Географія (поглиблений рівень). Повторне видання. 9 клас. Масляк

Розділ ІІ. Первинний сектор господарства

Тема 1. Сільське господарство

Тема 2. Лісове господарство

Тема 3. Добувна промисловість

Загальну характеристику господарства України та світу розпочнемо зі знайомства з первинним сектором економіки, що складається із сільського й лісового господарства та добувної промисловості. Вони використовують ресурси, створені природою: ґрунтовий покрив, водні та кліматичні ресурси, рослинний і тваринний світ, мінеральну сировину надр Землі, природні будівельні матеріали, тобто ресурси, властивості яких задовольняють потреби людини і служать для конкретних цілей.

Розміщення підприємств первинного сектору економіки безпосередньо залежить від природних умов, наявності або відсутності природних ресурсів, багато видів яких обмежені та не відновлювані, вони енергоємні та працемісткі, потребують спеціального обладнання й докорінно змінюють природу через значний екологічний тиск на неї.

Люди, зайняті в цьому секторі економіки, видобувають сировину та виготовляють різноманітну продукцію: зерно, овочі, молоко, м’ясо, кухонну сіль, вугілля, деревину, яка зазнає подальшої переробки у вторинному секторі.

Цей сектор господарства виник раніше за інші й до початку європейських промислових революцій XVIII ст. посідав провідне місце у тодішній економіці. Відтоді своїм лідерством в економіці він поступився переробній промисловості. Панування його зараз у структурі господарства країн і регіонів свідчить, як правило, про низький рівень їх економічного розвитку, а їхні суспільства називають аграрними (доіндустріальними). Це найменш розвинені країни Африки, де більшість населення ще зайнята в монокультурному сільському господарстві. Однак первинний сектор може бути надзвичайно прибутковим, як у нафтодобувних країнах Західної Азії. Проте ресурси надр із часом виснажуються, їхній видобуток значно шкодить довкіллю, а сировинна спеціалізація не є прогресивною.

Працюючи над розділом, ви:

• Дізнаєтеся про види діяльності в сільському господарстві; основні лісові пояси світу; країни — найбільші експортери різної мінеральної сировини.
• Навчитеся знаходити на карті зони вирощування основних сільськогосподарських культур; райони розвитку лісового господарства; основні басейни видобутку корисних копалин в Україні та світі.
• Познайомитеся з поняттями «міжнародна аграрна спеціалізація», «лісозабезпеченість».
• Оціните вплив природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію первинного сектору в Україні та світі; оціните місце України на світових ринках сільськогосподарської та інших видів продукції первинного сектору.

Тема 1. Сільське господарство

§ 13. Сільське господарство в сучасному світі

• 1. Оцініть природні умови та ресурси України як підґрунтя для розвитку сільського господарства.
• 2. Пригадайте регіони світу та України, які мають аридний клімат і поясніть, як він впливає на розвиток сільського господарства?
• 3. Спрогнозуйте зміни в сільському господарстві України та світу за умов глобального потепління.

1. АГРАРНІ СУСПІЛЬСТВА ТА ВІДНОСИНИ. Сільське господарство є однією з основних складових економічної діяльності людини, що представлене рослинництвом і тваринництвом, які диференціюються за групами, культурами та видами тварин (мал. 1).

За допомогою мал. 1 назвіть складові рослинництва і тваринництва, укажіть конкретну продукцію рослинництва і тваринництва, яку особисто ви та ваші рідні використовували. Зверніть увагу на те, які з видів цієї продукції виробляються в Україні, а які за її межами.

Аграрні відносини — це вид економічних відносин, що формуються в суспільстві стосовно землеволодіння й землекористування, а також виробництва, розподілу та споживання сільськогосподарської продукції. Головним питанням аграрних відносин є власність на землею. За формою землеволодіння й землекористування розрізняють дрібнотоварне (традиційне, характерне для країн, що розвиваються) і високотоварне (сучасне, характерне для розвинених країн) господарства.

СЛОВНИК

Сільське господарство — вид економічної діяльності, що забезпечує вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин для потреб населення у продуктах харчування, а промисловості — сировині.

Agriculture is a type of economic activity that provides cultivation of cultivated plants and breeding of domestic animals for the needs of the population in food, and industry — raw materials.

Як вид економічної діяльності в більшості найбільш соціально-економічно відсталих країн Африки сільське господарство має низький рівень розвитку, через це регіон є основним споживачем продовольства від ФАО (FAO Food and Agriculture Organization — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН). У первинному секторі господарства регіону широко використовується праця дітей, робочий день яких може тривати 12 годин, наприклад, на збиранні плодів какао (Кот-д’Івуар) чи плантаціях бавовнику (Єгипет).

Сільське господарство Африки переважно монокультурне, де панує певна сільськогосподарська культура, що вирощується на експорт. В окремих країнах у сільському господарстві зайнято до двох третин економічно активного населення. Наприклад, в Ефіопії — 70% економічно активного населення, яке виробляє 37% ВВП країни, у Танзанії відповідно — 66 і 34%. Ці цифри доволі приблизні і їх потрібно корегувати в бік збільшення, через широку експлуатацію неврахованої дитячої праці.

Мал. 1. Структура сільського господарства.

СЛОВНИК

Аграрне суспільство (аграрна економіка) — етап суспільно-економічного розвитку, при якому найбільший внесок у вартість матеріальних благ вносить вартість ресурсів, що виробляються в сільському господарстві.

Agrarian society (agrarian economy) — a stage of socio-economic development, in which the largest contribution to the value of material goods makes the cost of resources produced in agriculture.

Країни Африки є світовими постачальниками багатьох видів продуктів тропічного землеробства: какао-бобів (близько 2/3 світового обсягу), сизалю й кокосових горіхів (1/2 світового експорту), кави й пальмової олії (1/3 світового експорту), багато чаю, арахісу та арахісової олії. У багатьох країнах вирощують ту культуру, яку місцеве населення не може масово споживати: Малі — бавовник; Ефіопія, Ангола, ДР Конго — кава; Гана та Нігерія — какао; Сенегал — арахіс; Кенія, Мозамбік, Уганда, Танзанія, Конго — чай. Для власних потреб вирощують коренеплоди (батат і маніок) або зернові (просо та сорго) (мал. 2).

Мал. 2. Продукція монокультурного сільського господарства: а) сизаль та волокно з нього; б) кокосова пальма та продукція з неї; в) кавове дерево та продукція з його плодів.

Тваринництво в аграрних країнах низькопродуктивне — екстенсивне, пасовищне, напівкочове або відгінне. Його розвиток в окремих регіонах взагалі неможливий через посушливість клімату, поширення небезпечної мухи-цеце, пилові бурі. Негативним наслідком скотарства в зоні Сахеля стало опустелювання значних територій (мал. 3.).

За допомогою карти кліматичних поясів та політичної карти світу назвіть країни Африки, де поширене явище опустелювання.

Мал. 3. Види тваринницького кочівництва.

Мал. 4. а) Збір врожаю у США, б) сільськогосподарські роботи в Ефіопії.

СЛОВНИК

Аграрні відносини — особливий вид економічних відносин між державою, господарствами, членами суспільства з приводу володіння та використання землі, виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.

Agrarian relations — a special kind of economic relations between the state, farms, members of society regarding the ownership and use of land, production, distribution, exchange, consumption of agricultural products.

У розвинених країнах світу панує ефективне, механізоване, високотоварне агропромислове виробництво, яке тісно інтегроване зі сферами промисловості, що переробляють його продукцію. Фермери виробляють продукцію в такій кількості, яка значно перевищує їхні потреби. До самих садиб американських (німецьких, французьких) фермерів, які вирощують пшеницю, підходять її поля. Біля них немає ні яблунь, ні груш, ні кущів порічок. За вилучені від продажу пшениці гроші фермер купить будь-який інший, потрібний йому товар. Таке вирощування сільськогосподарських культур називається високотоварним.

У країнах що розвиваються фермери (або просто сільські жителі) часто працюють лише на задоволення власних потреб і лише частину продукції реалізовують на ринку, використовується ручна праця, а як тяглова сила свійські тварини. Мільйони селян вручну саджають і збирають рис, кукурудзу (мал. 4).

У тропічних країнах переважає плантаційне сільське господарство, яке спеціалізується на масовому вирощуванні лише однієї сільськогосподарської культури: бананів, ананасів, кави, какао, чаю, винограду тощо. Майже вся вирощена продукція потрапляє на світовий ринок, й тому числі й український.

Перегляньте на каналі YouTube інформацію «Тор 10 Coffee Producing Countries 1961—2020» та «Тор Cocoa Producing Countries in the World (1961—2020)», як змінювалися обсяги й темпи виробництва кави та какао у світі. Назвіть країни, які в указаний період були в десятці світових лідерів за їх виробництвом. З’ясуйте особливості географічного положення та природних умов цих країн.

2. ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. Основним ресурсом виживання людства в XXI ст. стануть не нові технології, а продукти харчування. Це пов’язано із невпинним зростанням кількості населення на планеті, зменшенням площ якісних продуктивних сільськогосподарських земель, а останнім часом і наслідками глобального потепління, що все більше стає відчутним.

Можна відкласти покупку нового комп’ютера або зачекати з купівлею нового одягу, проте не можна відкласти купівлю продуктів харчування та вживання їжі. Проблема забезпечення населення планети продовольством закономірно загострюватиметься у XXI ст. Україна, яка входить до числа провідних виробників практично всіх основних видів сільськогосподарської продукції, має значні переваги над іншими державами світу саме в сільськогосподарському виробництві.

Які сільськогосподарські рослини вирощують у вашому регіоні чи на вашій присадибній ділянці?

Харчові продукти є неодмінною складовою життя людини, одним із головних чинників обороноздатності країни, забезпечуючи армію продовольством. Сільське господарство є не лише джерелом продуктів харчування та сировини для їх виробництва, а й забезпечує розвиток багатьох підприємств легкої, харчової, фармацевтичної і навіть енергетичної промисловості.

У багатьох країнах через релігійні міркування свійських тварин не забивають. У мусульманських країнах практично відсутнє свинарство. В окремих африканських племенах мати худобу дуже престижно. Чим більшою кількістю голів худоби володіє власник, тим більшу повагу він має серед соплемінників але багато народів Північної Африки донині вживають в їжу лише молоко й кров живих корів.

ВИСНОВКИ

• Сільське господарство — вид господарської діяльності, що займається вирощуванням культурних рослин та розведенням свійських тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.
• Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин між державою, господарствами, членами суспільства з приводу володіння та використання землі, виробництва, розподілу, обміну і споживання сільськогосподарської продукції.
• У розвинених країнах, де сільське господарство тісно інтегроване з підприємствами переробної промисловості, панує високотоварне агропромислове виробництво з ефективним агробізнесом. У країнах, що розвиваються, переважає дрібнотоварне (продукція для власного споживання) та високотоварне плантаційне (переважно продукція рослинництва для продажу за кордон) господарства.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

• 1. Охарактеризуйте основні види діяльності в сільському господарстві.
• 2. Наведіть приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства.
• 3. Поясніть, чому існують країни з аграрною міжнародною спеціалізацією.
• 4. Обґрунтуйте відмінність високотоварного агропромислового виробництва від дрібнотоварного та плантаційного. Наведіть приклади країн, де вони набули поширення.
• 5. Поясніть, як впливають властивості ґрунтів, на яких вирощують сільськогосподарські культури, на їхню якість.