Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Могорита

Джерела пізнання суспільства

§ 8. Роль інформації в житті суспільства

На уроці ви дізнаєтеся:

• Яку роль відіграє інформація в житті сучасної людини?
• Які існують види джерел інформації?
• Що таке масмедіа? Яке їхнє значення в нашому житті?
• Що таке історичні події, явища та процеси?

• Уважно розгляньте ілюстрації. Визначте, що їх об’єднує.

• Пригадайте, що таке інформація та звідки ви її отримуєте.

1. Яку роль відіграє інформація в нашому житті?

Роль інформації в житті людини важко переоцінити. Завдяки інформації дитина навчається розмовляти, мислити, пізнає світ і розвивається. Як ви вже знаєте з курсу «Я досліджую світ», людина отримує інформацію за допомогою органів чуття.

Словник

Інформація — відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події та ситуації.

• Назвіть органи чуття. Яку інформацію про навколишній світ ми можемо отримати за їхньою допомогою?

Щоб зрозуміти роль інформації в житті людини, насамперед потрібно з’ясувати, які дії можна виконувати з нею, тобто, які існують інформаційні процеси.

Пошук і збирання інформації

У сучасному світі інформація набуває виняткового значення. Нині люди дізнаються про останні новини не з ранкових газет, як було у XX ст. Інформація (як правдива, так і фейкова) миттєво поширюється в океані інтернету, зокрема в соцмережах. Тому, щоб знайти необхідну й достовірну інформацію, потрібно докласти певних зусиль.

На щастя, інтернет не може замінити ні живого спілкування, ні традиційних джерел отримання інформації, як-от: читання книжок, перегляд тематичних телевізійних програм, проведення різноманітних дослідів тощо.

Зберігання та накопичення інформації

Протягом тисячоліть люди зберігали інформацію тільки в пам’яті, передавали її наступним поколінням в усній формі — у казках, легендах і приказках. Навчали молодь ремеслу, яким володіли самі, і практичним навичкам.

• Чи існує такий спосіб передавання інформації нині? Наскільки він надійний, на вашу думку?

Усе змінилось із винайденням матеріального носія інформації. До найдавніших матеріальних інформаційних повідомлень належать наскельні малюнки, різьблення на кістках тварин, вишивка, писанки тощо. Важливим було винайдення глиняних табличок у Дворіччі, папірусу в Єгипті, пергаменту в Європі, паперу в Китаї.

Наскельні малюнки з Кам’яної Могили. Запорізька область. VII—III тис. до н. е.

Передавання та поширення інформації

Інформація, яку нікому не було передано, зникає. Тому без засобів передавання інформації неможливе її накопичення, формування системи знань, а отже, існування суспільства. Найдавнішим засобом передавання інформації була мова. Наступним етапом стало передавання інформації за допомогою матеріальних носіїв, а із середини XX ст. — із використанням електромагнітних хвиль.

Опрацювання та використання інформації

Інформація спонукає людину до роздумів і дій, тобто людина опрацьовує її (якщо йдеться про технічні пристрої, то кажуть — обробляє інформацію). Історик-дослідник, опрацювавши всі можливі джерела інформації про певну подію, створює нову — наукову статтю чи працю про її перебіг.

Історія навколо нас. Племена трипільської культури жили на теренах України майже 7 тис. років тому. Вони не мали писемності й не залишили після себе жодних писемних відомостей.

Творче завдання

Уявіть, що ви досліджуєте життя трипільців. Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь і презентуйте її в класі.

Реконструкція житла трипільців, створена на основі наукових досліджень. Музей трипільської культури. с. Легедзине Черкаської області

2. Що таке джерела інформації та які їхні види?

Носій інформації, з якого людина отримує потрібні їй дані, є джерелом інформації. Джерела інформації поділяють за галузями науки — історичні, географічні тощо. Хіба можна написати історію без використання джерел? Джерело — це все, що зберігає інформацію для історичних досліджень. Від літописів про події давніх часів до одягу, який може розповісти про стиль життя, побут і виробництво певної епохи. Джерела поділяють на дві категорії: первинні та вторинні.

Словник

Історичні джерела — носії інформації про минуле людства.

Первинні джерела — це документи чи інші об’єкти, які було створено в той період, який досліджують. Це можуть бути спогади учасника/учасниці подій, світлини, на яких зафіксовано історичні події та їхніх учасників. До первинних джерел можуть також належати речі, створені в певну історичну епоху.

Вторинні джерела створюють на основі первинних джерел. Це шкільний підручник з історії, автори чи авторки якого не були свідками подій, описаних у ньому. Біографія історичного діяча/діячки — це також вторинне джерело, адже люди, які її написали, покладалися на первинні джерела з життя видатної людини. Сучасне видання давньої книжки також буде вторинним джерелом.

• Розгляньте ілюстрації (1-6). Які із цих історичних джерел належать до первинних, а які — до вторинних?

Словник

Історичне дослідження — пошук нових знань, установлення фактів у галузі історичної науки.

Також виокремлюють матеріальні та нематеріальні джерела історичної інформації.

• На основі схеми з допомогою вчителя/учительки поясніть своє розуміння матеріальних і нематеріальних джерел.

Джерела історичної інформації

3. Що таке масмедіа та як вони впливають на формування світогляду людини?

Вам, напевно, доводилося чути про масмедіа? Що ж це таке? Масмедіа, або засоби масової інформації, — це засоби поширення інформації серед великої кількості людей.

• Що б ви додали до запропонованого переліку? Поясніть чому

Засоби масової інформації відіграють важливу роль у житті сучасної людини. Вони:

• розширюють світогляд, з них отримують інформацію з різних сфер людського життя;
• підвищують культурний та інтелектуальний рівень людини;
• розважають.

Незважаючи на низку переваг, масмедіа мають суттєвий недолік — вони можуть стати засобом маніпуляції. Маніпуляція свідомістю — програмування думок і прагнень людей, спонукання до вчинення певних дій, заохочення поведінки, вигідної поширювачам інформації в масмедіа.

Щоб не стати жертвою маніпуляцій, потрібно дотримуватися певних правил.

Творче завдання

Сформулюйте 2-3 правила, дотримання яких допоможе вам і вашим одноліткам не потрапити під маніпулятивний вплив масмедіа. Обґрунтуйте свою думку

4. Що становить основу історичних досліджень?

Як ви вже знаєте, науковців, що досліджують історію, тобто минуле людства від найдавніших часів до сучасності, називають істориками. Вивчивши й проаналізувавши історичний досвід, вони роблять висновки, які допомагають розбудовувати сьогодення та планувати майбутнє. Історики дізнаються про минуле завдяки збиранню та опрацюванню історичних джерел. Історичні свідчення бувають писемні (мемуари, документи, листи тощо) та усні (розповіді, спогади, легенди), а пам’ятки — це сукупність речових історичних джерел (знаряддя праці, предмети домашнього вжитку, твори мистецтва та ін.).

Стислий послідовний виклад інформації називають історичною довідкою. Такі історичні довідки містять енциклопедії та довідники.

• Чи доводилося вам звертатися до енциклопедій та довідників? Про що в них розповідалося?

Історична особистість

Одним із шанувальників історичної науки був Микола Аркас (1852-1909) — український письменник і композитор. Його батько Микола Андрійович був етнічним греком, а мати — Софія Петрівна походила з давнього козацького роду Богдановичів. Саме мати прищепила синові любов до українського народу та його культури. Дитячі та юнацькі роки Микола провів на Миколаївщині.

Будучи сином високого імперського посадовця, він одягався в український народний одяг, незважаючи на роздратування батька. Улітку — вишита сорочка та солом’яний бриль, узимку — смушкова шапка й свитка.

Після завершення навчання за сімейною традицією М. Аркас служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний від роботи час збирав і записував народні мелодії та вивчав історію України. Самотужки опанував музичну грамоту й композиторські навички. Захоплювався мистецтвом кобзарів і бандуристів, яких запрошував до Миколаєва з усієї України, оселяв у своєму будинку.

Найвидатнішим твором М. Аркаса, завдяки якому він став відомим, була опера «Катерина» за поемою Т. Шевченка.

З 1902 р. почав писати «Історію України-Русі», аби подарувати її синові, поділитися з ним своєю любов’ю до рідної землі й народу. У 1908 р. в м. Санкт-Петербурзі книжку було опубліковано тиражем 7 тис. примірників.

• Як наполеглива праця допомагає досягти успіхів? Поясніть на прикладі життя Миколи Аркаса. Використовуючи історичну довідку, складіть і розв’яжіть хронологічну задачу

У своїх дослідженнях учені мають оперувати лише фактами про подію, яка сталася насправді. Вірогідність фактів не повинна викликати сумніву.

Історичний факт — це реальна подія, що відбулася в минулому. Якщо в науках про природу факти ніби «лежать на поверхні», то історичні факти «приховані» у джерелах і їх потрібно відшукати. Ще одна проблема, з якою стикаються історики-дослідники/дослідниці, — відсутність або недостатність джерел. Адже досліджувану епоху й тих, хто її досліджує, можуть розділяти століття або й тисячоліття. Вірогідність фактів в історичній науці значною мірою залежить від наявності джерел і вміння дослідників і дослідниць працювати з ними.

Факти можуть бути пов’язані між собою та становити історичний процес. Історичний процес — це ланцюг історичних подій та явищ, між якими існує причинно-наслідковий зв’язок.

ВИСНОВКИ

Інформація відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини й існуванні суспільства. Основу історичних досліджень становить інформація, носіями якої є історичні джерела. Для отримання реальних результатів історичних досліджень варто користуватися тільки вірогідними фактами.

Запитання та завдання

1. Прочитайте текст, що містить історичну інформацію. Виокремте в ньому історичні факти, причини й наслідки події. Які джерела тут використано — первинні чи вторинні? Обґрунтуйте відповідь.

Першим містом на українських землях, де з’явився такий вид міського транспорту, як трамвай, був Львів. Сталося це в травні 1880 р. Перші трамвайні вагони переміщалися за допомогою тяглової сили коней, для чого утримували 105 тварин, а вартість квитка залежала від того, куди рухався трамвай — під гору чи з гори. Плани придбати для міста вагони з паровим двигуном так і не було втілено в життя.

У 1892 р. в м. Києві запустили перший електричний трамвай. Винахід трамвайного вагона на електричній тязі належить українцеві — нащадку козацького роду Федору Піроцькому, який також спроектував новий тип доменної печі.

Відкритий вагон кінного трамвая. м. Львів, 1880 р.

Федір Піроцький, винахідник електричного трамвая

Сучасний трамвайний вагон. м. Львів

2. Яку інформацію з почутої на уроці ви найбільше запам’ятали? Складіть до тексту параграфа 2-3 запитання.

Домашнє завдання

3. Складіть і розв’яжіть історичну задачу, використавши матеріал параграфа.

4. Прочитайте інформацію про винайдення колеса. Дайте відповіді на запитання.

Дослідники дійшли згоди, що колесо було винайдено приблизно 5,5 тис. років тому. Вважають, що перше колесо з’явилося в Месопотамії (територія сучасного Іраку). Однак воно призначалося не для транспортування. Колесо стало вправним помічником при виготовленні посуду. Приблизно 5,2 тис. років тому з’явилися месопотамські колісниці. А яка ж колісниця без коліс? Отже, звичне в нашому розумінні колесо з’явилося саме в той період. Винайдення колеса вважають найбільшим винаходом людства за всю історію механіки.

• Чому не можна встановити точну дату винайдення колеса ?

• Охарактеризуйте причини й наслідки цієї події.