) вагітність можна визначити з 5-6-го тижня від 1-го дня останньої менструації, або з 4-го тижня при трансабдомінальній і з 3-го — при трансвагінальній ехоскопїї.