Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
ТЕМА 11. РИНКОВА СТРУКТУРА: ОСОБЛИВОСТІ РІЗНИХ РИНКІВ

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ НАВЧИТЕСЬ:
• розрізняти спільні риси та особливості формування попиту і пропозиції на ринках ресурсів;
• наводити приклади об'єктів продажу на окремих ринках праці, капіталу, фондовому ринку, ринку землі та інформації;
• будувати криві попиту і пропозиції для окремого ресурсного ринку.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Що являє собою ринок?
2. Що таке попит і пропозиція? Який вигляд мають криві попиту і пропозиції?
3. Як встановлюється ринкова рівновага?
4. У чому полягає різниця між прямими (споживчими) та непрямими (інвестиційними) економічними благами?
§ 47. Ринок товарів та послуг. Суб’єкти ринку та його організація. Форми сучасної торгівлі
Ринкові відносини пов’язують економічну систему суспільства в єдине ціле. Економічна роль ринку полягає не лише в організації грошового та товарного обігів, але й у забезпеченні життєдіяльності сучасної економічної системи. Ринок є важливим елементом організації господарського механізму, він здійснює практичну перевірку економічних рішень держави, оцінює результати господарювання.
Національний ринок — це сукупність соціально-економічних відносин, що виникають у сфері обміну внаслідок купівлі-продажу товарів, послуг, капіталу, землі, робочої сили.
Оскільки різноманітним е об’єкт купівлі-продажу, сучасний національний ринок характеризується складною структурою. Елементами національного ринку є такі ринки: предметів споживання; засобів виробництва; платних послуг; робочої сили; капіталів; валюти; грошей; цінних паперів; науково-технічних розробок та інформації; нерухомості; землі.
Деякі з названих основних структурних елементів ринку можуть бути об’єднані в більші підсистеми, наприклад ринки предметів споживання та послуг формують споживчий ринок. Останній разом із ринками засобів виробництва, а також науково-технічних розробок та інформації утворюють товарний ринок. Фінансовий ринок складається з ринку капіталів, цінних паперів, грошей, валюти, кредитів. З іншого боку, можна виділити більш «вузькі» конкретні ринки — ринки окремих товарних груп. Так, наприклад, у межах ринку засобів виробництва можна виділити ринок деревини, ринок палива, ринок металів тощо. А в межах споживчого ринку — ринок побутової техніки, ринок одягу, ринок кондитерських виробів тощо.
Національний ринок можна визначити як сукупність окремих сегментних ринків у їхній взаємодії та залежності, оскільки зміни ситуації на одних ринках викликають зміни на інших.
Суб’єктами національного ринку є всі макроекономічні суб’єкти: домашні господарства, фірми (підприємства), держава, закордонний сектор. Саме вони виступають як покупцями, так і продавцями різноманітних благ.
Домогосподарства, з одного боку, формують споживчий попит на ринку товарів та послуг. З іншого боку, вони як власники певних економічних ресурсів пропонують їх на ринках ресурсів.
Фірми (підприємства) формують інвестиційний попит на ринку ресурсів. Фірми є й основними постачальниками готової продукції.
Держава також купує продукцію, яку виготовляють у приватному секторі, несе видатки на виробництво суспільних благ і здійснення державних інвестицій.
Оскільки сучасні економічні системи є відкритими, то закордонний сектор не лише купує наші національні блага (а отже, наша країна їх експортує), але й продає свої блага на ринку нашої країни (це свідчить, що наша країна їх імпортує).
У результаті взаємодії попиту і пропозиції на кожному зі складових національного ринку формується певна ціна блага.
Центральне місце у структурі національного ринку посідає ринок товарів та послуг. Ринок товарів та платних послуг являє собою систему економічних відносин між покупцями та продавцями з приводу рухів товарів та послуг, які задовольняють споживчий та інвестиційний попит суб’єктів національного ринку.
Суб’єктами ринкових відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Окремі особи або домогосподарства формують споживчий попит — платоспроможний попит на:
• товари тривалого користування (довгострокові предмети побуту, засоби виробництва тощо);
• товари поточного споживання (одяг, продукти харчування тощо);
• послуги (комунальні послуги, охорона здоров’я, освіта тощо).
Товари та послуги надають різноманітні виробники цих благ. Причому основна маса продукції надходить до споживачів через посередників.
На ринку засобів виробництва фірми формують інвестиційний попит — попит підприємців для:
• відновлення зношеного капіталу;
• збільшення реального капіталу.
Таким чином, інвестиційний попит зумовлює витрати підприємств на нові засоби виробництва, приріст товарних запасів, а також інвестиції не лише фірм, а й домогосподарств у нове житло.
Покупцями та продавцями на ринку засобів виробництва можуть бути й інші економічні суб’єкти, зокрема держава, закордонний сектор, посередницькі організації.
Попит на фактори виробництва відрізняється від попиту на споживчі товари. Споживчий попит є прямим, безпосереднім або природним, оскільки націлений на прямі блага, які безпосередньо задовольняють потреби споживачів. Попит же на фактори виробництва є вторинним, похідним, бо націлений на непрямі блага, які необхідні для створення прямих благ, а тому залежить від попиту на готові товари та послуги. Це свідчить, що попит на фактори виробництва виникає лише тоді, коли виникає попит на кінцеві споживчі товари та послуги. Наприклад, за сучасних умов практично зник попит на рахівниці (оскільки є калькулятори), а отже, зник і попит на працівників, які виготовляли це благо. До того ж попит на фактори виробництва залежить від продуктивності цього фактора. Зрозуміло, що попит на більш родючі землі буде більший, ніж на менш родючі. І ще одна відмінність полягає в тому, що споживчий попит є гнучкішим, еластичнішим, ніж попит на фактори виробництва. Для виробництва кінцевих споживчих товарів необхідні і сировина, і праця людей, і техніка. Причому необхідні вони всі разом. Зрозуміло, що певні пропорції їх поєднання (технології) можна змінювати внаслідок зміни ситуації на ринках окремих ресурсів, а отже, і їхніх цін. Таким чином, попит на фактори виробництва є взаємозалежним. Більш високі ціни на техніку можуть призвести до збільшення попиту на робочу силу, яка може якимось чином замінити її.
Існують відмінності і в пропозиції. Пропозиція на ринку факторів виробництва залежить від специфіки кожного з них. Ця специфіка, у свою чергу, зумовлена обмеженістю економічних ресурсів, їхньою рідкістю. Причому еластичність пропозиції факторів виробництва може бути різною, що залежить від можливості їх відтворення у відносно короткий період часу. Чим більша можливість поновити фактор виробництва, тим еластичніша його пропозиція. Так, наприклад, еластичність пропозиції інструментів, техніки вища, ніж еластичність кам’яного вугілля.
Основним механізмом ринку товарів і послуг є торгівля. Це така господарська діяльність, яка спрямована на організацію та здійснення продажу благ. За територіальною ознакою розрізняють внутрішню і зовнішню торгівлю, за стадіями товарообігу — оптову й роздрібну торгівлю. Зовнішня торгівля може чинити значний вплив на рівень внутрішнього (національного) виробництва і споживання, оскільки сприяє більш ефективному використанню як внутрішніх ресурсів, так і ресурсів, що належать іншим країнам. При внутрішній торгівлі товар не виходить за межі країни, а при зовнішній — відбувається вивезення товару в інші країни (експорт) або його ввезення з-за кордону (імпорт).
Оптова торгівля виступає як посередницька торгівля між промисловцями й торговцями, а також між власне торговцями, тобто це організація та продаж товарів для виробничого використання або подальшого перепродажу. В оптовій торгівлі відбувається реалізація великих партій товару, які надходять до сфери обігу для подальшого розподілу та просування їх до покупця. Вона обслуговує насамперед обіг засобів виробництва між підприємцями, що виробляють і споживають їх, а також обіг предметів споживання між промисловими підприємцями та роздрібними підприємцями — посередниками.
У своєму розвитку оптова торгівля набуває різних форм. Найдавніша — ярмаркова торгівля, що здійснюється у визначені дні чи періоди року в загальновідомих місцях.
Із розвитком товарного обігу на зміну тимчасовим ярмаркам прийшли постійні оптові ринки — товарні біржі. Однією із форм ярмарково-біржової торгівлі є аукціони.
Роздрібна торгівля — це продаж товарів безпосередньо кінцевим споживачам поштучно для їх власного некомерційного використання.
Повноправним конкурентом традиційним способам продажу товарів за сучасних умов стає електронна торгівля. Її появі сприяв інтенсивний розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій, електронної техніки й сучасних засобів телекомунікаційного зв’язку. Електронна торгівля — організація процесу товарно-грошового обміну у формі купівлі-продажу на базі електронних технологій у віртуальному режимі. Електронна торгівля не тільки розвивається швидкими темпами, але й широкомасштабно охоплює дедалі більше нових операцій та процесів. Сьогодні в мережі Інтернет існує дуже багато віртуальних магазинів, що пропонують широкий вибір найрізноманітніших товарів (наприклад rozetka.com.ua).
Серед особливостей електронної торгівлі можна виділити такі:
• Віртуальність — відсутність особистого контакту між фізичними особами — суб’єктами процесу купівлі-продажу, тобто здійснення торгівлі в режимі онлайн. Це обумовлює економію часу, можливість порівняння різних моделей та їхніх цін, зручність придбання.
• Інтерактивність — здатність взаємодіяти завдяки доступному інформаційному обміну, німому діалогу, використання різноманітних способів оплати.
• Глобальність — можливість здійснення купівлі-продажу без часових, просторових, адміністративних, соціально-демографічних, асортиментно-товарних обмежень.
• Динамічність та гнучкість — спроможність онлайн-торгівлі до оперативних змін асортименту, ціни, опису характеристик товарів та пристосування до нових умов і потреб.
• Ефективність — спроможність забезпечити прибуток, скоротити витрати на інфраструктуру, отримати інші економічні вигоди, а також соціальний ефект.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте відмінності споживчого та інвестиційного попиту.
2. З'ясуйте особливості пропозиції споживчих та інвестиційних благ.
3. Дайте характеристику оптової та роздрібної торгівлі.
4. Наведіть приклади участі ваших близьких в електронній торгівлі.