Основи релігійної етики. 5 клас. Кришмарел
Словник персоналій (вихідні відомості)
Бах Річард (нар. 1936) — відомий американський письменник, творчість якого пов’язана з польотами на літаках та літанням у метафоричному контексті.
Бентам Джеремі (1748—1832) — англійський філософ і правознавець
Бердяєв Микола (1874—1948) — вважається одним із найвидатніших філософів XX ст. Його творчість відносять до релігійного екзистенціалізму — філософії існування, яка значно впливала на розвиток літератури та мистецтва. Більше того, він започаткував такий філософський напрям, як персоналізм, що визнає особистість первинною творчою реальністю, а весь світ — виявом творчої активності «вищої особистості» — Бога.
Гесіод (бл. VIII—VII ст. до н. е.) — один із перших відомих давньогрецьких авторів епосів і поем, де описано як релігійні погляди («Теогонія»), так і тогочасне повсякденне життя («Роботи і дні»). Справив надзвичайний вплив на розвиток літератури та філософії.
Гомер — напівлегендарний давньогрецький автор, найімовірніше, — сучасник Гесіода. Йому приписується авторство найвідоміших поем «Одіссея» та «Іліада», які започаткували розвиток європейської літератури.
Декурсель Андріан (1821—1892) — французький драматург (автор п’єс).
Джеймс Вільям (1842—1910) — американський філософ та психолог, автор впливових у цих сферах книг
Ейнштейн Альберт (1879—1955) — один із найвизначніших фізиків XX ст. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1921 р. Виступав проти війни та ядерної зброї.
Ісус Христос (перша половина І ст. н. е.) — Месія, Спаситель та Спокутник людства з ярма гріха, Боже Слово. Більшість із тих, хто вважає себе християнами, вірять, що це Бог-Син у Святій Трійці, котрий втілився як людина. Згідно з мусульманським віровченням є одним з головних пророків.
Кант Іммануїл (1724—1804) — найвідоміший німецький філософ.
Матюшов Геннадій (нар. 1952) — російський письменник.
Махатма Ганді (1869—1948) — один із керівників та ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Його філософія ненасилля вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін. Ганді сповідував індуїзм, однак виступав за спільні етичні позиції індуїзму, ісламу та християнства. Він сповідував агімсу: релігійно-етичний принцип ненасильства, що ставить вимогу не завдавати болю та зла будь-яким живим істотам.
Мухаммед (570—632) — святий і пророк, що започаткував релігію іслам. Вчені вважають Мухаммеда історичною особою, засновником перших громад мусульман, із його слів записано Коран. Мусульмани вважають його останнім із пророків. Був політичним діячем, засновником і головою мусульманської громади (умми), яка в процесі його безпосереднього правління стала сильним і достатньо великим державним формуванням на Аравійському півострові. Власне, саме за правління Мухаммеда більшість арабів було об’єднано в одну державу.
Ніський Григорій (335—394) — високошанований християнський святий, богослов, християнський єпископ і святий, філософ.
Оксеншерна Аксель (1583—1654) — шведський політик, видатний дипломат.
Сенека (4 р. до н. е. — 65 р. н. е.) — давньоримський філософ, поет, державний діяч і оратор.
Сіддхартха Гаутама Шак’ямуні (Будда) (563 р. до н. е. — 483 р. до н. е.) — засновник буддизму, набув просвітління і подолав колесо сансари, вийшовши з циклу народжень і смертей.
Сончіно (XV—XVI ст.) — родина іудейських книгодрукарів, які першими надрукували трактат з Талмуда.
Тертулліан (155/165—220/240) — один із найвидатніших ранньохристиянських письменників та теологів.
Цицерон (106 р. до н. е. — 43 р. до н. е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор. Один із тих, хто започаткував римську розповідну прозу.
