Правознавство. Профільний рівень. Повторне видання. 10 клас. Наровлянський

§ 23. Система права

1. Предмет і метод правового регулювання

Право регулює надзвичайно різноманітні суспільні відносини, тому науковці поділяють усі норми права на певні галузі. Основними критеріями для поділу на галузі є об’єкт правового регулювання та метод, яким це регулювання здійснюють.

Предметом правового регулювання називають фактичні суспільні відносини, пов'язані з реалізацією прав та обов’язків суб’єктів правовідносин.

Це ті відносини, які регулюють норми певної галузі. Так, відносини, пов’язані з процесом найманої роботи людей, регулює трудове право; відносини, пов’язані з власністю, — цивільне право тощо. Предмет правового регулювання певної галузі поєднує однорідні суспільні відносини.

Крім предмета правового регулювання, суттєве значення має також метод правового регулювання.

Метод правового регулювання — це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких регулюють правові відносини.

Він визначає, як здійснюється вплив на регульовані відносини. Кожній галузі притаманні свої методи правового регулювання. Метод правового регулювання визначається взаємним становищем учасників правовідносин, порядком установлення, зміни та припинення правовідносин між ними, характером передбаченої відповідальності.

Диспозитивний метод передбачає, що суб’єкти правовідносин є рівними, мають можливість самостійно обирати варіанти своєї поведінки. Звичайно, вибір варіанта може здійснюватися в межах, установлених законодавством. Цей метод характерний для цивільного, трудового й сімейного права.

Імперативний метод, або метод владного зобов'язання, передбачає певну нерівність суб’єктів правовідносин, можливість одного із суб’єктів диктувати свою волю іншому. У разі застосування цього методу учасники правовідносин повинні діяти в порядку, який чітко визначений законом, вони не мають можливості вибору. Закон передбачає покарання та заборони для суб’єктів, які порушують установлені норми. Імперативний метод є характерним для кримінального, адміністративного, фінансового та конституційного права.

У різних ситуаціях у будь-якій галузі права можуть застосовувати обидва методи правового регулювання, однак один із них є провідним.

2. Галузі права

Галузь права — це елемент системи права, сукупність норм права, які регулюють правовідносини в певній сфері суспільних відносин за допомогою певного методу правового регулювання.

Окремо треба згадати про міжнародне право. Воно не є галуззю права окремої держави, однак впливає на право кожної держави. Нині передбачено верховенство міжнародного права над національним.

3. Публічне та приватне право

Крім поділу на галузі, часто визначають публічне та приватне право.

У приватному праві діють переважно суб’єкти, які є незалежними, виявляють власну ініціативу. Суб’єкти правовідносин, які регулюються приватним правом, рівні між собою. Норми приватного права спрямовані на захист приватних інтересів на основі принципів свободи й рівності. У приватному праві переважає диспозитивний метод регулювання, взаємна координація дій суб’єктів. Суб’єкти можуть самостійно регулювати свої відносини, держава бере участь у відносинах, що регулюються приватним правом, лише в разі потреби захистити права учасників від порушень іншою стороною. Галузями приватного права є цивільне, господарське, трудове й сімейне право.

Публічне право регулює відносини, пов’язані з державною владою. У них держава бере безпосередню участь, забезпечуючи власні інтереси. У публічному праві одним із суб’єктів відносин є держава, що визначає нерівність суб’єктів, наявність певної ієрархії учасників правовідносин. У публічному праві провідним є імперативний метод управління. Його норми захищають насамперед публічні інтереси (за умови поваги прав людини). Галузями публічного права є конституційне, адміністративне, кримінальне, фінансове та кримінально-процесуальне право.

4. Інститут права

Інститут права має вужчий характер, ніж галузь. Він об’єднує юридичні норми, що стосуються певного виду суспільних відносин (наприклад, інститут виборів, інститут необхідної оборони). Іноді інститут права може перетворитися на підгалузь або навіть галузь права. Саме так сталося з підгалуззю спадкового права, яке спочатку розглядалося як інститут цивільного права.

Інститут права може об’єднувати норми однієї або декількох галузей права, тобто бути галузевим, міжгалузевим або комплексним. Галузевий інститут об’єднує норми однієї галузі (інститут права власності, громадянства тощо), міжгалузевий об’єднує норми, які належать до декількох галузей права. Такими є, наприклад, інститут відповідальності за крадіжку, який включає норми як адміністративного, так і кримінального права. Однак обидва ці види інститутів — галузевий та міжгалузевий — є первинними, у їхньому складі немає інших інститутів. Комплексний інститут характеризується тим, що містить у своєму складі інші інститути.

Сукупність норм права певної держави називають системою права. Система права складається з галузей, підгалузей, інститутів і норм права. Кожна галузь права має власний предмет і метод регулювання. Залежно від особливостей регулювання правовідносин, відносин учасників правовідносин і провідного методу правового регулювання, право поділяють на публічне та приватне.

Запам’ятайте: предмет і метод правового регулювання, система права, галузь права, інститут права, норма права, публічне та приватне право.

Запитання та завдання

1. Поясніть поняття «система права», «галузь права», «інститут права», «предмет правового регулювання», «метод правового регулювання».

2. Наведіть приклади норм права, які належать до різних галузей права.

3. Порівняйте