Зарубіжна література. 5 клас. Міляновська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Якоб (1785-1863) таВільгельм(1786-1859)Грімм

Брати Грімм увійшли в історію світової літератури як збирачі та дослідники німецького фольклору¹. Вони вивчали народну культуру, поезію, казки, легенди та історичні оповіді.

¹Науку, що вивчає фольклор, називають фольклористикою. А тих, хто збирає і досліджує фольклор, — фольклористами/фольклористками.

БатькоЯкобаі Вільгельма — Філіп Грімм — був адвокатом, людиною доброю й освіченою. Він зумів прищепити синам щиру любов до рідного краю. Однак найбільший вплив на освіту хлопчиків мала бездітна батькова сестра Юліана Шліммер. Вона навчала своїх племінників і виховувала в них повагу до звичаїв німецького народу, його культури та релігії.

Саме «люба тітонька Шліммер» відкрила для братів фантастичний світ німецької народної казки.

За сімейною традицією Якоб і Вільгельм вступили на юридичний факультет. Однак під впливом улюбленого професора юнаки зацікавилися дослідженням народної творчості.

Захоплення фольклористикою не зникло у братів Грімм і після закінчення університету. Якоб і Вільгельм бачили своєю метою збереження багатовікової фольклорної спадщини. Вони знаходили оповідачів і записували їхні казки та легенди. У 1812 році в Берліні була надрукована першазбірка фольклорних казок, записаних і впорядкованихЯкобомі Вільгельмом.

У пошуках оповідачів казок їм допомагали друзі й рідні, зокрема сестраЛоттаГрімм. А молодший брат Людвіг Грімм, який був талановитим художником, створив ілюстрації для оформлення збірки.

Якоб і Вільгельм усе життя багато і наполегливо працювали. Вони обіймали посади бібліотекарів, були професорами університету, членами Прусської академії наук. Брати стали авторами багатьох наукових праць, дослідниками німецької мови, упорядниками видань давньонімецького фольклору і першого словника німецької мови.

Німецькі фольклористи записали понад двісті казкових сюжетів! Їхня копітка праця врятувала чимало народних творів від забуття. А читачі та читачки усього світу і досі захоплюються багатством уяви німецького народу.

У німецьких казках, опублікованихЯкобомі Вільгельмом Грімм, перед нами постають фантастичні персонажі й неймовірні пригоди, мрії народу, його уявлення про справедливість, сподівання на винагороду за розум, чесність та працьовитість.

Збірки німецьких народних казок мали неабияку популярність і перевидавалися величезну кількість разів. До їх складу ввійшли «Бременські музики», «Вовк і семеро козенят»,«Рапунцель», «Казка про рибалку та його жінку», «Хлопчик-мізинчик», «Білосніжка», «Пані Метелиця» та багато-багато інших донині популярних казок.

Отже, не забуваймо, що ці твори німецького фольклору стали всесвітньо відомими завдяки самовідданій праці фольклористівЯкобаі Вільгельма Грімм.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Готуємося до роботи з текстами

1. Що вам відомо про діяльністьЯкобаі Вільгельма Грімм?
2.Поясніть, хто такі фольклористи/фольклористки і як ви уявляєте собі їхню роботу.
3. Якби 200 років тому брати Грімм не почали записувати і видавати німецькі народні казки, що ми могли б втратити?
4. Зробіть висновок, у чому особливе значення діяльностіЯкобаі Вільгельма Грімм як збирачів німецького фольклору.
5. Назвіть відомі вам народні казки з виданих братами Грімм збірок.

ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ

(німецька народна казка)

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчерка¹, була гарна й роботяща, а друга, рідна, — гидка й лінива. Та вдова любила більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива. Падчерка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові.

Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’ю залило весь починок². Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув з рук і впав у криницю.

¹Падчерка (або падчірка, пасербиця) — нерідна дочка.

²Починок — пряжа (нитка), намотана на веретено. Веретено — ручне знаряддя для прядіння у вигляді палички, на яку й намотували нитку.

Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:

— Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. Із великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї. Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

—Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі. Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

— Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струсила яблуню, і яблука градом посипалися на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі.

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:

— А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж — пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина в усьому догоджала старій, збивала її подушки так сильно, що аж пір’я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене і пряжене.

Пробула дівчина якийсь час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалася, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй у тисячу разів краще, проте її тягло до рідної хати.

Нарешті вона сказала до старої:

—Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.

Пані Метелиця сказала:

— Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилася, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.

— Це тобі за те, що ти в усьому була старанною, — сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, біля своєї хати.

А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину¹і заспівав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша дівчина іде,

на ній золота без ліку.

¹Цямрина — верхня частина колодязя, складена зазвичай із дерев’яних колод.

Увійшла дівчина до хати, а мачуха і сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як падчерка дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя і своїй рідній гидкій та ледачій доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь й сама стрибнула туди.

Вона опинилася, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вжедавно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.

Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.

Першого дня вона дуже старалася, слухалася пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона і постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’я летіло.

Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:

Кукуріку, кукуріку!

Наша ледащиця йде,

що брудна буде довіку!

І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

Переклад із німецької Сидора Сакидона

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Працюємо над змістом твору

1. Розкажіть, яким було життя падчерки з мачухою та сестрою.

2. Знайдіть на початку твору, як схарактеризовані рідна і нерідна доньки.

з. Розкажіть, як падчерка опинилася в чарівному підземному світі. Що незвичайного, на ваш погляд, там відбувалося?

4. Як характеризує падчерку зустріч із піччю та яблунею?

5. Розкажіть про зустріч падчерки і пані Метелиці. Що злякало дівчину?

6. Опишіть зовнішність бабусі. Чи відповідає зовнішній вигляд пані Метелиці її душевним якостям?

7. Поясніть, чому бабусю називали пані Метелиця.

8. Порівняйте життя падчерки в мачухи та в пані Метелиці.

9. Чому падчерка попросилася додому? Знайдіть і прочитайте рядки, у яких вона пояснює своє рішення. Як цей епізод характеризує дівчину?

10. Як бабуся винагородила роботящу дівчину?

11. Навіщо ледащиця стрибнула у криницю?

12. Порівняйте поведінку мачушиної доньки та падчерки в підземному світі. Як характеризують ці вчинки обох дівчат?

13. За що і як пані Метелиця винагородила свою нову помічницю? Доведіть справедливість бабусі щодо дівчат.

Узагальнюємо та підсумовуємо

14. Кому із сестер жилося краще в рідному домі? На яке ставлення заслуговувала вдома падчерка? А ледащиця?

15. Уособленням яких рис став образ рідної доньки? А падчерки? А мачухи?

16. Які риси людської вдачі в казці схвалюються, а які засуджуються?

17. Доведіть, що в казці «Пані Метелиця» перемогла справедливість.

18. Визначте головну думку казки «Пані Метелиця».

Міркуємо самостійно

19. Як ви гадаєте, чому в одній хаті виросли такі різні за характером дівчата? Як, на вашу думку, потрібно було виховувати дівчат?

20. Згадайте українську народну казку «Дідова дочка та бабина дочка».

Що в цій казці є спільного з німецькою казкою «Пані Метелиця»?

21. Поміркуйте, як у казці «Пані Метелиця» пояснюється зміна пір року.

22. Складіть порівняльну таблицю образів падчерки і мачушиної дочки.

Застосовуємо теоретичні поняття

23. Згадайте відомі вам групи фольклорних казок.

24.Доведіть, що казка «Пані Метелиця» належить до групи чарівних казок.

25. Які події в казці можна назвати фантастичними? Чому?

26. Назвіть чарівні предмети, які трапляються в казці. Якби криниця була звичайною, яка доля спіткала б падчерку?

27. Яка чарівна істота допомогла падчерці виконати мачушине завдання?

28. Поясніть, чому казка «Пані Метелиця» належить до народних казок.

29. Запишіть у зошит речення у правильному варіанті: «Брати Грімм — автори/збирачі німецьких народних казок».

Потіште Знаюсю своїми знаннями!

СкористайтесьQR-кодомабо посиланнямhttps://cutt.ly/DYyA7CTі виберіть правильну відповідь у тестах.

Скористайтесь посиланнямhttps://cutt.ly/VWXWse1абоQR-кодом і подивіться дитячий художній фільм «Пані Метелиця». Як ставляться довколишні до головної героїні фільму. Що свідчить про її добру вдачу? Як, на вашу думку, складеться подальша доля героїнь казки «Пані Метелиця»?