Антологія. Казка в шкільному курсі літератури. 5-6 клас. Морщавка
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Українська народна казка
Старий собака
Був у чоловіка собака; поки молодим був, так він його і жалував, як зістарівсь, так він його і проганяє. Він лежить під тином, а вовк прийшов до нього й каже:
— Чого ти так пропадаєш? А він каже:
— Покіль я був молодим, так мене і жалували, а тепер я старий, так мене і б’ють.
Собака — символ вірного друга; надійності; непідкупності; мудрості. У давнину — уособлення Меркурія. З іншого боку, собака — втілення нерозумного брехуна, злодійкуватого ненаситника.
Вовк каже йому:
— Як вийде твій хазяїн в поле, так іди за ним.
— Так мене, — каже, — б’ють, та не пускають в поле.
Вовк каже:
— Та я зроблю так, що тобі буде добре: хазяйка покладе під возом дитину, а я прийду, да й ухоплю, а ти біжи за мною та кричи, та хоч у тебе й нема зубів, доти мене сіпай як-небудь, щоб хазяйка почула.
Хліб — символ добробуту, гостинності, хлібосольства; астральної тріади: місяця, сонця, Господа; людського життя; святості; радості, щастя; здоров’я та багатства.
Вовк ухопив дитину і несе, а собака біжить за ним, да й сіпає його, а хазяйка почула — біжить з граблями, да й кричить:
— Чоловіче, вовк дитину ухопив! Гаврило, Гаврило! Чи ти не бачив, — вовк дитину ухопив!..
Чоловік наздогнав вовка, да й забрав дитину. Чоловік каже:
— Бач, вража дочка, не годувала собаки, забула про нього, а він, хоч і старий, а все одно поміч дає!
Та жінка і дала собаці крихту хліба.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України