Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Масол

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 33. Стильовий синтез. Творчість Тараса Шевченка і Миколи Лисенка

Поміркуйте, чи можуть поєднуватися риси різних стилів у творчості митця. Чи знаєте ви приклади співіснування різних стильових ознак в одному творі?

Художня творчість, як ви вже розумієте, завжди зумовлена історичною епохою та панівними в ній світоглядними ідеями. Проте авторський стиль залежить також від загальних особливостей національної культури й від особистості митця, його естетичних ідеалів та устремлінь. Українське мистецтво ХІХ ст. — це період розвитку романтизму, а потім — реалізму. Ознаки цих стилів можуть співіснувати в культурі й творчості окремих митців по-різному. У народів, що вели боротьбу за свою національну незалежність, реалізм розвинувся пізніше. Це тому, що сильнішими були романтичні мотиви, пов’язані зі ствердженням національної самобутності, зверненням до славної історії, до народної творчості. Бурхлива епоха висунула новий тип митця — громадського діяча з принципами демократизму і народності, що зумовлювало реалістичне світосприймання. До такого типу митця-громадянина належали Великий Кобзар, поет і художник Тарас Шевченко і видатний композитор, фундатор вітчизняної музики Микола Лисенко.

Тарас Шевченко. Автопортрет у шапці й кожусі (офорт)

Микола Лисенко

Що ж єднає ці постаті? Т. Шевченко народився в сім’ї кріпаків, і його тільки в дорослому віці викупили з кріпацтва. М. Лисенко ж походив з дворянської родини. Його мати закінчила Інститут шляхетних дівчат і розмовляла здебільшого французькою мовою. Діяльність поета припадає на першу половину ХІХ ст. — на добу романтизму, зародження української національної ідеї. Композитор писав музику в другій половині цього самого століття — у час суворих заборон української культури й проникнення реалістичних ідей у мистецтво. Чому ж їх поставлено поряд?

На поглядах обох митців позначилися ідеї романтизму, який в українській художній культурі тривав до середини ХІХ ст., а в музиці — до початку ХХ ст. Цей стиль нерідко поєднувався з властивостями реалізму, інколи — класицизму чи бароко, породжуючи своєрідний стильовий синтез.

Проте єднає Шевченка і Лисенка не належність до митців-романтиків і не безперечна підвищена емоційність творів. Їх об’єднує те, що вони втілювали національні художні ідеали у творчості, правдиво відтворювали життя свого народу, хоча й різними мистецькими засобами.

Обоє були закохані в народну пісню. Із дитинства вона стала супутником життя Тараса. Микола Лисенко все життя збирав і обробляв український фольклор, який став основою його творчості.

Єднає їх також те, що митці досконало опанували європейський досвід і досягли висот професіоналізму у творчості. Як і закликав Т. Шевченко: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Тарас Шевченко (1814-1861) навчався в Петербурзькій академії мистецтв, яку закінчив зі срібною медаллю. Становлення митця і громадянина відбувалося в епоху панування романтизму в образотворчому мистецтві, тому в юнацькі роки його твори були охоплені романтичним духом. Улюблений учень К. Брюллова, Т. Шевченко, відійшовши від академізму класичної освіти з його умовністю відтворення дійсності, прокладав нові шляхи у творчості. Віддавши данину романтизму як у поезії, так і в малярстві, зрілим майстром він приходить до реалізму.

Відомо понад 1000 зразків образотворчого мистецтва Т. Шевченка в портретному, пейзажному, побутовому жанрах, з яких не всі збереглися. Вони домінували в його творчості, хоч він також створював композиції на історичні, міфологічні, релігійні теми. Своїм фахом Т. Шевченко вважав саме малярство. Особливе визнання мали його офорти. За них українському митцю було присвоєно звання академіка з гравюри.

Ще в молодості Т. Шевченко став популярним портретистом. Особливою витонченістю, поетичністю вирізняються романтичні жіночі портрети. Проте створеним наприкінці життя портретам акторів Михайла Щепкіна та Айри Олдріджа притаманна реалістичність зображення.

Тарас Шевченко. Портрет дівчини з собакою

Тарас Шевченко. Портрет Михайла Щепкіна

У численних автопортретах митець наче намагався зазирнути у власну душу. Перша спроба пізнати себе виявилася в романтичному автопортреті (1840), з якого на глядача дивиться сповнена творчої наснаги молода людина. Автопортрети пізнього періоду творчості сприймаються як драматична сповідь людини про життя, сповнене тяжких випробувань долі.

Тарас Шевченко. Автопортрет (1840)

Тарас Шевченко. Автопортрет (1860)

Порівняйте перший і останній автопортрети митця. Чим вони відрізняються? Про який душевний стан свідчить вираз обличчя?

Під час подорожей Україною митець створив велику кількість рисунків та акварелей, у яких змалював чудову природу краю та його історичне минуле, сцени з життя селян. Романтичний дух часу, яскраво виражений у поезії Кобзаря, вніс у його мистецькі твори елементи новаторства. Про це свідчать шість ранніх офортів до альбому «Живописна Україна», які зачаровують правдивими образами, графічною технікою, зокрема світлотіньовими ефектами. У найдраматичніший період життя на засланні Т. Шевченко зображував сувору природу Казахстану, зі щирим співчуттям малював казахів у їхньому важкому повсякденні, створив серію глибоко реалістичних малюнків.

На високий щабель в українському малярстві підносить Т. Шевченко побутовий жанр, колоритно розповідаючи фарбами про історії з народного життя. У його творчості вперше в українському мистецтві з такою силою прозвучало глибоке емоційне співпереживання долі простих людей.

Тарас Шевченко. У соборі Почаївської лаври

Тарас Шевченко. Киргизеня

Тарас Шевченко. Селянська родина

Тарас Шевченко. Циганка-ворожка

Розкрийте сюжети картин. Що ви можете сказати про зображених людей? Як художніми засобами Т Шевченко передав глибину простору? Кого він зобразив на дальньому плані в композиції «Киргизеня»?

Національний музей Тараса Шевченка

http://museumshevchenko.org.ua/

З історії шедевра

Шевченка вважають основоположником реалізму в українському образотворчому мистецтві. Реалістичним є його найбільший за розміром твір олійного живопису «Катерина», виконаний на тему однойменної поеми (1842). Про створення картини та її зміст Т Шевченко повідомляє в одному з листів:

«...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася зі своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче. а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина».

Через драму української дівчини-кріпачки митець розкриває трагедію самої України.

Тарас Шевченко. Катерина

Спадщина Шевченка-художника за глибиною почуттів, силою драматизму та суворою правдою стоять разом з його полум’яними поезіями. Живопис і графіка Кобзаря дали могутній поштовх до пробудження національної свідомості, інтересу до природи та культури України. Його образи надихали багатьох художників — сучасників і послідовників (Л. Жемчужникова, І. Соколова, К. Трутовського та ін.), у творчості яких формувалися реалістичні принципи мистецтва, українська тематика стала провідною для наступного покоління митців.

Хто автор духовного гімну України «Молитва за Україну»?

Для всіх українців Кобзар став національним символом. З-поміж митців, які продовжували справу Т. Шевченка з розбудови української культури, одне з центральних місць належить Миколі Лисенку (1842-1912) — композитору, фольклористу, хоровому диригенту, піаністу, педагогу. Його спадщина охоплює майже всі музичні жанри. Автор духовного гімну України М. Лисенко став музичним символом української нації.

Ніхто з композиторів не написав стільки творів на тексти Т. Шевченка, як М. Лисенко (понад 90). Поезія Кобзаря вплинула на формування тематично-образного змісту музики М. Лисенка.

У 1868 р. до відзначення сьомих роковин з дня смерті Т. Шевченка, майже водночас з’явилися два твори на вірші його «Заповіту». Мелодію написав полтавський учитель, композитор-аматор Г. Гладкий.

Молодий композитор, ще студент Лейпцизької консерваторії, Микола Лисенко написав на прохання львівської «Просвіти» свій перший, як він вважав, твір «Заповіт» для соло тенора, чоловічого хору з фортепіанним супроводом. Прочитання вірша було камерним, в елегійному ключі.

Рояль Миколи Лисенка (експонат музею)

T. Маєргофер. Михайлo Вербицький

Другий твір належав Михайлу Вербицькому (1815-1870), автору Державного гімну України. Його інтерпретація поезії нагадує високе мистецтво академічного живопису, де прочитується велична ідея народного поета-пророка, ніби в стилі античності. Тому композитор звертається до монументальних засобів: оркестру, соло баса і двох хорів — мішаного і чоловічого. Оркестровий вступ є своєрідним словом від автора, що готує слухача до сприймання слів поета.

Так виникли дві різні хорові версії: одна — монументальна, героїко-епічна, друга — лірична, камерна.

М. Вербицький. Хор «Заповіт».

М. Лисенко. Хор «Заповіт».

Марки із зображенням українських композиторів

У якому з творів звучать урочисті, волелюбні інтонації? Який хор нагадує думу? Який характер мелодії, що співає бас у творі М. Вербицього — пісенний чи декламаційний?

Унікально, що до тексту «Заповіту» зверталися понад 40 композиторів! У цьому списку разом з українцями найвідоміші російські композитори П. Чайковський, М. Мусоргський, С. Рахманінов, С. Прокоф’єв.

Із «Заповіту» розпочав Микола Лисенко грандіозний задум — цикл «Музика до Кобзаря», що складається з 87 творів. У цьому циклі композитор яскраво втілює в музичних образах і зворушливі ліричні вірші, й поезію, що закликає до боротьби за щастя знедоленого народу. Це кантата «Радуйся, ниво неполитая», солоспіви «Ой, одна я, одна» та ін.

У вокальній ліриці М. Лисенка на тексти Т. Шевченка представлена тема кохання, характерна для романтизму, любов до Батьківщини («Мені однаково», «Чи ми ще зійдемося знову», дует «І широкую долину»). Ніжні почуття виявляються в пейзажних романсах «Садок вишневий коло хати», «Княжна» («Зоре моя вечірняя») та ін.

Музична ерудиція, ґрунтовна професійна освіта (навчання в Лейпцизькій консерваторії) та багаторічна фольклористична діяльність композитора, пов’язана з аранжуванням народної музики (зібрав кількасот зразків різних жанрів), дали змогу поєднати два потоки національної культури — народний і професійний.

Прагнучи розкрити музичними засобами особливості українського характеру, «українську душу», М. Лисенко значно розширив ідейно-тематичні обрії української музики. У його творчості ознаки національного стилю набули нової якості на базі домінуючого на той час романтизму. Цикл «Музика до Кобзаря», створюваний українським композитором упродовж тривалого часу, став неповторним музичним пам’ятником Шевченкові.

Пригадайте, які ви знаєте опери М. Лисенка? Які з них написані для дітей?

Зразком національної героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма «Тарас Бульба» (на лібрето М. Старицького за М. Гоголем). Уперше в музиці набула багатогранного втілення історична, козацька тематика. Головний персонаж опери — богатир-патріот Тарас Бульба, схарактеризований в музиці рисами епічної могутності.

Показова щодо цього його героїчна пісня «Гей, літа орел». Арію Тараса Бульби М. Лисенко написав на текст пісні кобзаря з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки».

М. Лисенко. Опера «Тарас Бульба». Арія «Гей, літа орел».

Які реалістичні риси притаманні музичному портрету Тараса? Який тембр голосу використовує композитор? Чи можна уявити, що арію Тараса співає тенор? Чому?

Борис Гмиря в ролі Тараса Бульби в однойменній опері М. Лисенка

О. Хвостенко-Хвостов. Ескізи костюмів до опери М. Лисенка «Тарас Бульба»

Багата і різнопланова оперна спадщина М. Лисенка охоплює різні жанри: лірико-побутовий («Наталка-Полтавка»), комічний («Різдвяна ніч»), лірико-фантастичний («Утоплена»), оперу-сатиру («Енеїда»). Він є засновником дитячої опери-казки.

Пригадайте особливості жанрів рапсодія, елегія, сюїта. Хто з європейських композиторів започаткував жанр рапсодії в інструментальній музиці?

Микола Лисенко написав чимало фортепіанних п’єс у популярних для романтизму жанрах: рапсодія, ноктюрн, елегія, експромт, пісня без слів. Нерідко це журливі мініатюри («Елегія», «Пливе човен води повен»). Національна самобутність притаманна Другій українській рапсодії, що складається з повільної імпровізаційної Думки та швидкої Шумки. Унікальним поєднанням народних пісень із бароковими формами вважають «Українську сюїту» у формі старовинних танців.

Композитор М. Лисенко — основоположник української школи фортепіанного виконавства. Його зусиллями українська фортепіанна музика зазвучала в концертах для широкої публіки, а його твори увійшли в золотий фонд вітчизняної фортепіанної музики.

У спадщині композитора чимало зразків музично-поетичної лірики на вірші сучасників (І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, Дніпрової Чайки), зарубіжних поетів-романтиків (Г. Гейне, А. Міцкевича) — епізоди хвилюючої розповіді про нерозділене кохання, розлуку й самотність.

М. Лисенко. Друга рапсодія для фортепіано. Сарабанда «Сонце низенько, вечір близенько». Дует «Коли розлучаються двоє».

Порівняйте характер музики частин рапсодії. Який український народний інструмент імітують в Думці? Які настрої втілює музика дуету?

Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького

http://mvduk.kiev.ua/

Пам’ятник Т Шевченку, м. Львів

Пам’ятник М. Лисенку, м. Київ

В Україні важко знайти композитора, який би не звертався до поезії Кобзаря. На тексти Т. Шевченка або за мотивами його творів написано чимало музики в різних жанрах. Нараховано понад дві тисячі творів! Ніхто з поетів не має стільки музичних інтерпретацій, як Т. Шевченко. Перша опера «Катерина» за Шевченком належить композитору-аматору з Миколаївщини Миколі Аркасу. Десятки хорів на слова поета створив буковинський композитор Сидір Воробкевич, кантату «Лічу в неволі», хори й романси — галичанин Денис Січинський. Декілька музичних версій існує на вірші «Садок вишневий коло хати», «Три шляхи».

Зробимо узагальнення: живописні та графічні твори Т. Шевченка, як і музика М. Лисенка, освітлені відданою любов’ю до України. Їхня спадщина вплинула на свідомість народу, спонукала українців до боротьби за краще майбутнє: поет і художник — силою поетичних і візуальних образів, композитор — силою музики. Як палкі патріоти вони сповідували принцип народності. Це виявилося у глибоко національних і соціально загострених образах Кобзаря і в опорі на український фольклор у творчості засновника української композиторської школи М. Лисенка. Отже, багатогранна діяльність цих велетнів нашої культури мала винятково важливе значення в піднесенні українського мистецтва на новий щабель історичного розвитку.

Реве та стогне Дніпр широкий. Українська народна пісня на вірші Т Шевченка (див. додаток 1).

Варіант 1. Створи емблему фольклорного фестивалю (графічні матеріали на вибір). За бажанням скористайтеся ідеями з варіантів композицій.

Варіант 2. Створи ескіз для оформлення диска «Шевченко і музика» (матеріали на вибір, за бажанням застосуй комп’ютерну графіку). Роздивися варіанти композицій.

Мистецька скарбничка

Офорт (від фр. eau-forte — букв. азотна кислота) — вид гравюри на металі, де заглиблені елементи друкарської форми утворюють за допомогою «травлення» металу кислотою.

  • 1. Які види й жанри образотворчого мистецтва охоплює творчість Т Шевченка? Які з його творів вам найбільше подобаються і чому?
  • 2. Як творчість Великого Кобзаря вплинула на українську культуру, зокрема музику?
  • 3. Схарактеризуйте багатожанрову спадщину М. Лисенка, поясніть його роль у розвитку української музики.
  • 4. Заспівайте пісні на вірші Т Шевченка, створіть мелодію до одного з віршів поета.
  • 5. Мистецький проект «Шевченко і Лисенко — фундатори української культури» (робота в парі).