Мистецтво. 7 клас. Масол
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Тема 5-6. Витвори народних майстрів: іграшки, кераміка, витинанки
Народна іграшка — унікальне явище традиційної народної культури українців. Вона є водночас предметом гри, художнім витвором, національним сувеніром.
В Україні іграшки створювали не тільки з твердих і пластичних матеріалів (дерева, глини тощо), а також із лози, соломи, рогози, довгої трави та ін. Для виготовлення саморобних іграшок також використовували тканину, кольоровий папір, картон.
А чи знаєте ви, що перші іграшки з’явилися тисячі років тому?
Спочатку це були камінчики, глиняні грудочки, а пізніше — різноманітні фігурки з дерева, тканини та інших підручних матеріалів. Виготовлені дорослими іграшки втілювали образи людей, тварин, або були зменшеними моделями предметів ужитку — посуду, меблів, будиночків тощо. Саме через спрощені іграшки-знаки дитина пізнавала світ, навчалася мислити яскравими образами, врешті, вона залучалася до одного з видів народного мистецтва.
Ляльки-мотанки
Іграшка із сиру
Кримськотатарські дзвоники
Свищик-зозулиця
Розгляньте народні іграшки. Чому, на вашу думку, їх форма узагальнена? Опишіть, як кожен майстер прикрасив свою іграшку.
Тривалий час у народному мистецтві зберігалися сліди культового призначення іграшки — брязкальця і свистульки відганяли від дітей злих духів, ляльки були символами родинного щастя, коники приносили на землю благодать, козлики — урожай, а пташки «відкривали, запрошували» весну. З давніх-давен зберігалися різні види іграшок, їх теми та сюжети, а також технічні прийоми їх виготовлення.
Образи народних іграшок сучасних майстрів поєднують давні традиції з надбаннями сучасності. Майстри не лише створюють самостійні оригінальні твори, а й прикрашають ними предмети вжитку, наприклад, форму іграшок надають пряникам і цукеркам.
Валентина Передерій. Кінь сонячний
Ольга Отнякіна-Бердник. Небесний віл
Леся Денисенко-Єременко. Півень «Світанок»
А тепер замислимося над тим, що таке кераміка. У декоративно-прикладному мистецтві керамікою називають усі різновиди художніх виробів, виготовлені з випаленої глини спеціального складу та приготування (насамперед порцеляна, фаянс, майоліка, теракота, гончарні вироби). Основній сировині кераміки — глині притаманні скульптурно-пластичні можливості. Тому царина застосування кераміки дуже широка: від дрібних предметів ужитку (іграшки, сувеніри, посуд тощо) до архітектурних деталей (ліпні декоративні вставки, кахлі, черепиця тощо) або великої декоративної скульптури, що є частиною архітектурного ансамблю і призначена для оздоблення парків, вулиць, майданів. Окрім цього, кераміка впевнено увійшла в наш повсякденний побут як будівельний матеріал, технічні засоби та деталі для різних галузей промисловості.
На відміну від дерева, тканини, паперу, випалена глина не боїться вогню, вологи, атмосферних впливів. На противагу золоту, сріблу та іншим металам, її не можна переплавити. Ось чому старожитностей із кераміки збереглося до нашого часу незрівнянно більше, ніж з інших матеріалів. Знайдені археологами керамічні вироби містять у собі цінні відомості про життя стародавніх народів, вони є мовчазними свідками історії людства.
Портрети митців
Гаврило Ничипорович ПОШИВАЙЛО (1909-1991) та Явдоха Данилівна ПОШИВАЙЛО (1910-1994) — корифеї української кераміки з Опішні Полтавської області, мистецький дует найдавнішого й одного з найвідоміших гончарських родів України. Він — маестро гончарного круга, а Вона — малювальниця від Бога. Саме її зусиллями було зібрано велику колекцію керамічних виробів: традиційний побутовий посуд, диво-вази, архаїчні барині, дитячі керамічні іграшки — химерні леви, кумедні козлики, кучеряві баранці тощо.
Постер музею-садиби Пошивайлів
Опішня — загальновизнана столиця української кераміки. Гончарство розвивалося тут протягом кількох століть. Г. Н. Пошивайло першим на опішнянській землі розробляв групові композиції, зокрема на теми ярмарків: «На ярмарок», «Біля криниці», «Троїсті музики»; скульптури «Бандурист», «Козачка» та ін. За давньою місцевою традицією, усі вироби гончара розписувала його дружина.
Традиції гончарної династії продовжують онуки — Юрко та Олесь Пошивайли. Отак і формується світовий мистецький бренд.
В Опішні відкрито Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів. Твори майстрів можна побачити в найбільших музеях України та зарубіжжя.
Узбецька керамічна іграшка
Традиційна шведська дерев’яна іграшка — конячка Дала
Японська дерев’яна іграшка — сувенір Кокеші
Що спільного між народними іграшками українців та інших народів світу?
Популярним видом українського народного декоративного мистецтва є витинанка. Назва походить від слова — «витинати», тобто «вирізати». Ці орнаментальні прикраси житла ажурно або силуетно вирізували ножицями або ножем із білого або кольорового паперу.
Алла Воронка. Дерево життя
В Україні витинанки набули поширення як прикраса житла: ними оздоблювали стіни, вікна, полиці, груби, печі. На свята українці виготовляли особливі витинанки: у вигляді сніжинок-зірочок, хреста, барвінку або постатей ангелів. Витинанка-хрест була оберегом, її кріпили над дитячою колискою. На простінках між вікнами в українській хаті висіли витинанки із зображенням «дерева життя», на гіллі яких часто розміщували птахів, унизу біля дерева можна було побачити людські постаті чи силуети звірів. Це символ родини, роду. Він є типовим для українських витинанок.
Микола Теліженко. Чумаки йдуть
Ольга Шинкаренко. Витинанка
Тетяна Зубченко. Дерево роду
Про що «розповідають» витинанки, подані на ілюстраціях? Які з них симетричні, а які — асиметричні? Придумайте власні назви цим творам.
Хочу знати більше
Цзянь чжи та кіріґамі
Складання паперу та вирізання фігурок із нього в минулому в різних куточках світу вважали справжнім мистецтвом. Де ж воно виникло вперше? Можливо там, де винайшли папір? У Китаї це мистецтво носить назву цзянь чжи. Витвори, що називають «Подвійним щастям», китайські майстри вирізують із паперу (маленькими ножичками). Такі картинки дарують одне одному на весілля, а в свята ними прикрашають будинок. А що ще роблять із паперу китайські майстри? Усе! Навіть весільні сукні.
У Японії мистецтво вирізання з паперу називають кіріґамі (кірі — різати, ґамі — папір і божество). У техніці кіріґамі створюють різноманітні речі — від листівок до цілих архітектурних споруд.
Китайська витинанка — цзянь чжи
Японська витинанка — кіріґамі
Об’ємне місто, виконане в техніці кіріґамі
Варіант 1. Розробіть орнамент для виготовлення кахлів для прикрашання печі або інтер’єру сучасної кухні.
Варіант 2. Виготовте витинанку «Дерево життя».
МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА
Художня кераміка (із грецької keramike — гончарне мистецтво, від keramos — глина) — вироби декоративно-прикладного мистецтва, виготовлені з обпаленої глини спеціального складу та приготування (порцеляна, фаянс, майоліка, теракота, гончарні вироби). Назва походить від одного з передмість античних Афін — Керамік, де добувалася гончарна глина.
- 1. Що вам відомо про народні іграшки?
- 2. Як традиції створення народної іграшки вплинули на творчість сучасних майстрів?
- 3. Для чого українці використовували витинанки?
- 4. Поцікавтесь у вільний час про найпоширеніші у вашому краї різновиди декоративно-ужиткового мистецтва. Зробіть повідомлення, ілюструючи його власними виробами, а також зразками мистецтва, що використовує в побуті ваша родина.
- 5. Завдання за бажанням. Уявіть, що вам потрібно підготувати рекламні повідомлення про сучасне життя традиційних українських народних іграшок. Зберіть інформацію та підготуйте презентації на одну з тем: «Лялька-мотанка — оберіг українського народу» або «Свищик “Зозулиця” — улюбленець українських футбольних фанів».
Один із неофіційних символів чемпіонату з футболу «Євро-2012»
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України