Зарубіжна література. 7 клас. Міляновська

Редьярд Кіплінг (1865-1936)

Нині англійський письменник Редьярд Кіплінг більше відомий як автор книг для дітей: чудових казок і оповідань. Однак на межі XIX і XX століть він був найпопулярнішим письменником планети і авторитетом для всієї Британської імперії. За досягнення в галузі літератури Кіплінга у 1907 році удостоїли Нобелівської премії.

Народився письменник у 1865 році в місті Бомбей (зараз Мумбай) в Індії, яка була на той час англійською колонією.

Його батьки залишили Англію і вирушили в інший кінець світу, щоб знайти постійний заробіток, зробити кар’єру і досягти високого суспільного становища.

Раннє дитинство в Індії Кіплінг пізніше згадував як найщасливіший період свого життя — сім’я мешкала у невеликому будиночку в чудовому саду, батьки відзначалися добротою, а слуги-індуси постійно його балували. Однак коли хлопцеві виповнилося шість років, його відвезли в Англію, щоб він там здобув освіту. Шість років Редьярд провів у приватному пансіоні, згодом його віддали до школи.

Ця школа була особливим навчальним закладом, її заснували відставні чиновники й офіцери, які проходили службу в колоніальних країнах. У школі була майже військова дисципліна — учнів посилено готували до труднощів, які неминуче чекають на них у майбутньому під час служби за межами Англії. Хирлявий, в окулярах і невисокого зросту, Редьярд спочатку розгубився, однак згодом сприйняв ідею своїх вихователів, які вважали, що не лише навчають дітей, а готують для Англії майбутніх «будівників імперії» — дисциплінованих і діяльних. Так формувався характер Кіплінга, якому пізніше за непохитність дали прізвисько «залізний Редьярд».

У 16 років Редьярд повернувся до Індії, де почав працювати помічником редактора газети. Кіплінг багато їздить країною, знайомиться з побутом та звичаями корінного населення. Місцеві мешканці охоче розповідали йому різні історії. Ці життєві враження знайшли своє втілення в газетних статтях та художніх творах Редьярда Кіплінга. У 1894-1895 роках вийшла друком «Книга джунглів», яка принесла англійському письменникові визнання.

Фотографія молодшого лейтенанта Дж. Кіплінга незадовго до загибелі

Кіплінг був прихильником колоніальної політики і вважав, що Англія своїми культурними, політичними, технічними досягненнями відіграє прогресивну роль в історії Індії. Ці ідеї, звичайно, зазвучали у його творах і, зокрема, в «Баладі про Схід і Захід», у якій порушено проблему зіткнення цих двох культур.

Молодий письменник був переконаний, що найвищою метою для людини може бути лише служіння батьківщині — Британській імперії — та розповсюдження її впливу по всьому світу.

За ці погляди Кіплінга багато критикували, однак він відчував себе «будівником імперії». Позицію Британії письменник уважав правильною, тому, не соромлячись, підтримував її політику. Таким же прихильником ідеї служіння батьківщині письменник виховав і сина Джона. Коли розпочалася Перша світова війна, хлопець у перших лавах записався добровольцем. Вступити до армії йому було дуже непросто, адже в Джона, як і в батька, був поганий зір. Кіплінг задіяв усі свої зв’язки, щоб хлопець таки пішов на війну, і дуже пишався вчинком сина. У вересні 1915 року молодший лейтенант Джон Кіплінг загинув — це була ціна, яку письменник заплатив за свої переконання.

Вірш «Якщо...», надрукований у жовтні 1910 року, відразу здобув гучну світову славу. Написаний він у формі звернення до сина, і чотири його строфи ніби розшифровують кіплінгівське розуміння справжньої людини — активної, вольової та незалежної.

Історична енциклопедія

Індія, на території якої ще у III тисячолітті до нашої ери виникла одна з найдавніших цивілізацій світу, завжди приваблювала європейців казковими багатствами. Англія підкорила собі всю Індію у середині XIX ст. Однак народи Індії продовжували боротися за незалежність, і для утримання порядку було залучено війська.

Гордість Кіплінга за успіхи англійців була небезпідставною. Англія наприкінці XIX ст. не лише була найпотужнішою країною світу, а й створила найбільшу в історії імперію, що мала свої колонії на всіх континентах. Розміри Британської імперії часів Редьярда Кіплінга у 130 разів перевищували розміри сучасної Британії. І в усіх куточках світу прихід англійців означав початок перебудови країни — вони прокладали дороги та залізниці, будували фабрики і лікарні, відкривали торговельні фірми.

Упродовж усього періоду колонізації Індії Британською імперією спалахували повстання, і, зрештою, після Другої світової війни, у 1947 році, Англія надала цій країні незалежність.

БАЛАДА ПРО СХІД І ЗАХІД

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,

Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;

Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,

Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!

Камаль з двадцятьма бійцями втік на заколотний кордон,

І лошицю Полковника він погнав у далекий горяний схрон:

Найкращу лошицю зі стайні вкрав, коли світать почало,

Дзвінкі підкови в лахи запнув і скочив легко в сідло.

І запитав Полковничий син, що водив дозірців загін:

«Хто скаже мені, де Камаль тепер, де схованку має він?»

Мохамед Хан, Резальдарів1 син, йому відповів тоді:

«[...] Путь одна — через Форт Букло, йому до рідних угідь;

Як поскачеш ти швидше на Форт Букло, аніж летітиме птах, —

Поможе Бог, до провалля Джехай заступиш йому ти шлях.

Коли ж його не догонит там, назад скоріше вертай,

Бо скрізь чаїться Камалів люд за страшним проваллям Джехай.

Там праворуч — скала, і ліворуч — скала, а між ними — ні деревця.

Там ти почуєш, як клацне затвор, хоч ніде не видно стрільця».

На коня скочив Полковничий син, був гарячий кінь вороний —

Серце б’є, наче дзвін, шиї гордої згин як шибениця міцний.

І знову вершник в погоню летить швидше пташиних зграй,

Жене він коня, і вже здоганя лошицю й Камаля на ній,

Курок пружний звів, лишень втікачів на постріл дістав вороний.

Він вистрілив раз і вдруге ще, та кулі пішли у бік.

«Мов солдат стріляєш! — гукнув Камаль. — Покажи, як їздити звик!»

У провалля Камаль повернув, і за ним син Полковника без вагань,

Вороний, мов олень, вперед летів, та лошиця мчала, мов лань...

Праворуч скала, і ліворуч — скала, і між ними ні деревця,

І тричі клацнув рушниці затвор, і не видно було стрільця.

...Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку;

Тоді Камаль звернув назад і звестись поміг юнаку.

Він вибив з руки його пістолет — там буть не могло борні,

«Надто довго життям, — промовив Камаль, — завдячуєш ти мені:

На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня,

Де б мій стрілець не цілив тебе, не ждала б тебе западня.

Якби я руку підняв й опустив, як виїхав на бескет.

1 Резальдар — командир кавалерійського ескадрону, що складався з місцевих мешканців (тобто з індійців), які служили в англійській армії.

Прудконогі шакали уже б давно збіглися на бенкет!..»

Йому відповів Полковничий син: «Що ж, нагодуй звірину;

Та перше розваж, яку сплатить муситимеш ціну.

Як тисяча шабель прийде сюди, щоб забрати мої кістки, —

Стільки за учту шакалів платить злодію не з руки!

Коні потопчуть твої поля, солдати твій хліб з’їдять,

Худобу заб’ють, хати розберуть на паливо для багать.

Коли влаштує тебе ціна і голодні твої брати, —

Шакали ж собакам кревна рідня, то клич, пес, їх сюди!»

За руку схопив Камаль юнака, і погляд його горів:

«Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів!

Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле,

Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле».

Йому відповів Полковничий син: «Я мусив честь берегти.

В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!»

Та лошиця підбігла до юнака і ластитись почала;

«Нас двоє сильних, — сказав Камаль, — та вона до тебе пішла.

Тож хай в дарунок від крадія тобі принесе вона

Вуздечку коштовну, моє сідло, і срібні два стремена!»

Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук:

«У ворога ти відібрав один, а другий дарує друг!»

Камаль промовив: «Дарунок твій лише за дарунок прийму.

Твій батько сина до мене послав — я сина віддам йому!»

Свиснув Камаль, і син його по схилу гори збіг вниз, —

Як олень легкий, міцний і стрункий, як готовий до бою спис.

«Ось твій господар, — сказав Камаль, — він водить дозорців загін,

Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він...

Хліб Королеви їстимеш ти, тож її борони закон.

І, як треба, зруйнуй свого батька дім, щоб у спокої жив кордон.

Кавалеристом відважним стань, тримайся твердо в сідлі,

І Резальдаром зроблять тебе, а я, може, помру в петлі!»

Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах.

І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах...

Камалів син осідлав коня, лошицю — Полковничий син,

І двоє вернулись у Форт Букло, звідки поїхав один.

Загін дозорців зустріли вони, і двадцять шабель в ту ж мить

Зблиснули грізно, готові кров хлопця із гір пролить.

«Не руште його! — Полковничий син гукнув своїм воякам, —

Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!»

Ілюстрація художника Ричарда Сімкіна, 1896 рік

Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,

Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;

Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,

Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!

Переклад з англійської Максима Стріхи

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з твором

  • 1. Розкажіть, як формувався характер Редьярда Кіплінга.
  • 2. У чому полягала життєва ідеологія англійського письменника?
  • 3. Чому Британська імперія викликала у Кіплінга почуття гордості?

Працюємо над змістом творів

  • 4. Перекажіть зміст «Балади про Схід і Захід».
  • 5. Що сталося б, якби Камаль убив сина полковника?
  • 6. Як ви гадаєте, які риси вдачі юнака викликали повагу в Камаля і втримали його від убивства?
  • 7. Простежте за текстом, як змінюється ставлення Камаля до ворога.
  • 8. Як порозумілися представники різних народів і цивілізацій?

Узагальнюємо і підсумовуємо

  • 9. Схарактеризуйте образи Полковничого сина та крадія Камаля.
  • 10. Що спільного та відмінного в образах цих героїв?
  • 11. Поясніть, які історичні події стали причиною ворожнечі між корінним населенням Індії та англійцями.
  • 12. Як у баладі відобразилися симпатії Р. Кіплінга щодо колоніальної політики Англії?
  • 13. Як у своїй баладі Редьярд Кіплінг розкриває тему дружби і миру?
  • 14. Поясніть зміст назви твору.
  • 15. Прокоментуйте першу й останню строфи балади.

Застосовуємо поняття з теорії літератури

  • 16. Згадайте особливості літературної балади. На прикладі «Балади про Схід і Захід» поясніть особливості цього жанру.
  • 17. Згадайте, які літературні балади ви вже вивчали у 7 класі.
  • 18. Знайдіть у тексті приклади антитези. Яку роль цей прийом відіграє у творі?

Виконуємо творчі завдання

  • 19. Уявіть себе режисером, який створює фільм за сюжетом «Балади про Схід і Захід». Складіть схему опорних кадрів (не менше 5) і стисло їх опишіть. Завдання можна виконувати індивідуально або в групах.

ЯКЩО...

Як вистоїш, коли всі проти тебе —

Упали духом і тебе кленуть,

Як всупереч усім ти віриш в себе,

А з їх невіри також візьмеш суть;

Якщо чекати зможеш ти невтомно,

Оббріханий — мовчати і пройти

Під поглядом ненависті, притому

Не грати цноти ані доброти;

Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти,

І думать — не творити думки культ,

Якшо Тріумф, зарівно як Нещастя,

Сприймеш як дим і вітер на віку;

Якщо стерпиш, як з правди твого слова

Пройдисвіт ставить пастку на простих,

Якщо впаде все, чим ти жив, і знову

Зумієш все почати — і звести;

Якщо ти зможеш в пориві одному

Поставить все на карту — і програть,

А потім — все спочатку, і нікому

Про втрати й слова навіть не сказать;

Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили

Служити ще, коли уже в тобі

Усе згоріло, вигасло — лишилась

Одна лиш Воля — встоять в боротьбі;

Як зможеш гідно річ вести з юрбою

І з Королем не втратиш простоти,

Якщо усі рахуються з тобою —

На відстані, яку відміриш ти;

Якщо ущерть наповниш біг хвилини

Снагою дум, енергією дій,

Тоді весь світ тобі належить, сину,

І більше: ти — Людина, сину мій.

Переклад Євгена Сверстюка

IF

If you can keep your head when all about you

Are losing theirs and blaming it on you,

If you can trust yourself when all men doubt you,

But make allowance for their doubting too;

If you can wait and not be tired by waiting,

Or being lied about, don't deal in lies,

Or being hated, don't give way to hating,

And yet don't look too good, nor talk too wise:

If you can dream — and not make dreams your master;

If you can think — and not make thoughts your aim;

If you can meet with Triumph and Disaster

And treat those two impostors just the same;

If you can bear to hear the truth you've spoken

Twisted by knaves to make a trap for fools,

Or watch the things you gave your life to, broken,

And stoop and build'em up with worn-out tools:

If you can make one heap of all your winnings

And risk it on one turn of pitch-and-toss,

And lose, and start again at your beginnings

And never breathe a word about your loss;

If you can force your heart and nerve and sinew

To serve your turn long after they are gone,

And so hold on when there is nothing in you

Except the Will which says to them: "Hold on!"

If you can talk with crowds and keep your virtue,

Or walk with Kings — nor lose the common touch,

If neither foes nor loving friends can hurt you,

If all men count with you, but none too much;

If you can fill the unforgiving minute

With sixty seconds' worth of distance run,

Yours is the Earth and everything that's in it,

And — which is more — you'll be a Man, my son!

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Працюємо над текстом твору

  • 1. До кого звертається ліричний герой вірша «Якщо...»?
  • 2. Що, на думку поета, дає право називатися людиною?
  • 3. Які вічні життєві цінності сповідує поет?
  • 4. Чи полегшать життя сина перелічені якості? Відповідь обґрунтуйте.
  • 5. Чому батько прагне для сина життя не легкого, а наповненого «снагою дум, енергією дій»?

Узагальнюємо і підсумовуємо

  • 6. Визначте ідею вірша «Якщо...»
  • 7. У вірші повторюється слово якщо. На що автор хотів звернути увагу?
  • 8. Чи обов’язково виконувати перелічені настанови? У чому сенс свободи вибору людиною свого життєвого шляху?
  • 9. Як ви вважаєте, чи важко виконати батьківські настанови з вірша «Якщо...»? Поясніть чому.
  • 10. Уявіть, що у вірші замість слова «якщо» неодноразово вжито слова «треба», «повинен», «обов’язково» і т. под. Як би ви сприйняли такі настанови?

Застосовуємо поняття з теорії літератури

  • 11. Згадайте, що таке оригінал, переклад і переспів.
  • 12. Які ви знаєте види перекладу?
  • 13. Порівняйте текст оригіналу і перекладу вірша «Якщо...»
  • 14. Поміркуйте, який вид перекладу твору Р. Кіплінга подано вище. Відповідь обґрунтуйте.

Виконуємо творчі завдання

  • 15. Що ви можете ще додати до переліку рис вдачі та вчинків справжньої людини? Аргументуйте свою думку.
  • 16. Як ви гадаєте, які настанови, окрім батькових, могла б дати своїй доньці матір?