Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Ладиченко (2026)
§ 33. Узагальнення до курсу: основні ідеї, здобутки та виклики «довгого» ХІХ століття
Подумайте!
Уведіть у пошукову систему Google поняття «“довге” XIX століття». Зверніть увагу, які ресурси пропонує пошуковик: наукові статті, підручники, відео, карти. Gemini, помічник на основі ШІ від Google, одразу подасть коротке узагальнення, але не зупиняйтеся на ньому: прогорніть далі, перегляньте різні джерела і складіть короткий перелік подій, які найчастіше трапляються у результатах пошуку, та розподіліть їх за трьома групами: події, що відкривають період; ключові процеси XIX ст.; події, що завершують його. Поміркуйте, чому саме ці події визначають межі та зміст «довгого» XIX ст.
Ось і добігла кінця ваша подорож у недалеке минуле - на цілий рік ви поринули в бурхливий світ «довгого» XIX ст. Цей період історії розпочався Французькою революцією кінця XVIII ст. і завершився напередодні Першої світової війни.
У процесі модернізації та промислової революції на зміну традиційному суспільству прийшло нове, індустріальне, змінився духовний та матеріальний світ людини, політична карта світу. Послабився вплив релігії на суспільну думку, а держава відділилася від церкви.
Наполеон на перевалі Сен-Бернар. Художник Ж.-Л. Давід. 1803 р.
Протягом XIX ст. змінився політичний устрій держав. Відійшли в минуле абсолютні монархії, повноваження правителів відтепер обмежували конституції. Якісно новою стала парламентська діяльність, виникли перші політичні партії і союзи, зародилися нові ідейні течії: консерватизм, лібералізм і соціалізм. Розвинуті держави нового часу можна назвати правовими - у них були розділені виконавча, законодавча та судова гілки влади, а громадянам було гарантовано демократичні права і свободи, рівність перед законом.
Суспільство Європи та США впродовж XIX ст. фактично подолало станові привілеї та феодальні порядки. Відтепер суспільне життя підпорядковувалося не традиціям чи звичаєвому праву, а законам, однаковим для всіх. Для різних країн процеси модернізації протікали по-різному, часто виливаючись у кровопролитні революції.
Слід згадати й неймовірний підйом націоналізму, особливо у країнах, які довгий час не мали незалежності. Країни Латинської Америки та Балканського півострова в XIX ст. здобули самостійність, що значно впливало на міжнародну політичну ситуацію. Уперше за довгі століття на політичній карті постали об’єднані Німеччина та Італія, що змінило весь баланс сил.
Барикада на рю Суффлот. Художник О. Верне. 1848 р.
Невід’ємною ознакою нового часу стала стрімка урбанізація, а з нею - небувале зростання кількості найманих працівників та буржуазії, чия роль у політиці та економіці наприкінці XIX ст. стала вирішальною на противагу старій аристократії. На зміну селянству в розвинутих країнах приходить фермерство.
Вивчаючи всесвітню історію в 9-му класі, ви бачили, як руйнувалися станові перепони, виникали перші надпотужні підприємства та економічні гіганти; дізнавалися, як жінки домагалися зрівняння у правах із чоловіками, отримували свободу тисячі рабів та кріпаків.
Зростає роль науки, без якої індустріальна революція була б неможливою. Залізниці, пароплави, електричне освітлення, телефон і телеграф, кінематограф назавжди змінили життя людей.
Для «довгого» XIX ст. характерні дві тенденції в розв’язанні суспільних проблем: революційна та еволюційна. Перша притаманна Франції, де відбулося три революції, друга - Великій Британії, де завдяки реформам і діяльності профспілок та інших громадських організацій було розв’язано більшість соціально-економічних проблем.
Бульвар Капуцинок у Парижі. Художник Ж. Беро. Початок XX ст.
Ці процеси на початку XX ст. поширились і країнами Східної Європи та Азії. Зокрема, після революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії розпочав роботу парламент, до якого обирали делегатів від різних народів, зокрема й українців. У Росії під час революції 1905-1907 рр. було створено Державну думу як представницький орган із законодавчими правами. Революції часів «пробудження Азії», реформи Мейдзі розхитали підвалини абсолютизму та сприяли становленню конституційних режимів у найбільших державах континенту.
Вулиця Токіо періоду Мейдзі. 1905 р.
Значні зміни відбулися і в демографічній сфері: населення Європи лише за 1870-1914 рр. збільшилося з 300 млн до 450 млн. Значно зріс життєвий рівень окремих соціальних груп. Водночас певна частина працездатного населення, яку «виштовхнули» із сільського господарства без надання можливості отримати роботу у промисловості, була змушена емігрувати, переважно до США й Канади. За вказаний період з Європи виїхало 26 млн осіб, зокрема й з територій сучасної України. Активні та підприємливі емігранти зробили свій внесок у зростання економічної могутності північноамериканських держав.
Схожі процеси відбувалися й на українських теренах, які на той час були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями. У Російській імперії після відміни кріпосного права було здійснено реформи, завдяки яким зменшилися привілеї дворянства, стали формуватися нові стани (буржуазія та наймані робітники, а згодом і вільні селяни-фермери). Проте найбільші зміни відбулися у промисловості: завдяки значним інвестиціям, зокрема зарубіжним, у південних і південно-східних українських губерніях було збудовано потужні гірничовидобувні підприємства, де працювали тисячі робітників, тобто поступово змінювалася соціальна структура міського населення.
Італійський квартал Нью-Йорка. Близько 1900 р.
Як на Наддніпрянщині, так і на західноукраїнських землях процес формування політичних партій і громадських організацій теж відбувався прискореними темпами. Зокрема, на Галичині діяли як науково-культурні товариства, так і військово-спортивні організації. В Україні було прокладено залізниці, у великих містах збудовано трамвайні лінії, Дніпром та іншими річками курсували вантажні та пасажирські пароплави. На теренах України, як і в інших країнах, активно розвивалася система освіти. Існувала мережа початкових шкіл, гімназій, реальних училищ та університетів.
Значні зміни відбувалися впродовж XIX ст. і в традиційних суспільствах. У другій половині XIX ст. набуває розмаху процес колонізації європейськими країнами народів Азії та Африки, які виявилися не готовими протистояти збройній та економічній могутності європейців. Колонії ставали для європейських імперій джерелом ресурсів та ринком збуту, способом відвернути революції в самих метрополіях. У духовному й повсякденному житті народи Сходу й Африканського континенту зберігали свої особливі цінності та звичаї, саме сприйняття світу.
Хрещатик - центральна вулиця Києва. Поштівка 1898-1899 рр.
Генерал-губернатор Індії лорд Каннінг. Хромолітографія. 1867 р.
На початок XX ст. вже відбувся колоніальний розподіл світу між великими європейськими державами, США та Японією, склалася колоніальна система. Розпочалися міжнародні кризи та війни вже за переділ світу та сформувалися військово-політичні союзи.
Масовий антивоєнний рух не зміг відвернути катастрофи - людство стояло на порозі світової війни, переддень якої завершив період нового часу всесвітньої історії.
Щоб узагальнити знання з курсу історії нового часу, виконайте одне або кілька завдань (на вибір).
1. Створіть короткий допис у соціальні мережі на тему «“Довге” XIX століття: епоха змін». Відзначте, які ідеї, винаходи чи суспільні зміни тієї доби залишаються актуальними сьогодні.
2. Уявіть, що ви журналісти початку XXI ст. і берете інтерв’ю в діяча чи діячки XIX ст., які уславилися у сфері політики, культури, науки чи мистецтва. Підготуйте 4-5 запитань і короткі відповіді від його / її імені.
3. Обговоріть у класі тему «Чи справді прогрес робить людину щасливішою?». Наведіть приклади з історії XIX ст., які підтверджують або спростовують цю думку.
4. Покажіть, як змінилася політична карта Європи упродовж 1815-1914 рр. Визначте основні тенденції цих змін і поясніть їхні причини.
5. Створіть ментальну карту на тему «Українські землі у двох імперіях: дві реальності XIX століття». У центрі карти запишіть головну тему, а від неї проведіть чотири гілки: політична, соціальна, економічна, культурні сфери. Для кожної гілки додайте короткі тези, приклади подій, діячів або фактів. Використайте кольори, символи чи зображення, щоб показати зв’язки між процесами в Російській та Австро-Угорській імперіях.
6. Напишіть коротке послання людям XXI ст. від імені тих, кому випало жити впродовж «довгого» XIX ст. Поміркуйте, які здобутки чи застереження вони хотіли б нам передати.
