Мистецтво. Інтегрований курс. Повторне видання. 8 клас. Масол (2025)

§ 25-26. Класицизм: музичне мистецтво

• Які асоціації виникають у тебе щодо терміну «класична музика»? Запиши їх і створи хмару слів на цю тему. Згенеруй онлайн у WordArt.

У музичній культурі Європи наприкінці XVIII — на початку XIX ст. відбулися кардинальні зміни. Це був час Просвітництва з його головною світоглядною ідеєю — вірою в розум людини, час великих учених, філософів, літераторів, митців. Як і в інших видах мистецтва, у музиці на зміну бароко і рококо прийшов стиль класицизм, який відображав гармонійну впорядкованість світу. Виникла віденська класична школа, до представників якої належать австрійські композитори Франц Йозеф Гайдн (1732-1809), Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791), а також німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827). Усі вони жили й творили у Відні (звідси й походить назва школи). Ці митці стали засновниками класичних канонів у музиці.

У творчості композиторів-класиків досягли справжніх вершин жанри: соната, концерт, симфонія, квартет. Було створено чіткі правила побудови сонатної форми й сонатно-симфонічного циклу з відповід-ними прийомами розвитку музики. Отже, не дивно, що твори, які досягають подібної художньої досконалості, стали називати музичною класикою.

Т. Гарді. Портрет Гайдна

Б. Крафт. Портрет В. Моцарта

Й. К. Штілер. Портрет Бетховена

• Пригадай, які твори цих композиторів ти вже слухав/слухала. Для яких інструментів їх було написано? В якому жанрі?

Мистецька грамота

Соната — циклічний твір, у якому три частини об’єднані спільним задумом. У класичній сонаті драматургія циклу будується на контрасті темпу та емоційно-образного змісту.

Розвиток музики у сонатній формі можна порівняти з дією у драматичному творі. Спочатку композитор знайомить з основними дійовими особами — головною і побічною партіями. Це ніби «зав’язка драми» (експозиція). Потім ці контрастні теми розвиваються, музична дія досягає кульмінації (розробка). Після чого наступає «розв’язка»: головна і побічна теми повторюються у дещо зміненому вигляді (реприза). Отже, сонатна форма симетрична, подібно до архітектурних форм класицизму.

СОНАТА, КОНЦЕРТ

Ознака	І частина	ІІ частина	III частина
Форма	Сонатна	Тричастинна	Сонатна або рондо
Темп	Жвава	Помірна або повільна	Швидка
Характер музики	Енергійна або весела	Лірична, споглядальна	Життєрадісна, стверджувальна

• Пригадай особливості жанру концерт. Що означає це слово? Наведи приклади програмного концерту.

Класичний інструментальний концерт має аналогічну тричастинну циклічну форму Але на відміну від сонати в концерті наскрізний розвиток збагачується зіставленням гри соло зі звучанням оркестру (туті) або його окремих груп, що розширює палітру музичних засобів.

Композитори-класики писали сонати й концерти для скрипки, флейти, гобою, арфи, але частіше — для фортепіано. Цей музичний інструмент виник на основі вдосконалення конструкції клавесина. Поступово він набув поширення в побутовому музикуванні й у концертному житті. Відповідно закріпилися його різновиди: піаніно і рояль.

Клавесин Й. Гайдна з музею у Відні (Австрія)

Й. Гайдн написав чимало сонат, концертів, а також струнних квартетів (83).

Невідомий автор. Й. Гайдн диригує струнним квартетом

В. А. Моцарт, як відомо, був вундеркіндом і з дитинства вражав публіку своєю віртуозною грою (навіть грав із зав’язаними очима). У спадщині композитора велика кількість сонат і концертів для різних інструментів.

Кармонтель. Моцарт із батьком і сестрою

Й. Гайдн. Соната № 37 ре мажор для фортепіано.

В. А. Моцарт. Концерт до мажор для флейти та арфи з оркестром.

Мистецька грамота

Масштабний симфонічний цикл складається з чотирьох частин. Він здатний відтворити світ у його різноманітті від драми й героїки до світлої лірики й гумору. Музична дія, що розгортається, підпорядкована наскрізній драматургії циклу. Першу і останню частини симфонії пишуть у сонатній формі й у швидкому темпі. Динамічний початок змінюють ліричні роздуми, після цього — жвавий менует або скерцо і урочистий фінал. Якщо провести аналогію між музикою і літературою, то доречним буде порівняти сонату з повістю, а симфонію — з романом.

СИМФОНІЯ

Ознака	І частина	II частина	IІІ частина	IV частина
Форма	Сонатна	Тричастинна	Тричастинна або рондо	Сонатна
Темп	Швидкий	Повільний	Жвавий	Швидкий
Характер музики	Динамічний, енергійний, схвильований	Ліричний, сумний, зосереджений	Танцювальний	Урочистий, святковий

Секрети творчих професій

Ти вже знаєш про арттерапію — метод лікування за допомогою мистецтва. В усьому світі привертає дедалі більшої уваги такий її напрям, як зцілення засобами музики. Музична арттерапія важлива для корекції психоемоційної сфери людини в ситуації підвищеної тривожності, стресу, особливо під час війни.

Яку музику використовують арттерапевти? Звісно, найперше — Моцарта! Вчені вважають, що за цілющими властивостями вона найкраща. Світла мажорна атмосфера творів австрійського генія здатна сповнювати слухачів життєдайною енергією радості й відчуттям щастя. За нервового збудження його щирі повільні мелодії заспокоюють, за депресії — чарівні танцювальні ритми бадьорять. Позитивно впливають на релаксацію також ніжні тембри скрипки, арфи, флейти, фортепіано.

У повоєнний час попит на кваліфікованих арттерапевтів зростатиме. На жаль, спеціальних закладів освіти, де готують таких фахівців, у нашій країні немає. Цією справою опікуються переважно психологи, які набувають потрібної кваліфікації на курсах.

Якщо тебе цікавить ця професія, що поєднала медицину, психологію та мистецтво, врешті-решт можна почати із самоосвіти. Досліди, як на тебе впливають твори віденських класиків.

Віденський оркестр Моцарта виступає в історичних костюмах

«Батьком класичної симфонії», тобто її родоначальником, вважають Йозефа Гайдна, автора понад 100 творів цього жанру. Звісно, симфонії писали й до нього, але попередники не досягали класичного рівня. Наразі саме у творчості Й. Гайдна сформувався склад симфонічного оркестру, якого дотримувалися послідовники.

Завдяки його цікавим знахідкам симфонії незалежно від автора отримали програмні назви. Наприклад: «Луна» (другі скрипки повторюють гучні фрази перших із тихішою динамікою), «Курка» (соло гобоя нагадує звуки кудахкання курки), «Годинник» (здається, що струнні відбивають ритм механічного годинника: «тік-так»), «Прощальна» (оркестранти по черзі покидають сцену: це натяк, що їм пора у відпустку), «Симфонія із сюрпризом» та «Симфонія з тремоло литавр» тощо.

Й. Гайдн. Симфонія № 94 соль мажор або Симфонія № 104 мі мажор (І ч.).

Людвіг ван Бетховен — один із музичних титанів, новаторів, що розширив межі класичної музики у пізній період творчості й ознаменував перехід до романтичної епохи. Митець вважав, що музика повинна добувати вогонь із душі. У своїй багатожанровій творчості — 9 симфоній, 32 фортепіанних сонати (зокрема знамениті шедеври «Патетична», «Місячна», «Апасіоната»), опера «Фіделіо», увертюра «Егмонт» тощо, — композитор оспівував героїчні ідеали людства. Музика композитора передає ідеї мужньої боротьби людини проти несправедливості за прекрасне майбутнє.

Риси класицистичного стилю Бетховена яскраво проявились у симфонії №5 до мінор. Чотири частини симфонічного циклу об’єднуються темою, про яку композитор сказав: «Так доля стукає у двері». Тема складається з чотирьох тактів і у вступі звучить як епіграф — рішучо в унісон. Далі головна тема змінюється і завдяки широкому діапазону засобів симфонічного розвитку набуває різноманітного емоційного забарвлення: тривоги, устремління, люті, перемоги. Тобто вона стає лейтмотивом циклу.

Тема «долі» - лейтмотив симфонії № 5

Друга частина симфонії — це подвійні варіації на теми, інтонаційно споріднені з мотивом «долі». Після драматичного скерцо звучить переможний фінал. Для тріумфального маршу композитор навіть увів тромбони, наближаючи до фанфарного звучання духового оркестру.

Симфонія № 5 Л. ван Бетховена — це втілення життєвого кредо митця: «Від темряви через боротьбу до світла перемоги». Наші сучасники не втрачають шансів зробити її обробки в стилі рок, джаз і навіть у жанрі сальса.

• Поцікався реміксами класичних мелодій Бетховена та їх перевтіленнями в саундтреки.

Відомо, що симфонії № 5 та № 6 Людвіг ван Бетховен присвятив князю Андрію Розумовському сину останнього гетьмана України Кирила Розумовського, який перебував у Відні на дипломатичній службі й був добре знайомий з композитором. Він був палким шанувальником мистецтва і брав участь в ансамблях, граючи партію другої скрипки. Бетховен користувався великою бібліотекою свого покровителя, присвятив йому три струнні квартети ор. 59, де використано мелодії українських народних пісень «Ой надворі метелиця» та «Від Києва до Лубен».

А. Боркман. Бетховен і квартет Розумовського

Інтер’єр помешкання Розумовського у Відні

• Опиши картину, присвячену періоду дружби Бетховена з українським аристократом Андрієм Розумовським. Яку музику ти уявляєш?

Ти вже знаєш, що мелодія з фіналу симфонії № 9 Бетховена до слів «Оди до радості» Ф. Шиллера стала гімном Європейського Союзу і звучить не тільки у концертних залах, а й на музичних флешмобах в аеропортах, на площах і стадіонах у багатьох країнах світу, зокрема в Україні. Величну музичну картину прагнення людства до щастя, братерства, єднання відтворюють грандіозні колективи — хори й оркестри до десяти тисяч виконавців.

К. Шльосер. Бетховен за роботою вдома

Л. ван Бетховен. Симфонії № 5 і № 10 та їх сучасні аранжування, струнний квартет «Розумовський».

• Порівняй і схарактеризуй аранжування творів Бетховена.

Музика і вірші А. Прудіс. Пісня «ШІ».

Можливо, нову еру музичного вираження відкрив би композитор у симфонії № 10, начерки якої збереглися. Проте цю роботу здійснив у наш час Маестро BeethovANN — штучний інтелект. Незавершений твір був згенерований комп’ютером за фрагментарними ескізами з урахуванням стилю Бетховена. Звісно, за допомогою IT-фахівців і мистецтвознавців, які майже десять років присвятили міжнародному проєкту Прем’єра відбулася 9 жовтня 2021 року. Виконана симфонічним оркестром партитура викликала неоднозначні реакції — від схвальних до вкрай негативних.

Українська музика. В історії вітчизняної культури другу половину XVIII ст. називають «золотим віком української музики». Класичних вершин досягла творчість блискучого тріо українських композиторів Максима Березовського, Артемія Веделя і Дмитра Бортнянського. Вони розвивали барокові традиції духовної хорової музики й здійснили прорив у галузі світських музичних жанрів: симфонії, концерту, сонати, опери тощо.

Українські митці піднесли жанр хорового концерту до вершин європейської класики. Під впливом досягнень західноєвропейської професійної музики відбувався перехід від одночастинного партесного концерту доби бароко до хорового концерту періоду класицизму, який будувався на контрасті частин. Циклічна форма, що будувалася на контрасті частин і тем, надавала можливість втілювати в музиці гуманістичні ідеали епохи.

У творчості М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського жанр концерту за глибиною образного змісту набуває рис своєрідної хорової симфонії.

До портретної галереї

Основоположником жанру циклічного хорового концерту та жанрів сонати й симфонії в українській музиці був Максим Березовський (1745-1777) — видатний композитор, оперний співак, скрипаль, диригент. Митець яскравої творчої індивідуальності через несприятливі історичні умови не встиг повністю розкрити свій потенціал. Більшість його творів були загублені й не виконувалися. У наш час віднайдені в архівах рукописи повертаються на Батьківщину.

Максим Березовський

За відсутності документальних джерел і прижиттєвих зображень біографія Березовського сповнена загадок, легенд, гіпотез.

Молодий композитор стажувався в Італії. У Болонській філармонічній академії він успішно склав іспит і отримав почесне звання академіка. Подібний екзамен у цьому закладі роком раніше склав В. А. Моцарт.

В Італії Березовський писав музику в стилі класицизм, який уже панував у Європі. Прем’єра опери на античний сюжет «Демофонт» з успіхом відбулася в місті Ліворно (1773), про що є повідомлення в пресі (збереглися фрагменти твору). Рукописи окремих сонат і симфоній було віднайдено в європейських архівах у наш час. З-поміж них — Соната для скрипки і чембало та симфонії.

Історичне значення творчості М. Березовського, якого називають «українським Моцартом», в тому, що його твори поєднують традиції західноєвропейської (італійської) школи з українською мелодикою, яка вирізняється підвищеною емоційністю.

Лірико-драматичний концерт «Не отвержи мене во время старости» для чотириголосного хору (на псалом Давида) присвячено роздумам про вічні категорії добра і зла, життя і смерті. Зміст твору ніби перегукується з біографією митця, сповненою важких випробувань, блискучих злетів і трагічних моментів. Музику пронизують інтонації скорботи, безнадійності, схвильованості, інколи протесту. Контраст виявляється через зіставлення образів і темпів чотирьох частин циклу (Adagio — Allegro — Adagio — Moderate), чергування хорових, ансамблевих і сольних епізодів.

Українські хористи. Фрагмент ікони «Воздвиження Чесного хреста»

М. Березовський. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости».

Соната для скрипки і чембало (II ч.).

Симфонія до мажор № 13 у 4 ч. (фрагменти світової прем’єри у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти», диригент Кирило Карабиць).

Артемій Ведель (Ведельський) (1767-1808) — композитор, співак (тенор), регент, скрипаль, педагог. Писав виключно сакральні хорові твори, які до нашого часу використовуються у богослужінні.

На формування його самобутнього стилю вплинули національні традиції церковної музики, фольклору, зокрема побутової лірики. Наприклад, мелодика його «Херувимської» близька до української народної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну».

Марка до 250-річчя А. Веделя

• У вільний час самостійно прослухай «Херувимську» А. Веделя. Поміркуй, чим відрізняється хорова версія використаної композиторм народної пісні від фольклорного першоджерела.

Дмитро Бортнянський (1751-1825) — класик української хорової музики, у творчості якого поєдналися досягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями. Створив понад 100 хорових творів, переважно святково-урочистих і ліричних. У спадщині Д. Бортнянського низка інструментальних жанрів: «Концерт для чембало з оркестром», «Концертна симфонія», сонати. Опери композитора, написані під час стажування в Італії («Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій»), ставили в театрах Венеції. Багатство мелодій, оригінальність прийомів розвитку, стрункість форми — ось риси, що визначають стиль композитора, що здійснив перехід від бароко до класицизму.

За класичну довершеність музики різних жанрів Д. Бортнянського називають «українським Моцартом».

Пам’ятник Д. Бортнянському в Глухові

• Як ти вважаєш, чому Бортнянського і Березовського порівнюють із Моцартом?

Д. Бортнянський. Концерт для чембало з оркестром.

• 1. Назви композиторів — представників «віденської класичної школи». Які музичні жанри набули свого кульмінаційного розвитку в їхній творчості?
• 2. Порівняй циклічну будову сонати й симфонії. Наведи приклади класичних творів.
• 3. Який хоровий жанр став провідним в українській музиці періоду класицизму?
• 4. Чим відрізняється хоровий концерт від інструментального? Як у цих жанрах досягається контраст?

1. Творчість композиторів-класиків у наш час привертає увагу кінематографістів. Так, фільм «Амадей» (реж. М. Форман) удостоєний багатьох інших нагород.

2. Досліди, які твори композиторів-класиків звучать в оригіналі або в сучасних аранжуваннях (рок, джаз, поп) у кінофільмах. Створи фільмографію каверів і саундтреків.

• Проведіть дискусію на тему «Класика і сучасність: у пошуках діалогу». Запропонуйте ідею/сценарій фільму про українських композиторів-класиків.

• Уяви себе художником-медальєром. Поцікався, в яких країнах випускали пам’ятні монети, присвячені Людвігу ван Бетховену, яку технологію застосовували. Порівняй їх художню і нумізматичну цінність, номінальну вартість. Створи свій ескіз монети «Гімн Європи».