Креслення. Навчальний посібник. Глушко
Креслення в аксонометричних проекціях
Загальні відомості про аксонометричні проекції.
Для утворення вигляду предмет умовно розміщують усередині прямого тригранного кута, сторони якого являють собою площини проекцій - фронтальну, горизонтальну і профільну. Послідовним проекціюванням предмета на ці площини одержують зображення видимих його сторін - вигляди. Кожний вигляд зокрема дає уявлення про форму предмета тільки з одного боку. Щоб створити уявлення про форму предмета в цілому, потрібно проаналізувати і порівняти між собою окремі вигляди. Створення цілісного уявлення про предмет за його виглядами на кресленні - завдання досить складне.
Предмет можна спроекціювати на площину проекцій і таким чином, щоб на утвореному зображенні було видно декілька його сторін. Утворене таким чином зображення називають наочним. За ним уявити форму предмета легше, ніж за окремими виглядами.
Рис. 58
Рис. 59
Щоб одержати наочне зображення, предмет певним чином розміщують відносно координатних осей х, у і z і разом з ними проекціюють його на довільну площину. Цю площину називають площиною аксонометричних проекцій, а проекції координатних осей називають аксонометричними осями. Зображення предмета на площині аксонометричних проекцій називають аксонометричною проекцією.
На основі аксонометричних проекцій виконують технічні рисунки, які застосовують для пояснення будови різних предметів.
Види аксонометричних проекцій.
Залежно від положення координатних осей, а значить і самого предмета, відносно площини аксонометричних проекцій, утворюються різні аксонометричні проекції. Розглянемо ті з них, які використовують найчастіше. Аксонометричне зображення може бути утворене косокутним і прямокутним проекціюванням. Утворення аксонометричного зображення косокутним проекціюванням показано на рисунку 60 а.
Предмет розміщують так, щоб його передня і задня сторони, а також осі х і z, з якими він суміщений, були паралельними площині аксонометричних проекцій. Проекціювання здійснюють паралельними променями під гострим кутом (меншим за 90°) до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції передня сторона предмета зображується в натуральну величину, а ліва і верхня будуть дещо спотвореними. Утворену косокутним проекціюванням аксонометричну проекцію називають фронтальною диметричною проекцією (диметрією).
Утворення аксонометричного зображення прямокутним проекціювання показано на рисунку 60 б.
Рис. 60
Предмет розміщують так, щоб три його сторони з осями х, у і z були нахилені до площини аксонометричних проекцій під однаковими кутами. Проекціювання здійснюють паралельними променями, спрямованими перпендикулярно до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції видно три сторони предмета, але з деякими спотвореннями. Утворену прямокутним проекціюванням аксонометричну проекцію називають ізометричною проекцією.
Для побудови аксонометричних проекцій розміри зображень відкладають уздовж аксонометричних осей х, у і z. Тому побудову аксонометричної проекції починають з проведення аксонометричних осей.
Осі фронтальної диметричної проекції розміщують так: вісь x — горизонтально, вісь z— вертикально, вісь y — під кутом 45° до горизонтальної лінії(рис. 61).
Рис. 61
Рис. 62
Положення осей ізометричної проекції розміщують так: вісь z розміщують вертикально, осі x та у під кутом 120° до осі z або під кутом 30° до горизонтальної лінії (рис.62).
Геометрична побудова аксонометричних зображень.
Слід звернути увагу на спотворення зображень. Однак для оперативності побудови зображень будемо враховувати лише значні відхилення. Це, зокрема, всі відстані по осі у в фронтальній диметричній аксонометрії.
Побудова аксонометричних проекцій плоских фігур, розміщених вертикально. Таблиця 2
Побудова аксонометричних проекцій плоских фігур, розміщених горизонтально. Таблиця 3
Побудова диметричної аксонометрії деталі з круглим наскрізним отвором.
Рис. 63 - Зображення кіл в ізометричній проекції
Рис. 64 - Побудова овалів
Рис. 65 - Побудова ізометричної проекції деталі з отвором
ОСНОВИ ТЕХНІЧНОГО КРЕСЛЕННЯ ЗОБРАЖЕННЯ (ВИГЛЯДИ, ПЕРЕРІЗИ І РОЗРІЗИ) ПОНЯТТЯ ПРО ПЕРЕРІЗ
1. Поняття про переріз.
Іноді через наявність на поверхні предмета заглибин, виступів, пазів та інших конструктивних особливостей виникає необхідність виконувати на кресленні додатковий вигляд, який може бути складним і мало зрозумілим. Щоб точніше виявити форму предметів на кресленнях, крім виглядів, застосовують ще й інші зображення. До таких зображень належать перерізи.
Щоб отримати переріз, предмет умовно розрізають уявною площиною в тому місці, де необхідно виявити його форму. На малюнку показано наочне зображення предмета, умовно перерізаного допоміжною площиною А
Рис. 66
Цю уявну площину називають січною. Щоб побачити фігуру перерізу, ту частину предмета, яка розміщена між січною площиною А і спостерігачем, умовно відкидають. На уявній січній площині чітко видно фігуру утвореного перерізу.
Рис. 67
Утворену умовно на січній площині фігуру суміщають із площиною креслення і викреслюють її. Зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною, називають перерізом. Як правило, фігуру перерізу креслять у тому самому масштабі, що й вигляд, до якого належить переріз.
Рис. 68
Перерізи найчастіше застосовують для того, щоб показати поперечну форму предметів та форму отворів, заглибин, вирізів на поверхнях округих деталей тощо.
Рис. 69
На перерізі показують тільки те, що є у січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею, вважається уявно видаленим.
2. Види перерізів.
Залежно від розміщення відносно вигляду зображеного на кресленні предмета переріз може бути винесеним або накладеним.
Винесений переріз розміщують поза контуром вигляду зображеного на кресленні предмета.
Рис. 70 - Винесений переріз
Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета.
Рис. 71 - Накладений переріз
Винесені перерізи розміщують, по можливості, в розриві вигляду.
Рис. 72 - Винесенний переріз в розрізі
Під час виконання креслень перевагу надають винесеним перерізам, оскільки вони не обтяжують креслення зайвими лініями і значно зручніші для нанесення розмірів.
3. Виконання та позначення перерізів.
Положення січної площини на кресленні вказують лінією перерізу. Для цього застосовують розімкнуту лінію у вигляді двох штрихів.
Рис. 73
Ця лінія не повинна перетинати контур вигляду на кресленні та дотикатися до нього. Напрям, у якому потрібно дивитися на уявну січну площину, вказують стрілками. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту. Літери завжди розміщують вертикально. Розміри штрихів розімкнутої лінії і стрілок показані на рис. 74.
Рис. 74
Контур винесеного перерізу обводять суцільною лінією такої самої товщини, як і видимі контури зображень на кресленні. Розміщують винесений переріз якнайближче до того місця, де вказано положення січної площини.
Рис. 75
Щоб креслення було виразнішим, фігуру перерізу виділяють штрихуванням у вигляді паралельних ліній. Штриховку наносять суцільними тонкими лініями під кутом 45°. Відстань між лініями штриховки вибирають у межах 2...4 мм. Нахил ліній штриховки можна виконувати як уліво, так і вправо.
Рис. 76
Фігуру перерізу позначають такими самими літерами, якими було позначено лінію перерізу: А-А, Б-Б, В-В, тобто двома однаковими літерами через тире. Напис завжди розміщують горизонтально.
Якщо фігура перерізу симетрична, то винесений переріз може бути розміщений на продовженні лінії перерізу, яку в цьому випадку показують штрихпунктирною лінією. Стрілками і літерами такий переріз не позначають.
Рис. 77
Винесений переріз може бути розміщений у розриві того вигляду, до якого він належить. Умовний розрив предмета на вигляді обмежують тонкою хвилястою лінією. Якщо предмет симетричний, лінію перерізу не проводять і ніяких додаткових позначень не роблять.
Рис. 78
Для несиметричних перерізів, розміщених у розриві, вказують лінію перерізу за допомогою розімкнутої прямої зі стрілками, але без позначень літерами.
Рис. 79
Накладений переріз розміщують на самому вигляді, до якого він належить, і саме там, де проходить січна площина. Фігуру накладеного перерізу обводять суцільною тонкою лінією. Контурні лінії вигляду в тому місці, де на нього накладається фігура перерізу, не повинні перериватись.
При виконанні накладеного симетричного перерізу лінію перерізу не проводять і ніяких позначень не роблять. Фігура такого перерізу повинна мати вісь симетрії, проведену у вигляді штрихпунктирної лінії.
Рис. 80
Для несиметричних накладених перерізів лінію перерізу проводять у вигляді розімкнутої лінії зі стрілками, але літерами не позначають.
Рис. 81
На фігуру перерізу, як і на інші зображення на кресленні, в разі необхідності наносять розміри.
Рис. 82
Штриховка перерізів не лише надає кресленню виразності, а й умовно показує, з якого матеріалу виготовлено предмет. Застосовують різні види штриховок, які відповідають певним матеріалам.
