Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)

Розділ 4. Епоха Просвітництва та зародження модерного суспільства

§ 26. Доба Просвітництва у європейській історії

Подумайте!

Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар. Що об’єднує подані зображення? Чи є енциклопедії у вашій домашній бібліотеці? Які саме? Як ви розумієте вислів «ходяча енциклопедія»? Про кого так кажуть?

Титульна сторінка першого тому видання «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел». 1751 р.

Обкладинка «Енциклопедії історії України» - багатотомного видання 2003-2013 рр., у якому висвітлено основні події української минувшини

Обкладинка «Великої дитячої енциклопедії». 2016 р.

Енциклопедія - науковий довідник, що об’єднує найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, розміщених в алфавітному або тематичному порядку.

1. Сяйво Просвітництва. На межі XVII-XVIII ст. в Європі склалася нова ідейна течія - Просвітництво. Його виникнення було зумовлено суспільними змінами, які відбувалися під впливом розвитку капіталізму, науково-технічного перевороту й поширення раціоналізму - віри в безмежні можливості людського розуму. Чи не головною причиною появи Просвітництва стала криза релігії, викликана падінням авторитету церкви в боротьбі католиків і протестантів у XVI-XVII ст.

Словник

Просвітництво - ідейна течія в різних країнах Європи в кінці XVII - XVIII ст., заснована на переконанні про вирішальну роль розуму та знань, природні права людей та їхні політичні свободи.

XVIII ст. увійшло в історію як доба Просвітництва - епоха змін та оновлення, для якої характерні такі особливості:

  • якісні зміни в усіх сферах життя: релігії та політиці, освіті й вихованні, культурі й мистецтві, науці й техніці;
  • нові суспільні ідеали: мир, ненасильство, віротерпимість, вільнодумство, свобода, добробут і щастя людей;
  • політична стабільність і зростання економіки;
  • поліпшення побутових умов і здобутки в культурі;
  • поширення ідеалів Просвітництва як у Європі, так і в Новому світі.

Мислителі тієї епохи - просвітителі - вірили в «природне світло розуму». На їхню думку, людина, як істота розумна, покликана перебудувати суспільство на розумних засадах, варто лише використати закладені в кожному здібності. Для цього людей потрібно виховувати й освічувати, а в суспільстві поширювати корисні знання та наукові відкриття. XVIII ст. у європейській історії не випадково називають «добою розуму».

Коли зародилося Просвітництво? У чому полягали його ідеї? Які характерні особливості доби Просвітництва?

2. Нові ідеї. Головні ідеї Просвітництва зародилися в Англії, яка в XVII ст. помітно випередила більшість європейських країн в історичному розвитку й стала своєрідним зразком суспільного прогресу.

Основи англійського Просвітництва заклав видатний мислитель Джон Лок (1632-1704). Він стверджував, що від народження всі люди створені рівними, а тому мають природні права на життя, свободу і власність. Для забезпечення та захисту цих прав люди добровільно укладають між собою суспільний договір, який слугує підґрунтям для створення держави й виникнення державної влади. У разі порушення державною владою суспільного договору та зазіхання з її боку на особисту свободу і власність підданих народ має законне право змінити таку владу.

Джон Лок. Художник Г. Неллер. 1704 р.

Дж. Лок замислювався над тим, як уникнути надмірного посилення державної влади. Так виникла ідея про її поділ: законодавча влада мала надаватися представницькому органу - парламенту, а виконавча - монарху й уряду.

Британія подарувала світові також економічну науку. Її батько, Адам Сміт (1723-1790), уважав працю джерелом багатства, а людину - основою суспільства. Учений сформулював поняття «невидима рука ринку» - окрема особистість, прагнучи до власної вигоди, незалежно від її волі і свідомості, сприяє досягненню економічної вигоди та користі для всього суспільства. Теорія А. Сміта мала вплив на економічну політику більшості держав.

Найчисленніше коло талановитих просвітителів сформувалося у Франції. Завдяки цьому країна перетворилася на центр європейського інтелектуального життя. Звідси дух Просвітництва поширився всією Європою. Одним із засновників французького Просвітництва був Шарль Монтеск’є (1689-1755). Він критикував французький абсолютизм і з повагою ставився до англійської парламентської монархії. Услід за Локом Монтеск’є у творі «Про дух законів» розробляв теорію поділу влади на законодавчу (парламент), виконавчу (монархія) і судову владу з тим, щоб кожна з них могла бути противагою іншій. Цей принцип Монтеск’є вважав ключовим у справі забезпечення законності.

Найпомітніша постать французького Просвітництва - Марі Франсуа Аруе, більш відомий під псевдонімом Вольтер (1694-1778). Різнобічно талановита людина, він був філософом, істориком, письменником. Роки, проведені в Англії, зміцнили його прихильність до політичної свободи та релігійної терпимості. Засуджуючи могутність та багатство католицької церкви, Вольтер вважав релігію опорою моралі, необхідною для суспільства, але водночас рішуче виступав за свободу віросповідання і прославляв ідею віротерпимості. Він мав такий вплив на сучасників, що XVIII ст. й тепер нерідко називають добою Вольтера.

Вольтер. Художник М. К. де Латур. Близько 1736 р.

Шарль де Монтеск’є. Невідомий художник. 1728 р.

Новий етап у розвитку французького Просвітництва пов’язаний з ім’ям Жана-Жака Руссо (1712-1778). Він поділяв загальну ідею просвітителів про те, що природа є величезною гармонійною системою, а людина - її складовою частиною. Але, на відміну від них, Руссо був переконаний: люди самі зруйнували цей «природний стан», оточивши себе різними установами, створення яких суперечить закону природи.

Жан-Жак Руссо. Художник М. К. де Латур. XVIII ст.

Мислитель не визнавав позитивних наслідків прогресу й закликав повернутися до життя на лоні природи. Виховання в розумінні Руссо - це розвиток природних здібностей. Його ідеал - тихе й розмірене сільське життя за повсякденною працею, невигадливий побут і дозвілля. Руссо не просто протиставляв природу й тогочасну цивілізацію, а стверджував, що розвиток науки й мистецтва псує суспільство. Це спричинило обурення в середовищі просвітителів і дошкульну критику з боку Вольтера.

Свій погляд мав Руссо й на державну владу. Найдосконалішим йому здавалося суспільство, засноване на договорі всіх громадян. Це мала бути держава вільних і об’єднаних у могутній колектив рівних людей - республіка.

• Чому, на вашу думку, ідеї Просвітництва зародилися саме в Англії? У чому полягали погляди А. Сміта на розвиток економіки? Чому Монтеск’є надавав великого значення поділу влади на три гілки? Чому XVIII ст. називають добою Вольтера? Чим погляди Ж.-Ж. Руссо відрізнялися від ідей інших просвітителів?

Документ

Прочитайте уривок з трактату Жана-Жака Руссо «Про походження і причини нерівності серед людей». Як в уривку відображено погляди мислителя на право приватної власності та її вплив на суспільство? Як ви розумієте термін «громадянське суспільство»? Чи може воно існувати без привласнення землі та інших багатств окремими особами?

Перший, хто, огородивши ділянку землі, сказав: «Це земля моя» і знайшов людей, достатньо наївних, щоб цьому повірити, був справжнім засновником громадянського суспільства. Скількох нещасть і жахів позбавив би рід людський той, хто крикнув би, вириваючи кілки й засипаючи рови: «Бережіться, не слухайте цього ошуканця! Ви загинете, якщо забудете, що плоди землі належать усім, а земля - нікому».

3. Енциклопедисти. Справжнім шедевром епохи Просвітництва стала «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел» - універсальне довідкове видання, яке склали найвідоміші просвітники (енциклопедисти). Її перший том вийшов у 1751 р. з-під пера двох авторів - філософа Дені Дідро (1713-1784) і математика Жана д’Аламбера (1717-1783). Вони вірили, що знання та освіта здатні перетворити світ, а тому прагнули донести до читача найновішу інформацію про стан науки, мистецтва та розвиток ремесел.

На запрошення Дідро й д’Аламбера статті для «Енциклопедії» писали справжні знавці своєї справи - відомі вчені та письменники. Чимало з них висловлювали надто сміливі судження, через що видавців звинуватили в поширенні небезпечних ідей. Д’Аламбер залишив «Енциклопедію», а Дідро навіть потрапив на деякий час до королівської в’язниці. Але попри всі негаразди «Енциклопедія» продовжувала виходити. Загалом було видано 35 томів, які містили не лише статті, а й ілюстрації та таблиці.

«Енциклопедія» швидко розповсюджувалася, замінюючи багатьом підручники й навіть цілі бібліотеки. Вона сприяла поширенню знань серед незмірно більшої, ніж раніше, кількості людей, укоріненню релігійної терпимості й здорового глузду. Їй належала чимала заслуга у формуванні нової людини - активної, заповзятливої, спрямованої в майбутнє, яка прагнула особистого й суспільного доброту.

Символ масонства - всевидяче око на Аахенському соборі. Сучасна світлина

Подробиці

Помітним явищем історії Європи XVIII ст. стало масонство (від фр. вільний каменяр) - релігійно-етичний рух, що зародився та оформився на початку століття в Англії. Свою назву, організацію (масонські ложі), статут та символи масони запозичили із середньовіччя - від цехових майстрів та чернечо-рицарських орденів. Найвищою метою «каменярів» було створення таємної світової організації, яка об’єднала б людство в мирному братському союзі. Знаряддям у цьому мала бути не зброя, а наука та розум.

Хто й коли видав першу енциклопедію? Що це було за видання? Який вплив мала «Енциклопедія» на освіту та розвиток читацької аудиторії? З якою метою було створено організацію масонів?

4. Формування сучасного світського світогляду. Якщо за доби середньовіччя панував релігійний світогляд, то гуманісти здійснили перші спроби поставити в центр буття людину. Що ж до просвітників, то для них був властивий світогляд, заснований на науці, розумі, доказах і різноманітності.

Віра в силу знань, у досягнення науки й техніки дала поштовх для виникнення ідеї прогресу - неухильного просування людства вперед, до кращого життя, а не до кінця світу, як вважалося раніше.

Науковий прогрес сприяв формуванню нової картини світу. Вчені дійшли висновку, що в природі панує гармонія, світ існує і розвивається за чіткими законами. Вони вважали, що наука може приносити практичну користь, а її основним інструментом є розум.

З кінця XVII ст. вчені дедалі частіше порушували питання, чи можна застосувати методи, якими послуговується наука, для суспільства. Тоді його, як і природу, можна було б перетворювати та покращувати.

Просвітники не лише показали людям ідеал, до якого варто прагнути. Вони були готові боротися з тими, хто перешкоджав цьому ідеалу забобонами, невіглаством, протистояти недосконалим правителям та навіть церкві, яка ошукує людей. Вважаючи її поганим посередником між людьми та Богом, Вольтер навіть закликав «Розчавити гадину!».

Що таке ідея прогресу і в чому полягає її значення для суспільства? Як науковий прогрес впливав на формування світогляду?

Україна і світ

2022 р. Україна та світ відзначали 300-річчя від дня народження видатного українського гуманіста-просвітника Григорія Сковороди (1722-1794). Багатогранність таланту мислителя вражає: він був мандрівником, письменником, музикантом, знавцем Святого Письма. І все ж заслуга Г. Сковороди насамперед у тому, що він створив викінчену філософську систему («про дві натури та три освіти»), у центрі якої щастя людини та шляхи його досягнення. Своєю творчістю він посприяв становленню нової української літератури, чи не вперше ввівши в неї самобутні образи пересічних українців. Освіту та відродження духовності українського народу він уважав запорукою державності. Г. Сковорода посідає чільне місце в історії української та світової культури.

Григорій Сковорода. Невідомий художник. XVIII ст.

Дізнайтеся!

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/zeKA2NtN або кодом, перегляньте відео про Дені Дідро. Що нового дізналися про видатного мислителя та його роботу над виданням енциклопедії? Що у відео зацікавило найбільше? Скориставшись додатковою літературою або інтернетом, підготуйте біографічну довідку про художника, пензлю якого належить поданий портрет Дідро.

Діємо творчо

Проведіть гру. Об’єднайтеся в групи по двоє-четверо та оберіть просвітителя, погляди якого хотіли б презентувати: Дж. Лока, А. Сміта, Ш. Монтеск’є, Вольтера чи Ж.-Ж. Руссо. Розподіливши між собою ролі, мислителі по черзі знайомлять аудиторію зі своїми головними ідеями. Інші учні та учениці ставлять їм запитання, оцінюючи відповідь оплесками. Перемогу здобуте той чи та з класу, хто отримає найгучніші овації.

Дені Дідро. Художник Д. Левицький. 1773 р.

1. Хто з перелічених діячів міг читати перший том видання «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел», який вийшов друком 1751 р.: а) Людовік XIV; б) Вольтер; в) Сулейман І Пишний; г) Монтеск’є; ґ) Олівер Кромвель; д) Григорій Сковорода?

2. Покажіть на карті країни, де ідеї Просвітництва були найбільш поширені.

3. Чому XVIII ст. в європейській історії називають «добою розуму»?

4. Порівняйте погляди на державу і суспільство провідних мислителів доби Просвітництва Дж. Лока, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, взявши до уваги їхні ідеї про державний устрій, поділ державної влади та права людей.

5. Як Вольтер ставився до релігії та ідеї віротерпимості?

6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/NeH476jM або кодом та виконайте завдання онлайн.


buymeacoffee