Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 1. 8 клас. Ніколенко

«Пісня про Роланда»

Героїчний епос — це не просто зібрання пісень про давні події, а твір, що виконує високу культурну місію.

Р. Менендес Підаль

Що для вас означає поняття «патріотизм»? Хто такі справжні українські патріоти? Наведіть приклади. Чи можете ви себе назвати патріотом України?

Релігійні війни в середньовічній Європі. У «Пісні про Роланда» (прибл. 1100 р., опубл. 1837 р.) відображено ті часи, коли значна частина іспанських земель була під владою арабів, а країна франків межувала з арабськими володіннями. На Піренейському півострові тривала визвольна боротьба проти маврів1. Король Франції Карл Великий намагався розширювати кордони своєї країни й упроваджувати християнство, що призводило до сутичок із маврами. Ці та інші історичні події, пов’язані з релігійними війнами й утвердженням сильної королівської влади та впливу церкви, були поетично переосмислені у творах французького героїчного епосу, які називали жести (франц. chansons de geste — пісні про діяння). Ці поеми були призначені для співу, точніше — для декламації під акомпанемент арфи або віоли (невеличка скрипка). Виконавцями поем, а нерідко і їх авторами, були мандрівні співці — жонглери. В одній із таких поем — «Пісні про Роланда» — поєднані міф і правда, історія і вигадка.

1 Маври — назва арабів та берберів Північно-Західної Африки, які спові­дували іслам у період VII—XVII ст. Цей термін застосовують також до арабів та берберів, які завоювали Іспанію й оселилися там у VIII ст., і до тієї частини мешканців завойованих територій (та їхніх нащадків), які стали мусульма­нами. Оскільки деякі з арабських завойовників Іспанії належали до негроїд­ної раси, цей термін використовували в середні віки щодо будь-якої людини з темною шкірою. Через свою неточність терміна «маври» не вживають фахівці-історики.

Історична основа твору. У 778 р. король Франції Карл Великий, який мав певні інтереси в північно-східній Іспанії, втрутився у внутрішні справи іспанських маврів. Карла покликав на допомогу Ібн аль-Арабі, мусульманський правитель на півночі країни. Його згодом усунув халіф Абдеррахман, котрий прагнув створити в Іспанії самостійну мусульманську державу. Карл вирушив у похід до Іспанії. Частина його армії заволоділа Хероною (Каталонія), а друга частина, якою він керував особисто, пройшла Піренеї та підкорила Пампелуну (Наварра). Згодом обидві частини армії з’єдналися біля Сарагоси. Звістка про повстання саксів1 відволікла Карла, і він вирушив назад. Ар’єргард2 Карла постраждав від нападу басків3. У цьому бою, за свідченнями біографів Карла, загинули Еґіхард, Ансельм і Хруодланд — королівські лицарі (васали4).

1 Сакси — одне із германських племен.

2 Ар’єргард — військовий підрозділ, що охороняє військо при поході від фронту в тил або вздовж фронту.

3 Баски — народ, який із часів Середньовіччя жив у Південно-Західній Євро­пі, на Піренейському півострові.

4 Васал (від лат. uassus — слуга) — у середні віки в Західній Європі фео­дал, що одержував земельні володіння і був залежним від іншого, могутнішо­го феодала-сеньйора (сюзерена). Васал мав щодо сюзерена низку повинностей, зокрема надавав йому військову допомогу, брав участь у нарадах сюзерена тощо. Віддана служба васала своєму володареві була однією із чеснот лицарів у Середньовіччі.

С. Марміон. Великі французькі хроніки. Мініатюра. XV ст.

А. Верард. Ронсевальський бій. 1493 р.

Переосмислення реальних подій у героїчному епосі. Коротка подорож Карла до північної Іспанії перетворилася в «Пісні про Роланда» на широку панораму семирічної війни французів-християн проти маврів. У «Пісні про Роланда» йдеться про загибель графа Роланда (ймовірно, його прототипом став лицар Хруодланд, про якого згадувалося у хроніках), племінника короля Карла, у битві проти маврів у Ронсевальській ущелині, а також про зраду вітчима Роланда Ганелона і помсту Карла за смерть Роланда і дванадцятьох перів. Замість басків, від яких реально постраждав ар’єргард Карла, у творі зображено маврів. Боротьба проти них має релігійний підтекст. Випадкову загибель ар’єргарду Карла Великого у творі змальовано в легендарному піднесеному стилі — як великий подвиг в ім’я Бога, Франції і короля. У «Пісні про Роланда» з’являється додатковий епізод — повернення Карла, його велика битва і покарання маврів за смерть своїх васалів. Окрема розповідь — про зраду і непокору Ганелона, що уособлює всіх тих феодалів, які протистояли королеві та його владі.

Особливості сюжету і композиції. Події в «Пісні про Роланда» розвиваються стрімко й напружено. Зав’язкою є посольство Бланкандріна від царя Марсілія з брехливою обіцянкою маврів підкоритися французам, а також посольство Ганелона в табір маврів, де він зраджує Роланда й національні інтереси. Розвиток подій охоплює переміщення французьких військ: Карл повертає свої основні загони на Ахен, а Роланд із дванадцятьма перами й ар’єргардом залишається прикривати відхід короля; після загибелі ар’єргарду Карл повертається назад. Розв’язкою всіх конфліктів у «Пісні про Роланда» є велична перемога французів над маврами, хрещення жителів Сарагоси, повернення Карла із військом в Ахен, суд над Ганелоном і урочисте прийняття християнської віри Брамімондою, дружиною короля маврів Марсілія. «Пісня про Роланда» має своєрідне обрамлення: на початку і в кінці твору змальовано широку картину релігійної війни, яку веде Карл Великий за утвердження християнських ідей.

Патріотичні ідеї у творі. «Пісня про Роланда» утверджує ідеї захисту християнської віри, об’єднання країни під владою короля, виконання священного обов’язку заради батьківщини. Героїчний зміст поеми втілено в образах франків — славних захисників вітчизни, мужніх і шляхетних лицарів.

Карл Великий. Короля Франції змальовано в піднесеному стилі. Епітет, що його супроводжує, — «сивобородий», тобто мудрий і справедливий. Він думає про Францію і про те, як утвердити ім’я Бога та християнські ідеї на всій землі. Король дбає і про своїх воїнів, ніжно любить Роланда, готовий помститися за своїх васалів у жорстокому бою.

Роланд. Цей художній образ є втіленням народної мрії про ідеального героя-лицаря, захисника батьківщини та християнської віри. Він сміливий, відчайдушний, відданий Франції, Богові й королю. Роланд уміє воювати, але в бою не забуває про своїх товаришів, поспішає їм на допомогу. Він не лише мужній, а й шляхетний лицар. Роланда згубила його нерозважливість і гарячкуватість. Коли стало відомо, що сили маврів значно перевищують сили французів, Олів’єр запропонував Роландові засурмити в ріг (Оліфант), щоб Карл почув і повернув назад своє військо. Проте Роланд відмовився. Це призвело ар’єргард до загибелі, а сам Роланд загинув героїчною смертю. Помираючи, він повернув своє обличчя до ворожої землі, щоб співвітчизники, які знайдуть його, знали, що він не уникав небезпеки й помер як герой.

Ганелон. Це вітчим Роланда, феодал, підданий Карла Великого. Він розумний і сміливий, але переважають у ньому негативні якості — злість, заздрість, підступність, лицемірство. Він злякався, коли Роланд запропонував його кандидатуру на роль посла до короля маврів Марсілія, бо боявся смерті в таборі ворога. Ганелон вирушає до Сарагоси й під час переговорів з маврами зраджує Роланда. Він сказав їм, що Роланд «найсміливіший воїн», опора Карла, а як вбити його — «припиняться всі війни». Ганелон виказує Марсілію секрет, де перебуватиме Роланд з ар’єргардом (Ронсевальська ущелина) і скільки у нього буде війська. Отже, здійснивши такий ганебний вчинок, Ганелон повстав проти короля і проти Бога. Однак плани Ганелона здійснилися не повністю. У фіналі твору його очікує справедливе покарання: Карл Великий засуджує його до страти. В образі Ганелона викрито жорстокість і свавілля середньовічних феодалів, їхнє протистояння королівській владі, а також негативні людські якості.

Олів’єр. Друг Роланда, хоробрий і рішучий лицар, виявляє справжню доблесть у війні проти маврів. Він поміркованіший у своїх рішеннях і вчинках, аніж Роланд. Перед смертю Олів’єр дорікає Роландові за нерозсудливість, але не засуджує його. Він подібний на Роланда в тому, що не хоче загинути безславною смертю. Олів’єр помирає героїчно, сподіваючись, що народ складе про нього та його друзів пісні.

Турпін-архієпископ. Цей образ уособлює духовну силу, що супроводжує франків у війні з маврами. Іменем Бога Турпін надихає французів на перемогу і сам бере участь у боротьбі. Турпін — радник Роланда, Олів’єра і самого Карла Великого. Його присутність забезпечує Божу підтримку в Ронсевальській ущелині. Турпін дбає про душі французів на землі й після їхньої смерті. Тому Турпін радить Роландові засурмити в його ріг, коли стало зрозуміло, що французи гинуть: тоді їхні тіла не дістануться маврам і собакам, а будуть належно поховані співвітчизниками, щоб душі героїв спокійно перейшли в інший світ.

presentation

Г. Вегенер. Ілюстрація до твору «Пісня про Роланда». 1917 р.

Де розташована Ронсевальська ущелина?

Ронсевальська ущелина — місцевість у Піренеях поміж містечками Ронсесвальєс (Іспанія) та Сен-Жан-П’є-де-Пор (Франція). Згідно з легендою, на цьому місці 15 серпня 778 р. загинув лицар Карла Великого Роланд.

Ронсевальська ущелина. Піренеї (Іспанія). Сучасне фото

Яку зброю використовували в Середньовіччі?

У героїчному епосі «Пісня про Роланда» відображено особливості культури того часу. Так, мечі бійців мають назви: у Роланда є меч Дюрандаль, у Карла — Жуайоз, у Турпена — Альмас, в Олів’єра — Антеклер, у Баліганта — Пресіоз, у Ганелона — Морглес. Коні героїв теж мають виразні імена й наділені богатирською силою: кінь Роланда — Вельянтіф, кінь Карла — Тансандор, кінь Ганелона — Ташбрюн. Французи йдуть у бій із вигуком «Монжуа!» (це також назва прапора Карла Великого), а маври кричать «Пресьоз!» (за назвою меча Баліганта). Карл Великий має давній спис, історія якого пов’язана з легендою про загибель Христа, — символ влади й могутності, освячений кров’ю Спасителя.

Кадр із кінофільму «Пісня про Роланда» (режисер Ф. Кассанті, Франція, 1979)

Пісня про Роланда

ПОЕМА

(Уривки)

Битва триває

Якою є справжня дружба? Чи можна назвати стосунки Роланда й Олів’єра дружбою? Доведіть текстом.

(...) Відчув тут Олів’єр смертельну рану,

Та знав — для помсти мало часу має,

І з люттю кинувся в жорстоку січу,

Від списів та щитів тріски летіли,

А з ними руки, голови і плечі,

Хто бачив ту розправу з ворогами,

Як маври падали, розтяті навпіл,

Запам’ята назавжди переможця

І не забуде бойовий клич Карла,

Дзвінкий, гучний крик графа «Монжуа!».

А потім він Роланда зве до себе:

«Мій побратиме, підійдіть-но швидше,

От-от моя кончина, слід прощатись!».

Аой!

Карл Великий молиться перед битвою. Вітраж у Шартрському соборі, м. Шартр (Франція). Сучасне фото

Битва Роланда. Вітраж у Шартрському соборі, м. Шартр (Франція). Сучасне фото

Роланд в обличчя Олів’єра глянув,

Воно знекровлене, бліде й мертвотне,

Струмить червона цівка крові з тіла

Й важкими краплями спада на землю.

Роланд сказав: «О Боже! Яке лихо!

Геройство ваше вас згубило, друже!

Таких відважних світ іще не бачив!

О горе! Франціє-красуне, зараз

Від тебе йдуть васали, слуги вірні,

Лишається одна, осиротіла,

Страшне відчує Імператор горе...».

І знепритомнів, впав коню на шию.

Аой!

Роланд в сідлі, оговтався він врешті,

А Олів’єр, поранений смертельно,

Втрачає кров, в очах його мутніє,

І вже не бачить ні здаля, ні зблизька,

Де побратим, а де заклятий ворог.

І раптом він зіткнувся із Роландом,

Та, друга не впізнавши, в шолом вдарив.

Розсік аж до наносника надвоє,

Не зачепивши ледве лоба графа.

Здивовано Роланд на нього глянув

І з ніжністю й теплом спитав у друга:

«Мій побратиме, вдарили навмисне?

Це ж я, Роланд, люблю усім вас серцем.

Ніколи не було між нами звади».

«О друже, — каже той, — ваш голос чую,

Та вас не бачу. Присягаюсь Богом —

Невмисний мій удар, і я жалкую!»

Роланд сказав: «Він не пошкодив, брате,

Бог свідок, я простив удар ваш хибний!».

І друзі міцно й ніжно обнялися,

Простилися з любов’ю. Так розстались... (...)

Роланд б’ється з маврами, проте хоче знати, чи прийде Карл, тому сурмить у ріг Оліфант. На його поклик відгукнулися всі сурми війська Карла. Маври зрозуміли, що король уже близько, і вирішили згубити Роланда.

(...) Коли Роланд побачив наступ вражий,

Відчув він силу, гордість і відвагу.

Поки живий, завзято буде битись.

Сів на коня, прудкого Вельянтіфа,

Ударив острогами золотими

І кинувсь в саму гущу сарацинів.

Слідом за ним з мечем архієпископ.

А маври закричали: «Всі рятуйтесь!

Король могутній повернувсь, тікайте!

Французькі сурми близько вже лунають!».

Ніколи граф Роланд не міг терпіти

пихатих гордіїв, страхополохів

І зрадників, злостивих і негідних.

Сказав архієпископу Турпіну:

«Ви піший, сіре, на коні сиджу я,

Але залишусь з вами, вас не кину,

Поділимо і радості, і горе.

Ніколи й ні для кого вас не зраджу.

А за наскок віддячим бусурманам

І нагадаймо вдари Дюрандаля!».

Турпін: «До бою, хай тремтять невірні!

А прийде Карл, то він за нас помститься!».

Волають маври: «Горе нам, нещасним!

Для нас цей день став днем страшної згуби,

Ми втратили всіх перів і сеньйорів,

А Карл з великим військом повернувся.

Ми чуєм звук французьких сурем ясний,

Та поклик “Монжуа!” іще гучніший.

І граф Роланд подвоїв наче сили,

Ніхто його перебороть не зможе!

Ю.-Ш. фон Карольсфельд. Битва шістьох. 1816 р.

Ще спробуймо поцілить — і облишмо!».

Так і зробили. Враз дроти летючі

Посипались, списи і піки, стріли

Пошматували панцир, щит пробили,

Та жодне вістря шкіру не прошило.

А Вельянтіф отримав ран зо тридцять,

І врешті замертво він впав під графом.

Та сарацини врозтіч, а на полі

Зоставсь один Роланд. Один, самітній...

Аой!

(Переклад Вадима та Нінелі Пащенків)

Смерть Роланда

Про кого/що думає Роланд перед смертю? Про які якості його характеру це свідчить?

(...) Роланд відчув, що смерть вже зовсім близько,

Вона іде від голови до серця.

У тінь сосни високої лягає

Він долілиць, в траву зелену й ніжну,

Підклав під себе меч і Оліфант свій,

Звернув обличчя до землі невірних,

Аби відразу стало зрозуміло

І Карлові, і лицарям-баронам,

Що він, Роланд, помер як переможець.

Відпущення гріхів у Бога просить

Й до Неба рукавицю простягає.

Аой!

Невідомий художник. Вороги нападають на Роланда Мініатюра. XIV ст.

Граф розумів — життя його скінчилось...

На пагорбі лежить лицем до маврів,

Рукою в груди б’є слабою мляво:

«О Боже, дай моїм гріхам прощення,

Великим і малим від дня появи

Мене на світ і до самої смерті».

Знов простяга до Бога рукавицю:

Небесні ангели летять до нього.

Аой!

Роланд лежить зомлілий під сосною,

Лицем у бік країв іспанських дальніх.

Спливло багато спогадів яскравих:

Численні землі, всі мечем узяті,

Красуня-Франція, рідня привітна,

І Карл Великий, володар і вчитель...

Від згадок цих не стримав сліз небога,

Важких зітхань...

Та не забув й про себе,

Бо визнає свій гріх, блага прощення в Бога:

«Отець небесний, ти брехні не знаєш!

Ти вивів з мертвих Лазаря святого,

Ти Даниїла спас від лютих левів,

Врятуй мене од мук, страждань посмертних

За ті гріхи, що їх в житті накоїв!».

Він простягнув до Бога рукавицю,

І Гавриїл прийняв її ласкаво...

Роланд, на груди голову схиливши,

Схрестивши руки, смерті ждав покірно.

Ж. Фуке. Смерть Роланда. Мініатюра. XV ст.

I Бог послав до нього херувимів.

Злетіли з Неба Рафаїл-заступник

І Михаїл, потвор злих переможець,

І сам архангел Гавриїл святійший...

Віднесли душу графа в Райські кущі!

(Переклад Вадима та Нінелі Пащенків)

Український Роланд

Онуком українського письменника Івана Франка був Роланд Франко, названий на честь славного французького лицаря. Учений-інженер, дипломат, громадський діяч, він самовіддано служив своїй Батьківщині. Завдяки діяльності Р. Франка Україна отримала від Великої Британії науково-дослідну станцію «Академік Вернадський» в Антарктиці. Він сприяв створенню фільму «Захар Беркут», заснував Міжнародну премію імені Івана Франка та родинний музей у Києві.

Роланд Франко біля пам'ятника Іванові Франку. Національний музей І. Франка, с. Нагуєвичі (Львівська обл.)

АКТИВНОСТІ

Комунікація

  • 1. Які риси характеру Роланда виявляються в сцені битви?
  • 2. Яким постає Роланд в останні хвилини життя? Куди він повернув обличчя? Поясніть («Смерть Роланда»).
  • 3. Прокоментуйте вчинок Олів’єра і ставлення до нього Роланда («Битва триває»).

Аналіз та інтерпретація

  • 4. Знайдіть епітети, метафори, порівняння, які розкривають образ Роланда.
  • 5. Доведіть, що Роланд — справжній лицар.

Творче самовираження

  • 6. Якими ви уявляєте персонажів твору «Пісня про Роланда»? Опишіть (усно) і створіть 1-2 малюнки або комікс.

Цифрові навички

  • 7. Назвіть імена янголів, які зійшли з неба до Роланда («Смерть Роланда»). Чому вони прилетіли до героя? За допомогою інтернету встановіть біблійні значення імен янголів та сфери, за які вони відповідають.

Дослідження і проєкти

  • 8. Підготуйте проєкт «Увічнення легендарного образу Роланда в Європі» . Зберіть інформацію про скульптури, твори живопису тощо. Створіть презентацію.
  • 9. До якого континенту належить Піренейський півострів, де відбувалися події «Пісні про Роланда»? Які країни розташовані на ньому, а які межують із ними? Покажіть на мапі місця, де відбуваються події твору «Пісня про Роланда».

Життєві ситуації

  • 10. Які чесноти втілено в образі лицаря Роланда?
  • 11. Кого б ви назвали славними українськими лицарями?

check yourself


buymeacoffee