Мистецтво. Рівень стандарту. Профільний рівень. 10 (11) клас. Назаренко

Таврія, Приазов'я, Одещина, Буджак і Крим

У будь-яких джерелах інформації (мережі Інтернет, шкільній, довідниковій літературі) знайдіть відомості про Таврію, Приазов'я, Одещину, Буджак і Крим, про області і райони, які до них входять.

Архітектура

У південних районах України переважало однорядне житлового будинку (хати) та господарських будівель. Обмазані глиною та побілені стіни хати часто прикрашали декоративним розписом, зробленим кольоровими глинами.

Хата (середина XIX ст.). Село Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської обл. НМАПУ у Пирогові

У цих орнаментах використовували мотиви пишної квітки з центральною вертикальною віссю, по боках якої малювали паростки з листям та квітами кольоровими глинами підводились також призьба та стіни господарських будівель двору, розписувались або прикрашалися кольоровою смугою вікна та двері хати. Низькі дахи житла укривали соломою або очеретом. Часто для зведення стін господарських будівель двору використовували місцевий природний камінь.

Перлини архітектурного мистецтва Таврії, Приазов'я, Одещини, Буджака і Криму

Білгород-Дністровська фортеця або Аккерманська фортеця — пам'ятка архітектури XIII—XV ст., що знаходиться в м. Білгород-Дністровський Одеської області. Її було збудовано на руїнах античного міста Тіра, заснованого ще наприкінці VI ст. до н.е.

Білгород-Дністровська фортеця

Периметр стін Білгород-Дністровської фортеці становить 2,5 км, загальна площа — понад 9 га. Вражає і товщина стін, яка коливається від 1,5 до 5 м, а висота стін та башт — від 5 до 15 м. Ця середньовічна дивовижна фортеця є однією з найбільших в Україні.

Перші поселення греків виникли у Криму ще у VIII ст. до н. е. Заснування грецьких колоній Пантикапей, Тірітака, Німфей було здійснено вихідцями з Мілету у VI ст. до н. е., а вже у V ст. до н. е. було засновано Херсонес (422 р.).

Херсонес

У перекладі з грецької «Херсонес» означає півострів. Тут жили землероби і ремісники, лікарі та скульптори, архітектори і художники, історики та поети. Монументальна архітектура Херсонесу перебувала під впливом Візантії. Це знайшло своє відображення у міських фортечних укріпленнях і християнських храмах, які споруджувались на зразок римських базилік. Такі храми ставали водночас релігійно-культовими спорудами і залами для громадських зібрань. Життя міста трагічно обірвалося у результаті навали монголо-татар.

Декоративно-ужиткове мистецтво

Вишивка. Вишивка Півдня, як і всіх інших регіонів України, має знакову систему орнаментів, яка доволі проста і зрозуміла з відносно чітко вираженою семантикою. Південноукраїнські майстрині віддавали перевагу таким технікам, як гладь, стебловий шов, ланцюжок.

Різноманітність орнаментації вишитих виробів на Півдні України варіюється від геометричних до сюжетно-тематичних.

Вишивка Одещини

Вишивка кримських татар відрізняється від більшості вишивок різних етнографічних груп на материковій Україні. Важливою відмінністю у кримськотатарській вишивці є тонові та кольорові контрасти. Головним елементом вишивки є жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал), яка означає мінливість, динамічність, розвиток; чоловічий знак — родове дерево — надійність, стійкість та сила. Використовується також символіка квіткових орнаментів, так гвоздика символізує людину літньго віку, тюльпани — молодих хлопчаків, а жіночою квіткою, що символізує красу є звичайно троянда. Є також символ «марам», який досить часто зустрічається у вишивці і орнаментах, особливо головних покривалах і поясах з широкої вовняної тканини — це «дерево життя».

Вишивка кримських татар

Народний одяг. Наслідок взаємодії культур народів, що населяли землі півдня України: українського, молдавського, єврейського, російського відбився — і у народному одязі.

Жіночі сорочки півдня України наслідували ознаки сорочок інших регіонів — наддніпрянських, слобожанських, полтавських. Рукава сорочок декорувались окремими квітковими сюжетами, іноді виконувались широкі горизонтальні смуги мережок, які обрамляли вузенькими смужечками червоно-чорного квіткового орнаменту.

Народний одяг на Одещині. Початок ХХ ст.

Поясним одягом жінок були дерги, а на свята — двоплатові плахти. Також жінки носили широкі призбирані спідниці зі смугастих вибійчаних тканин. Однак в різних районах півдня України жінки віддавали перевагу різним спідницям: у Буджаку, Приазов'ї та Криму переважали широкі спідниці з густо зібраною оборкою, пришитою по низу, а на Одещині — спідниці декорували по низу нашиттям плисових або оксамитових смуг чорного кольору. Поверх плахт одягали запаску — фартух. Нагрудним жіночим одягом були керсети, талійки (жіноча коротка безрукавка на ваті) і сушпани (довга керсетка з чорного сатину, обшита кольоровими стрічками).

Чоловічий одяг складався з сорочки і широких льняних білих шаровар або сукняних штанів. Плечовим чоловічим одягом до пояса був куртас з бавовняної тканини на ваті.

Кримські татари

У Криму нижній плечовий одяг у жінок — сорочка без коміра з льняної тканини: рівної, гладкої або з шовковими смужками. Зверху на сорочку кримські татарки надягали сукню «антер» або «хавтан». Сукні XVIII — початку XIX ст. були з довгими, вузькими рукавами, облягали груди і талію і розширялися до низу від стегон, мали фасон «чабули» з виступами по боках. Малюнок тканини суконь був яскравий, квітковий або в смужку.

Чоловічий плечовий натільний одяг «кольмек-кетен» — це льняні сорочки з білого домотканого полотна з льняними або шовковими вузькими смужками, з широкими рукавами і прямим розрізом на грудях. Чоловіки також носили різноманітний верхній плечовий одяг: жилети, що доходять до пояса («багр-елек») з синього, червоного, чорного, коричневого сукна або тканини в смужку, суконні куртки-«марка» — з короткими рукавами і стоячими комірами на атласній або бавовняній підкладці і «камзоли» — куртки з довгими рукавами, що облягали груди.

Голову кримські татари зазвичай покривали чорною смушевою шапкою (къалпакь), на дні якої іноді був вишитий півмісяць. Влітку були поширені тюбетейки (такъие або фес) червоного кольору.

Ткацтво. До найдавніших досягнень культури татарського народу належить візерункове ткацтво, яке було насамперед домашнім ремеслом ще за епохи кочівницького господарства. Збагачуючись протягом сторіч, воно стало одним із найяскравіших проявів декоративного мистецтва кримськотатарського народу.

Ткання й шиття завжди були гордістю сім'ї і відігравали величезну роль і як домашні заняття, і як промисли. Багато таких виробів були тісно пов'язані зі звичаями, побутовими обрядами.

Інтер'єр кімнати

Писанки. Для писанок Південної України характерні яскраві та контрастні барви і великі не деталізовані малюнки. Часто на цих писанках можна зустріти геометричні орнаменти із додаванням рослинних елементів. Такі мотиви знайшли своє відображення у назвах писанок - «шість квіток», «сорок вісім клинців», «тюльпани» і т.п. У Причорномор'ї найпопулярнішими кольорами для писанок є поєднання синього та зеленого, червоно та чорного, а також жовтого та зеленого кольорів.

Писанки Південної України

Бажано подивитися і послухати (за вибором учителя)

Знайдіть в Інтернет-ресурсі відеоролик:

«Спадок/Spadok. Одеська область. Кодимський район»;

«Бахчисарайська хайтарма / Танцювальна група Кримськотатарського театру.

Робота в групах

Підготуйте доповідь та презентацію на тему: «Чуфут-Кале — середньовічне місто-фортеця», усний тематичний журнал «Культура кримськотатарського народу», «Український костюм півдня України».

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМОПЕРЕВІРКИ

Дайте відповіді на запитання за матеріалом підручника

І. Оберіть варіант правильної відповіді:

1. Які етнографічні регіони існують на території України?

• а) Полісся, Поділля, Буджак, Слобожанщина, Полтавщина;
• б) Слобожанщина, Курщина, Полісся, Волинь, Поділля;
• в) Слобожанщина, Волинь, Полісся, Прусія, Лемківщина, Бойківщина.

2. Українська народна музика є невід'ємною частиною...

• а) політичного життя;
• б) соціального життя;
• в) особистого життя.

3. Про яку архітектурну споруду йдеться «...він є цікавим за своїм астрономічно-календарним символізмом. Якщо уважно придивитися до споруди, то можна побачити 365 вікон, 52 димоходи, 12 входів (дні, тижні та місяці річного циклу)».

• а) Палац династії Шенборнів;
• б) Садиба у Шарівці;
• в) Білгород-Дністровська фортеця.

II. Дайте коротку відповідь на запитання

1. Яке значення мають символи на писанках? Наведіть приклади.

2. Яке значення має вишивка на українських сорочках?

3. Назвіть складові жіночого та чоловічого національного одягу вашого етнографічного регіону.

4. Які цікаві архітектурні споруди є у вашому регіоні? Що вам про них відомо?

III. Дайте розгорнуту відповідь на запитання

1. Продовжте речення: «Характерні риси борщівської вишивки — це...».

2. Чим відрізняється кераміка Опішні від кераміки містечка Косово?

IV. Поміркуйте...

1. Як ви вважаєте, чи існує загальна багатонаціональна культура України як єдине ціле? Які її характерні риси? Обґрунтуйте свою відповідь. Наведіть приклади.

2. Які види декоративно-ужиткового мистецтва народів світу схожі з українськими? Проаналізуйте, що між ними спільне і які є відмінності. Наведіть приклади.

3. Продовжте речення: «При вивченні цього розділу для мене найбільш важливим відкриттям стало...».

V. Групова робота

Підготуйте театральний вечір на тему: «Святвечір», «Різдвяний вертеп», «Мої українські обереги (до Свята вишиванки)», «О, писанко! Ти — символ України».

Колективна робота

1. Зробіть у класі виставку ваших творчих робіт на тему: «Якою я бачу свою Україну», «Українське диво», «Дивовижні узори українських сорочок», «Диво-писанка».

2. Зробіть у класі виставку ваших ескізів-писанок різних етнографічних регіонів України.

3. Підготуйте і проведіть конференцію на тему: «Мій рідний край», «Це край, де я народився і живу...».

VI. Оберіть тему і підготуйте мистецький проект.

Приклади тем мистецьких проектів:

«Особливості народної архітектури... (Бойківщини, Полісся, Лемківщини, Полтавщини, Волині, Опілля, Поділля тощо)».

«Відображення світогляду і світовідчуття українського народу у декоративно-ужитковому мистецтві».

«Характерні риси, життєві цінності і пріоритети населення певного етнографічного регіону України і як вони відображаються в мистецтві».

«Легенди та таємниці замку Паланок», «Ужгородський замок» тощо.