Світова література. 5 клас. Ніколенко

Вступ до поеми «Руслан і Людмила»

Історія створення

Олександр Пушкін розпочав поему «Руслан і Людмила» 1817 р., коли навчався ще в Ліцеї, а завершив 1820 р. в Петербурзі. Того ж року поема з’явилася в російських журналах, одразу зробивши ім’я автора знаменитим. Він послав твір видатному письменнику того часу — Василю Жуковському, якого вважав своїм учителем. Після виходу поеми В. Жуковський щиро зрадів успіхам юного поета й подарував йому свій портрет із написом: «Переможцю-учневі від переможеного вчителя». До другого видання поеми (вийшло друком 1828 р.) митець спеціально написав вступ, навіяний розповідями няні, Орини Родіонівни, у Михайлівському.

Читаємо виразно та вдумливо

Край лукомор’я¹ дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:

Щодня, щоночі кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч — спів заводить,

Ліворуч — казку повіда.

Дива там: лісовик² там бродить,

В гіллі русалка³ спить бліда;

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на куриних ніжках

Без вікон, без дверей стоїть;

В примарах там ліси й долини;

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

Та ще й дозорець їх морський;

Там королевич мимоходом

Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом

Через ліси, через моря

Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,

А бурий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,

Вперед сама собою йде;

Там цар Кащей

над злотом чахне⁴;

Там руський дух...

там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;

Край моря бачив дуб зелений;

Під ним сидів, і кіт учений

Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: добрі люди,

Нехай для вас ця казка буде...

(Переклад Миколи Терещенка)

¹ Лукомор’є (рос. лукоморье) — морська затока; вигин морського (або річкового) берега.

² Лісовик (рос. леший) — образ в усній народній творчості, постає в подобі дуже старого кошлатого діда; уособлює небезпеку, що підстерігає людину в лісі; збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм.

³ Русалка — образ в усній народній творчості, богиня водоймища; у давніх народних переказах утілено уявлення про те, що молоді вродливі дівчата живуть на самому дні річок, мають довге волосся й риб’ячий хвіст, заворожують і кличуть людей у воду, де вони можуть загинути.

⁴ Чахнути — утрачати силу, здоров’я.

О. Куркін. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила». 1970 р.

* * *

У лукоморья дуб зелёный;

Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот учёный

Всё ходит по цепи кругом;

Идёт направо — песнь заводит,

Налево — сказку говорит.

Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей;

Там лес и дол видений полны;

Там о заре прихлынут волны

На брег песчаный и пустой,

И тридцать витязей прекрасных

Чредой из вод выходят ясных,

И с ними дядька их морской;

Там королевич мимоходом

Пленяет грозного царя;

Там в облаках перед народом

Через леса, через моря

Колдун несёт богатыря;

В темнице там царевна тужит,

А бурый волк ей верно служит;

Там ступа с Бабою Ягой

Идёт, бредёт сама собой;

Там царь Кащей

над златом чахнет;

Там русской дух...

там Русью пахнет!

И там я был, и мёд я пил;

У моря видел дуб зелёный;

Под ним сидел, и кот учёный

Свои мне сказки говорил.

Одну я помню: сказку эту

Поведаю теперь я свету...

Ю. Валкович. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила». Друга половина XX ст.

Коментарі

Хто такий кіт учений і чому саме цей образ подано на початку вступу до поеми «Руслан і Людмила*? Кіт є традиційним образом у казкових творах різних країн. У давнину люди вважали, що кіт є добрим духом дому й охоронцем дітей. Крім того, оскільки кіт наділений властивістю бачити не тільки вдень, а й уночі, йому приписували здатність відати те, чого не знали люди. Тобто це був кіт-віщун, іншими словами, — «кіт учений», «ученість» якого вимірювалася не знаннями, а мудрістю. У народних переказах кіт також наділявся властивістю говорити — кіт-баюн (давньорус. баяти, тобто розповідати). Отже, кіт у пушкінському творі втілює вічну мудрість людства, у тому числі давнього фольклору (він співає пісні, розповідає казки). У вступі цей образ створює атмосферу домашності й водночас казковості, таємничості.

Дуб зелений — це втілення вічності життя, його постійного коловороту, оновлення, цілісності. Дуб був священним деревом у різних народів, у тому числі слов’янських. Обожнення дуба в глибоку давнину пов’язано з його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини, з якої люди робили житло та інші речі. Дуб також утілює єдність людини та природи.

Робота з текстом

• 1. Назвіть казкових персонажів, яких поет згадує у вступі до поеми «Руслан і Людмила».
• 2. Назвіть чарівні предмети, які згадуються у творі, пригадайте, у яких народних казках вони використовуються, визначте властивості цих предметів.
• 3. Чи можливе в будь-якому фольклорному творі поєднання героїв і чарівних предметів із різних казок? Чому це стало можливим у творі О. Пушкіна?
• 4. Як ви зрозуміли вирази руський дух, Руссю пахне? Розкрийте їх значення у творі.

Порівнюємо

Порівняйте російський оригінал та український переклад твору й дайте відповіді на запитання.

• 1. Чи всі персонажі, що є в оригіналі, присутні в перекладі М. Терещенка?
• 2. Чи вдалося перекладачеві зберегти їхні описи й оцінки? Доведіть це.
• 3. Відзначте місця, де є розбіжності оригіналу й перекладу. Як ви думаєте, чому не всі складники оригіналу можна абсолютно точно перекласти іншою мовою?

Краса слова

Олександр Пушкін у вірші двічі використовує слово «золото» в значенні коштовного металу, цінності. У першому випадку — це золотий ланцюг на дубі, по ньому ходить кіт учений, розповідаючи свої казки й співаючи пісні. В іншому місці ми читаємо про золото царя Кащея, над яким той чахне. Уявіть собі золотий ланцюг на зеленому дубі, кота біля нього... Автор створив для читача чудову картину, а золотий колір тільки увиразнює цю красу, відкриту для всіх. А тепер спробуйте уявити Кащея та його золото. Автор вже не підказує нам подробиць, акцентує увагу тільки на одному слові — чахне, що означає загибель Кащея.

Працюємо з творами мистецтва

Порівняйте ілюстрації Ю. Валковича та О. Куркіна до вірша О. Пушкіна. Знайдіть спільне й відмінне в них. Як художники підкреслили, що вони ілюструють саме літературну, а не народну казку?