Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 1. 8 клас. Ніколенко

Розділ 2. Чарівний дух давнини

Володимир Мономах

(1053-1125)

А коли добре щось умієте —

того не забувайте,

а чого не вмієте —

то того учітесь...

Володимир Мономах

1. Які риси характеру, на вашу думку, необхідні для того, щоб стати видатним правителем?

2. Чому важливо об’єднувати людей навколо спільної мети?

Володимир Мономах — один із найвидатніших князів Київської Русі, син київського князя Всеволода Ярославича і візантійської княгині Марії з роду Мономахів. Упродовж свого життя він здійснив 83 великі походи проти половців, спорудив оборонні укріплення на півдні держави, об’єднав навколо Києва більшість земель, чим здобув неабияку славу й популярність серед населення.

У шістдесятирічному віці Володимир став Великим князем київським за запрошенням віча. Незважаючи на вік, він вражав сучасників своєю енергією та працездатністю. Під час його правління Київська Русь досягла політичного та економічного розквіту: князь зміцнив кордони держави, здобув остаточну перемогу над половцями, а також дбав про справедливість для всіх верств населення, закріпивши права бідних у своєму законодавстві.

presentation

Софійський собор, м. Київ. Сучасне фото

Доба Мономаха характеризувалася також піднесенням культури Київської держави: зведено нові архітектурні споруди, з’явилися чудові твори літератури та живопису, розвивалася освіта. Великий князь зумів заявити про значення Київської Русі на міжнародній арені.

Володимир Мономах був високоосвіченою людиною, знавцем перекладної та оригінальної літератури, вільно володів п’ятьма мовами. Як талановитий письменник свого часу, залишив рукописну збірку творів «Повчання дітям», лист до князя Олега й молитви.

Похований у Софійському соборі в Києві.

«ПОВЧАННЯ ДІТЯМ»

Сила мудрості. «Повчання дітям» Володимира Мономаха — визначна пам’ятка літератури Київської Русі, що збереглася в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ». З погляду літератури — це приклад популярного в античній та середньовічній літературі жанру повчань, а також перша спроба життєпису в давній українській літературі. Твір органічно поєднує дидактичні та автобіографічні елементи, через які автор передає нащадкам свій життєвий досвід та мудрість.

Володимир Мономах постає перед нами не лише як князь, а і як мудрець та вчитель. Він ділиться власними поглядами на життя, роздумами про християнську мораль, важливість освіти та необхідність дотримання обов’язків перед ближніми.

Світ цінностей. Основні цінності, які Мономах пропагує в «Повчанні дітям», відображають його глибоке розуміння християнської моралі та правил поведінки в суспільстві: любов до Батьківщини, гуманне ставлення до людей, правдивість і чесність. Автор акцентує увагу на необхідності любові до ближнього. Розуміючи значення освіти, застерігає нащадків від лінощів, вважаючи їх перешкодою на шляху до досягнення успіху та особистого зростання. Також у його настановах можна знайти заклики до працелюбності та активного життя. У «Повчанні дітям» князь Володимир створює ідеальний образ правителя, який дбає про свою державу і народ, дотримується християнських чеснот та моральних принципів, робить усе можливе в ім’я збереження та зміцнення держави.

Сторінка з «Повчання дітям» Володимира Мономаха. 1150-ті роки

Особливості композиції. «Повчання дітям» має три частини. У вступній частині Володимир Мономах засвідчує своє авторство твору, написаного не тільки для власних дітей, а й для інших читачів як поради в практичній діяльності. У дидактичній частині він звертається до Святого Письма, наголошуючи на важливості молитви й добрих справ, розповідає про правила поведінки в різних життєвих ситуаціях. Автобіографічна частина містить розповіді про походи та пригоди князя, які ілюструють його поради й настанови.

Вплив на сучасність. Афористичні повчання Володимира Мономаха є справжнім джерелом мудрості та моральних настанов, які можуть бути взірцем для сучасних поколінь. У творі Мономах наголошує на важливості внутрішньої гармонії, доброчесності та постійного самовдосконалення. Він власним прикладом показує, як можна поєднати силу влади з людяністю, а мудрість — із милосердям, і тим самим залишити незабутній слід в історії та серцях нащадків.

О. Ківшенко. Володимир Мономах на Долобському з'їзді князів у 1103 р. Прибл. 1895 р.

express-lesson

Повчання дітям (1117)

(Уривки)

1. Що Мономах пропонує робити своїм дітям? З якою метою?

2. Уявіть себе на місці дітей Мономаха, які слухають ці поради. Як би ви сприйняли ці настанови?

(...) А се — мізерного, слабого ума мойого поученія. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то [хоч] половину.

Якщо вам Бог зм’якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої, кажучи: «Як ото блудницю, і розбійника, і митника ти помилував єси, [Господи], так і нас, грішних, помилуй»¹. І в церкві се дійте, і [спати] лягаючи. Не пропустіте ж ні одної ночі. Якщо ви при силі, [хоч раз] поклонітесь до землі, а коли вам стане немічно — то тричі. І сього не забувайте, не лінуйтеся, бо тим нічним поклоном і співом [молитви] чоловік побіждає диявола, — і що за день людина согрішить, то сим ізбавляється [од гріха]. Навіть і на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] ні з ким діла [і] якщо інших молитов не умієте ви мовити, то «Господи, помилуй», благайте безперестану потай, — бо ся молитва єсть ліпша од усіх. [Молітеся краще], ніж думати нісенітницю, їздячи.

¹ Перша молитва Василія Великого із послідування до причащання (уривок).

Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

Річ мовлячи і лиху, і добру, не клянітеся Богом, не хрестітеся, бо немає ж [у сім] ніякої потреби². А якщо ви будете хреста цілувати братам чи [іншому] кому, то [робіть се], лише вивіривши серце своє, що на нім, [цілуванні], ви можете устояти, — тоді цілуйте. А цілувавши, додержуйте [клятви], щоб, переступивши [її], не погубити душі своєї.

² Матвій V, 34—36 (виклад суті).

Єпископів, і попів, і ігуменів [поважайте], з любов’ю приймайте од них благословення і не одсторонюйтеся од них, а по силі любіте і подбайте [про них], щоб дістати через їх молитву [милість] од Бога.

Напад давньоруської дружини на половців (куманів). Мініатюра з Радзивілівського літопису. Сер. XII — поч. XIII ст.

Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: «Смертні ми єсмо, нині — живі, а завтра — у гробі. Се все, що ти нам, [Боже], дав єси, — не наше, а твоє, [його] нам поручив ти єси на небагато днів». І в землі не ховайте [нічого] — се нам великий єсть гріх.

Старих шануй, як отця, а молодих — як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтесь на тивуна¹, ні на отрока², щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.

¹ Тіун, тівун, тивун — управитель княжого господарства, дворецький, слуга, який виконував також судові та адміністративні обов’язки.

² Отроки — молодші князівські дружинники (не обов’язково молоді за віком).

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. І сторожів самі наряджайте, і [на] ніч лише з усіх сторін розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знімайте із себе вборзі, не розглядівши [все] через лінощі, бо знагла людина погибає.

Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях — не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть. А куди підете і де станете — напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас [не] прийде, — чи простий, чи знатний, чи посол, — якщо не можете дарунком, [то] їжею і питвом. Вони-бо, мимоходячи, прославлять чоловіка по всіх землях — або добрим, або лихим.

Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.

(...)

Якщо забуваєте [се] все, то часто перечитуйте: і мені буде без сорома, і вам буде добре.

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов, — а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться.

А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви [ходити]. Хай не застане вас сонце на постелі — так-бо отець мій діяв блаженний і всі добрії люди достойні. Вранішню воздавши Богові хвалу, і потім, коли сходить сонце, і побачивши сонце, [слід] прославити Бога з радістю. Бо сказано: «Просвіти очі мої, Христе Боже, ти, що дав мені єси світ твій прекрасний». І ще: «Господи, приложи мені рік до року, щоб надалі, у гріхах своїх покаявшись, виправив я живоття [своє]». Так хвалю я Бога, і сівши думати з дружиною, [і коли маю] людей розсуджувати, або на лов їхати, або поїздити [за даниною], або лягти спати. Спання в полуднє назначене єсть Богом: о ту пору бо почиває і звір, і птиці, і люди. (...)

Дерево термінів

Повчання — твір давньої літератури, який містить поради, настанови, приписи відомих історичних діячів або митців щодо моралі та поведінки людей.

Відлуння візантійської величі

Володимир Мономах — єдиний київський князь, який отримав своє псевдо за дівочим прізвищем матері, зі славного роду Мономахів. Літописці вважали це одним із достоїнств князя. Майже кожен нащадок князя міг похвалитися своїм походженням від візантійських імператорів і в літописі гордо дописати до свого імені «внук Володимира Мономаха», що свідчило про їхнє шляхетне походження від імператорської династії.

Володимир Мономах на київському престолі. Лицьовий літописний звід. 1568 р.

АКТИВНОСТІ

Комунікація

1. Як Мономах трактує повагу до старших? Як радить поводитися з молодшими?
2. Як Мономах закликає своїх дітей ставитися до убогих та сиріт? Чому це важливо?
3. Як у «Повчанні дітям» автор навчає справлятися з труднощами та випробуваннями?
4. Які рекомендації щодо ведення господарства та війни надає Мономах дітям? Чому ці поради важливі для успішного правління?

Аналіз та інтерпретація

5. Визначте і прокоментуйте моральні цінності, які пропагує Володимир Мономах у своєму «Повчанні дітям».
6. Які поради Мономаха стосуються щоденного життя та поведінки?
7. Проаналізуйте, як Мономах застерігає від лінощів і чому називає їх «усьому лихому мати». Чи погоджуєтеся ви з автором?

Творче самовираження

8. Напишіть есе на тему «Мудрі думки Мономаха, що є корисними для мене».

Цифрові навички

9. Використовуючи інтернет-сервіси, створіть «хмару» тегів (постер, цифрову інфографіку тощо — за вибором), що відображає ключові настанови Володимира Мономаха з його «Повчання дітям».

Дослідження і проєкти

10. Як впливало християнство на суспільне життя Київської Русі? Підготуйте і презентуйте проєкт.

Життєві ситуації

11. Проаналізуйте одну з порад Мономаха і розкажіть, як би ви її застосували у своєму житті. Наведіть приклади.
12. Як ви вважаєте, чи є поради Володимира Мономаха щодо управління державою та військової дисципліни актуальними сьогодні? Як їх можна застосовувати за сучасних умов?
13. Які позитивні й негативні якості ви бачите в сучасному поколінні? З якими вадами необхідно боротися? У який спосіб?
14. Напишіть поради (7-8) сучасним дітям та підліткам. Створіть до вашого тексту малюнки.

check yourself

Зміст