Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 3. Методи економічного дослідження

Будь-яка наука вивчає предмет свого дослідження за допомогою комплексу методів (інструментів аналізу). Слово «метод» у перекладі з грецької мови означає «шлях пізнання». Усі науки мають як загальні шляхи пізнання, так і специфічні. До загальних методів належать: метод діалектики, метод аналізу та синтезу, метод індукції та дедукції. До специфічних економічних методів можна віднести: метод наукової абстракції, метод поєднання історичного та логічного, метод поєднання позитивного та нормативного аналізу, метод економіко-математичного моделювання, статистичний аналіз.

Метод діалектики. Діалектика — це наука про загальні методи розвитку природи, суспільства та мислення. Будь-яке явище, у тому числі й економічне, розвивається від простої форми до складної через боротьбу протилежностей; кількісні зміни при цьому переходять у нову якість; розвиток кожного явища відбувається по спіралі, на кожному етапі розвитку залишаються позитивні характеристики попередніх етапів та додаються нові риси.

За цими принципами розвивається економічний устрій будь-якої країни в історичному аспекті, формується раціональна поведінка споживачів і виробників.

Метод аналізу та синтезу. Вивчення явища за його складовими частинами — це метод аналізу. Узагальнення й систематизація окремих фактів, явищ, проявів, з’ясування властивостей предмета — метод синтезу. Ми сформулювали предмет вивчення економіки. Тепер ми будемо аналізувати: тобто поділимо досліджуваний об’єкт на окремі елементи та будемо вивчати склад виробничих ресурсів, структуру економічних благ, умови виробництва. Це нам надасть змогу узагальнити наші знання й синтезувати висновки щодо раціональних методів використання виробничих ресурсів (наприклад за допомогою моделі кривої виробничих можливостей).

Метод індукції та дедукції. Метод індукції ґрунтується на аналізі явища від особливих його характеристик до загальних. Тобто загальний висновок можна зробити на основі вивчення та співвідношення специфічних параметрів; це теоретичні висновки на основі фактичного матеріалу. Метод дедукції як метод аналізу передбачає, що кожне конкретне положення можна логічно вивести із загальних законів розвитку суцільного явища. Основні положення економічної гіпотези переносяться на конкретні дії.

Метод наукової абстракції — це виділення найбільш істотних властивостей досліджуваного предмета та абстрагування (відкидання) другорядного. Цей метод більш специфічний для економічного аналізу. Саме наукова абстракція лежить в основі економічних законів, які виражають постійні причинно-наслідкові зв’язки.

Метод поєднання історичного та логічного. Людина е соціальною істотою, її дії підпорядковані законам і звичаям того суспільства, до якого вона належить. Історія знає чимало фактів, коли своєрідність способу життя, культурно-психологічні чи релігійні та інші звичаї зумовлювали появу або зникнення певних видів господарської діяльності. Економіка вивчає історичний розвиток країн, їхні національні особливості, але на основі цих історичних процесів методом наукової абстракції логічно виводять закономірності розвитку економічних процесів.

Метод поєднання позитивного та нормативного аналізу. Вивчаючи аналітичну економіку, треба розрізняти позитивні (або фактичні) дані та нормативні твердження (або оцінкові судження). Позитивна економіка описує факти й залежності між економічними явищами такими, як вони є в певній економіці. Вона допомагає описати, пояснити й спрогнозувати економічну поведінку. (Наприклад, підвищення податків зумовило розвиток «тіньової економіки»; у розвинених країнах кількість зайнятих

у невиробничій сфері, особливо в торговельно-фінансовій, банківській та управлінській діяльності, досягає 50%; у постсоціалістичних країнах у невиробничій сфері частка зайнятих менша у 2,3 разу порівняно з країнами «Великої сімки».)

У позитивній економіці дослідник здійснює аналіз як неупереджений вчений, тут немає місця судженням із точки зору особистих або політичних орієнтацій.

Нормативна економіка вивчає явища з позиції їх відповідності існуючим (виведеним наукою) нормативам. Нормативні економічні знання застосовуються в розробці політики, спрямованої на економічне зростання, повну зайнятість, стабільність цін, більш справедливий розподіл доходів. (Наприклад, уряд підвищив податки, щоб розв’язати проблему дефіциту бюджету; урядова комісія розробила заходи щодо можливості перекваліфікації робітників у зв’язку з тим, що фактичний рівень безробіття в країні перевищує природний рівень на 8%.)

Нормативна економіка базується на судженнях із точки зору суб’єктивних цінностей. Усе залежить від пріоритетів, або переваг окремих членів суспільства, які мають приймати рішення. Перекваліфікацію деяких робітників за бюджетні кошти не всі громадяни вважатимуть справедливим напрямком соціальної політики.

Отже, теоретичні узагальнення позитивного аналізу, безумовно, мають науковий характер. Нормативні твердження також науково обґрунтовані, але нормативні установки на певні дії можуть бути пов’язаними з інтересами певних соціальних груп.

Метод економіко-математичного моделювання. Цей метод складається з декількох напрямків.

1. Розрахунковий метод дає можливість дослідити функціональну залежність між економічними показниками, визначити їхні параметри.

2. Використання схем, графіків, діаграм, які показують взаємозалежність економічних показників, належить до графічного методу. Важливим для розуміння графіків с: які економічні показники (наприклад ціна та обсяги продажу) відкладено на кожній з двох осей (горизонтальній і вертикальній); які одиниці вимірювання на кожній осі; який тип зв’язку зображено на кривій чи кривих, показаних на графіку.

Зв’язок між двома змінними на кривій відображається за допомогою нахилу. Нахил визначається як зміна показника по осі у на одиницю зміни показника по осі х. Якщо маємо додатний нахил, то дві змінні перебувають у прямій залежності, тобто вони зростають або спадають разом. Якщо графік мас від’ємний нахил, тоді між двома змінними існує обернена залежність.

3. Для аналізу зміни будь-якої категорії (показника) використовують індексний метод розрахунків. Індекс показує, як змінюється вимірювана величина. Якщо індекс дорівнює одиниці (або 100%), то ситуація не змінилася; якщо індекс більше 1 (або 100%), то спостерігається зростання показника; якщо індекс менше 1 (або 100%), то показник зменшився.

Індекс росту обчислюють за формулою: величину показника в поточному періоді поділити на величину показника в базовому періоді. За базовий період береться рік, із яким ми порівнюємо поточний показник. Показники росту і приросту математично відрізняються на одиницю:

Індекс приросту = Індекс росту — 1

Якщо необхідно проаналізувати зміну показника за кілька періодів, то використовують загальне правило операцій над індексами: записані в частках, вони підлягають множенню та діленню.

Розглянемо приклад. У перший рік продуктивність праці зросла на 10%, у другий — знизилася на 5%. Як змінилася продуктивність праці за два роки?

Індекс росту першого року = 1,1.

Індекс росту другого року = 0,95, отже, індекс росту за два роки дорівнює 1,1*0,95 = 1,045.

Індекс приросту = (1,045-1) = 0,045.

Отже, за два роки продуктивність праці зросла на 0,045-100% = 4,5%.

Якщо показник, що аналізується (наприклад продуктивність праці), змінюється різними темпами в різні періоди, то, щоб проаналізувати середню зміну, необхідно зробити розрахунки за формулою:

Метод статистичного аналізу. Без статистичного аналізу неможливий позитивний та нормативний аналіз. Саме принципи статистичного методу дозволяють економічному аналізу бути об’єктивним. Показники, що порівнюються, повинні мати однакові одиниці виміру. Ми не можемо зіставляти рівень життя у двох країнах, якщо основні показники (мінімальна заробітна плата, середня пенсія тощо) подані в національній валюті (наприклад у гривнях і латах). Необхідно показники виразити в одній валюті, наприклад у евро. Статистичний аналіз також потребує порівняння реальних величин. Номінальні показники обчислюють у поточних обсягах і поточних цінах. Реальні показники обчислюють у поточних обсягах та базових цінах. Саме реальні показники враховують інфляційні зміни за період, що аналізується, і надають достовірну інформацію про економічне зростання. Зміни показника за роками або порівняльний аналіз показника (наприклад мінімальна заробітна плата) за країнами можна продемонструвати за допомогою стовпчастої діаграми.

Якщо необхідно наочно продемонструвати структуру економічного показника, то будують структурно-кругову діаграму. Загальна величина, наприклад уся сума видатків державного бюджету, береться за 100%, що графічно відповідає 360°. Підрахувавши частку кожного структурного елемента (конкретних статей видатків) у відсотках та градусах, можна побудувати діаграму.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

За допомогою таблиці порівняйте мінімальні доходи населення в Україні з іншими країнами, наприклад із Китаєм та Чехією. Усі дані наведені у вартісному вираженні, у національній валюті на кінець 2017 р.

Показник

Україна

Китай

Чехія

Мінімальна заробітна плата

3200

грн

2300

юаней

11000

крон

Розв’язання. Для порівняння показників переводимо всі дані в одні одиниці виміру — долари (за курсом на 2017 р.). Для цього необхідно мати додаткову інформацію:

Курс валюти на кінець 2017 р.

100 українських гривень = 3,8 дол.

100 китайських юаней =15 дол.

100 чеських крон = 4,6 дол.

Приклад переведення:

Мінімальна заробітна плата в Україні дорівнює 3200 грн, тоді: 3200-3,8:100 = 121,6 (дол.).

У такий спосіб переводимо інші дані й заносимо їх до таблиці.

Показник

Україна

Китай

Чехія

Мінімальна заробітна плата

121,6 дол.

345 дол.

506 дол.

Україна

Китай

Чехія

1,0

2,8

4,2

Якщо найменший показник (заробітна плата в Україні) узяти за одиницю, то необхідно обчислити індекси інших показників відносно найменшого. Мінімальна заробітна плата в Україні — 1,0; у Китаї = 345:121,6= 2,8; у Чехії = 506:121,6=4,2. За розрахунками ми маємо наочний аналіз за стовпчастою діаграмою: в Україні мінімальна заробітна плата у 2,8 разу менша, ніж у Китаї, та в 4,2 разу менша, ніж у Чехії.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Математично залежність між показниками ефективності (продуктивність праці та трудомісткість) записується таким чином: П*Т = 1. Покажіть цю залежність графічним методом.

2. Знайдіть статистичні дані, які характеризують структуру економічного явища (наприклад структуру доходів або видатків бюджету вашого міста або обласного центру на поточний рік) і продемонструйте цю структуру за допомогою кругової діаграми.

3. Визначте, які з тверджень належать до нормативної, які — до позитивної економіки.

1) Ірако-кувейтський конфлікт спричинив зростання цін на нафту, що призвело до зменшення споживання бензину.

2) Економіка Францїї розвивається вищими темпами, ніж економіка України.

3) При оподаткуванні доходів домогосподарств введена соціальна пільга, щоб зменшити тягар податків із малозабезпечених верств населення.

4) Молодіжне безробіття за останній рік зросло на 3%.

5) Уряд збільшив величину виплат із безробіття у зв'язку з тим, що фактично зафіксовані темпи галопуючої інфляції.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.