Мистецтво. 7 клас. Масол

Розділ I. Діалог народного мистецтва із сьогоденням. Музичне мистецтво

А пісня — це душа.

З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша.

Чим глибша пісня, тим ясніш душа.

Іван Драч, український поет

Тема 1-2. Музичні символи України

Музика в житті людини відіграє величезну роль, та, мабуть, найважливіше значення має пісня. Деякі музичні твори за своєю глибиною змісту, його відповідністю прагненням і почуттям народу стають музичними символами нації.

Який музичний символ нашої держави? Що вам відомо про історію створення Державного гімну України?

Національним музичним символом України вважають «Молитву за Україну» Миколи Лисенка. Хоча вона не належить до класичних духовних творів, покладених на канонічні сюжети, що виконуються під час релігійної служби, але завдяки глибині змісту та духовно-патріотичним почуттям, вираженим у цьому творі, його по праву називають духовним гімном України.

Катя Дудник. Молитва за Україну

Цю пісню, що спочатку мала назву «Боже, Великий, Єдиний» («Дитячий гімн»), було створено наприкінці XIX ст. і призначено для дітей. У передмові до видання твору автори написали: «...хотіли вкласти передусім в уста дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання».

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Музика Миколи Лисенка

Слова Олександра Кониського

Боже, Великий, Єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

Поміркуйте, чому «Молитва за Україну» є музичним символом духовності українського народу. Як ви розумієте слова вірша Анатолія Грицая, написані під впливом «Молитви за Україну»?

Нехай твоя свята молитва

Пекучі рани нам зцілить,

І вигострить наш дух, як бритву,

Й до серця й Бога долетить.

Портрет митця

Микола Віталійович ЛИСЕНКО (1842-1912) вважається не тільки засновником української композиторської школи. Він по праву є одним із визначних музичних фольклористів.

Упродовж усього свого свідомого життя композитор займався збиранням народних пісень. Лисенко записував фольклор від народних носіїв, прагнув точно зафіксувати слова, ладоінтонаційну будову мелодії, метроритм і музичну форму твору. Фольклорні зразки він згрупував за жанрами й опублікував окремими випусками. Це — сім випусків пісень для голосу із супроводом фортепіано (по 40 пісень у кожному), тринадцять збірок хорових обробок (по 10 творів у кожному), збірки обрядових пісень (два збірники «Веснянок», «Купальська справа», «Колядки та щедрівки», «Весілля», збірка танків і веснянок «Молодощі») та «Збірник народних українських пісень у хоровому розкладі» для виконання учнями молодшого та підліткового віку. Загалом спадщина Лисенка-фольклориста становить понад 600 зразків народних творів й охоплює майже всі пісенні жанри: обрядові, побутові, соціальні, історичні пісні та думи.

Іван Труш. Портрет Миколи Лисенка

Усі народні пісні Лисенко залишав недоторканими і щодо мелодій, і щодо тексту. У фортепіанному супроводі до сольних зразків він прагнув повніше висвітлити ладогармонічну природу, укладену в самій мелодії. У хорових обробках Лисенко намагався максимально розкрити ладогармонічну природу народних пісень, характерні особливості народного багатоголосся.

За спогадами сучасників, Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Роль Миколи Лисенка в українській музиці можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка в українській літературі.

Справжнім символом нашого народу є народна пісня. Пісні в Україні дуже різноманітні: одні, ніби степи, — широкі й безкраї, інші, як гірські річки, — стрімкі та грайливі. Вони заспокоюють і звеселяють, з ними ми плачемо й радіємо, працюємо та йдемо на боротьбу. Народні пісні — це скарбниця пісенної творчості, безцінне надбання народу, виразник його інтересів, історії та культури.

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях — і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга

І вічний полюх косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря...

Максим Рильський

Пригадайте та назвіть жанри українських народних пісень. Про які з них ідеться у вірші М. Рильського? Порівняйте виконання народної пісні.

Українська народна пісня «Ой верше, мій верше...» (виконання під супровід колісної ліри; виконання сучасними естрадними співаками).

Як вам уже відомо, музичний фольклор тривалий час передавався від покоління до покоління в усній формі. Лише приблизно два століття тому фольклористи почали записувати пісні та мелодії від народних виконавців. Так, завдяки цим людям до наших часів дійшла велика кількість українських народних мелодій. Значний внесок у дослідження і збирання народної творчості зробили вітчизняні фольклористи Микола Лисенко, Філарет Колесса, Климент Квітка та інші.

Крім записів автентичного (власне народного) виконання народної пісні чи інструментальної мелодії, композитори часто створювали її обробки — вокальні й інструментальні. Так, одноголосна народна мелодія перетворювалася на твір для різного складу виконавців — соло (голосу чи музичного інструмента), ансамблю, хору або оркестру — народжувались обробки народних пісень і танцювальних мелодій.

Обробка Миколи Лисенка «Ой не світи, місяченьку...», «Лугом іду, коня веду» (для соліста із супроводом); «Верховино, світку ти наш» (для хору) (фрагменти).

Як музичний супровід вокальних творів допомагає розкрити музичний образ? Як відбувається темпово-динамічний розвиток хорового твору?

Особливим видом фольклору українців є пісні літературного походження — твори, що були написані конкретними авторами і які виконуються поряд із народними. До фольклору вони увійшли завдяки усному поширенню серед людей.

Одним із таких творів є пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» на слова Тараса Шевченка, яка є відомою не лише в Україні, а й за її межами. Текстом для пісні стали дванадцять рядків із балади великого Кобзаря «Причинна». Музику, що згодом стала народною, написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Перед слухачами постає «музичний пейзаж» розбурханого Дніпра, який уособлює могутні сили народу — волелюбного, нескореного, героїчного, як сам Кобзар. Можливо тому цю пісню вважають гімном творчості видатного українського поета.

«Реве та стогне Дніпр широкий...» (слова Тараса Шевченка, музика Данила Крижанівського) (різні інтерпретації).

Які почуття викликає музика? Якими засобами виразності це досягнуто? Розкажіть про засоби виразності живопису, за допомогою яких Микола Бурачек зобразив бурю на Дніпрі. Поміркуйте, що об’єднує поетичний текст, музику та картину. Порівняйте зображення Дніпра у творах художників Івана Труша й Миколи Бурачека. Яка з картин емоційно суголосна пісні?

Микола Бурачек. «Реве та стогне Дніпр широкий...»

Іван Труш. Дніпровські далі

На вірші Т. Г. Шевченка написано багато пісень, що стали народними. Серед них «Така її доля», «Думи мої, думи», «Плавай, плавай, лебедонько», «Літа орел, літа сизий», «Летить галка через балку», «Садок вишневий коло хати...».

Хорова творчість є унікальною сторінкою в історії української музики, адже пов’язана, головним чином, з опрацюванням народних пісень. Хорові обробки народних пісень, з одного боку, спираються на традиційну народну пісенну культуру (колективний гуртовий спів), а з іншого — на академічне хорове мистецтво. Основним принципом обробки є прагнення виявити найсуттєвіший елемент музичного образу, підкреслити його виразність. Звідси органічне й майстерне поєднання прийомів народного багатоголосся й професійної музики.

Тематика хорових обробок надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні. Одна з найвідоміших у світі хорових обробок української народної пісні — це добре відомий вам «Щедрик» Миколи Леонтовича. Він є настільки популярним, що під час різдвяних і новорічних свят і в Америці, і в Європі по радіо й телебаченню щодня неодноразово лунає «Carol of the Bells» («Гімн дзвіночків»), покладений на мелодію нашого «Щедрика».

Микола Леонтович. «Щедрик». Станіслав Людкевич. «Гагілка».

Охарактеризуй виконавський склад хорів. Як відбувається розвиток музики в кожному творі?

ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ

Українська народна пісня в обробці Миколи Леонтовича

1. «Грицю, Грицю, до роботи!» —

В Гриця порвані чоботи...

«Грицю, Грицю, до телят!» —

В Гриця ніженьки болять...

2. «Грицю, Грицю, молотити!» —

Гриць нездужає робити.

«Грицю, Грицю, врубай дров!» —

А Грицько щось не здоров.

3. «Грицю, Грицю, роби хліб!» —

«Кахи, кахи, щось охрип».

«Грицю, Грицю, іди їсти!» —

«Ой чекайте! Де б ми сісти?»

Мистецькі поради

• Виконайте відому вам пісню в хоровій обробці. Спочатку вивчіть окремо кожну хорову партію.

• Для досягнення чистоти і стрункості звучання всіх голосів починайте виконання в дуже повільному темпі.

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Обробка народної пісні — перекладення для хору чи інструмента одноголосної народної мелодії.

• 1. Які музичні символи України ви знаєте?
• 2. Поясніть, як ви розумієте, поняття обробка народної пісні.
• 3. Яка роль фольклористів у справі збереження та поширення музичної спадщини народу?
• 4. Пригадайте, які хорові обробки народної пісні вивчалися в попередні роки. Хто з музикантів здійснював ці обробки?
• 5. Уявіть, що вам запропонували дібрати музичні позивні для телевізійного каналу, що буде розповідати про Україну в світі. Яку мелодію ви запропонуєте? Обґрунтуйте свою думку.