Різновиди модернізму

Модерн, модернізм, постмодернізм в архітектурі

«Кожному часу — його мистецтво, кожному мистецтву — своя свобода».

Йозеф Ольбріх, австрійський архітектор, представник стилю модерн, один із засновників Віденського Сецесіону

Поміркуємо разом

Чи вважаєте ви, що кожен новий виток, новий напрям у світовому мистецтві нерозривно пов'язані з віхами в історії соціального розвитку людського суспільства, його прогресивними здобутками? Чому?

Який зміст вкладають мистецтвознавці в поняття «модернізм»?

Насамперед, необхідно розрізняти два поняття «модерн» і «модернізм». У вітчизняному мистецтвознавстві «модерн» означає художній стиль, попередній «модернізму». У західних мистецтвознавчих джерелах «modern» — вишуканий і витончений стиль, який має багато імен, граней і форм художнього вираження та й сама назва стилю «модерн» у багатьох країнах різна. У Франції поширена назва стилю — «Ар-нуво» (Art Nouveau, букв, «нове мистецтво»). Широко відомі назви стилю — «Тіффані» (за іменем американського художника і дизайнера Л. К. Тіффані) в США, «Югендстиль» (нім. Jugendstil, молодий стиль) у Німеччині, «Сецесіон» (Secessionsstil) в Австрії, «Модерн Стайл» (Modern style, сучасний стиль), «Ліберті» в Британії та Італії тощо.

Ар-нуво, двері житлового будинку (1901 р., архітектор Ж. Лавіротт, скульптор Jean-Baptiste Larrive) Париж. Франція

Модерн (від французького moderne — «сучасний») — стиль (художній напрям) у мистецтві, архітектурі і особливо декоративно-прикладному мистецтві, який досяг піку своєї популярності в останній декаді XIX — початку XX ст. (до початку Першої світової війни).

Характерною особливістю стилю стала ідея синтезу, яка б змогла об’єднати всі види мистецтва і залучити в сферу прекрасного природну красу. Поширенню стилю сприяли всесвітні виставки, на яких демонструвалися досягнення сучасних технологій і прикладного мистецтва. Найбільшу популярність модерн отримав на всесвітній виставці 1900 р. у Парижі. Після 1910 р. популярність модерну стала згасати.

Основні ознаки стилю модерн в архітектурі
Форми конструкції	Характерні плавність і плинність форм. Каркасні раціональні конструкції. Відмова від симетрії, вертикальні, скеровані у вись домінанти, перетікання форм одна в іншу. Фасади відрізнялися округлими, іноді фантастично вигнутими контурами отворів, використовуванням решіток із кованого металу і глазурованої кераміки стриманого за тоном кольору: зеленого, лілового, рожевого, сірого. Прагнення до створення одночасно і естетично красивих, і функціональних будівель
Фасади будинків	Подібні до живих організмів. Динамічні. Вони є результатом вільної творчості художників. Площинні орнаментальні декоративні композиції
Ліни стилю	Вигадливі. Грайливі. Примхливі. Абстраговані криві. Відмова від прямих ліній, плавність, плинність ліній, наслідування природних форм рослин. Часто відмова від симетрії. Характерні силуети і орнаменти, які легко згинаються, а також форми рослині водяних мушль
Характерні елементи	Підкреслена асиметрія. Обтічні форми. Прикраси на стінах і вікнах. Лиштви химерних форм. Візерункові рами металевих перил, балконних огорож, вигинів покрівлі, маршових сходів. Примхливі орнаменти у вигляді жіночих голів
Переважаючі модні кольори	Приглушені кольори. Природні відтінки. Пастельні, колір зів'ялої троянди, тютюнові кольори, перлинно-сірі, сіро-блакитні, пильно-бузкові тони
Матеріали	Широко застосовувався новий будівельний матеріал залізобетон, як конструктивно-декоративний елемент, а не як новий підсобний засіб у будівництві. У металоконструкціях активно використовувалося скло, бронза, мідь, цегла, камінь, дерево
Вікна	Нетиповий ритм розбивки віконних прорізів. Прямокутні, видовжені вгору, часто з багатим рослинним декором, іноді арочні, «магазинні вікна» — широкі, на зразок вітрин. Характерні силуети й орнаменти, що згинають лінії в формі рослин і водяних мушль, специфічний малюнок палітурок, заповнений вітражами
Двері	Прямокутні. Декоровані. Зміщені в бік від центру. З мозаїчним орнаментом. Часто арочні і пласкої форми
Дахи	Прямокутні, часто арочні. Найчастіше пласкої форми, з мозаїчним орнаментом, декоровані, прикрашені незліченними вежами і шпилями
Характерні елементи інтер'єру	Поєднання площин, гнуті меблі. Мозаїка, емаль, золотий фон, викарбувані мідь і латунь. Величезне значення надається виразності кованого чавунного заліза, віконних і дверних вітражів. Вітражі модерну вже не абстрактні, як готичні, а несуть у собі біонічні природні форми. Вони, підсвічені зсередини, надавали будівлям неповторну привабливість, а інтер'єрам — виразність. Знамениті вітражі Тіффані різної величини

Історична довідка

Одним із перших архітекторів, які працювали в стилі модерн, був бельгієць Віктор Орта, який побудував чотири брюссельських будинки, включених до Списку світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО: будинок професора Тассель, який вважається першою в світі спорудою в стилі модерн, будинок ван Етвельде, Сольвей і свій власний, де нині розміщена експозиція Музею В. Орта. У своїх проектах він активно використовував нові матеріали — метал і скло та інші. Несучим конструкціям, виконаним із заліза, він надавав незвичайні форми, що нагадують якісь фантастичні рослини. Поручні сходів, світильники, що звисають зі стелі, навіть дверні ручки — все ретельно проектувалося в єдиному стилі.