Українська мова. 7 клас. Літвінова

§ 38. Правопис часток із різними частинами мови

Вправа 311

1. Прочитайте допис.

Я не/уявляю свого життя без спілкування. Я просто/таки не/здужаю, коли не/поговорю із кимо/сь упродовж хоча/би п’яти хвилин. Тому я майже ні/коли не/буваю на самоті й завжди як/найшвидше намагаюся знайти співрозмовника. Бозна/звідки в мене така звичка. Мама каже, що в дитинстві я була не/говірка. Усе змінюється, так/от...

2. Поміркуйте, які правила правопису часток ви вже знаєте.

3. Випишіть слова, правопис яких вам уже відомий.

Написання часток не і ні з різними частинами мови

Про правила правопису заперечних часток із різними частинами мови ми вже говорили. Пригадаймо основні моменти.

Частку НЕ пишемо РАЗОМ

1. З іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо в результаті додавання частки утворюється нове поняття з протилежним значенням. Часто до такого слова можна дібрати синонім без частки не: недруг (ворог), нешвидкий (повільний), нелегко (складно).

2. У складі слів із префіксом недо-, який указує на неповноту дії: недобачати (погано бачити), недочувати (погано чути), недопрацьовувати (працювати менше, ніж належить).

3. Із дієприкметником, що не має залежних слів і в реченні є означенням: На полиці залишалося все менше непрочитаних книжок.

4. З усіма частинами мови, якщо вони не вживаються без ке: ненависть, нехтувати, нечестивий, невпинно.

Вправа 312

1. Прочитайте слова й визначте, за яким правилом кожне з них треба писати разом.

Нехолодний, неволя, недобачати, невільник, невдалий, нежить, недолюблювати, немовля, незроблений, немалий, неук, незліченний, невчений, невпинний, непохитний, недоказаний, нез’ясований, недооцінений, недобре, нестямний, недалеко, неволити, недорід, недописаний, недарма.

2. Запишіть слова в чотири стовпчики, керуючись правилом на с. 225-226.

Частку НЕ пишемо ОКРЕМО

1. Із дієсловами, дієприслівниками, числівниками, частками, сполучниками, більшістю займенників, деякими прислівниками: не говорити, не знаючи, не перший, не тільки, не то...не то, не ти, не треба, не вдома.

2. З усіма частинами мови, коли наявне протиставлення: не сьогодні, а завтра; не збиратися, а робити; не ти, а я.

3. З прислівниками, що пишуться з дефісом: не по-нашому, не по-англійськи.

4. З дієсловами, коли частка не вказує на заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до-: не добачити недоліків (не помітити), не дочути завдання (не дослухати до кінця).

Вправа 313

1. Спишіть речення, записуючи подані з рискою слова разом або окремо.

1) На моніторі мигтів не/надісланий лист. На моніторі мигтів не/надісланий мною лист. Лист досі не/надісланий. 2) Я люблю не/оброблені світлини. Я люблю не/оброблені, а натуральні світлини. Я бачила ще не/оброблені світлини. ЦІ світлини не/оброблені. 3) 3 думки не йде не/виконане завдання. Дуже хвилює не/виконане звечора завдання. На жаль, завдання не/виконане.

2. Поясніть орфограми. Підкресліть прикметники та дієприкметники з орфограмами відповідно до ролі в реченні.

Вправа 314

1. Спишіть речення, записуючи подані з рискою слова разом або окремо.

1) Ніна не/договорила й замовкла, бо щось сталося тієї хвилини в класі (О. Донченко). 2) А в найтяжчу мить самотности, де геть не/далеко й до відчаю — опустити руки та й годі — не/сподівано надійде допомога, бо насправді ти не/сам (Е.-М. Люнд). 3) Довкола запанувала така тиша, якої ще ні/коли не/було в нашому класі, що вважався найбільш галасливим і не/дисциплінованим у всій школі (Л. Смілянський). 4) А ще знаємо, що до неї призводять саме такі не/доказані слова (І. Потаніна). 5) Якщо помітите, що комусь не/весело, не/набридайте йому запитаннями: «Чого сумуєш?», «Чого мовчиш?» (О. Макаренко).

2. Поясніть правопис слів із часткою не.

3. Поміркуйте, про що йдеться в кожному реченні, що могло завадити гармонійному спілкуванню.

4. Прочитайте інформацію на с. 241 і поміркуйте, з якими бар'єрами у спілкуванні ви стикалися.

Частку НІ пишемо РАЗОМ

1. З усіма частинами мови, якщо слово без ні не вживається: нісенітниця, нікчемний, ніяковіти.

2. У складі заперечних займенників, якщо частку не відокремлює прийменник: ніхто, ніщо, нічий, ніякий, але ні в кого, ні для чого, ні з яким.

3. Із прислівниками: нізащо, ніде, нітрохи, ніяк.

Частку НІ пишемо ОКРЕМО

1. У сталих сполученнях: ні на йоту, ні пари з вуст.

2. Якщо частку від займенника відокремлює прийменник: ні до чого; ні з кого.

Вправа 315

1. Спишіть речення, записуючи подані з рискою слова разом або окремо.

1) Ні/де ні/кого й ні/чого, вартого уваги, тим більше втручання й допомоги (В. Нестайко). 2) Проте ні/де було заховатися від його не/стерпних променів (С. Мельничук). 3) Ні/чого, думаю, ні/де не/дінешся (В. Литвиненко). 4) Бабуся ні/чого не/сказала, тільки усміхнулась... (М. Томчаній). 5) Сумніван такий розгублений і не/щасний, так йому болить нога, що в порадники, а тим паче помічники аж ні/як не/годився (В. Нестайко).

2. Поясніть орфограми.

3. Прочитайте речення, правильно наголошуючи виділені слова. Пригадайте, від чого залежить їхній наголос.

Вправа 316

1. Прочитайте допис.

2. Запишіть подані з рискою слова разом або окремо. Поясніть правопис заперечних часток із різними частинами мови.

3. Обговоріть допис. Чи дізналися ви з нього щось нове?

4. Запропонуйте свою фразу, якою можна підтримати людину.

Написання часток разом і з дефісом

Вправа 317

1. Спишіть слова й пригадайте правила правопису займенників і прислівників із частками.

Абикуди, кудись, казна-куди, бозна-куди, хтозна-куди, будь-куди, куди-небудь; абиякий, деякий, якийсь, казна-який, бозна-який, хтозна-який, будь-який, який-небудь; в абиякого, аби в якого, із хтозна-яким, хтозна з яким, у будь-якого, будь у якого.

2. Уявіть себе автором чи авторкою підручника й заповніть таблицю, яка могла би бути ілюстрацією до теми «Правопис часток із займенниками та прислівниками».

Пишемо разом	Пишемо з дефісом
Частки ...	Частки ...
Приклади
...	...
Зверніть увагу! Якщо між часткою та займенником є прийменник, таку сполуку пишемо ..., наприклад: ... .

Вправа 318

1. Запишіть слова, знявши риску.

Ані/скільки, бозна/чий, хтозна/на/скількох, що/сили, як/найшвидше, будь/куди, аби/з/ким, або/що, не/ходила/б, хороший/же, хтозна/де, авже/ж, що/середи, лише/твій, не/мов/би/то, хтозна/з/якого, ані/чий, стрибай/же, ні/чого, аби/хто, де/інде, будь/за/що, у/кого/небудь, котрий/сь, де/в/чому.

2. Поясніть орфограми, надпишіть над кожним словом назву частини мови.

З дефісом пишемо також частки -бо, -но, -от, -то, -таки: той-таки, отож-бо, як-от, так-то. Але якщо частка таки стоїть перед словом, то пишемо окремо: таки прочитала.

Вправа 319

1. Спишіть словосполучення, знявши риску.

Все/таки доберемось, слухайте/ж/бо уважно, тому/то посварилися, іди/но сюди, таки/зазирну до вас, справді/таки запізнилися.

2. Поясніть правопис часток.

3. Складіть речення з п'ятьма частками на вибір.

Схема розбору частки як частини мови

1. Частина мови.
2. Формотворча, словотворча чи фразова.

Зразок розбору частки як частини мови

І кожен фініш — це, по суті, старт (Л. Костенко).

Це — частка, фразова.

Вправа 320

1. Пригадайте правила милозвучности, за якими слід обирати частку би чи б.

2. Спишіть речення, обравши по одному із запропонованих у дужках варіантів і правильно записуючи слова, подані з рисками..

1) Олег лютував — коли (б/би) не Омелько зі своїми безглуздими витівками, дуже можливо, що скарб уже був (б/би) в Олегових руках (О. Донченко). 2) Як (б/би) все/ж/таки їх обмудрувати! (Майк Йогансен). 3) Ти знаєш, я (б/би) ні/коли не/повірив, коли (б/би) не/побачив на власні очі... (О. Мазур). 4) А коли (б/би) ту мить подовжити хоч (б/би) вдвічі, ви неодмінно побачили (б/би), як б’ються об берег хвилі, й почули (б/би) спів русалок (Дж. Баррї). 5) Ось хто зараз дуже допоміг (б/би) Маринці (Б. Чайковський).

3. Виконайте повний морфологічний розбір часток з останнього речення.

Вправа 321

1. Прочитайте виразно уривок із твору Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».

— От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванькоо-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

Ми лежимо в густих бур’янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаємо.

— Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

— Знаю, знаю, — ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! — жалібно озивається він.

— Давай-давай!

— Діду, — ще жалібніше повторює мій друг, — ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.

— Вони ще мені умови ставлять, вишкварки! Ану вилазьте!

— Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.

— Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що...

— Ми ж не знали. Ми зараз усе закидаємо — нічого й видно не буде. Одійдіть, діду.

Довго ще тривають переговори. Нарешті дід востаннє лайнувся, закашлявся, плюнув і почовгав за хату.

Ми вилазимо з бур’янів.

Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п’ятипудова льоха Манюня, противна й плямиста, як географічна карта.

У-у, скотиняка! Щоб ти...

Це через неї ми вскочили в халепу.

2. Випишіть три частки й розберіть їх як частину мови.

3. Поміркуйте, який настрій у співрозмовників. Як можна назвати цей діалог — суперечка чи сварка? Поясніть думку.

4. Пригадайте, чим закінчилася ця історія у творі.

5. Пригадайте ситуації, у яких ви ставали учасниками суперечки чи сварки. Як вийшли із ситуації?

6. Розіграйте ситуації суперечки чи сварки, змоделюйте вдалу розв'язку: продумайте корисні фрази, поведінку, міміку, жести тощо.

Вправа 322

Перейдіть до електронного додатка, напишіть диктант і перевірте себе.

rnk.com.ua/107264

Проєкт

Поділіться результатами спостережень за спілкуванням між учнями вашого класу. Обговоріть ситуацію. Сформулюйте інструкцію «Правила спілкування в класі».

Повелителі текстів

Прочитайте байку Григорія Сковороди та виконайте завдання до неї.

Пси

У селі в господаря жило два пси. Довелося якось повз ворота проїжджати незнайомцеві. Один пес вискочив, погавкав, доки чоловік не зник із очей, і повернувся до двору.

— Що це тобі дало? — спитав другий собака.

— У всякому разі не так нудно, — відповів той.

— Але ж не всі, — сказав розумніший, — переїжджі такі, щоб їх обов’язково мати за ворога нашого господаря. Коли б так, то і я б служби своєї не занедбав, гавкав, хоч іще з минулої ночі мене непокоїть пошкоджена вовчими зубами нога. Собакою бути — це річ непогана, а от даремне брехати на кожного — зле.

Сила: Розумний чоловік знає, що ганити, а дурний ляпає без пуття.

Завдання 1

Прочитайте визначення поняття «байка». Поміркуйте, чому наведений твір Григорія Сковороди належить до цього жанру.

Байка — невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. У вчинках персонажів байок — звірів, птахів, рослин — вбачають або висміюють людські вади.

Завдання 2

У байці викрито ваду