Художня культура. Рівень стандарту. 11 клас. Миропольська

Мистецькі подорожі у просторі та часі: на чайній церемонії

У XVII ст набули поширення невеличкі садки, якими можна було милуватися, не виходячи з дому. Неодмінна частина споглядання таких садків — чайна церемонія — стала одним із видів національної культури Японії. З дерева, бамбука й соломи зводили спеціальні чайні будиночки, що своїм навмисне простим оформленням нагадували хижки пустельників.

Саме чаювання проходить дуже просто. Хазяїн бамбуковою ложечкою накладає розтертий у порошок зелений чай у піалу, заливає його окропом, збиває бамбуковим пензликом у густу піну й подає гостям. Усе інше виконується за ритуалом, який приписує обов'язкове досягнення зовнішньої гармонії в обстановці й поведінці учасників, що має бути віддзеркаленням гармонії внутрішньої. Під час чаювання бажано розмовляти про мистецтво, навколишню красу, поезію. Розмови про релігію, війни, багатство сусідів і родичів заборонені.

Найвідоміший майстер чайної церемонії Сенно Рікю вважав, що вона має бути скромною, усамітненою та простою, її визначальні ознаки — гармонія, вшанування, чистота й тиша. Рікю ввів невеличкі прості композиції з гілок та квітів («табана», тобто «квіти до чаю»), надавши їм внутрішнього смислу й зробивши обов’язковим атрибутом чайної церемонії.

Це стало поштовхом до розвитку мистецтва аранжування квітів (ікебани) — ще одного виду традиційної японської побутової культури. Поруч з ікебаною часто вішають сувій із живописом або каліграфією. Квітка в ікебані для чайної церемонії обов'язково має відповідати сезону, ще краще використовувати пагони бамбука у глиняній чи бронзовій вазі. Зазвичай композиція будується на співвідношенні трьох формотвірних гілок, що символізують три начала — Небо, Землю, Людину — і надають кожній ікебані особливого смислу.

В ікебані взаємодіють вертикальні й горизонтальні осі. Вона розташовується в тривимірному просторі. Традиційна класична композиція складається із соснової гілки як основного елемента (Небо), навколо якого вільно розміщуються всі інші. Найчастіше це гілка сливи або японського кипариса, квіти (троянда, хризантема, орхідея). Чоловік може закохатися в жінку, ще не бачивши, але споглядаючи створену нею ікебану: через ікебану він розуміє красу і вишуканість її рухів, тонкий смак, глибокі моральні принципи.

Оцінюють мистецтво ікебани за сімома основними параметрами — співвідношенням: 1) рослини і вази; 2) вази і підставки; 3) квітів і тла; 4) квітів між собою; 5) форми квітів і форми вази; 6) кольорів; 7) позицією рослин у композиції.