Захист України. «Основи медичних знань». Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Лелека

Тема 3. Домедична допомога при порушенні прохідності дихальних шляхів та інших невідкладних станах

Вивчивши цю тему, ми:

дізнаємося, що може спричинити раптову непрохідність дихальних шляхів;
визначимо порядок дій щодо надання першої допомоги при обструкції за методом Геймліха;
визначимо характеристики та особливості термінальних станів, які потребують екстрених реанімаційних заходів;
ознайомимося із алгоритмом дій у наданні першої допомоги при різних невідкладних станах людини.

1. Невідкладні стани. Домедична допомога при невідкладних станах різноманітних соматичних захворювань.

Невідкладним станом людини, відповідно до статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» вважається раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми. отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Основні ознаки невідкладного стану:

— непритомність:

— судоми;

— раптовий розлад дихання;

— біль у ділянці серця;

— блювота кров’ю;

— гострий біль у черевній порожнині;

— зовнішня кровотеча

На першому етапі домедичної допомоги пріоритетами надання невідкладної допомоги є виявлення станів, які загрожують життю постраждалого/постраждалої:

масивна кровотеча;
обструкція верхніх дихальних шляхів;
шок;
тяжкі травми грудної клітки, що можуть призвести до розвитку респіраторного дістресс-синдрому;
тяжкі черепно-мозкові травми та травми шийного відділу хребта;
невідкладні стани не травматичного ґенезу, які можуть призвести до клінічної смерті.

Алгоритм надання домедичної допомоги при невідкладних станах різноманітних соматичних захворювань:

оцінка місця, де перебуває потерпілий, з точку зору власної безпеки та безпеки потерпілого;
повідомлення медичної рятувальної служби;
оцінка стану потерпілого;
найважливіші рятувальні заходи.

Порядок виконання найважливіших рятувальних заходів

1. Відновіть прохідність дихальних шляхів.

2. Зупиніть кровотечі з ран.

3. Підтримуйте дихання або розпочніть серцево-легеневу реанімацію.

4. Захистіть потерпілого від впливу екстремальних температур.

5. Іммобілізуйте травмовані кінцівки або хребет, якщо механізм травми вказує на можливість його пошкодження.

6. Залишайтесь біля потерпілого.

2. Причини та основні прояви повної та неповної непрохідності верхніх дихальних шляхів

Дихальна система одна з найважливіших в організмі людини. Для життєдіяльності тіла необхідний кисень. Організм отримує його саме завдяки функціонуванню дихальної системи, яка під час дихання забезпечує постачання кисню та виводить із тіла водяні пари та вуглець. Отже, порушення цієї системи становить надзвичайну небезпеку для життя людини.

Непрохідність (обструкція) дихальних шляхів — гострий стан, який виникає при грубих порушеннях в людини біомеханіки дихання та ковтання.

Серед чинників, що зумовлюють раптову обструкцію, найпоширенішими є потрапляння в дихальні шляхи сторонніх тіл (зокрема, шматків їжі, ґудзиків, інших дрібних предметів), їх механічну закупорку блювотними масами, слизом або рідиною (наприклад, водою).

Також порушення прохідності дихальних шляхів може виникнути в результаті западання язика й надгортанника під час втрати людиною свідомості.

Дихальна система людини

Зазвичай без своєчасної невідкладної допомоги вже за 5-6 хв постраждалий може загинути. Саме тому так важливо вжити оперативних заходів, спрямованих на безпосереднє звільнення дихальних шляхів, покращення альвеолярної вентиляції і газообміну та оптимізацію кисневого забезпечення організму людини.

Для визначення ступеня небезпеки, пов’язаної із потраплянням у дихальні шляхи сторонніх тіл, розрізняють неповну (часткову) та повну обструкцію.

Ознаки часткової непрохідності дихальних шляхів

Ознаки повної непрохідності дихальних шляхів

• Постраждалий перебуває в свідовому стані.

• Постраждалий намагається відкашлятися (неефективний кашель).

• У постраждалого хрипле та шумне дихання.

• Постраждалий може говорити (голос охриплий).

• Постраждалий рефлекторно хапається за горло, втрачає свідомість

• Постраждалий не кашляє

• У постраждалого відсутнє дихання

• Постраждалий не може говорити

Увага! Якщо в постраждалого спостерігаються слабкий кашель із шумними спробами вдиху, блідість шкіри, синюватий або сіруватий відтінок губ і ніг, то надавати допомогу слід як у випадку повної непрохідності дихальних шляхів.

3. Алгоритм відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів. Прийом Хеймліка

Надавати постраждалому домедичну допомогу щодо відновлення прохідності дихальних шляхів необхідно, зважаючи на його стан.

У випадку неповної обструкції постраждалого заохочують до прокашлювання та спостерігають за результатом: якщо спроби відкашлятись вдалі і прохідність дихальних шляхів відновлено, людині допомагають прийняти безпечне положення.

Якщо постраждалий не може відкашлятися та дихати (тобто настає повна обструкція), але ще перебуває в свідомості, то для відновлення прохідності дихальних шляхів слід негайно застосувати прийом Хеймліка та подбати про виклик екстреної медичної допомоги, яка доставить людину до лікарні.

У разі виникнення повної обструкції та втрати свідомості перш за все слід забезпечити звільнення верхніх дихальних шляхів (як і при раптовій зупинці серця). Для цього голову постраждалого відкидають назад, виводять його нижню щелепу вперед (обережно при підозрі на травму шийного відділу хребта) та відкривають рот. За необхідності механічно очищують рот і глотку, видаливши сторонні предмети або речовини. Після цього викликають постраждалому екстрену медичну допомогу і проводять серцево-легеневу реанімацію.

Непрохідність дихальних шляхів — небезпечний стан, що вимагає швидкого відповідного реагування. Тому при виникненні симптомів слід негайно надати екстрену допомогу, після якої для оцінки стану постраждалого потрібно звернутися до лікаря.

ПОРЯДОК РЯТУВАЛЬНИХ ДІЙ

Прийом Хеймліка

Для вилучення стороннього предмета з дихальних шляхів дуже дієвим є застосування прийому Хеймліка — чергування ковзних поштовхів долонею по спині та абдомінальних поштовхів. Він передбачає кілька методів залежно від віку (дорослий чи дитина) та стану постраждалої людини.

Методи застосування прийому Хеймліка

При частковому порушенні прохідності дихальних шляхів:

а) заохочувати постраждалого продовжувати кашляти;
б) у випадку, якщо спроби відкашлятись були вдалими, прохідність дихальних шляхів відновлено, оглянути постраждалого, здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику.

При повному порушенні прохідності дихальних шляхів:

а) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
б) нанести до п’яти ковзних поштовхів по спині;
в) якщо прохідність дихальних шляхів після нанесення п’яти ковзних поштовхів по спині не відновлена, виконати до п’яти абдомінальних поштовхів;
г) якщо прохідність дихальних шляхів не відновлена, почергово повторювати до п’яти ковзних поштовхів по спині та до п’яти абдомінальних поштовхів;
д) у випадку, якщо спроби відновлення прохідності дихальних шляхів були вдалими, оглянути постраждалого. здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику.

До постраждалої людини зі збереженою свідомістю ковзний поштовх може бути застосований в положенні стоячи або сидячи. Для цього рятівник/рятівниця стає позаду постраждалої людини, нахиляє її вперед і наносить п’ять ковзних поштовхів долонею по спині між лопатками (рис. 1). Якщо обструкція дихальних шляхів не усунена, потрібно виконати п’ять абдомінальних поштовхів. Стиснувши одну долоню в кулак, ряіівник/рятівниця прикладає її до живота постраждалої людини трохи вище пупка і нижче мечеподібного відростка (рис. 2). Потім, міцно обхопивши кулак другою рукою, швидким різким рухом вдавлює кулак у живіт у напрямку вгору (рис. 3). Надалі таким чином чергують по п’ять ковзних поштовхів та п’ять абдомінальних поштовхів до відновлення прохідності дихальних шляхів.

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Дізнайтеся більше про Генрі Джуда Хеймліка.

4. Алгоритм надання допомоги при втраті свідомості. Надання допомоги при різкому погіршенні загального стану

Порушення роботи кровоносної або дихальної системи створюють небезпеку для життя людини. Одним із найяскравіших показників таких порушень є втрата свідомості, що викликає найбільше занепокоєння й потребує негайного застосування заходів першої допомоги.

Втрата свідомості — це стан, при якому постраждала людина лежить нерухомо, не відповідає на запитання, не сприймає навколишні події, у такому випадку йдеться про порушення нервової діяльності, що супроводжується припиненням або значним зниженням реакцій організму на зовнішні подразники та на сприйняття відчуттів власного тіла.

Рівень свідомості може визначатись шляхом застосування одного з двох найбільш поширених методів: AVPU та шкали ком Глазго.

Втрата свідомості

AVPU — це абревіатура, де:

A (alert — притомний) — потерпілий активний, вступає з нами в діалог, дає відповіді на наші запитання

V (voice — голос) — потерпілий реагує на голос

Р (pain — біль) — потерпілий реагує на біль

U (unresponsive — непритомний) — відповідь відсутня, потерпілий не реагує на жоден подразник.

Ця шкала не дає повної відповіді про стан свідомості у хворих, а лише оцінює її виключно поверхнево та швидко (проте швидко запам’ятовується).

На відміну від AVPU, — шкала ком Глазго дає можливість більш точно проаналізувати рівень порушення свідомості. Вона складається з трьох компонентів:

розплющування очей,
мовна реакція,
рухова реакція.

Шкала ком Глазго (The Glasgow Coma Scale)
Параметри	Варіанти	Бали
Розплющування очей	Довільне	4
	На звернення	3
	На больові підразники	2
	Відсутнє	1
Мовна реакція	Орієнтованість повна	5
	Сплутана	4
	Незрозуміле мовлення	3
	Нечленороздільні звуки	2
	Відсутня	1
Рухова реакція	Виконує команди	6
	Цілеспрямована на больовий подразник	5
	Нецілеспрямована на больовий подразник	4
	Тонічне згинання на больовий подразник	3
	Тонічне розгинання на больовий подразник	2
	Відсутня	1

Під час оцінки рівня свідомості за шкалою ком Глазго, слід враховувати найкращий результат кожного пункту.

Знаючи, які симптоми характеризують втрату свідомості, її небезпеку, можна врятувати життя постраждалій особі. Для того щоб надання допомоги було ефективним, необхідно дотримуватися кількох загальних правил незалежно від тяжкості симптомів втрати свідомості.

• Викликати екстрену медичну допомогу.

• Усунути чинники, що негативно впливають на постраждалу людину (забезпечити доступ свіжого повітря, перенести людину в тінь, у безпечне місце).

• Розстебнути одяг та послабити краватку, поясний ремінь на штанах.

• Перевірити наявність пульсу, торкнувшись сонної артерії на шиї.

• Забезпечити прохідність дихальних шляхів (за необхідності очистити ротову порожнину, усунути западання язика).

• Коли постраждала людина опритомніє, дати їй гарячий чай або каву, 20-30 крапель настоянки валеріани.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалій без свідомості не медичними працівниками

1. Переконатися у відсутності небезпеки.

2. Раптова втрата свідомості у присутності свідків:

а) визначити наявність дихання;
б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
в) за відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
г) за наявності дихання перемістити постраждалого у стабільне положення.

3. Постраждалий без свідомості, свідків немає^:

а) визначити наявність дихання. Якщо постраждалий лежить на животі, перевернути його на спину, фіксуючи шийний відділ хребта;
б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
в) за відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
г) за наявності дихання провести огляд з метою виявлення наявних травм, за їх відсутності перемістити постраждалого у стабільне положення. За необхідності надати домедичну допомогу відповідно до наявних травм;

4. Залучати до надання домедичної допомоги свідків.

5. При можливості з ясувати причину виникнення невідкладного стану:

6. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

7. При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Якщо постраждала особа не прийшла до тями, її серцебиття та дихання зупинилися, виконайте заходи серцево-легеневої реанімації та зафіксуйте її положення на боці.

Допомога при різкому погіршенні загального стану

Між смертю і життям існують своєрідні перехідні стани, за яких ще не настала смерть, але організм відчуває надзвичайне пригнічення всіх важливих для життя функцій. Такі стани називають термінальними (від лат. terminalis — кінцевий). Проте сучасна медицина вважає їх оборотними, тобто такими, коли за умови швидкого та правильного надання першої допомоги людину ще можна повернути до життя.

При термінальних станах основне завдання домедичної допомоги — підтримання життєздатності організму людини до надання кваліфікованої медичної допомоги. Отже, реанімаційні заходи потрібно проводити одразу після розвитку тяжкого стану.

Передагонія	Стан постраждалого, коли центральна нервова система організму пригнічена, діяльність серця послаблена, пульс ниткоподібний, артеріальний тиск нижчий за критичний, функції зовнішнього дихання та паренхіматозних органів порушені	Триває від кількох годин до кількох днів
Термінальна пауза	Стан постраждалого, що характеризується тимчасовим згасанням функції кори головного мозку, артеріальний тиск знижується до нуля, дихання припиняється	Триває від 10 сек. до 4 хв.
Агонія	Стан постраждалого, коли внаслідок виснаження центрів життєдіяльності вищого порядку функції організму виходять зпід контролю (активізуються): відновлюється дихання, спочатку прискорюючись, а потім згасаючи; підвищується ритм серцебиття з подальшим уповільненням; зникає артеріальний тиск, пульс стає ниткоподібним; температура тіла знижується на 1-2	Триває від кількох хвилин до кількох годин
Клінічна смерть	Стан організму після припинення кровообігу й дихання, коли повністю зникають усі зовнішні прояви життєдіяльності, але в тканинах ще не настали незворотні зміни. Основні ознаки клінічної смерті: відсутність самостійного дихання; відсутність пульсації над магістральними артеріями; стійке розширення зіниць з відсутністю реакції на світло	Триває від 4 до 7 хв.

Допомога при термінальних станах — це передусім дії, спрямовані на усунення розладів серцевої діяльності й дихання (непрямий масаж серця, примусова вентиляція легень методом «із легенів до легенів»).

Реанімацію слід проводити терміново й необмежено за часом до прибуття екстреної медичної допомоги або до появи у постраждалого самостійного серцебиття й дихання. Виграти час дуже важливо, адже, на жаль, реанімація є взагалі недоцільною за появи в постраждалого стійких ознак біологічної смерті: відсутність серцевої діяльності, кровообігу та дихання протягом 30 і більше хв., розширення зіниць та відсутність їх реакції на світло, темно-сині гіпостатичні (трупні) плями на тілі. Беззаперечно на настання біологічної смерті вказує позитивна проба на наявність ознаки «котяче око». Для цього потрібно однією рукою відкрити око, розвівши повіки, і двома пальцями іншої стиснути очне яблуко. Якщо зіниця ока набуде видовженої форми — це чітка ознака настання біологічної смерті людини.

Очний рефлекс живої людини: зіниця в нормі та її зменшення в діаметрі під впливом світла

Відсутність очного рефлексу: розширена тьмяна зіниця не реагує на світло, при стисканні набуває видовженої форми, не відновлює круглу форму

Для реанімації постраждалого, який перебуває в термінальному стані, вкладають горілиць на тверду поверхню, бажано з опущеною верхньою частиною тулуба. Рятівник/рятівниця самостійно або за допомогою помічників піднімає ноги потерпілого на 50-60 см вгору для відтоку від них крові та збільшення кровонаповнення серця.

Головні реанімаційні заходи в разі зупинки дихання й кровообігу — закритий масаж серця й примусову вентиляцію легень — обов’язково проводять одночасно, щоб якомога більше кисню надійшло в примусово циркулюючу кров.

Про позитивну динаміку проведення реанімаційних заходів свідчать:

звуження зіниць;
поява коротких дихальних рухів;
нормалізація забарвлення шкіри;
поява артеріальної пульсації, синхронної з масажем (у деяких випадках навіть можна визначити артеріальний тиск);
поступове відновлення серцевої діяльності.

Заходи реанімації слід проводити до прибуття спеціалізованої лікарської бригади, яка прибуває на місце за 20 хв після виклику і здатна надати кваліфіковану реанімаційну допомогу.

Особливості реанімації постраждалої людини

Значна частина потерпілих, що потребують домедичної допомоги, помирають через її несвоєчасність та неадекватність. Будь-яка критична ситуація, що закінчується раптовою смертю є показанням до негайної реанімації. При цьому чим раніше вона розпочата, тим імовірніший успіх.

У деяких складних випадках перекриття верхніх дихальних шляхів для відновлення їх прохідності вдаються до трахеотомії, оскільки інші методи неефективні. Трахеотомія — операція, що полягає в розсіченні трахеї та введенні в отвір спеціальної металевої канюлі, через яку забезпечують потрапляння повітря в організм. Цю операцію дозволено робити тільки кваліфікованим медичним працівникам.

Тривалість першої, безапаратної, стадії реанімації має бути мінімальною, уже за 5-7 хв слід надавати спеціалізовану медичну допомогу. Це значною мірою визначає ефективність реанімації та підвищує шанси постраждалої людини на життя.

5. Основні причини та прояви судом. Послідовність надання домедичної допомоги у разі їх виникнення

Судома — мимовільні спазматичні скорочення м’язів, що зазвичай супроводжуються різким та ниючим болем. Вони відрізняються за тривалістю, інтенсивністю та поширеністю. Напади судом можуть бути епізодичними і регулярними.

Механізм виникнення судом достатньо простий: в організмі з різних причин порушується кровопостачання м’язів, у результаті чого вони різко й болісно скорочуються.

Причини виникнення такого стану різноманітні. Розрізняють епілептичні та неепілептичні судоми. Причиною епілептичних судом є виникнення надзвичайно сильних нейронних розрядів у корі мозку. Вони проявляються порушеннями вегетативної нервової системи, чутливості, а також рухової, психічної та розумової функцій. Такі реакції в організмі людини свідчать про її захворювання на епілепсію. Неепілептичні судоми можуть бути викликані різкими перепадами температур (наприклад, у водоймі), зневодненням організму через порушення питного режиму, перевтомленням м’язів, недостатністю в організмі мікроелементів (калію, кальцію та магнію). Також причинами спазматичних нападів можуть стати деякі захворювання, зокрема цукровий діабет, варикозне розширення вен, отруєння.

Алгоритм надання домедичної допомоги під час судом

1. Перемістіть постраждалого на рівну поверхню.

2. Підкладіть під голову постраждалого м’яку ковдру.

3. Утримуйте голову постраждалого протягом всього часу судомного нападу.

4. Не застосовуйте надмірну силу, щоб утримувати постраждалого під час судом.

5. Не розкривайте силоміць рота постраждалого, в тому числі із застосуванням підручних засобів.

Після закінчення судомного нападу:

за відсутності свідомості у постраждалого, переведіть його у стабільне положення;
якщо постраждалий у свідомості — заспокойте його та поясніть свої наступні дії;
забезпечте постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
за можливості опитайте постраждалого чи оточуючих щодо обставин виникнення судом.

Домедична допомога при судомах в ногах

М’язові судоми нижніх кінцівок найпоширеніші серед всіх інших, оскільки виникають навіть у здорових людей, у цьому випадку людина може сама надати собі допомогу, виконавши певний комплекс дій.

Судома в області литкового м’язу

1. Повільно станьте на підлогу на обидві ступні, бажано з опорою.

2. Помасажуйте уражену ділянку, щоб забезпечити приплив крові та сприяти розслабленню м’язової тканини.

3. Станьте на п’ятку, потягніть стопу на себе, тримаючи її за пальці.

Судома в області стегна

1. Повільно станьте на підлогу, зігніть спазмовану ногу в коліні, візьміться за литку і потягніть стопу до сідниць.

2. Ущипніть м’яз або злегка уколіть його яким-небудь негострим предметом (стрижнем ручки, виделкою, гілкою).

Після того як біль у нозі зникне, виконайте легке її масажування та зігрійте, надягнувши теплі гетри або гольфи.

Домедична допомога при судомах внаслідок епілепсії

Зазвичай епілептичний напад застає людину зненацька, хоча іноді вона все ж таки може відчути його наближення й встигає попросити про допомогу. Коли виникають епілептичні судоми, постраждалий втрачає свідомість і падає на спину, усе його тіло напружене, рухи безсистемні, виникає велика небезпека травмування голови. Отже, людина не здатна сама собі допомогти й потребує сторонньої допомоги, спрямованої на полегшення стану й убезпечення від імовірних ушкоджень.

1. Викличте екстрену медичну допомогу, зафіксуйте час нападу.

2. Перемістіть постраждалого в безпечне для нього місце.

3. Розстебніть комір, послабте краватку (якщо вона є). Не тримайте постраждалого.

4. Підкладіть під голову м’який предмет (подушку, згорнутий одяг, ковдру).

5. Якщо щелепи постраждалого розімкнені, покладіть між ними м’який предмет (згорнутий носовичок, рукавичку), у жодному разі не намагайтеся розтулити щелепи.

6. Поверніть голову постраждалого набік, щоб він не захлинувся власною слиною.

Не турбуйте людину, яка перенесла епілептичний напад, дайте їй прийти до тями. Зауважте також, що постраждалому не можна давати ніяких ліків.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю «невідкладний стан». Наведіть приклади невідкладних станів, їхні охнаки та опишіть алгоритм надання домедичної допомоги.

2. Дайте визначення поняттю «непрохідність дихальних шляхів». Що може її спричинити? Опишіть часткову і повну непрохідність дихальних шляхів.

3. Опишіть алгоритм відновлення прохідності дихальних шляхів, що передбачає застосування прийому Геймліха.

4. Які симптоми свідчать про втрату свідомості? Назвіть загальні правила щодо допомоги при втраті людиною свідомості незалежно від тяжкості симптомів.

5. Опишіть алгоритм допомоги при короткочасній втраті свідомості.

6. Які стани людини називаються термінальними? Назвіть невідкладні реанімаційні заходи домедичної допомоги. Які симптоми свідчать про їх ефективне застосування?

7. Дайте визначення поняттю «судома», назвіть причини її виникнення. Опишіть один із комплексів рятувальних дій щодо домедичної допомоги.

Виконайте тестові завдання із автоматичною перевіркою на освітній платформі ΙΖΖΙ.

Практична робота 3. Дослідження методики надання домедичної допомоги при втраті свідомості

Мета: закріпити вміння учнівства у проведенні рятувального заходу при втраті свідомості.

Обладнання: інструкція з проведення ШВЛ, хустка.

Обладнання: марлева серветка, носовичок, тугий валик.

Зміст