Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 2. 8 клас. Ніколенко

Бароко в європейському мистецтві та літературі

Душа людини — місце, де зустрічаються Бог і диявол.

Педро Кальдерон де ла Барка

• Підготуйте короткі повідомлення про діяльність видатних науковців XVI—XVII ст. (Галілео Галілей, Йоганн Кеплер, Рене Декарт, Готфрід-Вільгельм Лейбніц, Ісаак Ньютон та ін. — один за вибором). Чому їх називають геніями світу? Які їхні відкриття використовують у наш час?

Історична ситуація. У XVII ст. Західну Європу охопили складні соціальні й духовні процеси. У цей час тривала криза феодалізму, водночас відбувалися формування національних держав, об’єднання країн під владою могутніх монархів. Тому XVII ст. називають епохою абсолютизму, або монархії.

Європейські монархи підтримували мистецтво й науку, вступали в союз із церквою, намагаючись панувати у сфері ідеології. Релігія продовжувала перебувати на провідних позиціях у країнах Західної Європи, проте її вплив дещо ослаб унаслідок розвитку науки і техніки.

Вплив наукових відкриттів на бачення світу та людини. Завдяки дослідженням Галілео Галілея, Йоганна Кеплера, Рене Декарта, Готфріда-Вільгельма Лейбніца, Ісаака Ньютона та інших учених світ постав перед людьми не статичним і завершеним у своїх формах, а рухливим, безмежним, мінливим і не пізнаним до кінця. У ньому, згідно з науковими уявленнями того часу, діяли не тільки Божі закони, а й закони природні — сили й стихії, які людина почала пізнавати.

presentation

Фонтан Треві, м. Рим (Італія). Початок будівництва 1735 р. Сучасне фото

У Європі з’явилися перші наукові товариства: Лондонське наукове товариство і Паризька академія. Значення науки дедалі зростало. Можна стверджувати, що в XVII ст. відбувся духовний переворот, який спричинив руйнацію традиційних уявлень про Всесвіт і формування нової картини світу.

Особливістю мистецтва XVII ст. є співіснування в ньому двох художніх напрямів — бароко і класицизму. Класицисти шукали порядку й гармонії в суперечливому світі, а представники бароко показували його драматизм, таємничість і стихійність.

Концепція світу в культурі бароко. Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності виявів, безмежності й мінливості. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели безкінечність буття, представники бароко намагалися осягнути природні стихії, навколишнє середовище, оточення людини. При цьому вони усвідомлювали обмеженість раціоналістичних засобів пізнання і тому значну роль відводили інтуїції, безпосередньому відчуттю, «прозрінню серця».

У культурі бароко утвердилося уявлення про світ як про поєднання суперечливих начал, про арену боротьби протилежних сил — світла й темряви, добра і зла, життя і смерті, Бога і диявола. Світ зображується митцями бароко в моменти найбільшої напруги, і людина як невід’ємна частина світового буття бере участь у розв’язанні його конфліктів, перебирає на себе весь тягар відповідальності.

Однак представники бароко вміли бачити не тільки драматичні аспекти життя, а і його красу, намагалися через естетичне знайти вихід із кола глибоких суперечностей. Напрочуд тісно поєднані в бароко почуття жаху й відчаю і жага до життя. Святкові форми бароко мали на меті створити для людини прообраз «раю на землі», аби через красу наблизитися до Бога.

Митців у епоху Бароко почали цікавити не тільки досконалі прояви буття, а й дисгармонійні, фантастичні, навіть потворні явища. Звідси — атмосфера містики, чогось надзвичайного, що перебуває поза межами свідомості.

Д. Веласкес. Меніни. 1656 р.

Д. Веласкес. Портрет інфанти Маргарити. 1659 р.

Образ людини в добу Бароко. Образ людини в бароковому мистецтві складний і багатогранний, характеризується суперечливістю та напруженістю духовного буття, інтенсивністю емоцій, силою пристрастей. Людині в барокових творах доводиться постійно долати внутрішні конфлікти. У внутрішньому світі героїв стикаються дух і плоть, нице і піднесене, нестримна жага насолод і суворий аскетизм.

Взаємини людини з Богом набувають глибокого особистісного характеру, вона постійно відчуває присутність вищого начала у світі, але шлях до нього пролягає через важкі пошуки й вагання. Головним сюжетом барокового мистецтва стає духовне випробування людини, земне життя якої сповнене сум’яття і страждання.

Дж. Бертіні. Галілео Галілей показує телескоп у Венеції. 1858 р.

М. Караваджо. Юнак із лютнею. 1596 р.

Філософська проблематика. Виразною ознакою бароко є універсальність художнього мислення, космічність бачення. Митці зображують не просто епізоди із життя людей, а буття людства у всесвітньому, глобальному масштабі. У їхніх творах ідеться про боротьбу одвічних начал, безкінечність космосу і місце людини в складному й розбурханому світі.

Стиль бароко. У бароко поєднані традиції епох Середньовіччя і Відродження, античні й християнські мотиви, релігійне та світське начала. Барокові твори залишають враження неспокою, бентежать розум і серце, хвилюють уяву. Цьому сприяють контрасти, символи, алегорії, перебільшення, іносказання тощо. Твори бароко вирізняються яскравою метафоричністю і символічністю, вони розраховані не на логічне сприймання, а передовсім на роботу уяви.

Рембрандт. Повернення блудного сина. 1669 р.

М. Караваджо. Нарцис біля струмка. 1600 р.

Л. Берніні. Аполлон і Дафна. 1622-1624 рр.

Яскравими представниками бароко в Західній Європі були Луїс де Ґонгора, Педро Кальдерон де ла Барка, Тірсо де Моліна (Іспанія), Торквато Тассо і Джамбаттиста Маріно (Італія), Джон Мільтон і Джон Донн (Англія), Ганс-Якоб-Крістоф Гріммельсгаузен (Німеччина) та ін.

Бароко в європейських країнах не було однорідним. Воно виявлялося в різних течіях — консептизмі, гонгоризмі, маринізмі, «метафізичній поезії» та ін.

Синтез традицій Середньовіччя та Ренесансу в барокових творах

Середньовіччя	Відродження	Бароко
Бог — центр Всесвіту	Людина — центр Всесвіту	Людина у складних стосунках із Богом
Поширення християнства	Відродження античної культури	Поєднання християнських і античних традицій
Культ Бога	Культ сильної людини	Віра в духовні можливості людини
Світ — непізнанний і жахливий, справжнє життя не на землі, а на небі	Єдність, гармонійність світу	Намагання проникнути в таємниці земного світу, який втрачає цілісність і гармонійність; протиставлення духовного буття земній марноті
Опора на віру	Опора на розум	Спроба примирити розум і віру
Релігійний характер культури	Світський характер культури	Поєднання релігійних і світських мотивів
Ускладненість готики	Простота, гармонійність форм	Різноманітність, синтетизм форм

Бароко в мистецтві Європи XVII ст.

Бароко виявилося в різних видах мистецтва: літературі, архітектурі, живописі, музиці, скульптурі. Архітектурі бароко властиві широта форм, плавні криволінійні форми, неврівноважені композиції. Архітектурні ансамблі органічно вписувалися в навколишнє середовище. Яскравим прикладом архітектурного бароко є церква Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане, збудована за проєктом Ф. Борроміні. З полотен великих художників доби Бароко (Д. Веласкес, М. Караваджо, П.-П. Рубенс, Рембрандт та ін.) дивляться люди, котрі живуть складним духовним життям, охоплені пристрастями й суперечностями. У скульптурі бароко привертає увагу живописність композицій, динамізм, плинність ліній, що створює враження мінливості й постійного руху образів (Л. Берніні та ін.). Бароко в музиці представляють Георг-Фрідріх Гендель та Йоганн-Себастьян Бах, хоча їхня творчість виходить за межі цього напряму. Для музичного бароко характерні сильні образи, прагнення відобразити внутрішній світ людини, драматизм її почуттів.

Я. Вермеєр. Дівчина з перловою сережкою. 1665 р.

Собор Святого Юра, м. Львів. 1744-1762 рр. Сучасне фото

Основні ознаки бароко як художнього напряму в Західній Європі

1. Світ зображено безмежним, суперечливим і таємничим.
2. Людина в мистецтві бароко постає як осереддя боротьби добра і зла, Бога і диявола, піднесеного і ницого.
3. Динамічні форми, що покликані відтворити рухливість світу та внутрішнього стану людини (динамізм виявляється в мінливості людських почуттів та емоцій, сюжетах руху — мандрівка, випробування тощо).
4. Поєднання традицій Середньовіччя і Ренесансу.
5. Важлива роль алегорій, контрастів, символів, метафор та інших засобів виразності.

АКТИВНОСТІ

Комунікація

1. Коли і за яких умов розвивалося бароко в Європі?
2. У яких регіонах воно виявилося найяскравіше? Назвіть представників бароко в різних країнах.
3. Які наукові відкриття вплинули на зміну світосприйняття в XVII ст.?

Аналіз та інтерпретація

4. Охарактеризуйте барокових персонажів. Чим вони відрізняються від героїв та героїнь доби Ренесансу?
5. Які уявлення про світ існували в добу Бароко?
6. Визначте художні особливості барокових творів.
7. Які ознаки стилю бароко, на вашу думку, сформувалися під впливом античності, а які — під впливом християнства?

Творче самовираження

8. Опишіть один із шедеврів (за вибором) бароко (7-10 речень).

Цифрові навички

9. За допомогою інтернету підготуйте презентацію про 1-2 видатних митців бароко в образотворчому (Дієго Веласкес, Мікеланджело Караваджо, Пітер-Пауль Рубенс, Харменс ван Рейн Рембрандт та ін.) або музичному (Георг-Фрідріх Гендель, Йоганн-Себастьян Бах та ін.) мистецтві.
10. Віднайдіть в інтернеті фотографії архітектурних шедеврів епохи Бароко. Чим вони відрізняються від споруд епох Середньовіччя і Ренесансу?

Дослідження і проєкти

11. Робота в групах. Підготуйте проєкт про 1-2 пам’ятки архітектури бароко в Західній Європі.

Життєві ситуації

12. Чи може людина досягти особистого щастя, якщо керуватиметься лише розумом, інтелектуальними здібностями?
13. Як ви розумієте одне із ключових понять бароко «життя серця»? Чи важливе воно для вас?
14. У добу Бароко митці приділяли значну увагу інтуїції. Що це означає? Чи маєте ви інтуїцію і як її використовуєте?

check yourself

Зміст