Підручник з Захисту Вітчизни. «Основи медичних знань». 10 клас. Лелека - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ТЕМА 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Вивчивши цю тему, ми:

• познайомимося з основними положеннями нормативно-правової бази цивільного захисту, складовими єдиної державної системи цивільного захисту в Україні;

• визначимо причини виникнення надзвичайних ситуацій, їх вплив на довкілля та безпеку життєдіяльності людини;

• проаналізуємо види, загальні ознаки та рівні надзвичайних ситуацій, основні заходи попередження виникнення надзвичайних ситуацій

1. Законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування цивільного захисту. Конституція України про захист життя і здоров’я та безпеку людини

Неодмінною умовою сталого розвитку суспільства є безпека людини і навколишнього середовища, захищеність від впливу шкідливих техногенних, природних, екологічних і соціальних чинників надзвичайних ситуацій. Значну, якщо не головну, роль у вирішенні завдання ефективного реагування на надзвичайні ситуації повинен відігравати законодавчий механізм запобігання та ліквідації їх наслідків.

Цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період (витяг зі статті 4 Кодексу цивільного захисту України).

Кодекс цивільного захисту України

Основні принципи здійснення цивільного захисту

«Цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:

1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров’я та власності;

2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я громадян;

4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;

6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;

7) добровільності — у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для їхнього життя і здоров’я;

8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;

9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт».

Стаття 7

Із прийняттям Верховною Радою України Кодексу цивільного захисту були врегульовані відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, визначені правові, економічні і організаційні засади реалізації державної політики у сфері цивільного захисту щодо забезпечення безпеки та захисту населення в Україні, економіки і національного надбання від негативних наслідків техногенних, природних, соціально-політичних та воєнних загроз.

Конституція України визначає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

До важливих конституційних прав людини належать такі:

• невід’ємне право на життя (обов’язок держави — захищати життя людини);

• на належні, безпечні і здорові умови праці;

• на охорону здоров’я і медичну допомогу;

• на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;

• вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

Конституційні права людини конкретизовано у відповідних законах України, а механізми їх (законів) реалізації — в інших нормативно-правових актах.

Закони України, інші нормативно-правові документи про захист населення від надзвичайних ситуацій

Правова регламентація захисту населення від надзвичайних ситуацій необхідна для підтримки легітимності режиму наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, дотримання Конституції і міжнародних зобов’язань в області прав людини, створення необхідних умов життєдіяльності населення, які пов’язані:

• по-перше, зі зміною порядку діяльності державних органів, що виражається в розширенні кола обов’язків і меж їхньої компетенції з охорони суспільного порядку і нормалізації обстановки чи передачі таких обов’язків спеціально створюваним органам;

• по-друге, з обмеженнями в тому чи іншому обсязі прав і свобод громадян;

• по-третє, з покладанням на посадових осіб і громадян додаткових обов’язків і посиленням відповідальності за їхнє невиконання. Відносини у галузі захисту населення від надзвичайних ситуацій регулюються на основі законодавчих та нормативних актів, які мають різну юридичну силу, а саме: Закони України, Укази Президента, Урядові підзаконні акти (постанови, розпорядження), відомчі накази та ін.

На сьогодні правовою основою цивільного захисту є Кодекс цивільного захисту України, прийнятий 2 жовтня 2012 року, набув чинності з 1 липня 2013 року. Він замінив низку законів, зокрема: «Про Цивільну оборону України», «Про пожежну безпеку», «Про загальну структуру і чисельність військ Цивільного захисту», «Про війська Цивільної оборони України», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про правові засади цивільного захисту».

2. Кодекс цивільного захисту України. Єдина державна система цивільного захисту

Відповідно до Конституції України кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування зброї, а також на вимогу гарантованого забезпечення реалізації цього права від органів виконавчої влади, керівників підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності й підпорядкування.

Харківський національний університет цивільного захисту України

Кодекс цивільного захисту України — кодекс, що регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів влади, права та обов'язки громадян, підприємств, установ та організацій.

Держава як гарант прав усіх громадян створює і розвиває Єдину державну систему цивільного захисту.

Єдина державна система цивільного захисту — сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Кодекс цивільного захисту України

• «Забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

• забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

• навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;

• виконання державних цільових програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

• прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

• оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;

• захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

• здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;

• реалізація визначених законом прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), які брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій».

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

У Кодексі цивільного захисту України визначено основні завдання Єдиної державної системи цивільного захисту.

Територіальні підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту діють в областях та містах України. Положення про територіальні підсистеми розробляються на підставі типового положення про таку підсистему і затверджуються, відповідно, місцевими державними адміністраціями за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні законодавчі акти, які є правовою основою цивільного захисту.

2. Сформулюйте зміст основних конституційних прав громадян України.

3. Дайте визначення поняттю «цивільний захист».

4. Що таке Єдина державна система цивільного захисту?

Виконайте тестові завдання з автоматичною перевіркою на сайті «Інтерактивне навчання».



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.