Зарубіжна література. Повторне видання. 7 клас. Ніколенко

Літературна балада

Хочеш розгадати таємницю, зазирни в себе...

Йоганн-Вольфганг Ґете

Фольклор — джерело літератури. Літературні балади виникли пізніше від народних, але взірцем для них стали саме фольклорні твори. У літературних баладах виявилися усталені ознаки жанру — невеликий обсяг, незначна кількість подій і персонажів, напружений і динамічний сюжет, фантастичні елементи тощо. Водночас літературні балади мають свою специфіку. Якщо народні балади існували в різних варіантах, то літературні мають один варіант — авторський. Авторська позиція в літературних баладах виражена яскраво й потужно, а коло тем і проблем значно ширше, ніж у фольклорних творах, актуальне для певного часу та країни. Літературні балади втратили зв’язок з піснями, танцями. Водночас народні й літературні балади єднає атмосфера чогось неймовірного, таємничого, стрімкий розвиток подій, швидкі зміни персонажів і незвичайна кінцівка. Часто в баладах діють міфологічні (янголи, русалки, гноми, ельфи тощо) та легендарні (історичні діячі) персонажі, використано традиційні національні символи.

Пам'ятник вільшаному королю — герою однойменної балади Й.-В. Ґете, м. Єна (Німеччина). Сучасне фото

Різновиди балад. За тематикою літературні балади поділяють на фантастичні, історичні (або історико-героїчні), соціально-побутові тощо. Значний внесок у розвиток жанру балади зробили Франсуа Війон (Франція), Роберт Бернс, Джон Кітс, Семюель Колрідж, Джордж Байрон, Роберт-Льюїс Стівенсон (Англія), Йоганн-Вольфганг Ґете, Фрідріх Шиллер, Генріх Гейне (Німеччина), Адам Міцкевич (Польща), Тарас Шевченко, Петро Гулак-Артемовський, Борис Грінченко (Україна) та ін. Жанр балади розвивається і нині. Вона є у творчості сучасних письменників і письменниць — Дмитра Павличка, Івана Драча, Ліни Костенко та ін.

Теорія літератури

Балада (з французької ballade, від прованської ballаr — танцювати) — жанр фольклору і літератури, у якому органічно поєднані розповідь (епос) і людські почуття (лірика). Тому баладу називають ліро-епічним жанром (або ліро-епосом).

Ознаки народної та літературної балад

Народна балада	Літературна балада
1	2
Колективний автор (народ)	Індивідуальне авторство (письменник/письменниця)
Традиційна будова	Вільна будова
Провідні теми й проблеми — нещасливе кохання, помста, людські стосунки, героїчні діяння, фантастичні події тощо	Широке коло тем і проблем — кохання, історичні події, боротьба за незалежність, питання людського буття тощо

Продовження таблиці

1	2
Зв’язок з піснею, танцем	Поширення у словесній формі
Існування в різних варіантах	Існування в одному авторському варіанті
Народні мотиви (зрада, розлука й повернення, передчуття, лиховісні сили, боротьба зі смертю, перетворення тощо) та образи (зокрема, фантастичні)	Творче використання автором традицій фольклору (фантастика, традиційні образи, символи, гіперболи, постійні епітети, метафори, порівняння та ін.)
Віршована та невіршована (прозова) форми	Віршована форма, балада інтегрується з іншими літературними жанрами (вірш, поема)

Балада — жанр музичного мистецтва

Балада — жанр не лише фольклору та літератури, а й музичного мистецтва. Знайдіть в інтернеті й послухайте 1-2 музичні балади композиторів Едварда Гріга, Фридерика Шопена, Ференца Ліста. Висловте враження усно або у формі малюнків.

Кадри з кінофільму «Шопен. Бажання кохання» (режисер Єжи Антчак, Польща, 2002)

Фрідріх Шиллер

(1759-1805)

Уявляй людей такими, якими вони мають бути, якщо ти бажаєш на них впливати, проте уявляй їх такими, якими вони є насправді, якщо тобі треба діяти поруч із ними.

Фрідріх Шиллер

Як ви розумієте поняття «шляхетність», «честь», «гідність»? Наведіть приклади, які їх ілюструють.

Ім’я Йоганна-Крістофа-Фрідріха Шиллера є символом мужності та творчої свободи. Народився він у м. Марбаху (Німеччина). Тоді Німеччина була поділена на багато окремих держав, тому важливою справою для неї було об’єднання німців і формування національної культури.

На той час герцог Вюртемберзький, який був жорстоким правителем, але вдавав освіченого монарха, створив воєнну школу (пізніше — академія) у м. Штутгарті. У цій школі навчався Фрідріх Шиллер. Уся система навчання там була дуже суворою, за найменшу провину карали різками. Герцог примітив юного Фрідріха й змусив його піти до академії на вісім років. У 1780 р. юнак закінчив медичний факультет академії і став військовим лікарем. У цей період він почав створювати власні вірші та п’єси. Проте герцог заборонив йому писати будь-що, крім медичних документів. За порушення наказу Фрідріхові Шиллеру погрожували в’язницею, і він утік. Так почалися його мандри Європою. Письменник багато працював, вивчав філософію, історію і культуру. У його творчості поступово утверджувалися образ сильної особистості, ідеали добра, справедливості, честі й правди.

Кадри з кінофільму «Шиллер» (режисер Мартін Вайнхарт, Німеччина, 2005)

Улітку 1787 р. Фрідріх Шиллер оселився у Веймарі. Це невеличке місто стало культурним центром Німеччини. Там жили письменник Йоганн-Вольфганг Ґете, композитори Ференц Ліст, Йоганн Штраус, Ріхард Вагнер, Йоганн-Себастьян Бах та ін. 1797 рік у житті Йоганна-Вольфганга Ґете і Фрідріха Шиллера називають «роком балад». Листуючись, поети обов’язково додавали до своїх листів віршовані твори. Так, у 1797 р. з’явилися балади Фрідріха Шиллера «Рукавичка», «Нурець», «Івікові журавлі», «Лицар Тогенбург» та ін.

Останні роки життя поета були затьмарені хворобою, яка перешкоджала йому працювати. Помер він 9 травня 1805 року в сорокап’ятирічному віці.

«РУКАВИЧКА»

Історія створення. За основу твору Фрідріх Шиллер узяв подію, яка нібито відбулася при дворі французького короля Франциска І (1515-1547). Прототип героя балади — лицар Делорж, про подвиги якого збереглося багато легенд і фольклорних переказів.

Світ звірів і світ людей. У баладі «Рукавичка» немає нічого фантастичного, вона наближена до реального життя. У творі чітко визначено два світи: світ звірів (лев, тигр, два леопарди) і світ людей (король Франциск, придворні дами, лицарі та ін.). У тваринному світі триває боротьба не на життя, а на смерть. Така сама жорстока боротьба відбувається і між людьми. Король Франциск розважається, улаштовуючи бійки у своєму звіринці. Куніґунда заради власного задоволення здатна послати на смерть закоханого в неї лицаря Делоржа. Рукавичка — лише привід для розваги. Куніґунда змушує Делоржа підняти її, а присутні мовчки спостерігають за жорстокою грою, як нещодавно споглядали бій звірів. Отже, хижих звірів можна сприймати як алегорію жорстокого світу людей.

Замок Шамбор. Франція. Сучасне фото

Франсуа Клуе. Портрет Франциска І. 1525 р.

Образ Делоржа. В образі лицаря Делоржа втілено ідеал сміливості й лицарської честі. За допомогою цього образу автор засуджує хижі закони суспільства, утверджуючи духовні цінності. Лицар Делорж не лише демонструє мужність і хоробрість, а й зберігає внутрішню незалежність і гідність.

Секрет імені Куніґунда

Ім’я Kunigund — скорочена форма жіночого імені Kunigunde/Kunigunda, поширеного в Європі за часів Середньовіччя в аристократичних колах (Куніґунде, або Куніґунда). Вибір цього імені не випадковий для Фрідріха Шиллера: воно складається із частин «kunniі» та «gund». Перша — це слово на позначення родинних стосунків та кланових відносин, друга — боротьба. Називаючи так героїню, поет вказує на випробування для лицаря та підступність красуні.

Рукавичка

(1797)

Балада

1. Чому Куніґунда зраділа, коли Делорж приніс їй рукавичку?

2. Як би, на вашу думку, вона поставилася до нього, якби він не виконав її завдання?

Ждучи на грища й забави,

В звіринці своїм величаво

Король Франциск сидів;

Тіснились вельможі при троні,

А кругом, на високім балконі,

Дам барвистий вінок процвів.

Король дав знак рукою —

І з ґрат сторожкою стопою

Виходить лев;

Але не лунає рев:

Пустелі друг

Зором німим обводить круг

Арени —

І випростав з позіхом члени,

І гривою стряс густою,

І ліг самотою.

І знову владар маше рукою —

На знак царський

Тигр жаський

З клітки рине тісної

Скоком потужним;

Лева він бачить і виє,

Напружує шию,

Кола страшні вибиває хвостом

І лиже рот язиком;

І кроком несміло-пружним

Лева обходить він

І, волі невольний син,

Повнить арену риком

Хрипким і диким.

Погас його рев луною,

І осторонь хижий ліг.

І знову владар махає рукою —

І зіво дверей вивертає їх:

Двох леопардів прудких;

В буянні мужнього палу

Тигра вони напали;

Той лапою б’є їх тяжкою,

І вже підводиться лев;

Його могутній рев

Прогримів — і став спокій;

І, не давши волі злобі рвучкій,

Люті лягли по короткім бою.

Нової жде битви вельможне гроно.

І раптом упала з балкона

Рукавичка красної дами

Між хижаками.

І мовить лицарю юна

Куніґунда, глузлива красуня:

video-text

«Щодня, щогодини, лицарю мій,

Присягаєтесь ви в любові своїй —

Принести рукавичку прошу я вас!»

І лицар Делорж поспішає, і враз

Збігає вниз безстрашно,

І кроком твердим

Ступає між звіром тим,

І бере рукавичку відважно.

І, повні подиву й жаху німого,

Лицарі й дами глядять на нього,

А він, спокійний, назад іде —

І гомін безмежний навколо росте

На честь його перемоги.

Куніґунда героя очима вітає —

Той погляд щастя йому обіцяє,

Але, зійшовши під крики бучні,

Він рукавичку в лице їй кинув:

«Подяки, дамо, не треба мені!» —

Сказав і її покинув.

(Переклад Михайла Ореста)

presentations

express lesson

Лукас Кранах Старший. Молода жінка. Після 1530 р.

Ентоні ван Дейк. Портрет лицаря з червоною пов'язкою. 1625-1627 рр.

АКТИВНОСТІ

check yourself

Комунікація

1. Назвіть провідних персонажів твору.

2. Де відбуваються події в баладі?

3. Розкажіть про «розваги» при дворі короля Франциска, висловте своє ставлення.

Аналіз та інтерпретація

5. Поділіть баладу на частини, дайте їм назви. Складіть план твору.

6. Який момент твору можна назвати кульмінаційним? Аргументуйте.

8. Як ви гадаєте, чи випадково впала рукавичка Куніґунди в центр звіринця? Дайте власну оцінку вчинку дами.

9. Що автор засуджує і що прославляє в баладі?

Творче самовираження

10. Створіть буктрейлер (або сценарій мультфільму) за змістом балади «Рукавичка». Доберіть або намалюйте ілюстрації.

Цифрові навички

11. Знайдіть в інтернеті інформацію про лицарство в Західній Європі. Підготуйте презентацію.

Дослідження і проєкти

12. Випишіть епітети й метафори, які характеризують: а) Делоржа; б) Куніґунду; в) королівський двір. Які риси характеру вони увиразнюють?

Життєві ситуації

13. Чи не порушив Делорж кодекс лицаря? Чи не образив він даму? Доведіть свою думку.

14. Чи варто випробовувати кохання, наражаючи людей на ризик? Що є критерієм справжнього кохання?