Акушерство. Підручник. Хміль

Розділ XXI. Акушерські операції

Оперативне розродження та догляд за породіллями

При патологічних пологах часто виникає акушерська ситуація, яка зумовлює необхідність застосування оперативних втручань. Рішення про проведення тієї чи іншої операції приймає лікар чи консиліум лікарів, виходячи з акушерської ситуації та керуючись інтересами матері й плода. Акушерці, яка працює в операційному блоці акушерського стаціонару, належить винятково важлива роль, для виконання якої вона повинна знати особливості кожної з акушерських операцій.

Акушерські операції виконують у плановому чи негайному (ургентному) порядку. Оскільки більшість втручань в акушерстві проводять за невідкладними показаннями, у пологовому стаціонарі постійно необхідна чергова операційна та анестезіологічна служба, черговий неонатолог та відповідний середній медичний персонал: операційна сестра, сестра-анестезистка та медична сестра відділення новонароджених.

Кожну операцію виконують за певними показаннями.

Показання — це сукупність причин, що зумовлюють необхідність проведення певного оперативного втручання. Виконати операцію можна лише за відповідних умов.

Умови — це сукупність обставин, які дозволяють проведення даної операції. Існують загальні умови, а саме:

• наявність операційної, відповідного обладнання та інструментарію;
• присутність хірурга, який володіє технікою операції;
• наявність анестезіологічно-реанімаційної служби;
• згода хворої (вагітної, роділлі, породіллі) на операцію.

Крім цих умов, необхідні особливі умови для кожної конкретної операції, за відсутності яких операція технічно неможлива (наприклад, накладання акушерських щипців при недостатньому розкритті шийки матки), чи навіть небезпечна для життя пацієнтки (кесарів розтин за наявності в організмі жінки інфекції може призвести до тяжких запальних ускладнень).

Усі акушерські операції проводить лікар.

В окремих випадках, за умов, коли акушерка самостійно веде пологи (у невеликих родопомічних закладах, де немає цілодобового чергування лікарів), за виникнення ускладнень, наприклад, кровотечі у третьому періоді пологів чи ранньому післяпологовому періоді, загрози розриву промежини з метою надання невідкладної допомоги роділлі акушерка повинна вміти виконати, дотримуючи усіх правил асептики та антисептики, без застосування загального наркозу такі операції: ручне відділення та виділення плаценти, ручну ревізію порожнини матки, амніотомію, епізіотомію або перінеотомію, зашивання епізіотомної рани або розриву промежини І чи II ступеня.

Акушерка операцій не виконує. До її обов’язків входить вчасний виклик лікаря і надання долікарської допомоги. До прибуття лікаря акушерка вживає заходів для підтримання життєдіяльності плода (профілактика та лікування гіпоксії), а також готує вагітну чи роділлю до операції.

Підготовка вагітної до операції

Готуючи вагітну до планової операції, їй проводять клініко-лабораторне обстеження, що включає загальний та біохімічний аналіз крові, дослідження крові на сифіліс та ВІЛ, визначення групи крові та резус-фактора, загальний аналіз сечі, дослідження піхвової мікрофлори, ЕКГ. Для контролю стану плода проводять ультразвукове дослідження, кардіотахографію. Перед плановою операцією вагітну оглядають стоматолог, терапевт, анестезіолог. При виявленні відхилень від норми проводять корекцію — лікування анемії, гіпоксії плода, санацію піхви. Напередодні операції жінка не вечеряє, зранку не снідає. Їй проводять санобробку: зголюють волосся з лобка та зовнішніх статевих органів, ставлять очисну клізму, проводять гігієнічний душ. Безпосередньо перед операцією вагітній спорожнюють сечовий міхур, на час операції вводять постійний катетер.

Підготовка хворої до ургентної операції у більшості випадків дуже обмежена за часом (інколи до кількох хвилин). Якщо дозволяють обставини, проводять спорожнення кишечника за допомогою очисної клізми (у випадку кровотечі, загрози розриву матки клізма протипоказана). Перед операцією, яку проводять під ендотрахеальним наркозом, якщо хвора нещодавно приймала їжу, доцільно провести промивання шлунка або аспірацію шлункового вмісту з метою профілактики синдрому Мендельсона (під час операції може статися регургітація, і кислий вміст шлунка потрапить у трахею і легені). За необхідності зголюють волосся на лобку. Якщо можливо, хвора приймає душ. Обов’язково проводять спорожнення сечового міхура або введення постійного катетера.

Обов’язки операційної акушерки

До обов’язків операційної акушерки входить підготовка та стерилізація операційного інструментарію та білизни, шовного та перев’язувального матеріалу. У великих стаціонарах інструментарій стерилізують централізовано. Операційна акушерка проводить контроль стерилізації шляхом бакпосівів. Дату і результат дослідження заносять у спеціальний журнал. Перед початком робочого дня операційна акушерка перевіряє стан операційного стола і надійність, фіксації рухомих його частин, оглядає безтіньові лампи, переконується у їх нормальній роботі. Операційна має бути обладнана бактерицидними лампами — настінними або пересувними. Перед початком роботи, у перервах та після закінчення операційного дня проводять опромінення приміщень упродовж щонайменше години. В цей час в операційній не має бути нікого, щоб уникнути негативного впливу на організм людини ультрафіолетових променів. До обов’язків операційної акушерки входить систематичне спостереження та бактеріологічний контроль за якістю дотримання вимог до санітарно-епідеміологічного стану приміщень, твердого інвентарю, білизни, інструментарію, тому регулярно проводяться бакпосіви змивів з поверхонь усіх предметів, які є в операційній. Ретельне виконання правил асептики та антисептики є основною умовою зменшення ризику післяопераційних інфекційних ускладнень.