Захист Вітчизни. «Основи медичних знань». Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Лелека

Тема 3. Основи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях

Вивчивши цю тему, ми:

познайомимося з основними принципами щодо захисту населення, підготовкою на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;
проаналізуємо план дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
визначимо вміст та складання тривожної валізи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд.

1. Основні принципи щодо захисту населення. Підготовка на випадок виникнення надзвичайних ситуацій

Основні принципи захисту населення:

захист населення слід планувати диференційовано, залежно від ступеня небезпеки можливої надзвичайної ситуації;
відповідно до законодавства України усі заходи щодо життєзабезпечення слід готувати заздалегідь;
використання усіх наявних засобів захисту (захисні споруди, індивідуальні способи захисту тощо);
знання громадянами своїх обов’язків щодо безпеки життєдіяльності, дотримання ними правил під час надзвичайних ситуацій.

Основні правила підготовки на випадок виникнення надзвичайних ситуацій:

дізнайтеся, де знаходяться найближчі укриття та перевірте стан підвального приміщення;
перевірте наявність аварійного виходу;
зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
перевірте в аптечці засоби надання медичної допомоги та подумайте, які ліки можуть знадобитися впродовж тривалого часу;
підготуйте засоби пожежогасіння;
подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики, свічки);
підготуйте засоби для приготування їжі в разі відсутності газу та електропостачання;
зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ;
подбайте про справний стан приватного транспорту.

2. План дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій

Почувши сигнал сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів, що означає сигнал «УВАГА ВСІМ» потрібно:

негайного увімкнути місцеві теле- та радіоканали;
прослухати повідомлення про надзвичайну ситуацію та порядок дій;
чітко виконувати розпорядження рятувальних служб;
при евакуації вимкнути в оселі електроенергію, газ, воду та зачинити вікна;
взяти тривожну валізу та прямувати до сховища чи збірного пункту евакуації;
дітям дошкільного віку вкласти у кишеню або пришити до одягу записку, у якій вказати прізвище, ім’я та по батькові дитини та батьків, їх контактні дані та домашню адресу.

3. Виживальницький запас. Вміст та складання тривожної валізи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд.

Виживальницький запас складається з продуктів, придатних до тривалого (понад 6 місяців) зберігання. Термін придатності виготовлених домашнім способом різноманітних солінь, компотів, варення тощо нерідко перевищує 12 місяців. Окрім харчів, доцільно також подбати про запас лікарських засобів, який включатиме не лише пігулки й порошки, але й мед, лікувальні трави, домашні настоянки тощо.

Тривожна валізка, як правило, — міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування.

У рюкзак рекомендується покласти:

копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів — паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати, у деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
дублікати ключів від будинку і машини;
карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку та умовлене місце зустрічі вашої родини;
засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
рулон широкого скотчу;
упаковку презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
блокнот і олівець;
нитки та голки;
аптечку першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), іммодіум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
одяг: комплект спідньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
приналежності для дітей (якщо необхідні);
посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
запас їжі на кілька днів — все, що можна їсти без попередньої обробки та не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце — крупа перлова, гречана, рис довгозернистий, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

4. Види, місцезнаходження, обладнання укриттів, сховищ, бомбосховищ

Сховище — герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

За захисними властивостями сховища поділяють на 4 класи: 1- й клас — сховище витримує до 500 кПа: 2-й клас — 300 кПа: 3-й клас — 200 кПа: 4-й клас — 100 кПа.

Приміщення сховища
Основні	Приміщення для укриття, пункт управління, медичний пункт
Допоміжні	Фільтровентиляційні приміщення, дизельна електростанція, санітарний вузол, електрощитова, приміщення для продовольства, вхід з тамбуром, аварійний вихід з тамбуром

Протирадіаційне укриття — негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного зараження місцевості. Протирадіаційне укриття забезпечує захист від зовнішнього радіаційного опромінення та послаблює дію деяких інших уражальних факторів. Це не герметична споруда, тому в ПРУ треба використовувати засоби індивідуального захисту.

Протирадіаційні укриття
За вмісткістю	5-50 осіб 50 осіб і більше
За типом приміщень	Підвали (житлові, виробничі тощо) Приміщення в цокольних і одноповерхових будинках Будівлі, що стоять окремо (гаражі, склади, овочесховища тощо) Гірські видобутки (шахти, печери тощо) Швидкозводні протирадіаційні укриття
За наявністю вентиляції	Вентиляція з механічним приводом Природня вентиляція

Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту — захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період. Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення — це наземна, або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття — це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Найпростіші укриття
Щілини	Відкриті, перекриті
Траншеї
Окремі сховища	Підвали, підпілля, землянки
Сховища від непогоди	Навіси, шалаші

Бомбосховища — це об’єкти цивільної оборони, призначені для захисту людей від авіаційного бомбардування та артилерійських снарядів.

Найбезпечнішими бомбосховищами вважаються цегляні та залізобетонні.

Бомбосховища заглиблені в землю більше, ніж укриття, мають захищені залізобетонні перекриття, а відтак витримують пряме потрапляння авіабомб та снарядів.

До найбільш поширених споруд подвійного призначення належать підземні станції метрополітену. Також для зазначених цілей на сьогодні проєктуються і будуються підземні паркінги, склади, спортивні зали тощо.

5. Повідомлення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та інформування населення про наявну обстановку

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони «УВАГА ВСІМ!».

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

Повідомлення включає:

— інформацію про надзвичайну ситуацію, місце і час виникнення надзвичайної ситуації;

— територія (райони, масиви, вулиці, будинки і т. д.), яка потрапляє в осередки (зони) ураження;

— порядок дій при надзвичайних ситуаціях; інша інформація.

Порядок дій за сигналами цивільного захисту
Під час аварії на хімічно небезпечному об’єкті	1. Одягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри. 2. Вийдіть з хімічного вогнища у бік, перпендикулярний напрямку вітру. 3. Вийшовши із зони зараження, зніміть засоби захисту, верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот
У разі аварії на атомній електростанції	1. Перейдіть в укриття, сховище або підвал. 2. У будівлі зачиніть вікна та двері, вентиляційні отвори. 3. Прийміть препарати йоду відповідно до віку.
Під час повені	1. Одягніться, візьміть документи, найцінніші речі та гроші, запас продуктів і води. 2. Вимкніть у квартирі газ, воду, електроприлади тощо та зачиніть будинок. 3. Суворо дотримуйтесь вимог і вказівок представників цивільного захисту
Під час повітряної тривоги	Якщо сигнал тривоги застав вас: • удома — негайно вимкніть усі електроприлади, одягніться, візьміть засоби індивідуального захисту, тривожну скриньку і швидко йдіть у сховище; • на вулиці — швидко прямуйте в найближче сховище; • у громадському місці — без паніки дійте за вказівками адміністрації; • у громадському транспорті — дочекайтеся зупинки і прямуйте до найближчого укриття

6. Засоби індивідуального та колективного захисту. Застосування засобів індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту

Засоби колективного захисту

• ізолюючі костюми (пневмокостюми, скафандри);

• засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошлеми);

• спеціальний одяг (куртки, комбінезони, брюки, халати);

• засоби захисту рук (рукавиці);

• засоби захисту очей окуляри;

• засоби захисту голови, обличчя (каски, шоломи , захисні щитки);

• засоби захисту органів слуху (навушники вкладиші)

• засоби нормалізації повітря (вентиляція, опалення, кондиціонування);

• засоби нормалізації освітлення (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне обладнання);

• засоби захисту від шуму вібрації (огородження, звукоізоляція, віброізоляція);

• засоби захисту від ураження електричним струмом (заземлення, занулення, автоматичне відключення);

• засоби захисту від дії механічних факторів (огородження, сигналізація, знаки безпеки).

До найпростіших засобів захисту органів дихання належать протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов’язка, які захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріальних засобів, але не придатні для захисту від отруйних речовин.

Для захисту від радіоактивного, промислового і фунтового пилу використовують респіратори та фільтрувальні протигази.

Протипилова тканинна маска. Її виготовляють самостійно з 4-5 шарів тканини. Вона складається з гумової тасьми, поперечної гумової смужки, зав’язок.

Ватно-марлева пов’язка. Виготовляють самостійно. Зав'язки слід перехрещувати: нижні зав’язати на тімені, а верхні — на потилиці.

Респіратор Р-2. Фільтрувальна напівмаска, яка має два вдихальних і один видихальний клапан із запобіжним екраном, наголовник, носовий затискач.

Респіратор Р-2

Респіратор ШБ-2 («Пелюстка»). Виготовляють із спеціального матеріалу, який має високі фільтрувальні властивості.

Респіратор ШБ («Пелюстка»)

Фільтрувальний протигаз ГП-5. Складається з лицевої частини і фільтрувально-поглинальної коробки. Для зберігання і перенесення протигаз укомплектовано сумкою та коробкою з плівкою, що не запотівають.

Модифікований фільтрувальний протигаз ГП-5М. Має шолом-маску, обладнану переговорним пристроєм мембранного типу і вирізи для вух.

Протигаз ГП-7ВМ. Має пристосування, за допомогою якого можна пити воду.

Протигаз ГП-7ВМ

7. Медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація населення з небезпечних районів. Способи визначення рівня ураження навколишнього середовища, продуктів харчування та води

Радіаційний та хімічний захист передбачає впровадження спеціальних режимів радіаційного захисту, дозиметричного та хімічного контролю, захисту продуктів харчування і води від зараження, своєчасного оповіщення населення про радіаційну, хімічну та бактеріологічну небезпеку.

Медичний захист
Протиепідемічні заходи	Попередження поширення серед населення інфекційних хвороб: • вивчення санітарно-епідеміологічного стану району, де виникло певне інфекційне захворювання; • проведення щеплень; • проведення ізоляційних заходів та дезінфекції
Санітарно-гігієнічні заходи	Дотримання правил особистої гігієни. Санітарний контроль за районами проживання людей
Спеціально-профілактичні заходи	Застосування протирадіаційних препаратів для зміцнення імунної системи людини у разі впливу іонізуючого випромінювання, отруйних речовин

У разі виникнення надзвичайної ситуації та при неповному забезпеченні захисними спорудами, а також у разі унеможливлення мешкання людей на певній території, основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його в зонах, безпечних для проживання.

Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації: обов’язкова, загальна або часткова, тимчасова або безповоротна.

Обов’язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:

— аварій з викидом радіоактивних та СДОР;

— катастрофічного затоплення місцевості;

— масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

— збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

Загальну евакуацію проводять:

— в особливий період за рішенням Кабінету Міністрів України;

— у разі виникнення загрози для населення, яке проживає в зоні виникнення НС воєнного характеру;

— у разі можливого радіоактивного зараження територій навколо атомних електростанцій;

— у разі виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням хвилі прориву, лісових і торф’яних пожеж, інших явищ із тяжкими наслідками. Часткову евакуацію населення проводять на відповідній території в разі виникнення або загрози виникнення НС.

Система спостережень за станом навколишнього середовища України має велику відомчу структуру. Режимні спостереження за станом природних ресурсів здійснюють десять міністерств та відомств.

Надану цими організаціями інформацію узагальнює та аналізує Міністерство екології та природних ресурсів України, щорічно її публікують у Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища України.

Нагляд за навколишнім середовищем ведеться методом моніторингу впродовж доби і методом дозиметричного, хімічного, біологічного контролю, який здійснюють спеціальні структурні підрозділи Міністерства з надзвичайних ситуацій, Гідрометеоцентру, санітарно-епідеміологічних станцій тощо.

Способи визначення рівня ураження людей, місцевості, повітряної акваторії радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними засобами

Дозиметричний контроль. Своєчасне отримання даних про дози опромінення людей та ступеня зараження місцевості з метою вжиття заходів щодо зменшення небезпеки радіаційного ураження. Індивідуальний контроль проводиться за допомогою дозиметра кишенькового ДКП-50А або стаціонарного лічильника іонізації людини ЛІЧ-1. Груповий контроль проводиться за допомогою вимірювача потужності доз радіації ДП-5В, комплекту індивідуальних дозиметрів ДП-24

Хімічний контроль. Визначення факту та ступеня зараження отруйними речовинами та сильнодіючими отруйними речовинами засобів індивідуального захисту, одягу, техніки, споруд, води, продуктів харчування й іншого, можливості життєдіяльності населення без засобів захисту, повноти дегазації заражених об'єктів.

Хімічний контроль проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки та у спеціальних хімічних лабораторіях.

Біологічний контроль. Для виявлення характеру та ступеня небезпеки зараженої місцевості, людей, продуктів харчування, води збудниками інфекційних хвороб та визначення заходів протибіологічного захисту. Він включає^: відбір проб зараженого повітря й елементів зовнішнього середовища, а також специфічної індикації, тобто виявлення виду збудника інфекційної хвороби в медичних закладах, лабораторіях.

8. Порядок дій в умовах особливого періоду, під час артилерійського обстрілу, у натовпі, у разі виявленні підозрілого предмету

Під час воєнного стану в Україні передбачено особливий період. Буквально це означає, що держава працює попри ведення активних воєнних дій.

Особливий період охоплює час мобілізації (45 діб), воєнний час (час від закінчення мобілізації до припинення конфлікту) та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (час від припинення конфлікту до оголошення демобілізації).

Артилерійський обстріл — один із найбільш небезпечних видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед населення. Про початок обстрілу ви можете дізнатися почувши віддалені звуки пострілів, гуркіт та спалахи впуску ракет. Якщо ви почули свист снаряда (шурхіт), а через 2-3 секунди — вибух, одразу падайте на землю. НЕ ПАНІКУЙТЕ! Швидко і уважно озирніться довкола та знайдіть місце де можна заховатися надійніше.

Заховавшись в укритті, лягайте і обхопить голову руками, трохи відкрийте рота — це захистить вас від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.

Алгоритм поведінки у натовпі

1. Намагайтеся поступово вибиратися з центру до краю натовпу.

2. Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки в сторони, щоб грудна клітка не була здавлена.

3. Тримайтеся подалі від високих та повних людей чи тих, хто має великі предмети чи сумки.

4. Намагайтеся не впасти, піднімайте ноги вище, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки, не тримайте руки в карманах.

5. Якщо у вас щось впало — не намагайтеся це підняти.

6. У разі падіння постарайтесь скоріше стати на ноги.

Алгоритм дій у разі виявлення підозрілого предмету

1. Не торкайтеся та не пересувайте підозрілий предмет.

2. Позначте камінцями чи палицями місце, де знаходиться небезпечний предмет.

3. Попередьте про цей предмет інших осіб. Відведіть їх та відійдіть самі на безпечну відстань (не менше 100 м).

4. Зателефонуйте на екстрені номери 101 або 102.

9. Види терористичних проявів та способи дій терористів. Захист від терористичних проявів та дії населення в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з можливими терористичними проявами

Терористичний акт — це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України.

Види тероризму

Основні ознаки тероризму

національний (регіональний);

одновимірний;

політичний;

релігійний

наявність насильства, як правило, збройного або його загрози;

заподіяння чи загроза шкоди здоров’ю людини або матеріальних, моральних збитків;

позбавлення або загроза позбавлення життя людей

Найвірогіднішими цілями терористичних атак є місця масового перебування людей та об’єкти підвищеної небезпеки, які внаслідок підриву призводять до значної кількості людських жертв і можуть створити додаткову загрозу населенню та територіям, унаслідок викиду в навколишнє природне середовище небезпечних речовин (хімічних, біологічних, радіоактивних).

В Україні до таких об’єктів належать: атомні електростанції, транспортні вузли (зокрема аеропорти, залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади, арсенали, промислові підприємства, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, високотоксичні й отруйні речовини.

Надзвичайні ситуації як наслідки терористичних актів — це можливі великі жертви населення, масова загибель сільськогосподарських тварин, значні матеріальні збитки і психологічний стрес населення.

Алгоритм дій під час перестрілки

1. Якщо стрілянина застала вас на вулиці:

одразу ляжте на землю та озирніться, знайдіть найближче укриття (пам’ятники, бордюри, канави, під’їзд будинку, підземний перехід) та проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст;
при можливості повідомте про стрілянину співробітників поліції.

2. Якщо під час стрілянини ви перебуваєте у будинку: заховайтеся у ванній кімнаті та ляжте на підлогу.

Алгоритм дій в разі терористичного акту

1. У присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримаєтеся від різких рухів, лементу й стогонів.

2. При погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів.

3. Використайте будь-яку можливість для порятунку.

4. Якщо відбувся вибух — намагайтеся не допустити пожежу та паніку, надайте домедичну допомогу постраждалим.

5. Намагайтеся запам'ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх співробітникам спецслужб.

Алгоритм дій у разі захоплення транспорту

1. Якщо ви виявилися в захопленому транспорті, не привертайте до себе уваги терористів.

2. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини.

3. Заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається.

4. Зніміть ювелірні прикраси.

5. Не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу.

6. Не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку.

7. Якщо представники влади почнуть спробу штурму — лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму.

8. Після звільнення — негайно залиште транспорт, тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.

Правила поведінки при виявленні небезпечних предметів

Надзвичайну небезпеку в сучасному світі становить таке соціальне явище, як тероризм. Це один зі злочинних варіантів політичної боротьби, пов’язаний із застосуванням ідеологічно мотивованого насильства шляхом залякування населення, дестабілізації в суспільстві. Він страшний тим, що позбавлений будь-яких моральних принципів, є непередбаченим і спрямований, перш за все, на вчинення жорстоких актів серед мирних людей. Прагнучи привернути максимальну увагу до власної мети та підкреслити свою рішучість у її досягненні, терорист намагається зробити жертвами якомога більше осіб. Тож саме тому під час проведення диверсійних або терористичних акцій злочинці активно використовують вибухові пристрої.

Для того щоб убезпечити себе та оточуючих від ризику стати жертвами терористичного акту, для якого можуть бути використані вибухові пристрої, необхідно краще дізнатися про тактику його влаштування.

Для здійснення терористичних актів злочинці використовують дуже небезпечні вибухові речовини: динаміт, нітрогліцерин, тротил. гексоген, пластид та ін. Замаскувати пристрій, що призводить до вибуху цих речовин, можна під будь-яку річ, зазвичай таку, що приверне до себе увагу. Це можуть бути дорожня валіза, пакунок, іграшка, дрібна побутова техніка, телефон. Розрахунок простий — такі предмети, залишені без нагляду, обов’язково зацікавлять людину, яка спробує зрушити їх з місця, розкрити.

Речі, під які можуть бути замасковані вибухові пристрої

Ознаками вибухового пристрою є:

незвичне розташування предмета (зокрема річ залишена без нагляду на видноті або в місці великого скупчення людей);
розташування речі в незвичному місці (зокрема на горищі будинку, біля дверей під’їзду);
наявність дротів, антени, ізоляційної стрічки, скотчу на цій речі або поблизу неї;
шум, який виказує річ (цокання годинникового механізму, клацання та ін.);
наявність на речі батарейки або мобільного телефону;
порушення фунту поблизу речі;
специфічний запах.

Натрапивши на предмет, що викликає підозру як вибухонебезпечний, слід діяти за чітким алгоритмом та дотримуватися заходів безпеки.

Алгоритм дій при виявленні підозрілого предмета

На вулиці та в місцях великого скупчення людей (вокзал, кінотеатр та ін.)

1. Не наближайтеся до речі, що викликає підозру щодо небезпеки.

2. Спробуйте з’ясувати в оточуючих, кому ця річ може належати.

3. Якщо господаря речі не вдалося встановити, повідомте про знахідку підрозділ пожежно-рятувальної служби та Державну поліцію.

4. Встановіть імпровізовану огорожу навколо місця, де виявлена річ.

5. Дочекайтеся прибуття рятувальних служб, вкажіть місце розташування речі, час та обставини її виявлення.

6. Дійте за вказівками представників правоохоронних служб.

У транспорті (поїзді, маршрутці, автобусі та ін.)

1. Запитайте в пасажирів, кому ця річ може належати.

2. Про виявлення речі доведіть до відома водія (провідника, машиніста), не розголошуючи цю інформацію серед пасажирів, щоб уникнути створення паніки.

3. Повідомте про знахідку підрозділ пожежно-рятувальної служби та Державну поліцію.

4. Дочекайтеся прибуття представників рятувальної та правоохоронної служб, дійте за їхніми вказівками.

Телефонуйте за номерами:

101 — Служба порятунку, Пожежна охорона; 102 — МВС.

При виявленні вибухонебезпечного предмета категорично забороняється:

самостійно обстежувати його, намагатися розкрити або розібрати;
користуватися поблизу нього мобільним телефоном (обов’язково слід вимкнути) та іншими приладами радіозв’язку;
користуватися приладами, що випромінюють світло або тепло (запальничка, сірники, фотоапарат);
закривати предмет, засипати, заливати, пересувати;
кидати у водойму чи багаття;
торкатися його, піднімати, штовхати;
здавати на металобрухт.

10. Психологічна стійкість та саморегуляція під час надзвичайних ситуацій. Само- та взаємодопомога при панічному нападі, тривозі, істериці, ступорі, апатії, проявах гніву, злості, агресії

Надзвичайна ситуація може викликати певні психологічні стани, які призводять до дестабілізації психоемоційної сфери, дезорганізованої поведінки та порушувати сприйняття реальності.

Психологічні стани та емоційні переживання:

1. Психотичні реакції (маячня, галюцинації)

2. Апатія та ступор

3. Рухове збудження (ажитація)

4. Агресія

5. Тривога, страх, панічні атаки

6. Нервове тремтіння

7. Істерика

Основні правила першої психологічної допомоги

1. Підійди ближче до потерпілого (звернись до нього, представся, запитай його ім’я).

2. Підтримай (знайди безпечне місце, посади потерпілого спиною до стіни).

3. Пам’ятай про реальність (називай потерпілого по імені, запитай його про стресову ситуація, яка відбулась, розкажи потрібну інформацію, допоможи зорієнтуватися в ситуації).

4. Посприяй (сприяй прояву емоцій).

5. Потурбуйся (з’ясуй, чого потребує потерпілий — води, їжі, ковдри, справити фізіологічні потреби).

6. Передай (передай потерпілого рятувальникам, рідним або друзям).

Ступор — одна з найдужчих захисних реакцій організму (триває від декількох хвилин до декількох годин).

Ознаки ступору: різке зниження або відсутність довільних рухів і мови: відсутність реакції на зовнішні подразники (шум, світло, дотики): стан повної нерухомості.

Алгоритм дій при апатії та ступорі

1. Перебувайте поряд з людино, яка потребує психологічної допомоги.

2. Коментуйте свої дії («Я тут посиджу», «Я поряд з тобою», «Не бійся — все буде добре!»).

3. Спонукайте людину до розмови, але без тиску.

Алгоритм дій при агресії

1. Оцініть, наскільки людина агресивна.

2. Віддзеркалюй емоції потерпілого («Я бачу, що ти гніваєшся»).

3. Відведи оточуючих подалі.

4. Запропонуй потерпілому виговоритися та спонукай його до розмови.

Алгоритм дій при тривозі та паніці

Основні ознаки:

— безліч безладних рухів;

— театральні пози;

— емоційно насичена та швидка мова;

— елементи ридання.

1. Запитай, чого конкретно боїться потерпілий.

2. Будь постійно поряд та нагадуй йому про свою присутність.

3. Допоможи відновити нормальне дихання (панічна атака завжди короткочасна — до 10 хв).

Контрольні запитання

1. Назвіть основні принципи щодо захисту населення.

2. Схарактеризуйте види, місце знаходження, обладнання укриттів, сховищ, бомбосховищ

3. Опишіть підготовку рятувальних заходів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Як можна попередити виникнення можливих надзвичайних ситуацій?

5. Назвіть засоби індивідуального та колективного захисту, засоби індивідуального захист

6. Опишіть алгоритм рятівних дій під час артилерійського обстрілу.

7. Сформулюйте основні принципи та алгоритми надання психологічної допомоги.

8. Назвіть ознаки небезпеки, на які слід звернути увагу при виявленні незнайомого предмета. Визначте алгоритм дій при його виявленні на вулиці і в транспорті.

Виконайте тестові завдання із автоматичною перевіркою на освітній платформі ΙΖΖΙ.