Трудове навчання (для хлопців). 7 клас. Лебедєв
Розділ 2. Технологія виготовлення виробів із деревини та різних видів пиломатеріалів
- про проеціювання та вигляди виробу на кресленику
- виконання зображення обраного об’єкта праці
- вимірювання заготовок, припуски на обробку пиломатеріалів
- та прийоми розмічання заготовки виробу, економне використання матеріалів
Елементи графічної грамоти та процес розмічання заготовок
§ 9. Поняття про проеціювання та вигляди виробу на кресленні
Опорні поняття: проецюювальні промені, прямокутне проеціювання, прямокутна (ортогональна) проекція, горизонтальна площина проекції, фронтальна площина проекції, профільна площина проекції.
Вам уже відомо, як викопуються кресленики, технічні рисунки та ескізи простих деталей, товщина яких визначається товщиною матеріалу, з якого вони виготовлятимуться. У 6 класі розглядалися правила побудови розгорток простих геометричних тіл і кресленики виробів, форма яких утворюється за рахунок згинання розгортки по лініях згину.
Тепер розглянемо правила графічної побудови креслеників деталей, які мають об’ємну будову. Для відображення форми такої деталі на кресленику недостатньо одного її вигляду. У цьому разі для побудови графічних зображень і предметів на креслениках застосовують метод проеціювання.
Якщо провести уявні промені через точки предмета до перетину їх з площиною, то зображення цього предмета на площині й буде проекцією. Площину, на якій дістають проекцію, називають площиною проекції, а уявні промені, що проходять через точки предмета, — проектувальними променями.
Якщо проектувальні промені перпендикулярні до площини проекцій, проекцію називають прямокутною, або ортогональною. Спосіб прямокутного проеціювання — основний прийом відображення об’ємної форми деталі на площині кресленика.
Залежно від складності зображуваного предмета проеціювання здійснюють на одну, дві, три й більше проекцій (мал. 31). Найчастіше використовують три площини проекцій.
Мал. 31. Проеціювання на три площини проекції
Одну з площин проекцій розміщують горизонтально і називають горизонтальною площиною проекцій. Другу площину проекцій розміщують вертикально і називають фронтальною площиною проекцій. Третю розміщують вертикально й перпендикулярно одночасно до горизонтальної і фронтальної площин проекцій і називають профільною. Викопуючи кресленик або ескіз, предмет треба розташовувати відносно фронтальної площини проекції так, щоб головний вигляд давав нам найбільш повну уяву про форму та розміри предмета.
Одночасно з використанням виглядів спереду, зверху та зліва, для зображення деталі можна застосовувати вигляди справа, знизу та ззаду. Однак кількість виглядів на кресленику мас бути щонайменшою і достатньою для повного виявлення форми та розмірів деталі. Для зменшення кількості виглядів на них припустимо показувати невидимі частини предмета штриховими лініями для зображення невидимих контурів. З цією самою мстою застосовують різні умовні позначення, знаки та написи, передбачені стандартом.
Проекції на площини проекцій називають виглядами. Зображення предмета на фронтальній площині проекцій називають виглядом спереду, на горизонтальній — виглядом зверху, на профільній — виглядом збоку.
Якщо подумки розчленувати будь-який виріб на складові частини, то можна побачити, що основною формою деталей с геометричні тіла (мал. 32). Оскільки геометричне тіло завжди мас три розмірності, за якими проводять його виміряння, то для побудови кресленика деталей виробу з пиломатеріалів треба використовувати прямокутне проеціювання. Пригадайте, що звичайний запис параметрів пиломатеріалу містить три розмірності, які характеризують його товщину, ширину і довжину.
Мал. 32. Зовнішній вигляд об'ємної деталі, показаний на площині кресленика
Якщо зображувала деталь в усіх площинах мас вісь симетрії (умовна лінія, при перегині через яку контур правої сторони деталі відображається на ліву і навпаки), то на всіх проекціях наносять осі симетрії, з проведення яких і починають виконання кресленика.
Якщо форму та розміри об’ємної деталі хочуть відобразити за допомогою ескізу, то він мас відповідати тим самим вимогам, що й кресленик. Викопують його за правилами прямокутного проеціювання.
Перед тим як виконувати ескіз, ознайомлюються з деталлю: оглядають і з’ясовують геометричну форму деталі в цілому та окремих її частин, визначають потрібну кількість виглядів для повного виявлення форми та розмірів деталі, обирають вигляд спереду.
Зображення деталі на ескізі будують у такій самій послідовності, як і на кресленику. Докладніше цей матеріал подано в підручнику «Креслення».
Чи добре засвоїли?
- 1. Що називають проекцією?
- 2. Які ви знаєте площини проекцій?
- 3. Які промені називають проектувальними?
- 4. З яких міркувань обирають кількість площин для проеціювання на них виглядів деталі?
