§ 49. Чинники та центри розміщення текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва в Україні

1. Пригадайте чинники розміщення виробництва.
2. Які з них найбільше впливатимуть на розміщення підприємств легкої промисловості на прикладі України.

1. ЧИННИКИ ТА НАЙБІЛЬШІ ЦЕНТРИ РОЗМІЩЕННЯ ТЕКСТИЛЬНОГО ТА ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ. Виготовлення українського національного одягу, взуття, своєрідних головних уборів, що відповідають природно кліматичним умовам різних куточків України, сягає глибини кількох тисячоліть. Проте легка промисловість як окремий сектор почала інтенсивний розвиток в Україні лише наприкінці XIX ст. Підприємства цієї промисловості орієнтуються в розміщенні в основному на великі міста і наявність жіночої робочої сили.

Провідною сферою легкої промисловості в Україні й світі є текстильна промисловість, яка виробляє тканини. Бавовняна промисловість країни працює переважно на довізній сировині. Основні бавовняні комбінати розташовані в Херсоні й Тернополі, де працює єдиний в країні бавовняний комбінат з повним замкнутим циклом виробництва. Його продукція має міжнародну сертифікацію і відповідає стандартам ЄС. У Нікополі діє прядильно-нитковий комбінат.

Одним із найстаріших виробництв текстильної промисловості, заснованим ще в 1829 р., є колишня Дунаєвецька суконна фабрика у Хмельницькій області, а тепер ТОВ «Маровоір». На комбінаті свого часу працювало близько 2 тис. працівників, а сьогодні лише 50, які виробляють майже 50 видів продукції: матраци, подушки, стібані ковдри, шерстяні та напівшерстяні пальтові, костюмні, взуттєві, суконні та гобеленові тканини, в’язальну пряжу в мотках тощо.

За допомогою мережі Інтернет (електронний режим доступу: https://www.spr.ua/all/shveynie-fabriki-proizvodstvo-odezhdi-i/) дізнайтеся, чи є підприємства легкої промисловості у вашому регіоні. Що вони виробляють?

Вовняна промисловість також розміщена переважно у великих містах — Чернігові, Одесі, Кривому Розі, Сумах. Килими й ліжники виготовляють у Києві, Богуславі, Черкасах, невеликих містах Чернівецької та Закарпатської областей.

У Рівному на базі колишнього льонокомбінату було засновано ТОВ «T-Стиль», який виготовляє та реалізовує тканину різного типу, використовуючи бавовняну, віскозну, акрилову, поліефірну пряжі та їх суміші. На комбінаті шиють і готовий одяг із цієї тканини. На сьогодні відкрито вже сім фірмових магазинів у різних містах України. На жаль, саме випуск продукції з льону ще чекає на своє відродження, оскільки сировини для нього в Україні немає (мал. 1).

Доберіть інформацію про сучасний розвиток легкої промисловості України, її проблеми та досягнення за матеріалами facebook.com/ ukrlegprom.org.ua.

Трикотажна промисловість країни випускає широкий асортимент товарів: трикотажні тканини, верхній одяг, білизну, панчохи, шкарпетки тощо. Великі підприємства працюють в Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Одесі, Житомирі та ін. Це виробництво орієнтується в розміщенні на споживача.

Швейна промисловість присутня в багатьох містах України — Києві, Одесі, Харкові, Львові тощо. Взагалі в державі працює понад 60 швейних фабрик. Як ви вже помітили, у своєму розміщенні підприємства цієї промисловості орієнтуються переважно на великі міста.

В Україні, як і в інших країнах світу, швейні вироби виготовляють з використанням так званої давальницької сировини. Її випуск здійснюється за такою схемою: іноземна фірма укладає з українським підприємством зовнішньоекономічний контракт, відповідно до якого вона постачає сировину і фінансує її переробку, тобто оплачує роботу працівників підприємства. Потім ця іноземна фірма реалізує одяг, виготовлений в Україні, під своїми торговими марками у своїй країні або за її межами.

СЛОВНИК

Давальницька сировина — сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції з подальшим переданням або поверненням такої продукції чи її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Toll raw materials are raw materials, semi-finished products, components, energy carriers owned by one business entity (customer) and transferred to another business entity (manufacturer) for the production of finished products with subsequent transfer or return of such products or parts thereof, to their owner or on his behalf to another person.

Мал. 1. Сучасне обладнання рівненського льонокомбінату ТОВ «Т-Стиль».

Така стратегія є однією з форм міжнародної кооперації, яка дозволяє фірмі з найменшими витратами одержувати готові вироби. Вони мають значно нижчу собівартість, ніж аналогічні речі власного виробництва. Українському підприємству ця схема вигідна тим, що воно отримує якісну сировину, без затрат на неї власних обігових коштів. Тобто підприємство одержує кредитні ресурси, що передбачає не тільки погашення витрат на переробку сировини, але й отримання прибутку. Це дуже вигідно, оскільки дозволяє не втратити кваліфікованих працівників та накопичити кошти для технічного переоснащення й розвитку виробництва.

2. ЧИННИКИ ТА НАЙБІЛЬШІ ЦЕНТРИ РОЗМІЩЕННЯ ШКІРЯНОГО Й ВЗУТТЄВОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ. Підприємства шкіряної та взуттєвої промисловості також розміщені переважно у великих містах — Києві, Одесі, Харкові, Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, а також поряд із ними, наприклад в Броварах та Вишневому (Київська обл.) тощо.

Якість вітчизняного взуття та його зовнішній вигляд нині відповідають світовим стандартам, що визнають не тільки українські, а й зарубіжні споживачі. Це особливо важливо, оскільки в нашій країні є всі умови для розвитку цього виробництва — кваліфіковані кадри та якісна сировина (натуральні й штучні шкіри). Потрібно лише забезпечити підприємства сучасним високопродуктивним обладнанням.

ВИСНОВКИ

Україна має давню історію розвитку текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва.
Більшість підприємств текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва держави зорієнтовано на виробника, тому розміщено практично в усіх великих та маленьких містах.
Сировину для розвитку текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва постачає сільське господарство та хімічна промисловість країни.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Якою сировиною забезпечує легку промисловість власне сільське господарство?
2. Знайдіть та покажіть на карті атласу найбільші центри текстильного, швейного, взуттєвого виробництва в Україні.
3. Проаналізує карту легкої промисловості України. Назвіть найбільші її центри.
4. Поясніть особливості розміщення в Україні швейних і взуттєвих фабрик з використанням давальницької та довізної сировини.
5. Оцініть значення швейних фабрик та інших підприємств легкої промисловості в розвитку малих і середніх міст в Україні.

Дослідження. Малі та середні міста України — центри швейного (взуттєвого) виробництва.

Зміст