Тема 3-4. «І рушник вишиваний на щастя, на долю дала...». Килимарство, вишивка

Протягом життя людину оточує безліч корисних і потрібних для неї речей. Кожна річ є представником певної культури і показником розвитку людства. Допомагаючи людині в побуті, речі здатні крізь століття пронести пам’ять про певні історичні події й розповісти нащадкам про життя, звичаї і традиції певного народу. Річ, зроблена власноруч — особлива, вона зберігає в собі якості, що притаманні лише тій людині, яка її створила, адже в ній закладена часточка душі майстра, його ставлення до світу.

Довгими осінніми та зимовими вечорами молоді жінки та дівчата збиралися на вечорниці. Лунала пісня, а вправні руки майстринь, не спиняючись ні на мить, пряли, ткали, вишивали. Вишитими скатертинами й серветками вкривали столи, обереги з поперечним малюнком вішали на стіни. Кожна родина мала значну кількість рушників. Візерунчасті, яскравого малюнка, вони прикрашали інтер’єри кожної оселі. Прості — використовували для господарських потреб.

Пригадайте й розкажіть, що вам відомо про розвиток ткацтва й килимарства в Україні та в інших куточках світу.

Традиційною й вельми поширеною галуззю народного ткацтва в Україні є килимарство. В усіх регіонах побутували килими та вузькі килимові доріжки. На Правобережжі та в Галичині в килимах переважали геометричні орнаменти з мотивами ромбів, спіралей, зірок, а на Лівобережжі — рослинні, зокрема квіткові.

Решетилівський килим (Полтавщина)

Гуцульський килим (Прикарпаття)

Порівняйте зразки українських килимів, охарактеризуйте їх композицію, кольорову гаму й мотиви орнаментів.

Найпоширенішим і найулюбленішим видом декоративно-прикладного мистецтва в Україні з давніх часів і понині є вишивка. Це не тільки художнє оформлення речей, а й мистецтво оригінального бачення світу, скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів нашого народу.

Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й декоративному мистецтві. Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від зла. Вагоме значення мала й кольорова символіка: червоний — любов, жага, світло, боротьба; чорний — смуток, нещастя, горе, смерть; зелений — весна, буяння, оновлення життя тощо. Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого.

Це давнє, але й вічно молоде мистецтво, адже ним і в наш час захоплюється безліч жінок та дівчат.

У процесі розвитку мистецтва вишивки в кожному регіоні України утворилися характерні мотиви й орнаментальні композиції, які вирізнялись особливостями колірної гами, специфікою технік виконання. У кожному з них збереглися самобутні традиції колористики, орнаментування й оздоблення вишитих виробів. До того ж, твори кожного майстра вирізняються за характером вишитих мотивів, композиційними особливостями, прийомами накладання стібків, технікою виконання, тощо.

Рушники XIX століття

Подільська губернія

с. Єрки Київська губернія

Вінницький повіт

Порівняйте вишивку різних етнічних регіонів України. Віднайдіть спільне, відмінне, оригінальне.

Портрет митця

Віра Сергіївна РОЇК (1911-2010) — українська вишивальниця, Герой України, відзначена орденом Княгині Ольги III ст., заслужений майстер народної творчості України, заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії ім. Володимира Короленка.

Вивчаючи стильові особливості вишивок різних областей України, майстриня залишила нащадкам тисячі власноручних витворів. Вона була членом Національної спілки майстрів народної творчості України, володіла 300 видами технік вишивання народів світу. Віра Сергіївна стала засновницею школи української вишивки в Криму, музею декоративного мистецтва народних умільців.

Вишиваний портрет Віри Роїк

Віра Роїк організувала 140 персональних виставок своїх творів «Український рушничок», зокрема, в усіх обласних центрах України, а також у Росії, Німеччині, Болгарії, Польщі, Туреччині. Роботи Роїк зберігаються в 43 музеях різних країн світу.

У 2006 р. в галузі народного мистецтва було засновано премію ім. Віри Роїк. 2012 р. в Криму був відкритий Музей української вишивки ім. Віри Роїк.

Вишивка Віри Роїк

У нинішню бурхливу епоху науково-технічного прогресу актуальним стає питання, яке поставив колись видатний просвітитель, філософ і поет Григорій Сковорода: «Для чого робимо золототканні матерії, вишиваємо їх різними шовками і погляду приємними квітами і обчіплюємося ними, щоб зробити приємне очам...». І сам на це запитання відповів: «Для радості серця!»

Життя підтверджує, що вишивка, як вид декоративно-прикладного мистецтва, і в наш час не втрачає своєї популярності в різних народів світу. А спільна творчість сучасних модельєрів і вишивальниць дивує навіть найвибагливіших модниць!

І сьогодні, як і колись, вишивання використовують як прикрасу жіночого й чоловічого одягу, предметів домашнього вжитку, як оздобу рушників, скатертин, серветок тощо. Мистецтво художнього вишивання широко використовують в оздобленні жіночих сумочок, в інтер’єрах сучасних приміщень. Воно вносить у побут своєрідну святковість, урочистість.

Вишивка — це модно!

Оберіть на поданих ілюстраціях зразок вишивки, який вам найбільше сподобався, і проаналізуйте його художні якості (мотиви й образи, вид орнаменту, кольорову гаму тощо).

Розробіть ескіз вишивки з урахуванням особливостей української орнаментики та символіки кольорів.

МИСТЕЦЬКА СКАРБНИЧКА

Вишивка — широко поширений вид декоративно-ужиткового мистецтва, у якому візерунок і зображення виконують вручну (зазвичай голкою) або за допомогою вишивальної машини на різних тканинах, шкірі, повсті та інших матеріалах лляними, бавовняними, вовняними, шовковими (частіше кольоровими), металевими (золотими, срібними) нитками, а також волосом, бісером, перлами, блискітками, іноді в поєднанні з нашитими дорогоцінними каменями, монетами.

Килимарство — традиційне, поширене в усіх місцевостях України народне ремесло, галузь ткацтва.

Віртуальна екскурсія

У Музеї українського рушника

Музей українського рушника в Переяславі було відкрито в травні 1995 р. Переяславщина — один із центрів ткацтва в Україні. Справжньою окрасою музею є знамениті домоткані переяславські рушники. Насиченість і складність основного узору свідчать про високу майстерність місцевих ткачів. Для створення орнаментів вони розробляли безліч варіантів компонування невеликої кількості елементів. Орнаментували їх нитками червоного кольору з невеликим вкрапленням синього або чорного. Рушники ткали довгі та широкі, що було пов’язано з конструктивною особливістю житла.

Дізнатися більше про українські рушники ви зможете, завітавши на сайт Національного історико-етнографічного музею-заповідника «Переяслав»: https://www.niez.com.ua/

1. Що нового ви дізналися про вишивку як вид мистецтва?
2. Де застосовують вишивку в наш час? Поміркуйте, чи належить вишивка до видів сучасного мистецтва. Обґрунтуйте свої міркування.
3. Які мотиви притаманні килимарству різних регіонів України? Яким виробом народних майстрів вам би хотілося прикрасити свою кімнату?
4. У вільний час поцікавтеся, чи є у вашій місцевості центри народної вишивки, ткацтва, килимарства та інших видів декоративно-ужиткового мистецтва. Поділіться своїми відкриттями з однокласниками.
5. Колективна робота. Організуйте і проведіть показ моделей «21 травня — День української вишиванки». Чи може, на вашу думку, вишиванка об’єднати нашу країну?