Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 2. 8 клас. Ніколенко

Бароко в європейському мистецтві та літературі

Душа людини — місце, де зустрічаються Бог і диявол.

Педро Кальдерон де ла Барка

• Підготуйте короткі повідомлення про діяльність видатних науковців XVI—XVII ст. (Галілео Галілей, Йоганн Кеплер, Рене Декарт, Готфрід-Вільгельм Лейбніц, Ісаак Ньютон та ін. — один за вибором). Чому їх називають геніями світу? Які їхні відкриття використовують у наш час?

Історична ситуація. У XVII ст. Західну Європу охопили складні соціальні й духовні процеси. У цей час тривала криза феодалізму, водночас відбувалися формування національних держав, об’єднання країн під владою могутніх монархів. Тому XVII ст. називають епохою абсолютизму, або монархії.

Європейські монархи підтримували мистецтво й науку, вступали в союз із церквою, намагаючись панувати у сфері ідеології. Релігія продовжувала перебувати на провідних позиціях у країнах Західної Європи, проте її вплив дещо ослаб унаслідок розвитку науки і техніки.

Вплив наукових відкриттів на бачення світу та людини. Завдяки дослідженням Галілео Галілея, Йоганна Кеплера, Рене Декарта, Готфріда-Вільгельма Лейбніца, Ісаака Ньютона та інших учених світ постав перед людьми не статичним і завершеним у своїх формах, а рухливим, безмежним, мінливим і не пізнаним до кінця. У ньому, згідно з науковими уявленнями того часу, діяли не тільки Божі закони, а й закони природні — сили й стихії, які людина почала пізнавати.

presentation

Фонтан Треві, м. Рим (Італія). Початок будівництва 1735 р. Сучасне фото

У Європі з’явилися перші наукові товариства: Лондонське наукове товариство і Паризька академія. Значення науки дедалі зростало. Можна стверджувати, що в XVII ст. відбувся духовний переворот, який спричинив руйнацію традиційних уявлень про Всесвіт і формування нової картини світу.

Особливістю мистецтва XVII ст. є співіснування в ньому двох художніх напрямів — бароко і класицизму. Класицисти шукали порядку й гармонії в суперечливому світі, а представники бароко показували його драматизм, таємничість і стихійність.

Концепція світу в культурі бароко. Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності виявів, безмежності й мінливості. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели безкінечність буття, представники бароко намагалися осягнути природні стихії, навколишнє середовище, оточення людини. При цьому вони усвідомлювали обмеженість раціоналістичних засобів пізнання і тому значну роль відводили інтуїції, безпосередньому відчуттю, «прозрінню серця».

У культурі бароко утвердилося уявлення про світ як про поєднання суперечливих начал, про арену боротьби протилежних сил — світла й темряви, добра і зла, життя і смерті, Бога і диявола. Світ зображується митцями бароко в моменти найбільшої напруги, і людина як невід’ємна частина світового буття бере участь у розв’язанні його конфліктів, перебирає на себе весь тягар відповідальності.

Однак представники бароко вміли бачити не тільки драматичні аспекти життя, а і його красу, намагалися через естетичне знайти вихід із кола глибоких суперечностей. Напрочуд тісно поєднані в бароко почуття жаху й відчаю і жага до життя. Святкові форми бароко мали на меті створити для людини прообраз «раю на землі», аби через красу наблизитися до Бога.

Митців у епоху Бароко почали цікавити не тільки досконалі прояви буття, а й дисгармонійні, фантастичні, навіть потворні явища. Звідси — атмосфера містики, чогось надзвичайного, що перебуває поза межами свідомості.

Д. Веласкес. Меніни. 1656 р.

Д. Веласкес. Портрет інфанти Маргарити. 1659 р.

Образ людини в добу Бароко. Образ людини в бароковому мистецтві складний і багатогранний, характеризується суперечливістю та напруженістю духовного буття, інтенсивністю емоцій, силою пристрастей. Людині в барокових творах доводиться постійно долати внутрішні конфлікти. У внутрішньому світі героїв стикаються дух і плоть, нице і піднесене, нестримна жага насолод і суворий аскетизм.

Взаємини людини з Богом набувають глибокого особистісного характеру, вона постійно відчуває присутність вищого начала у світі, але шлях до нього пролягає через важкі пошуки й вагання. Головним сюжетом барокового мистецтва стає духовне випробування людини, земне життя якої сповнене сум’яття і страждання.

Дж. Бертіні. Галілео Галілей показує телескоп у Венеції. 1858 р.

М. Караваджо. Юнак із лютнею. 1596 р.

Філософська проблематика. Виразною ознакою бароко є універсальність художнього мислення, космічність бачення. Митці зображують не просто епізоди із життя людей, а буття людства у всесвітньому, глобальному масштабі. У їхніх творах ідеться про боротьбу одвічних начал, безкінечність космосу і місце людини в складному й розбурханому світі.

Стиль бароко. У бароко поєднані традиції епох Середньовіччя і Відродження, античні й християнські мотиви, релігійне та світське начала. Барокові твори залишають враження неспокою, бентежать розум і серце, хвилюють уяву. Цьому сприяють контрасти, символи, алегорії, перебільшення, іносказання тощо. Твори бароко вирізняються яскравою метафоричністю і символічністю, вони розраховані не на логічне сприймання, а передовсім на роботу уяви.

Рембрандт. Повернення блудного сина. 1669 р.

М. Караваджо. Нарцис біля струмка. 1600 р.

Л. Берніні. Аполлон і Дафна. 1622-1624 рр.

Яскравими представниками бароко в Західній Європі були Луїс де Ґонгора, Педро Кальдерон де ла Барка, Тірсо де Моліна (Іспанія), Торквато Тассо і Джамбаттиста Маріно (Італія), Джон Мільтон і Джон Донн (Англія), Ганс-Якоб-Крістоф Гріммельсгаузен (Німеччина) та ін.

Бароко в європейських країнах не було однорідним. Воно виявлялося в різних течіях — консептизмі, гонгоризмі, маринізмі, «метафізичній поезії» та ін.

Синтез традицій Середньовіччя та Ренесансу в барокових творах

Середньовіччя

Відродження

Бароко

Бог — центр Всесвіту

Людина — центр Всесвіту

Людина у складних стосунках із Богом

Поширення християнства

Відродження античної культури

Поєднання християнських і античних традицій

Культ Бога

Культ сильної людини

Віра в духовні можливості людини

Світ — непізнанний і жахливий, справжнє життя не на землі, а на небі

Єдність, гармонійність світу

Намагання проникнути в таємниці земного світу, який втрачає цілісність і гармонійність; протиставлення духовного буття земній марноті

Опора на віру

Опора на розум

Спроба примирити розум і віру

Релігійний характер культури

Світський характер культури

Поєднання релігійних і світських мотивів

Ускладненість готики

Простота, гармонійність форм

Різноманітність, синтетизм форм

Бароко в мистецтві Європи XVII ст.

Бароко виявилося в різних видах мистецтва: літературі, архітектурі, живописі, музиці, скульптурі. Архітектурі бароко властиві широта форм, плавні криволінійні форми, неврівноважені композиції. Архітектурні ансамблі органічно вписувалися в навколишнє середовище. Яскравим прикладом архітектурного бароко є церква Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане, збудована за проєктом Ф. Борроміні. З полотен великих художників доби Бароко (Д. Веласкес, М. Караваджо, П.-П. Рубенс, Рембрандт та ін.) дивляться люди, котрі живуть складним духовним життям, охоплені пристрастями й суперечностями. У скульптурі бароко привертає увагу живописність композицій, динамізм, плинність ліній, що створює враження мінливості й постійного руху образів (Л. Берніні та ін.). Бароко в музиці представляють Георг-Фрідріх Гендель та Йоганн-Себастьян Бах, хоча їхня творчість виходить за межі цього напряму. Для музичного бароко характерні сильні образи, прагнення відобразити внутрішній світ людини, драматизм її почуттів.

Я. Вермеєр. Дівчина з перловою сережкою. 1665 р.

Собор Святого Юра, м. Львів. 1744-1762 рр. Сучасне фото

Основні ознаки бароко як художнього напряму в Західній Європі

  • 1. Світ зображено безмежним, суперечливим і таємничим.
  • 2. Людина в мистецтві бароко постає як осереддя боротьби добра і зла, Бога і диявола, піднесеного і ницого.
  • 3. Динамічні форми, що покликані відтворити рухливість світу та внутрішнього стану людини (динамізм виявляється в мінливості людських почуттів та емоцій, сюжетах руху — мандрівка, випробування тощо).
  • 4. Поєднання традицій Середньовіччя і Ренесансу.
  • 5. Важлива роль алегорій, контрастів, символів, метафор та інших засобів виразності.

АКТИВНОСТІ

Комунікація

  • 1. Коли і за яких умов розвивалося бароко в Європі?
  • 2. У яких регіонах воно виявилося найяскравіше? Назвіть представників бароко в різних країнах.
  • 3. Які наукові відкриття вплинули на зміну світосприйняття в XVII ст.?

Аналіз та інтерпретація

  • 4. Охарактеризуйте барокових персонажів. Чим вони відрізняються від героїв та героїнь доби Ренесансу?
  • 5. Які уявлення про світ існували в добу Бароко?
  • 6. Визначте художні особливості барокових творів.
  • 7. Які ознаки стилю бароко, на вашу думку, сформувалися під впливом античності, а які — під впливом християнства?

Творче самовираження

  • 8. Опишіть один із шедеврів (за вибором) бароко (7-10 речень).

Цифрові навички

  • 9. За допомогою інтернету підготуйте презентацію про 1-2 видатних митців бароко в образотворчому (Дієго Веласкес, Мікеланджело Караваджо, Пітер-Пауль Рубенс, Харменс ван Рейн Рембрандт та ін.) або музичному (Георг-Фрідріх Гендель, Йоганн-Себастьян Бах та ін.) мистецтві.
  • 10. Віднайдіть в інтернеті фотографії архітектурних шедеврів епохи Бароко. Чим вони відрізняються від споруд епох Середньовіччя і Ренесансу?

Дослідження і проєкти

  • 11. Робота в групах. Підготуйте проєкт про 1-2 пам’ятки архітектури бароко в Західній Європі.

Життєві ситуації

  • 12. Чи може людина досягти особистого щастя, якщо керуватиметься лише розумом, інтелектуальними здібностями?
  • 13. Як ви розумієте одне із ключових понять бароко «життя серця»? Чи важливе воно для вас?
  • 14. У добу Бароко митці приділяли значну увагу інтуїції. Що це означає? Чи маєте ви інтуїцію і як її використовуєте?

check yourself


buymeacoffee