Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 8 клас. Мачача

§ 6. Розкрій деталей швейного виробу

Опорні поняття

Настилання тканини, розкладання і розмічання деталей викрійок, перенесення контурних ліній, розкроювання.

Навіщо це тобі потрібно?

«Сім раз відмір, один раз відріж»...

Уміння правильно розкроювати тканину навчить тебе раціонально використовувати час і кошти.

Для того щоб якісно пошити будь-який виріб, необхідно правильно виконати технологічну операцію розкрою матеріалу на деталі крою швейного виробу.

1. Послідовність підготовки тканини до розкроювання.

• 1. Пропарювання (декатирування).
• 2. Перевірка на наявність дефектів та їх позначення.
• 3. Визначення лицьового й виворітного боків.
• 4. Визначення напрямку нитки основи.
• 5. Визначення напрямку малюнка чи ворсу.
• 6. Прасування.
• 7. Вирівнювання зрізів.

1. Для попередження зсідання тканини, тобто зменшення її в розмірі після прання готового вже швейного виробу, її попередньо пропарюють — зволожують парою або водою відповідної температури з подальшим просушуванням (мал. 43).

Якщо на тканині є позначка, що вона вже декатирована, то її не зволожують.

Мал. 43. Декатирування тканини: а — зволоження; б — просушування в рушнику; в — просушування за допомогою праски

2. Для визначення якості тканини її уважно розглядають. Дефекти тканини (потертості, плями, потовщення ниток, нерівномірне фарбування тощо) обводять кравецькою крейдою для того, щоб під час розкладання викрійок оминути їх (мал. 44).

Мал. 44. Позначення дефектів тканини

3. Далі визначають лицьовий і виворітний боки тканини.

4. Щоб правильно розкласти викрійки деталей виробу на тканині, важливо визначити й позначити напрямок поздовжніх ниток тканини (ниток основи) за такими ознаками:

— за пругом: нитки основи розташовані вздовж пруга тканини (мал. 45);

— за розтягом: у ниток основи розтяг менший, ніж у ниток піткання.

Усі тканини вздовж ниток основи менше розтягуються, тому деталі виробу, розкроєні в напрямку ниток основи, не витягуватимуться й не втрачатимуть своєї форми.

Мал. 45. Напрямок ниток основи і піткання

5. Напрямок малюнка та ворсу позначають стрілкою на виворітному боці тканини (мал. 46). Слідкують, щоб візерунок тканини правильно збігався на швах виробу.

Мал. 46. Визначення напрямку малюнка: а — вздовж; б — упоперек

• 1. Яка послідовність підготовки тканини до розкроювання?
• 2. Чому тканину необхідно декатирувати?
• 3. Чому важливо розкладати викрійки з урахуванням напрямку ниток основи тканини?

6. Обов'язковою умовою підготовки тканини є її прасування вздовж ниток основи з виворітного боку. Температура підошви праски залежить від волокнистого складу тканини. Під час прасування усувають перекошеність тканини: складають її навпіл лицьовим боком усередину, рівненько сумістивши краї, вирівнюють, а вже тоді прасують.

7. За потреби вирівнюють зрізи тканини.

Синтетичні тканини піддають тепловій обробці без зволоження.

Важливо

Витягування тканини перед розкроюванням конічної спідниці

Щоб запобігти провисанню подолу конічної спідниці «півсонце», перед розкроюванням треба підготувати тканину:

— зрізати пруг тканини;

— скласти тканину від середини пруга так, щоб нитка піткання лягла на поздовжню, отриманий кут скласти навпіл (вершина кута — центр майбутнього кола);

— зволожену тканину підвісити за кут, якщо відріз тканини невеликий, то по низу можна прикріпити важелі;

— відтягувати тканину декілька годин.

Підготовлена у такий спосіб тканина не деформуватиметься навкіс, що дозволить кроїти і шити конічний виріб так само, як виріб, розкроєний по поздовжній нитці.

2. Настилання тканини. Настилання тканини, розкладання викрійок і розкрій деталей виробу виконують на рівному просторому столі (мал. 47).

Мал. 47. Закрійник за роботою

Залежно від фасону спідниці, кількості деталей, ширини й особливостей малюнка тканини настилання тканини здійснюють у два способи:

— «у розгортку», коли тканина розкладена на столі за всією шириною лицьовим боком донизу;

— «у згин», коли тканина рівненько складена вздовж, лицьовим боком усередину, щоб малюнок збігався на обох половинках полотен.

Під час настилання тканини в один шар — «у розгортку», кількість викрійок повинна відповідати кількості деталей виробу (два полотнища, один пояс тощо). Цей спосіб використовують, коли виріб має асиметричний крій, а тканина — складний малюнок. Під час настилання тканини «у згин» розкладають по одній викрійці, виконаній на половину виробу (1/2 частина переднього та заднього полотнищ). Тоді викрійки розміщують так, щоб їхній край з надписом «згин тканини» сумістився точно зі згином тканини (мал. 48).

Мал. 48. Розкладання викрійок деталей спідниці на тканині «у згин»: а — прямої; б — конічної

3. Розкладання викрійок на тканині. Настеливши рівно тканину на столі «у згин» або «у розгортку» виворітним боком доверху, розкладають викрійки, враховуючи:

— напрямок ниток основи;

— узгодження малюнка тканини;

— дефекти тканини, щоб оминути їх;

— економну розкладку — розкладають спочатку великі, а потім дрібні деталі виробу.

4. Розмічання викрійок на тканині. Розклавши на тканині викрійки деталей виробу, приколюють їх шпильками, щоб вони не зсовувалися. Лише потім починають їх розмічати.

Лінії крою деталей помічають двічі: точно за контуром деталі, отримуючи суцільні лінії контуру викрійок; потім відкладають величину припусків на шви, проводять паралельні лінії — розкроювання (мал. 49, с. 80) Саме за лініями розкроювання вирізають деталі виробу. Лінії мають бути рівними, чіткими. Їх товщина не повинна перевищувати 1 мм.

Для розмічання на тканині контурів викрійок та припусків на шви використовують такі інструменти й пристосування: лінійки, кутник, кравецьку крейду або змилки, спеціальні олівці й маркери, сліди яких змиваються водою або самі зникають через деякий час (див. с. 81).

Мал. 49. Розмічання припусків на шви

Припуски

Не забувай про припуски на обробку швів:

• по лінії талії — 1-1,5 см;
• по лінії бічного зрізу — 2-3 см;
• по лінії низу — 3-5 см — для прямих, ледь розширених спідниць; 2-3 см — для конічних спідниць.

Величину припусків на шви розмічають паралельно лінії контурів викрійок!

Величина припусків залежить від ступеню обсипальності тканини.

Пам'ятайте, додавати припуски на шви під час розкрою дуже важливо! Без припусків не можна правильно з'єднати деталі в єдине ціле, обробити відкриті зрізи. Навіть у простої спідниці з боковими швами — 4 зрізи, для яких потрібно по 2-3 см припусків на шви. Якщо не врахувати припуски на шви, то в результаті твоя спідниця буде вужча на 8-12 см!

Намітивши контури викрійки та лінії розкроювання, на тканину переносять виточки, складки, контрольні точки, модельні лінії, місця розташування кишень, лінії середини деталей і т. ін.

Копіювання контурних ліній. Домогтися максимальної точності під час перенесення контурних ліній з однієї частини деталі на іншу або на парні деталі можна, скориставшись способами копіювання за допомогою шпильок з подальшим наведенням ліній крейдою, копіювальних стібків або різця з копіювальним папером.

Мал. 50. Перенесення контурних ліній за допомогою шпильок

Копіювати за допомогою шпильок досить швидко (мал. 50). Їх уколюють точно вздовж лінії контурів викрійки, захоплюючи обидві частини деталі крою. Інтервал між шпильками роблять на прямих лініях 7-12 см, на заокруглених ділянках — 1,5-2 см. Кути й точки перетину відмічають шпильками навхрест. Коли шпильки вколоті, деталь перевертають на зворотний бік і прикладають викрійку відповідно до проколів, наводять крейдою контури швів та виточок.

Кравецькі хитрощі, корисні поради

5. Розкроювання деталей виробу є відповідальною технологічною операцією, яка потребує дотримання певних вимог:

— розкроювати тканину необхідно за лінією розкроювання, яка враховує припуски на шви;

— спочатку розкроювати більші деталі, а потім — дрібніші;

— тканину під час розкроювання не піднімати і не пересовувати;

— нижнє гостре лезо ножиць не відривати від столу (мал. 51);

— виточки не вирізати і не розрізати лінії згину деталей;

— розкроювати тканину можна відразу за паперовою викрійкою, але такий спосіб потребує неабиякої майстерності закрійника.

Мал. 51. Прийоми розкроювання тканини

Наприкінці перевір наявність усіх деталей крою, а вже потім приступай до їхньої обробки.

До речі

Сучасне швейне виробництво обладнане потужним автоматичним устаткуванням для перевірки тканини на дефекти, настилання, розкладання, розмічання і високої точності розкроювання.

Наприклад, лазерне устаткування ріже матеріал швидко, якісно, рівно, відразу в кілька шарів. Краї тканини після такого різання не обсипаються, бо вони обпалюються. Комп'ютер управляє процесом розкроювання.

Сучасне устаткування для розкроювання тканини

Клаптики, що залишилися після розкроювання тканини, зберігай. Їх можна використати для рукоділля, виконання пробних строчок і петель, пошиття дрібних речей тощо.

1. Які технологічні операції відсутні в поданій послідовності операцій?

1. ____ .

2. Настилання тканини.

3. ____ .

4. Розмічання викрійок на тканині.

5. Розкрій деталей виробу.

2. Які дефекти тканини ти знаєш? Для чого визначають наявність дефектів на тканині?

3. Що потрібно враховувати під час настилання тканини?

4. Коли застосовують спосіб настилання тканини «у розгортку», а коли — «у згин»?

5. Що враховують під час розкладання викрійок на тканині?

6. Чи однаковим буде припуск на шов по лінії низу для прямих і конічних спідниць?

7. Укажи на малюнку лінію контуру викрійки і лінію розкроювання. Чому вони мають таку назву?

8. Чим відрізняються деталі крою від деталей викрійки?

9. Задача на логіку. Кравець має 16 м тканини. Від неї він відрізає щодня по 2 м. Визнач, через скільки днів він відріже останній шматок.

Робота в групах

Запропонуйте ідеї для виготовлення виробів із клаптиків тканини, що залишаються після розкроювання деталей виробу.

Практична робота

Розмічання та розкроювання деталей виробу

Уяви себе закрійником.

Інструменти та матеріали: ножиці, шпильки, крейда (змилок, спеціальний олівець чи маркер), лінійка, кут, сантиметрова стрічка, тканина, викрійки, схеми розкроювання поясних виробів.

Послідовність виконання роботи:

1. Підготуй робоче місце і тканину для розкроювання деталей спідниці, що шитимеш. Повтори правила безпечної роботи з кравецькими інструментами.

2. Визнач лицьовий і виворітний боки тканини. Познач стрілками напрям ниток основи.

3. Настели тканину «у розгортку» або «у згин».

4. За схемою з виворітного боку тканини виконай пробну розкладку, починаючи з більших деталей, а потім — дрібніших.

5. Розклади викрійки економно.

6. Прикріпи викрійки шпильками до тканини.

7. Обведи контури викрійок крейдою.

8. Відклади припуски на шви, наведи лінію розкроювання. Перевір наявність усіх деталей, напрямок ниток основи, напрямок малюнка, величину припусків на шви.

9. Виріж деталі швейного виробу за лініями розкроювання.

10. Відколи викрійки від тканини.

11. Перенеси лінії контуру швів і виточок з верхніх частин деталей крою на нижні. Перевір наявність усіх деталей крою й акуратно зберігай їх до обробки.

12. Оціни якість виконаної роботи.

Безпека

Правила безпечної праці під час розкроювання

• шпильки зберігати в спеціальному гольнику або коробці;
• спрямовувати вістря шпильки в один бік — від себе, приколюючи викрійки до тканини;
• під час розкроювання притримувати тканину пальцями, розміщуючи їх на безпечній відстані від леза ножиць;
• ножиці під час роботи відкладати із зімкнутими лезами;
• не класти ножиці на тканину;
• передавати ножиці із зімкнутими лезами, кільцями вперед.

Правила безпечної праці з праскою

• вмикати та вимикати праску сухими руками, братися при цьому за корпус вилки, а не тягнути за шнур;
• прасувати, стоячи на гумовому килимку;
• праску розміщувати праворуч (якщо прасуєш правою рукою) на спеціальній підставці або вертикально — на її п'ятку;
• електричний шнур не повинен торкатися гарячої підошви праски;
• встановити терморегулятор на потрібну позначку;
• перевіряти температуру нагріву праски, прасуючи клаптик тканини;
• не плювати на підошву праски і не торкатися її вологим пальцем;
• для наповнення резервуара праски водою потрібно відімкнути праску від електромережі;
• не залишати без нагляду ввімкнену праску;
• якщо під час роботи праски виникли неполадки (іскріння, дим та ін.), потрібно відразу повідомити вчителя.

Інструменти й пристосування для технічного конструювання та шиття