ЗІ ЗБІРКИ «СОНЕТИ ДО ОРФЕЯ»

Ось дерево звелось. О виростання!

О спів Орфея! Співу повен слух.

І змовкло все, та плине крізь мовчання

Новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші,

покинувши кубельця чи барліг;

вони, либонь, зробилися тихіші

не з остраху, не з хитрощів своїх,

а з прислухання. Рев, скавчання, гам

змаліли в їх серцях. Їм за пристанок

недавно ще була маленька хижа,

де крилася жадливість їхня хижа

і де при вході аж хитався ґанок, —

там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

Переклад із німецької Миколи Бажана

Хто понад тіньми здолав

ліру здійняти,

найсокровеннішу з слав

може співати.

Хто від померлих поїв

маку, той нині

вловить найнижчий з тонів

і в безгомінні.

Образ пізнай, що майне

і почезає

в темних ставках.

Лиш на небесне й земне

царства лунає

голос в віках.

Переклад із німецької Василя Стуса

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Предметні компетентності

1. Що вам відомо про творчість австрійського поета Райнера Рільке?
2. Поясність, чому Райнера Рільке, як і Франца Кафку, називають австрійським митцем.
3. Розкажіть про перебування Рільке в Україні.
4. Поясніть, у чому особливість інтерпретації відомого сюжету в поезії Р. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес».
5. Якою постає кохана співця Еврідіка? Чи є у неї хоч якісь бажання?
6. Чи розуміє безтілесна тінь Еврідіки, що відбувається? Поясніть чому.
7. Яким постає Орфей у творчості Райнера Марії Рільке? Яку особливу місію, на думку поета, несе у світ митець?
8. Поміркуйте, чому Райнера Марію Рільке сучасники називали Орфеєм.
9. Визначте ідею поезії «Ось дерево звелось...».
10. Яким поет бачить вплив митця на світ у творі «Ось дерево звелось...»?
11. Зробіть висновок, якого значення надає автор справжньому високому мистецтву.
12. Прокоментуйте, що символізує образ храму.

Компетентність спілкування державною мовою

Згадайте основні вимоги до написання есе.

Напишіть коротке есе на одну із запропонованих тем: «Роль митця в житті суспільства», «Від завтра мистецтва не стане...», «Коли я стану Орфеєм, то оспіваю...»

Обізнаність та самовираження у сфері культури

28 серпня 2016 року українського письменника і перекладача Юрія Андруховича (народився в 1960 році) нагороджено медаллю Ґете у вже відомому вам німецькому місті Веймар. Цю нагороду присуджує німецький інститут імені Ґете за особливий внесок у підтримку німецької мови і налагодження діалогу культур. Юрій Андрухович перекладав, зокрема, ранні поезії Райнера Марії Рільке. Серед них вірш «Я завше вдома поміж днем і сном...»:

Я завше вдома поміж днем і сном,

там, теплі від забав, поснули діти,

там любо старцям при вогні сидіти,

повитими світінням, як рядном.

Я завше вдома поміж днем і сном,

там вечорові дзвони, і до ночі

там постаті натомлені дівочі

завмерли над ясним криничним дном.

А над усе — ця липа за вікном.

І всі літа, що мовкли в ній віками,

знов оживають і течуть гілками

на чуйній варті поміж днем і сном.

Знайдіть в інтернеті й прослухайте виступ українського вокального дуету «Тельнюк: Сестри» з ліричною піснею на слова юного Р. М. Рільке «Я завше вдома поміж днем і сном...» (Тельнюк: Сестри — Я завше вдома... Львів 120916).

Який настрій домінує в цій пісні? Як у музичному творі Галі і Лесі Тельнюк утілилася світла й тиха радість буття?