Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Могорита
§ 7. Україна на історичних картах упродовж історії
На уроці ви дізнаєтеся:
- Про що можна довідатися, прочитавши сучасну карту України?
- Коли вперше було вжито назву Україна?
- Що позначають історико-географічні й етнографічні назви?
- Що таке державний кордон? Як змінювався державний кордон України в різні історичні періоди?
Робота в групі
Гра «Дослідники та дослідниці». Уявіть себе вченими-картографами, яким потрібно дібрати карти для довідника з історії.
— Яку з поданих карт потрібно розмістити в історичному атласі? Чому?
— Чим відрізняються географічний та історичний простір? Що їх об’єднує?
1. Як прочитати карту сучасної України?
Україна — найбільша за площею держава Європи, розташована в центрі цієї частини світу. Територію України поділено на 24 області, також до її складу входить Автономна Республіка Крим. Столиця нашої держави — місто Київ, у якому мешкає майже 3 млн осіб. Населення міст Харкова й Одеси також перевищує 1 млн мешканців. Загалом в Україні станом на 1 січня 2021 р. нараховано 461 місто.
Географічний центр України. с. Мар’янівка Черкаської області
Географічний центр України знаходиться поблизу с. Мар’янівки Черкаської області. Тут планують облаштувати туристичний комплекс «Географічний центр — серце України».
Робота в парі
Розгляньте карту, розміщену на форзаці 1. Знайдіть на ній столицю України та міста, у яких проживає понад 1 млн осіб.
Згідно з офіційними даними, населення нашої держави становить понад 41,2 млн осіб без урахування тимчасово окупованих територій (АР Крим, м. Севастополя, частини Донбасу). Міського населення набагато більше за сільське — понад 32 млн осіб. Міські жителі переважають у східному та південно-східному регіонах, а сільські — у західному та центральних регіонах України.
На суходолі Україна межує із сімома країнами: Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Білоруссю та Росією. На півдні Україну омивають води Чорного та Азовського морів.
Найбільша річка України — Дніпро. Великими річками також є Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. Загалом в Україні налічується майже 23 тис. річок.
• За допомогою карти на форзаці 1 підручника визначте й назвіть держави, які межують з Україною:
— на північному заході та заході;
— на сході та північному сході;
— на півночі;
— на південному заході.
• Покажіть на карті найбільші річки України.
2. Як називали наші землі в минулому?
Першу державу на наших землях історики називають Руссю-Україною, а її мешканців — русичами. Назва Русь передувала назві Україна на позначення земель нашої держави. Про походження цієї назви одностайної думки серед учених-мовознавців, які досліджують походження назв, на сьогодні немає. Більшість із них сходяться на думці, що самоназву русичі і назву своєї держави Русь наші пращури використовували здавна.
Назву Україна вперше письмово вжито в літописі 1187 р. щодо Київщини, Переяславщини та Чернігівщини. Учені доводять, що письмовому вживанню цієї назви мало передувати багаторічне, а то й сторічне її використання в усному спілкуванні. Ця назва походить від слова країна, що означає «рідний край, земля». Із часом назва поширилася на всю територію, витіснивши давнішу назву Русь.
Для позначення різних регіонів України науковці використовують такі назви, як Слобожанщина, Чернігово-Сіверщина, Наддніпрянщина, Волинь, Поділля, Галичина, Буковина, Закарпаття, Запорожжя та ін. Кожна з назв пов’язана з історією цього регіону й виникла за певних обставин. Саме тому такі назви вважають історико-географічними (історико-етнографічними), адже в них поєдналися географічне розташування та історична минувшина. Історико-географічні назви не збігаються із сучасними назвами територій. Зокрема, коли йдеться про землі історичного Запорожжя, то мають на увазі не землі сучасної Запорізької області, а території козацтва, які належали до Запорозької Січі.
Існують також етнографічні назви, наприклад Лемківщина, Гуцульщина та ін. Етнографічні назви позначають території проживання етнографічних груп населення. Поява таких груп зумовлена особливостями розвитку окремих територій. Історичні й етнографічні землі мають певні відмінності в одязі, архітектурі, господарських заняттях, що сформувалися внаслідок особливостей географічного середовища й історичних обставин.
• Уважно розгляньте карту, розміщену на форзаці 1 підручника. У якій області України розташований населений пункт, де ви проживаєте? До якого історико-географічного регіону він належить? Території яких областей належать до цього регіону? З’ясуйте, до якої етнографічної групи можна зарахувати мешканців вашого населеного пункту
Нині відмінності між етнографічними групами українців визначити майже неможливо, адже сучасний спосіб життя докорінно все змінив. Дізнатися про особливості життя українців та українок із різних регіонів можна в музеях народної архітектури та побуту. Найбільшим із-поміж таких музеїв є Національний музей народної архітектури та побуту поблизу селища Пирогів на околиці м. Києва, у якому представлено експозиції з різних куточків України.
Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів)
Хата з експозиції «Полтавщина та Слобожанщина»
Церква з експозиції «Полісся»
Частина експозиції «Південь України»
З експозиції «Закарпаття»
Робота в групі
Розгляньте ілюстрації (1-4). Визначте, які матеріали використовували раніше для будівництва. Чи відрізнялися вони за регіонами? Висловте припущення, чим можна пояснити відмінності в будівництві в різних куточках України.
3. Що називають державним кордоном та як він змінювався в різні історичні періоди?
Державним кордоном називають лінію, що пролягає суходолом чи водоймою та визначає межі території держави. Державний кордон України відділяє територію нашої держави від території інших держав. Сучасний кордон визначено у XX ст. Проте він не завжди був таким.
Слов’янська держава Русь-Україна із центром у Києві досягла розквіту в середині XI ст. На той час це була найбільша держава в Європі, а її кордони пролягали в районі Фінської затоки, Ладозького й Онезького озер — на півночі; річок Дон, Південний Буг — на півдні; верхів’я річки Волги та її притоки Оки — на сході; річок Дністер, Західний Буг, Західна Двіна — на заході.
У середині XII ст. Русь-Україна була об’єднанням окремих князівств-держав. Київ хоча й залишався центром слов’янської держави, проте влада київського князя не поширювалася на всі руські землі. Цим користувалися вороги, дошкуляючи русичам постійними набігами.
Одним із князівств, що існувало на теренах сучасної України, була Галицько-Волинська держава (Королівство Руське). Найбільшої могутності держава досягла в середині XIII ст. за часів князювання Данила Романовича. Територія держави охоплювала західноукраїнські землі та більшу частину Правобережжя. Галицько-Волинська держава мала високий міжнародний авторитет, про що свідчить надання Данилу Романовичу Папою Римським титулу короля (1253).
У середині XVII ст. постала українська козацька держава — Гетьманщина, яку очолив гетьман Богдан Хмельницький. Незважаючи на постійні воєнні дії, було докладено багато зусиль для зміцнення кордонів держави, налагодження дипломатичних відносин із сусідами й іншими європейськими державами. Територію Гетьманщини поділяли на полки й сотні, центрами яких були найважливіші міста та містечка.
Спроба відновити власну державу в межах українських етнічних земель відбулася на початку XX ст. Новоутворена держава отримала назву Українська Народна Республіка, та, на жаль, вона проіснувала тільки 5 років, припинивши своє існування під натиском російських більшовиків.
Гетьманщина за часів Б. Хмельницького
Робота в групі
Розгляньте карту. Які історико-географічні землі входили до складу Гетьманщини? Яке місто стало столицею держави Б. Хмельницького? Порівняйте територію Гетьманщини з територією Русі-України. Запишіть у зошиті назви сучасних областей, територію яких охоплювала Гетьманщина.
ВИСНОВКИ
Україна — найбільша держава Європи. Населення держави перевищує 41,2 млн осіб без урахування тимчасово окупованих територій (АР Крим, м. Севастополя, частини Донбасу). Україна на суходолі межує із сімома державами. Територія нашої країни в різні історичні періоди відрізнялася від сучасної, остаточно вона сформувалася тільки у XX ст. Неодноразово змінювались і столиці держав, що включали українські землі. Сучасною столицею України є найбільше місто нашої держави — Київ.
Запитання та завдання
1. Робота в групі. Розгляньте світлини українців та українок у народних костюмах (1-3). Визначте, у якому історико-етнографічному регіоні вони зроблені. Обґрунтуйте відповідь.
Обов’язково зверніть увагу на те, що відображають світлини. Проаналізуйте, кого на них зображено. Що нового ви дізналися зі світлин?
2. Дослідіть за географічною картою, якими історичними землями протікають річки Дніпро, Прут, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. Запишіть назви областей, якими протікає одна із цих річок (на вибір).
3. З’ясуйте в інтернеті, у яких містах розташовані музеї народної архітектури та побуту. Знайдіть ці міста на карті. Чому так важливо зберігати речі й одяг наших предків?
4. Творче завдання. Складіть речення зі словосполученнями державний кордон, історико-етнографічні землі, легенда карти, народний костюм.
Домашнє завдання
5. З допомогою дорослих проведіть дослідження «Бабусина вишиванка». Сфотографуйте бабусину вишиванку. Розпитайте в рідних, що символізує цей орнамент? Якого кольору нитки використано для створення візерунка? Що він символізує? Поділіться результатами дослідження в класі.
6. Виготовте пазли. Для цього роздрукуйте адміністративну карту України й наклейте її на картон. Розріжте її на частини, кожна з яких є певною областю України. А тепер складіть адміністративну карту України. Запропонуйте повторити це членам родини та друзям.