Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Могорита

§ 11. Інтернет як джерело пізнання

На уроці ви дізнаєтеся:

  • Що таке цифрова ідентичність?
  • Як захистити приватність у віртуальному світі?
  • Яку роль відіграє онлайн-спілкування?
  • Як перевірити достовірність інформації в інтернеті?

• Розгляньте світлину й дайте відповіді на запитання.

— Чим зайняті ваші однолітки?

— Чи спілкуєтеся ви віртуально?

— Скільки часу ви присвячуєте щодня різноманітним гаджетам?

— Чи варто заміняти живе спілкування онлайн-спілкуванням?

1. Що таке «цифрова ідентичність» у віртуальному світі?

Як і більшість людей, ви щодня користуєтесь інтернетом, створюєте акаунти, залишаєте лайки чи коментарі під світлинами та повідомленнями друзів і знайомих. Усе це залишається в мережі й називається цифровим слідом. Інформацію, яку людина залишає про себе в мережі, називають цифровою ідентичністю. Якщо така інформація загальнодоступна, нею можуть скористатися інші люди.

Словник

Цифрова ідентичність — інформація про особу, яку можна отримати з її інтернет-діяльності.

Робота в парі

Розгляньте схему. Назвіть складові цифрової ідентичності.

Чи помітили ви, що після кожного вашого запиту в мережі на екрані з’являється реклама, так чи інакше пов’язана з вашим пошуком? Це називають автоматичним цифровим слідом. Пошукова система прив’язує до вашого запиту комерційні пропозиції. Усі найпопулярніші додатки у вашому смартфоні визначають вашу геолокацію, тобто ваше місцезнаходження. Багато програм вимагають доступу до ваших контактів і фотографій.

Селфі — це різновид автопортрета, фіксування себе на фотокамеру. Такі автопортрети викладають у мережі. Це своєрідний спосіб заявити світові: «Я є!»

Робота в групі

Як ви вважаєте, чи приховує таке хобі елементи небезпеки? Які ще існують способи продемонструвати світу, що ми існуємо, окрім селфізму (надмірного захоплення створенням селфі)?

2. Як зробити онлайн-спілкування безпечним?

Захистити конфіденційність в інтернеті непросто. Завдяки цифровому сліду наші дані продають маркетинговим компаніям. Ми не можемо бути певні, що особи, з якими ми знайомимося в мережі, саме ті, за кого себе видають. Тому до всіх незнайомих людей варто ставитися з певною пересторогою.

Робота в групі

Розгляньте постер із правилами безпеки в інтернеті. Об’єднайтеся в групи. Подумайте, якими застереженнями можна доповнити цей перелік. Обговоріть результати роботи в класі.

3. Як переконатися в достовірності інформації в інтернеті

У сучасному інформаційному світі новини поширюють не тільки журналісти. Дуже часто першою на місці події опиняється пересічна людина зі смартфоном. Новину відразу викладають в інтернет і миттєво поширюють завдяки переглядам і перепостам. Чи існує гарантія, що ми отримуємо перевірені факти? Можливо, проблема перебільшена або применшена.

Саме тому варто сумніватися щодо будь-якої інформації в інтернеті. На що потрібно звернути увагу, перевіряючи інформацію із соцмереж:

  • оригінальність фотографії на аватарці;
  • яку інформацію повідомляє про себе користувач/користувачка;
  • як давно створена його/її сторінка;
  • чи можна стверджувати, що сторінку веде людина, а не бот;
  • можливо, фотографії про подію не нові, вони давно викладені в інтернет?

Творче завдання

Підготуйте та проведіть у класі конкурс малюнків «Ми за безпечний інтернет!».

ВИСНОВКИ

У сучасному світі життя без інтернету неможливе. Потрібно пам’ятати, що кожне відвідування мережі залишає цифровий слід. Варто бути обачними, користуючись соціальними мережами, ніколи й нікому не надавайте інформацію про себе та своїх рідних. Інформація, яку ми отримуємо з мережі, не завжди достовірна. Ніхто не може виявити всі фейки, поширені в інтернеті. Саме тому потрібно ретельно перевіряти достовірність фактів, про які ми читаємо в мережі.

Запитання та завдання

1. Розв’яжіть хронологічну задачу.

У 1969 р. в США розпочався експеримент зі створення відповідної мережі. Першу соцмережу було створено в 1995 р.

• Скільки років минуло із часу появи інтернету? Скільки років відділяє ці дві події?

2. Робота в парі. Дайте відповіді на запитання після обговорення.

• Коли ми оприлюднюємо інформацію про себе, ми справді хочемо, щоб про нас знали так багато?

• Що ми хочемо знати про інших, переглядаючи їхні профілі?

3. Робота в групі. Кібербулінг — це цькування в інтернеті. Обговоріть у класі, що потрібно робити, якщо ви стали свідком такого ганебного явища. Дослухайтеся до порад дорослих.

4. Прочитайте казку вашого однолітка, учня 5 класу В. Подде.

Жили собі Лисиця та Лисеня. У них удома був комп’ютер з інтернетом. Лисеня дуже любило грати в різні комп’ютерні ігри. Та якось воно потрапило в халепу — його друзі з інтернету порадили гру «Синій кит». Лисеня почало виконувати небезпечні завдання, а невдовзі перестало спати вночі й почало час від часу кудись зникати. Якось його не було вдома цілу добу. Лисиця занепокоїлася і викликала поліцію. Лисеня знайшли на даху будинку. Добре, що поліція встигла вчасно й урятувала Лисеня. Більше воно ніколи не грало в невідомі ігри.

Будьмо обережні в інтернеті!

• Придумайте свою коротку казку про безпечний інтернет.

5. Творче завдання. Складіть і запишіть у зошиті 2-3 речення зі словосполученням булінг в інтернеті.