Тема 3. Державний лад

Опанування матеріалу дозволить:

• називати види форм правління, територіального устрою, політичного режиму

• описувати форми державного правління, територіального устрою, політичного режиму

• порівнювати федерацію й конфедерацію, демократичний та недемократичний державно-правові режими

• характеризувати демократичну державу

• оцінювати демократію як загальнолюдську цінність

Основні поняття: державний лад, монархія, республіка, унітарна держава, федерація, конфедерація, демократія, тоталітаризм, авторитаризм.

§ 8. Поняття державного ладу. Форми державного правління. Монархія та республіка

1. Як ви вважаєте, чи відповідає сучасний стан нашої держави вимогам демократичного суспільства? Обгрунтуйте свою відповідь.

2. Що таке монархія? Чим вона відрізняється від республіки?

3. Із курсу історії пригадайте, які країни спочатку існували як монархії, а потім стали республіками.

Над тим, як найкраще організувати, побудувати державу, люди думають із моменту її зародження. Адже в державно-організованому суспільстві від цього залежать їхні життя та добробут. Тому із часів античності устрій держави, її будова виражалися в понятті «державний лад».

Державний лад — спосіб організації та устрою державної влади, що відбиває особливості історичного, економічного, національного розвитку країни.

Державний лад об’єднує в собі такі аспекти: порядок утворення та організації вищих органів державної влади та управління; спосіб територіального устрою держави та порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влади; прийоми та методи здійснення державної (політичної) влади. Звідси форма державного ладу синтезується із трьох основних елементів: форми державного правління, форми державного (територіального) устрою, форми державно-політичного режиму.

ЗАВДАННЯ 1. Поміркуйте! «Forma dat esse rei» («Форма дає буття речі») — так казали римські юристи. Розтлумачте цей вираз у контексті форм державного ладу.

Форма правління — організація держави, що включає в себе порядок утворення вищих та місцевих державних органів і порядок взаємовідносин між ними.

Відповідно до цих критеріїв, а також залежно від того, як здійснюється влада (одноосібно й спадково або колегіально та на виборній основі), розрізняють дві форми правління: монархію та республіку.

Монархія (від грец. «моно» — один, єдино і «архія» — влада, правління) — форма державного правління, за якої верховна державна влада здійснюється монархом, передається в спадщину й не передбачає відповідальності монарха перед населенням.

Монархія як форма державного правління має такі ознаки. Влада передається, як правило, у спадщину. Монарх формально незалежний від населення; він представляє державу, діючи у внутрішній і зовнішній політиці від свого імені.

У сучасному світі за рівнем впливу на державну систему виділяють необмежену (абсолютну) та обмежену монархію.

Абсолютна монархія — форма правління, за якої вся повнота державної влади — законодавчої, виконавчої та судової — зосереджена в руках монарха. Дії монарха нікому не підконтрольні.

У сучасному світі абсолютними монархіями є деякі держави Близького Сходу (Саудівська Аравія). Різновид абсолютної монархії — теократична монархія, за якої монарх представляє і світську, і релігійну владу.

Обмежена монархія — форма державного правління, за якої влада монарха, згідно з конституцією, обмежена виборним органом.

Розглянемо види обмеженої монархії.

1. Дуалістична монархія — влада монарха обмежується парламентом та конституцією. Монарху належить уся повнота виконавчої влади. Також він контролює судову систему. Сьогодні дуалістичними монархіями є такі держави, як Марокко та Йорданія.

2. Парламентська монархія, де монарх є номінальним главою держави. Законодавча влада належить парламенту. Уряд формується парламентом і йому підзвітний. Влада монарха є символічною, самостійна його діяльність неможлива без згоди парламенту. Фактичним главою держави є глава уряду. Парламентська монархія існує в багатьох сучасних державах (Велика Британія, Бельгія, Швеція, Данія та ін.).

ЗАВДАННЯ 2. Поміркуйте! Згідно з Конституцією Японії від 1946 р., «Імператор є символом держави і єдності народу, його статус визначається волею народу, якому належить суверенна влада (стаття 1). Імператорський трон є династичним та успадковується відповідно до Закону про імператорську родину, прийнятого Парламентом (стаття 2). Усі дії Імператора, що належать до справ держави, можуть бути вчинені не інакше, як з ініціативи та схвалення Кабінету, і Кабінет несе за них відповідальність (стаття 3). Імператор здійснює тільки такі дії, що належать до справ держави, передбачених цією Конституцією, і не наділений повноваженнями, пов'язаними зі здійсненням державної влади. Імператор, відповідно до закону, може доручати кому-небудь здійснення своїх дій, що належать до справ держави (стаття 4)». Обгрунтуйте, до якого виду монархій можна віднести Японію.

Іншою формою державного правління є республіка. На відміну від монархії, республіці властивий демократичний спосіб утворення верховних органів держави. У розвинених державах відносини між вищими органами будуються на принципі поділу влади.

Республіка (від латин. res — справа і publica — публічна, суспільна) — форма державного правління, за якої верховна державна влада належить виборним органам, що обираються населенням на певний строк і несуть відповідальність перед виборцями.

Сучасні республіки поділяють на три основні види: парламентські, президентські та змішані.

ЦІКАВО!

Абсолютний монарх найменшої держави — папа римський

Ватикан — суверенна держава в центральній частині Апеннінського півострова, з усіх боків оточена територією Італії. Є найменшою за територією державою світу, її площа — лише 0,44 км².

Формою державного правління у Ватикані визнана абсолютна теократична монархія. Глава держави — папа римський — має всю повноту законодавчої, виконавчої та судової влади.

У парламентській республіці парламент визначає напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави. Уряд формується парламентським шляхом і несе відповідальність перед парламентом та працює доти, поки користується довірою парламенту. Повноваження президента хоча і є формально великими, насправді не можуть повністю реалізовуватися без згоди уряду та парламенту. Тобто в парламентській республіці вища представницька влада реально контролює виконавчу, не допускаючи можливість корупції та зловживань. У той самий час у парламентських республіках трапляються урядові кризи, які розхитують політичну стабільність. Прикладами парламентських республік є Італія, Австрія, Німеччина.

У президентській республіці вищою посадовою особою в державі є президент, наділений владними повноваженнями та функціями глави держави й глави уряду. У президентській республіці президент обирається непарламентським шляхом, найчастіше загальним голосуванням. Уряд формується президентом і несе перед ним відповідальність. Президент має більше повноважень, ніж у парламентській республіці. Він визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики держави, має право законодавчої ініціативи та право вето на закони, прийняті парламентом, є верховним головнокомандувачем, уповноважений ввести надзвичайний і воєнний стан. У встановлених законом випадках президент може розпустити парламент. У той самий час і парламент може відсторонити президента від влади шляхом застосування процедури імпічменту. Прикладами президентської республіки є США та Мексика.

Існують змішані (президентсько-парламентські або парламентсько-президентські) республіки (Франція, Фінляндія, Португалія), у яких парламент і президент тією чи іншою мірою ділять свій контроль і свою відповідальність щодо уряду. Характерною рисою змішаних республік є подвійна відповідальність уряду — і перед президентом, і перед парламентом. У таких республіках президент і парламент обираються безпосередньо народом. Главою держави тут виступає президент. Він призначає главу уряду й міністрів з урахуванням розподілу політичних сил у парламенті. Глава держави, як правило, головує на засіданнях кабінету міністрів і затверджує його рішення. Парламент також має можливість контролювати уряд шляхом затвердження щорічного бюджету країни, а також за допомогою права винесення уряду вотуму недовіри.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Що таке державний лад? 2. За якими аспектами державний лад характеризує державну владу? 3. У яких правових джерелах закріплюється державний лад? 4. Які форми правління вам відомі? 5. Якої трансформації зазнали республіканська та монархічна форми правління в процесі історичного розвитку? 6. До якого виду республіки є найближчою за своєю сутністю парламентська монархія?

Зміст