Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Ладиченко (2025)

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі

§ 10. Епоха Відродження

Подумайте!

Роздивіться репродукцію фрески із зображенням Данте Аліг’єрі (1265-1321) - видатного письменника й філософа доби середньовіччя. Свій найвідоміший твір «Божественна комедія» Данте написав народною італійською мовою. Це значно вплинуло на подальший розвиток італійської літератури, яка ставала доступною для більшості населення. Тож Данте називають батьком італійської літератури. Що вам відомо про Данте Аліг’єрі з курсу зарубіжної літератури? Якими були основні ідеї його творчості? Як гадаєте, яке символічне значення має увінчання поета на фресці лавровим вінком?

Данте Аліг’єрі. Художник Л. Сіньйореллі. Фреска. 1499-1502 рр.

1. Криза релігійного світогляду. У середні віки в суспільстві панував релігійний світогляд, який спирався на безумовну віру в Бога. Ствердилася думка, що поза церквою спасіння не існує. Служителі церкви закликали людей любити своїх близьких, не гнатися за багатствами, а проводити час у молитві про безсмертя душі.

Уявлення про Бога та світ за тисячу років майже не змінювалися. Однак на кінець доби середньовіччя ситуація була вже іншою. Розквітали європейські міста - центри торгівлі й виробництва, науки та університетської освіти. Далекі морські подорожі розширювали уявлення людей про світ та своє місце в ньому, надихали на здобуття знань та нові відкриття.

Площа Святого Марка у Венеції. Художник Дж. Белліні. 1490-ті роки

Зі зміною людського світогляду посилилася критика релігійної догматики, особливо підкреслювалося розходження між вимогами до мирян та багатствами церкви. Продовжували палати багаття інквізиції, забираючи життя невинних людей, звинувачених у єресі. Таким чином папство втрачало свій вплив та авторитет у Європі, натомість посилювалася королівська влада, відбувалася централізація.

Шість поетів з Тоскани. Художник Дж. Базарі. 1543 р.

У пошуках нових ідеалів та цінностей мислителі звернули свої погляди на добу античності. Так у XIV ст. в Італії на противагу християнському аскетизму зародився гуманізм - світський світогляд, у центрі якого була людина, сила її розуму і творчих здібностей. На основі ідей гуманізму на межі XIV-XV ст. в Італії зародилася нова культура, яку згодом назвали Відродження. Творці культури Відродження вважали своїм ідеалом культурний спадок античності та намагалися відродити його після «тисячолітнього занепаду» середньовіччя.

Словник

Відродження (франц. - Ренесанс) - епоха в історії європейської культури XIV-XVI ст., що ознаменувала прихід нового часу.

Новий ідеал людини не випадково виник саме в Італії. Тут панував вільний дух купецьких республік, порядки в квітучих містах-державах були демократичнішими, ніж у країнах із монархічною формою правління. Головну роль у житті Венеції, Флоренції та інших міст-держав відігравали купці, банкіри та підприємці - люди з комерційним хистом і великим досвідом ведення торгівлі та фінансових операцій. Вони мали блискучу освіту, знали мови й зазвичай виконували відповідальні дипломатичні доручення. Вони входили до виборних органів міського самоврядування, а суперництво в боротьбі за владу вимагало здатності до енергійних дій, красномовства, лідерських якостей.

Усе це сприяло появі нової людини - стійкої до життєвих викликів, заповзятливої, сміливої та рішучої. Для неї втрачали привабливість середньовічні ідеали аскетизму й презирства до земного буття; на зміну їм приходив потяг до багатства й радощів життя.

• У чому полягала криза релігійного світогляду європейців наприкінці доби середньовіччя? Якими були її причини? Де і на яких засадах сформувалася культура Відродження?

2. Гуманізм — інтелектуальний рух доби Відродження. Гуманісти стали творцями нового інтелектуального руху за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини античності. На противагу традиційному для середньовіччя приниженню людини вони вважали її найвищою цінністю. Їхнім ідеалом стала всебічно розвинена особа, яка поєднувала духовну й фізичну досконалість. Гуманісти розуміли, що творення нової людини слід починати з дитинства, і тому особливу увагу приділяли освіті. Вони наполягали на вихованні в молодого покоління чесності, гідності, патріотизму й відданості батьківщині. У деяких італійських містах відчинили двері гуманістичні школи, куди приїздили учні з різних країн.

Гуманісти походили з різних верств населення - купецтва, знатних родів, міського середовища. Відрізнялися вони й родом занять: серед них були переписувачі книг і бібліотекарі, учителі та університетські професори, богослови й політики, посадовці й митці. Поширенню гуманістичних ідей сприяло винайдення книгодрукування.

Першим представником Відродження вважають родоначальника ренесансної літератури поета Франческо Петрарку (1304-1374). Його уславила «Книга пісень» - збірка віршів про кохання до прекрасної Лаури. У ній Петрарка возвеличив людську красу, порівнявши її з усім найкращим на землі й на небі. Сучасники високо цінували талант і творчість Петрарки. Заради нього відродили давно забуту античну традицію: на Капітолійському пагорбі в Римі Петрарку увінчали лавровим вінком.

Франческо Петрарка. Художник Ю. ван Гент. XV ст.

Вершиною іспанської літератури XVI ст. і водночас початком європейської літератури нового часу стала творчість Мігеля Сервантеса (1547-1616). Він походив із збіднілого дворянського роду. Мігель не мав можливості отримати ґрунтовну освіту, а тому багато читав і зміг самотужки набути широких знань. Більшу частину життя Сервантес був солдатом, а потім став збирачем податків. Не маючи хисту до цього заняття, він навіть на деякий час опинився за ґратами. Після звільнення залишив службу і зайнявся літературною творчістю.

Пам’ятник Дон Кіхоту та Санчо Пансі в Мадриді. Сучасна світлина.

Роман Сервантеса «Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі» одразу приніс автору загальне визнання. Твір був задуманий як пародія на рицарські романи. Його герой, напівзлиденний дворянин Алонсо Кохано, живе в сільській глухомані, безперервно читає рицарські романи й марить про власні подвиги. Самотній ідальго робить своїм зброєносцем звичайного селянина Санчо Пансу - людину тямущу і простодушну водночас. Разом вони вирушають на пошуки слави. Подвиги безстрашного ідальго виглядають безглуздими й кумедними, але він мріє про те, «щоб повсюдно панували дружба, любов і злагода». І поступово на зміну читацькій іронії приходить симпатія до Рицаря Сумного Образу, який великодушно захищає слабких і допомагає знедоленим.

• На чому ґрунтувався світогляд гуманістів? Чим їхнє ставлення до людини відрізнялося від середньовічного? Як гуманістичні ідеї проявилися у творчості письменників епохи Відродження?

3. Гуманістичне пізнання законів держави та суспільства. Гуманістів XVI ст. цікавили й закони розвитку держави. Видатним істориком і політиком був автор знаменитого трактату «Державець» флорентієць Нікколо Макіавеллі (1469-1527), який неодноразово повторював, що його найулюбленішим заняттям є «розмірковувати про державне мистецтво» - політику.

Нікколо Макіавеллі. Художник С. ді Тіто. XVI ст.

Палкий патріот своєї батьківщини, Макіавеллі жив у добу, коли Італія залишалася роздробленою і через це неодноразово потерпала від грабіжницьких вторгнень чужоземних армій. Він уважав, що головною перешкодою до об’єднання країни була корислива політика папства, а тому створити єдину міцну Італію міг лише сильний правитель. Мислитель допускав, що задля досягнення великої мети можна діяти підступно, безжально та нечесно. Це зумовило виникнення поняття «макіавеллізм» - політична безпринципність.

Із середини XVI ст. культура Відродження виходить за межі Італії та починає розвиватися в інших європейських країнах - Німеччині, Франції, Англії, Нідерландах, Іспанії. На теренах колишнього «варварського світу» сліди римської давнини були не такими глибокими, як в Італії. Тут гуманісти, подібно до італійців, теж захоплювались античністю, але вони значно більше уваги приділяли власному минулому - історії германських народів та середньовіччю загалом.

Справжнім вождем гуманістів на початку XVI ст. став Еразм Роттердамський (1469-1536). Рано втративши батьків, він був змушений самотужки торувати собі дорогу в життя. Після закінчення школи Еразм став ченцем, однак згодом залишив монастир задля навчання в університеті. Монархи різних країн Європи запрошували його до себе на службу, але Еразм відмовлявся від пропозицій, не бажаючи втрачати свою незалежність. Він вважав, що не належить якомусь одному народу, і називав себе «громадянином світу». Особливої популярності набув його твір «Похвала Глупоті», присвячений найкращому другові - відомому лондонському адвокату та гуманісту Томасу Мору.

Еразм Роттердамський. Художник Г. Гольбейн Молодший. 1523 р.

Подробиці

«Похвала Глупоті» - сатира, написана у формі бесіди із читачем. Глупота йде по світу в супроводі своїх супутників - Лінощів, Лестощів, Божевілля, Зажерливості та Непробудного сну. «За допомогою цих вірних союзників, - каже Глупота, - я підпорядковую собі весь рід людський і віддаю накази навіть імператорам». Стріли сатири Еразма цілили насамперед у верхівку суспільства, проте він не шкодував і простих людей, не позбавлених недоліків. Еразм став визнаним головою інтернаціонального гуманістичного братства - так званої «республіки вчених».

• Які питання порушували гуманісти у своїй творчості? Чи актуальні вони для сьогодення? Чи погоджуєтеся з твердженням Макіавеллі, що заради досягнення великої мети політик може діяти підступно й безжально?

Подробиці

Спостерігаючи страждання народу, Томас Мор (1478-1535) написав свою знамениту «Утопію». Розповідь ведеться від імені бувалого мандрівника Гітлодея. Він розповідає про жорстокі порядки в тогочасній Англії і, на противагу, - про щасливий острів, де немає приватної власності та бідності, усі працюють і живуть у мирі та злагоді. Тут не існує грошей, кожен отримує «все за потребою». Мешканці Утопії проживають великими сім’ями в упоряджених будинках, харчуються разом у громадських їдальнях-палацах. Проте це зовсім не означає загального зрівняння. Обдарована молодь звільняється від фізичної праці й вивчає науки. Усі інші після шестигодинного робочого дня можуть за бажання навчатися, займатися спортом, розважатися. В Утопії переконані, що щастя людини полягає в її гармонійному розвитку, а також у розумному поєднанні праці та відпочинку. Державою управляють шановані вчені, а знаком їхньої влади замість корони слугує пучок колосся.

«Утопія» мала величезний успіх у читачів. Траплялися навіть люди, які вірили в справжнє існування щасливої країни й були готові вирушити на її пошуки.

Портрет Томаса Мора. Художник Г. Гольбейн Молодший. 1527 р.

Документ

Прочитайте уривок з «Похвали Глупоті» Еразма Роттердамського. Поміркуйте, чому автор ніби возвеличує Глупоту. Що, на вашу думку, має бути антиподом Глупоті та її супутникам? Як поява Глупоти впливає на простолюд, а як - на можновладців? Які причини цього?

Глупота говорить:

Хоч би скільки було слухачів, але тільки-но з’явлюсь перед їхні очі, негайно опановує всіх якась небувала радість, усі раптом стають дуже веселими та вітають мене гучним і щасливим сміхом.

Я чиню, нарешті, за відомим народним прислів’ям, яке стверджує: «Сам себе хвалить той, кого ніхто не хвалить».

Хоч з якого боку поглянь, я найбільше схожа на саму себе. Тому ніхто не в змозі мене приховати, навіть ті, що найретельніше добирають собі личину й титул мудреця.

Війна - основа й джерело всіх славетних подвигів. А тим часом, що може бути безглуздіше за неї (якщо немає для того поважних причин)? Адже війна приносить обом супротивникам більше шкоди, ніж зиску.

Тепер про мистецтво. Жадоба слави, і тільки вона, спонукає розум людей вигадувати й множити стільки мистецтв і наук! Скільки клопотів, скільки впертої праці витрачають дурні люди, щоб зажити нікчемної поваги, за яку нічого немає безглуздішого.

Глупота тримається на пристрастях, а мудрість - на розумі. За цими ознаками їх і розрізняють...

Я з великим задоволенням переходжу нині до королів і придворних вельмож, бо вони виявляють до мене прихильність відверто, з прямотою, гідною шляхетних людей. Їхнє життя було б найсумнішим і найнещаснішим, якби в них була хоч краплина здорового глузду. Справді-бо, хто став би домагатися влади нещирою клятвою та вбивствами, якби міг попередньо збагнути, яку тяжку ношу звалить собі на плечі, коли стане можновладцем.

Україна і світ

Гуманізм не оминув й українських земель. Особливе місце серед гуманістів XVI ст. посідає Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566). Він був шляхтичем за походженням, але одним з перших піддав сумніву середньовічний принцип «немає влади не від Бога».

Історик, поет, філософ, політичний мислитель, Оріховський навчався в університетах Кракова, Відня, Віттенберга, Падуї, Болоньї. Засвоюючи в європейських університетах здобутки ренесансної культури, тогочасні студенти приносили їх на батьківщину, збагачували рідну культуру. У своїх творах письменник постійно вказував на своє руське (українське) походження.

Важливе місце у творчості Оріховського посідало питання захисту українських земель від татарських і турецьких нападів. Державу Роксолан уважав об’єднанням громадян, пов’язаних правом і спільною користю. Одним із найвідоміших його творів було «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу» (1543 і 1548 рр.). Центральною темою творчості гуманіста стала свобода як найбільша цінність людства та природний стан шляхетної натури.

Обкладинка книги «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу». 1543 р.

Дізнайтеся!

Оберіть одного з гуманістів епохи Відродження, про яких ішлося на уроці. За допомогою додаткових джерел інформації або інтернету дізнайтеся більше про його життя та погляди. Чи актуальні його ідеї в наш час? Які факти з біографії гуманіста справили на вас найбільше враження? Презентуйте результати своєї роботи на загал.

Діємо творчо

Обміняйтеся в загальному колі думками про супутників Глупоти з твору Еразма Роттердамського. Як гадаєте, чому автор обрав саме їх? Які з них, на вашу думку, найнебезпечніші?

1. У якому порядку потрібно розташувати представників культури Відродження, щоб їхні імена відображали хронологію розвитку гуманістичних ідей: а) Нікколо Макіавеллі; б) Мігель Сервантес; в) Еразм Роттердамський; г) Франческо Петрарка?

2. Покажіть на карті країни, де із середини XVI ст. поширилися гуманістичні ідеї.

3. Чим світогляд гуманістів відрізнявся від уявлень часів середньовіччя?

4. Порівняйте уявлення Нікколо Макіавеллі та Томаса Мора про управління державою та справедливе суспільство. Визначте спільні та відмінні риси.

5. Чи всі жителі Утопії з твору Томаса Мора мали дійсно рівні права? У чому, на думку мешканців цієї країни, полягало щастя людини? Висловіть власне ставлення до розуміння щастя.

6. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/UeWzo0wa або кодом та виконайте завдання онлайн.