Українська мова. 7 клас. Літвінова

§ 37. Види часток

Вправа 306

Розгляньте схеми. З'ясуйте, яку роль виконує частка в кожному з наведених випадків.

зробив + би = зробив би

хто + аби = абихто

хочу + не = не хочу

Роль частки

утворилася нова граматична форма

утворилося нове слово

змінилося значення слова

За значенням і функцією частки поділяють на формотворчі, словотворчі та фразові.

Формотворчі частки служать для творення дієслівних форм, зокрема умовного способу дієслів (зробив би/зробила б) та наказового способу дієслів (хай/нехай працюють).

Словотворчі служать для утворення нових слів. У складі похідних слів вони стають префіксами та суфіксами, наприклад: абихто, дехто, будь-хто, хто-небудь, казна-хто, хтозна-хто, абияк, як-небудь, якось тощо.

Фразові, або модальні — надають реченню різних смислових відтінків (тільки, навіть, еге, якраз тощо). З-поміж цих часток виділяють заперечні частки не, ні та ані, що надають заперечного значення слову, перед яким стоять: не думати, ні до кого, ані пари з уст.

Вправа 307

1. Запишіть подані частки у три стовпчики: формотворчі, словотворчі, фразові.

Майже, би, вже, хай, навіть, ось, не, ні, ані, це, авжеж.

2. Усно складіть речення із частками.

Вправа 308

1. Випишіть прислів'я та приказки, у яких є частки.

1) Впік мене тим словом, не треба й вогню. 2) Не так то він діє, як тим словом сіє. 3) Зайве говорити — тільки собі шкодити. 4) Не знаєш, то мовчи, а знаєш — не кричи. 5) Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. 6) Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 7) Від теплого слова і лід розмерзається. 8) Словом можна й місто збудувати. 9) Говорити не думаючи — це стріляти не цілячись. 10) Слово може і врятувати людину, і вбити.

2. Над частками надпишіть їхні різновиди.

3. Поміркуйте та висловте свої думки: якою темою об'єднані речення?

Вправа 309

1. Прочитайте фрагмент статті Валерії Савченко, редакторки відділу «Сімейне коло» у виданні «Дзеркало тижня».

Повноцінне спілкування — розкіш у всі часи.

Нині через брак часу або великі відстані ми дедалі більше спілкуємося віртуально, за допомогою гаджетів, у соціальних мережах. Знаходимо собі нових друзів, листуємося з абсолютно незнайомими людьми, про щось сперечаємося.

Те, як людина викладає свої думки, як уміє дискутувати, скаже багато про що. Але при цьому ми не бачимо виразу її обличчя, не чуємо, яким тоном вона говорить, із якими емоціями та жестами. Саме тому часто виникають непорозуміння й агресія. У реальному житті не менш важко знайти спільну мову з близькими, колегами по роботі, клієнтами, сусідами й друзями.

Спілкування — це взаємодія, спільність інтересів, обмін інформацією, комунікація, чуттєве пізнання предметів навколишнього світу. Як відомо, спілкування буває вербальним і невербальним. До вербального належать розмова, лист (тепер есемески й повідомлення), до невербального — жести, міміка, тембр голосу, поза. Дві третини інформації про людину ми отримуємо, спостерігаючи за її поведінкою, і тільки потім у нас формується уявлення про неї. Учені виявили та зареєстрували понад тисячу невербальних знаків і сигналів. Також відомо, що словами передається лише 7 % інформації, звуковими засобами (включаючи тон голосу, інтонацію звуку) — 38 %, а невербальними — 55 %. Тому навіть коли ми мовчимо, можна зчитати наші почуття й емоції.

Вербальне спілкування — словесне. І слово має величезну силу. Кожну фразу можна сказати по-різному. Усе залежить від того, яким тоном ми говоримо, на чому наголошуємо.

2. Випишіть із тексту частки, сформулюйте їхню роль, надпишіть тип.

3. Дайте відповіді на запитання:

• Що таке спілкування?

• Чому дедалі більше популяризується віртуальне спілкування?

• Які є види спілкування?

• Який відсоток інформації передається словами?

4. Пригадайте, що таке жести й міміка. Які жести ви знаєте?

5. Ознайомтеся з інформацією про вербальні й невербальні засоби спілкування на с. 238-239, обговоріть її.

Вправа 310

1. Виразно прочитайте речення з текстів Марка Вовчка.

То я собі піду! На добраніч вам, папочку!

Лети ж, дівчино, пташкою!

Та нехай же тебе Господь благословить, сину!

Аби живі були! А інше все добре буде!

Прощавайте, мої любі! Хай усе буде добре!

Годі, голубко! Ось послухай лишень, що я тобі скажу...

Шкода журитись, молодичко! Журбою поля не перейдеш!

2. Випишіть частки, визначте їхній тип.

3. Поміркуйте, що спільного в реченнях. Чи говорять так сьогодні?

4. На що ви спиралися, обираючи інтонацію для прочитання фрази? Чи відіграє тут роль комунікативний намір?

5. Спробуйте прочитати кожну фразу з різною інтонацією: доброзичливо, агресивно, розчаровано, весело, сумно тощо. Як змінюється комунікативний намір залежно від інтонації?

6. Пригадайте етикетні формули для різних потреб: привітання, прощання, вибачення тощо. Звірте свої варіанти із запропонованими на с. 239-241.