Зарубіжна література. 5 клас. Міляновська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Збірка арабських казок «Тисяча і одна ніч»

«Тисяча і одна¹ніч» — це збірка казок, легенд, оповідок та повчальних історій. Вона є однією з найвизначніших пам’яток арабського фольклору. Хоча збірку називають арабською, проте до її складу ввійшли казки багатьох народів Сходу: індійські, перські, арабські, іранські.

¹Тисяча і одна — це число на Сході, яке не мало конкретного значення і означало «надзвичайно багато».

Тривалий час казки «Тисяча і однієї ночі» існували на Сході лише в усних переказах і рідкісних рукописах.

Зміст збірки упорядники впродовж століть постійно змінювали: одні казки включали, інші — вилучали. Відомо, що основу сучасної збірки становить її письмовий переклад перською мовою, здійснений приблизно в дев’ятому столітті. Проте й після цього збірка зазнавала змін аж до шістнадцятого століття.

Сучасна збірка «Тисяча і одна ніч» налічує понад чотириста казок та оповідок. Усі вони об’єднані однією казковою оповіддю-рамкою, героїня якої — вродлива і розумна дівчина Шагразада. Вона «прочитала багато книг» і щоночі розважає казками жорстокого перського правителя — султана Шагріяра, якого мучить безсоння.

Тисячу й одну ніч дівчина розповідала султанові казки. Серед них були й сім оповідей проСиндбада-мореплавця. Головний герой цих казок, потрапляючи у складні обставини, ніколи не опускає руки, а виявляє неабияку хоробрість, винахідливість і шляхетність.

Учені вважають, що цикл проСиндбаданародився в середовищі арабських моряків, які вели морську торгівлю з Індією та африканськими країнами. Казки проСиндбадаприсвячені морським пригодам, також в них ми знайдемо опис морського та купецького побуту тих часів.

Читачі і читачки Європи змогли познайомитися з книгою «Тисяча і одна ніч» лише в сімнадцятому столітті. Відтоді її багато перекладали й видавали різними мовами. Перший український переклад деяких казок із «Тисячі і однієї ночі» з’явився в 1891 році.

Перше україномовне видання збірки вийшло друком у 1895-1900 роках у Німеччині.

ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ ЗНАТИ БІЛЬШЕ...

Історія султана Шагріяра і Шагразади

На початку книги «Тисяча і одна ніч» розповідається про те, що одного разу перський султан Шагріяр викрив свою дружину у зраді й наказав стратити її. Відтоді, охоплений гнівом і жагою помсти, султан щоночі одружувався з іншою дівчиною, а на світанку віддавав наказ позбавити її життя.

Так тривало три роки, аж доки в місті не залишилося жодної дівчини: усі або загинули, або втекли, сподіваючись уникнути жахливої кари.

Ось тоді дружиною правителя Шагріяра і стала красуня Шагразада, старша дочка візира¹. Вона прагнула повернути спокій у царство і тому вмовила батька віддати її заміж за султана.

¹Візир — титул міністрів у мусульманських країнах.

Розумна і начитана Шагразада знайшла спосіб втихомирити жорстокість султана і врятувати собі життя. Дівчині дозволялось говорити лише до сходу сонця, тож впродовж тисячі й однієї безсонної ночі вона розповідала султанові казки, втихомирюючи у такий спосіб його лють і зачаровуючи своїм красномовством. А вранці, з появою першого променя сонця, мудра Шагразада замовкала, обірвавши свою розповідь на найцікавішому епізоді.

Ілюстрація до казки «Килим принцаХусейна»,яка входить до збірки арабських казок «Тисяча і одна ніч»

Жорстокого Шагріяра настільки захоплювали чарівливі оповіді Шагразади, що він не міг стратити її, не дізнавшись, чим закінчилася казка.

По закінченні тисячі й однієї ночі розчулений султан оголосив, що переконався у благородстві душі своєї дружини Шагразади, помилував її і став з нею жити у щасті й злагоді.

Так розумна Шагразада завдяки власному таланту оповідачки не лише зуміла зберегти життя собі та іншим дівчатам, а й стала коханою дружиною султана і матір’ю його трьох синів.

А ми завдяки непересічному таланту Шагразади отримали в подарунок казки, які вона розповідала впродовж тисячі й однієї ночі...

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з твором

1. Що вам відомо про збірку арабських казок «Тисяча і одна ніч»?
2. Розкажіть про будову збірки арабських казок.
з. Чому ця збірка має назву «Тисяча і одна ніч»?
4. Хто така Шагразада і як вона стала рятівницею перського царства?
5. Доведіть, що мистецтво розповідати казки може вирішити долю багатьох людей.
6. На прикладі казок про Маляна і Шагразаду зробіть висновок про особливу силу мистецтва.

ПОДОРОЖІ СИНДБАДА-МОРЕПЛАВЦЯ

У казках проСиндбадаШагразада розповідає султанові про те, як багатий багдадський¹купець Синдбад-мореплавець знайомиться зі своїм бідним тезкою Синдбадом-носієм. Вони потоваришували, і Синдбад-мореплавець став запрошувати Синдбада-носія до себе в гості. Щоразу, коли Синдбад-носій приходив, Синдбад-мореплавець розповідав про свої подорожі, сповнені небезпечних пригод. Коли ж гість ішов додому, Синдбад-мореплавець щедро наділяв його коштовностями, що здобув у мандрах.

¹Багдад — місто, засноване в 762 році, столиця сучасного Іраку.

Перша подорож

— Батько мій був купцем, мав великі гроші і незліченні багатства. Помер він, коли я був малим хлопчиком, і залишив мені гроші, землі та села. Коли я підріс, то став жити розкішним і безтурботним життям. Я гарно вдягався, солодко їв, розважався з друзями й думав, що довіку буду багатий.

Отак жив я довгенько, а потім наче враз прокинувся — мені проясніло в голові, і розум повернувся до мене. Але було вже пізно: всі гроші я розтринькав, і становище моє змінилося. І часто я згадував прислів’я, що чув колись од батька: «Є на світі три речі, кращі за три інші: день смерті кращий від дня народження, жива собака краща за мертвого лева, могила краща, ніж бідність».

Тоді зібрав я все, що лишилося в мене з меблів та одягу, й продав. Розпродав і свої землі. Вторгував за все три тисячі диргемів²і з цими грішми надумав я вирушити в подорож до чужих країв.

Отож накупив я різних товарів і всього, що могло б знадобитися мені в мандрівці, сів на корабель і разом з іншими купцями поплив до міста Басри³.

²Диргем — срібна монета.

³Басра— місто в Іраку, морський порт.

Потім ми пливли морем чимало днів і ночей. Ми проминали острів за островом і нарешті пристали до одного, схожого на райський сад.

Там ми кинулиякір, і всі, хто був на кораблі, зійшли на берег. Ми продавали, купували й обмінювали товари. Потім деякі купці порозкладали на березі багаття й заходилися готувати вечерю або прати, а деякі подались оглядати острів, і я пішов з ними.

Згодом ми повернулися й сіли вечеряти, а повечерявши, звеселіли й завели пісень. Раптом ми почули голос капітана:

— Мирні мандрівники, мерщій вертайтеся на корабель! Кидайте все й біжіть, поки не загинули! Острів, доякого ми пристали, зовсім не острів! Це величезна рибина, що лежить посеред моря. На неї нанесло піску, вона стала схожа на острів, із давніх-давен на ній ростуть дерева і трави. Проте, коли ви розклали вогонь, рибина відчула жар і заворушилася. Вона може пірнути в морську безодню! Тоді всі ви потонете! Рятуйтеся, поки живі!

Почувши ці слова, купці й мандрівники побігли до корабля, покинувши на березі всі свої пожитки. Дехто встиг зійти на корабель, дехто не встиг. Рибина пірнула в море з усім, що на ній було, і ревучі хвилі зійшлися на тому місці, де вона лежала.

Я був серед тих, хто залишився на рибині. Але доля змилувалася наді мною. Я побачив на воді здоровенні дерев’яні ночви¹, в яких купці прали одежу, і вчепився в них. Потім виліз на ночви, сів на них верхи й почав гребти ногами, наче веслами, і хвилі гралися зі мною, кидаючи ночви то праворуч, то ліворуч. А капітан підняв вітрила йпоплив із тими, хто встиг піднятися на корабель, не звертаючи уваги на тих, хто потопав. Я дивився вслід кораблю, аж поки він зник у далині, і тільки тоді збагнув — порятунку немає...

¹Ночви — довгаста посудина для купання та прання білизни.

Спустилася ніч, потім настав день, потім знову запала ніч. Я плив на ночвах, і хвилі допомагали мені, і нарешті ночви прибило до острова з крутими берегами, на якому росли високі дерева, а гілля їхнє звисало над водою.

Я схопився рукою за гілку й, ледве не загинувши, видерся на берег. На острові росли плодові дерева і було чимало джерел із чистою водою, і я вгамував голод і спрагу.

Отак я перебув кілька днів і ночей, аж поки душа моя ожила, мужність повернулася до мене, а руки мої знову налилися силою. Я почав думати, що робити далі, і ходив понад берегом, придивляючись до всього.

Ідучи якось берегом, я помітив: вдалині щось ворушиться. Що це — дикий звір чи якась морська тварина?

Я рушив туди. Наблизившись, я побачив, що то — величезний кінь; він був прив’язаний на самому березі моря. Коли я підступився до нього, кінь заіржав так гучно, що я злякався і хотів повернути назад — аж раптом з-під землі з’явився якийсь чоловік і гукнув до мене:

— Хто ти, звідкіля прийшов і як тут опинився?

— О пане, я чужоземець,— відповів я. — Ми пливли на кораблі, а потім причалили до острова, але то був не острів, а рибина, і вона пірнула в море, і ми стали тонути, але я вгледів на воді дерев’яні ночви й виліз на них і довго плив, аж поки хвилі викинули мене на цей острів.

Вислухавши мене, чоловік схопив мою руку й сказав:

— Ходімо зі мною!

Ми спустилися в якесь підземелля, а потім увійшли до просторої зали. Посадовивши мене посеред зали, чоловік приніс мені попоїсти. Я був голодний і їв, доки наївся досхочу, і душа моя спочила. Чоловік знову почав розпитувати про мої пригоди, і коли я розповів усе, що зі мною сталося, він дуже здивувався.

Скінчивши свою розповідь, я вигукнув:

— Благаю, не будь зі мною суворий! Я розповів тобі про себе геть усе! А тепер скажи мені, що ти за один і чому сидиш у цій залі під землею? І навіщо ти прив’язав свого коня на березі?

— Я — один із конюхів царя аль-Міграджана, — відповів чоловік. — Тобі пощастило, що ти зустрів мене. І я врятую твоє життя й допоможу тобі вернутись до рідного краю.

Я побажав конюхові добра й подякував за ласку. Тут надійшли інші конюхи. Побачивши мене, вони почалирозпитувати, хто я є і звідки взявся. Я розповів і їм про свої пригоди. Підсівши ближче, конюхи розклали харч і заходилися їсти, запросивши мене розділити з ними трапезу, і я прийняв запрошення. Потім вони підвелися і посідали верхи на коней, і я теж сів на коня.

Їхали ми довго і нарешті прибули до столиці царя аль-Міграджана. Конюхи зайшли до царя, розповіли про мене, і цар побажав зі мною познайомитись. Мене припровадили в палац і привели до царя.

Вислухавши мене, цар, до краю вражений, мовив:

— Сину мій, присягаюся Аллахом, тобі дісталося більше, ніж порятунок. І якби доля не судила тобі довго жити, ти б не врятувався від небезпеки!.. Тепер ти житимеш у мене.

Аль-Міграджан виявив до мене ласку і повагу і наблизив мене до себе. Він наставив мене писарем у гавані¹йнаказав переписувати всі кораблі, які причалюватимуть до берега.

¹Гавань — захищені від вітру та течій прибережні води, які використовують для стоянки і ремонту суден.

Я працював сумлінно, і цар був ласкавим до мене й ревно мною опікувався. По недовгім часі я домігся честі стати одним із його придворних.

У царя аль-Міграджана було багато островів. Я оглянув острови і все, що на них було. Якось зупинився на березі, тримаючи в руках свій ціпок. Раптом до острова підплив великий корабель; на ньому було багато купців. Корабель зайшов у гавань, згорнув вітрила й причалив до берега. І коли все було перенесено, я спитав у капітана:

— Чи не залишилось у тебе на кораблі ще чогось?

І той відповів:

— Так, у мене є ще товари в трюмі, але власник цих товарів потонув біля одного з островів. Ми хочемо їх продати, а гроші повернути родині купця. Він жив в оселі миру — славному місті Багдаді.

— А як звали того купця? — спитав я.

Капітан відповів:

— Його звали Синдбад-мореплавець.

І тоді я пильно глянув на капітана і, впізнавши його, вигукнув:

— О капітане, я власник товарів, про які ти кажеш, — це я! Це я — Синдбад-мореплавець!

І я розповів капітанові все, що зі мною трапилося — відколи ми вирушили з Багдада аж до того дня, коли рибина-острів пірнула в морську безодню. І тоді капітан та купці повірили мені, впізнали мене й привітали зі щасливим порятунком. А потім віддали всі мої товари, і я побачив, що на них написане моє ім’я і що нічого з них не пропало.

Вибравши найдорожчі та найгарніші товари, я попросив матросів, щоб ті понесли їх у царський палац. Я розповів цареві, що в його гавань зайшов той самий корабель, на якому я плив, і додав, що дарую йому найкращі мої товари — вони-бо так і лежали в трюмі.

Аль-Міграджан зчудувався, але повірив, що я кажу щиру правду, виявив мені велику честь і подарував багато різних речей — дорогих і красивих.

Решту товарів я продав і вторгував чималі гроші, а на них накупив інших товарів. І коли купці зібралися плисти додому, я повантажив ці товари на корабель, а тодіпішов до царя, подякував йому за ласку й попросив дозволу вирушити до рідного краю, і цар відпустив мене. Отак скінчилася моя перша подорож. [...]

Переклад з арабської Євгена Микитенка, ілюстраціїРашинХаріє

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Працюємо над змістом твору

1. Як минуло дитинство і юністьСиндбада?Чому для нього настали важкі часи?

2. Що зробивСиндбад,щоб не розоритися остаточно?

3. У яку небезпеку потрапили купці на острові-горі?

4. Як капітан корабля пояснив причину того, що рибина пірнула в морську безодню?

5. Розкажіть про порятунокСиндбада.

6. Як поставилися доСиндбадав царстві аль-Міграджана?

7. Як купецьСиндбадзнову повернувся на батьківщину, у рідний Багдад?

Міркуємо самостійно

8. На вашу думку, яке реальне явище природи описане в епізоді з велетенською рибиною?

9. З яких причин купець міг загинути під час своєї першої подорожі?

10. Як склалася бдоля Синдбада,якби його розумом оволоділи розпач і байдужість до власного майбутнього?

11. Назвіть риси характеру, які допомогли Синдбадові уникнути банкрутства і вижити у складних обставинах.

12.На прикладі історії купцяСиндбадапоясніть, чому в бізнесі завжди важлива чесність.

13. Доведіть, що доля багдадських купців була важкою і сповненою небезпек.

Застосовуємо теоретичні поняття

14. Чому оповіді проСиндбадами називаємо казками?

15. Назвіть фантастичну істоту, описану в казці проСиндбада.

16. Які події, зображені в казках про Синдбада-мореплавця, могли відбутися насправді, а які — лише в казці?

Завдання від Фантазерчика

1.На вашу думку, що могло статися ізСиндбадом,якби у царстві аль-Міграджана з ним повелися негостинно?
2.Сформулюйте основні правила гостинності до іноземців та іноземок, які потрапили у скрутні обставини.
3.Запишіть правила гостинності в зошит.

Скористайтесь посиланнямhttps://cutt.ly/2WXQ7PaабоQR-кодом і подивіться мультфільм«Синдбад.Перша подорож». Знайдіть відмінності між казкою і мультфільмом.