Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

Тема 13. Міжнародна міграція робочої сили

§ 50. Міжнародна міграція робочої сили: зміст, причини та наслідки

«Зміна клімату, міграція ... — виходять за межі національних кордонів і вимагають міжнародного регулювання» (Таавет Хінрікус).

Світовий (міжнародний) ринок праці — це система відносин між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту.

Формування міжнародного ринку праці відбувається двома шляхами: по-перше, через міграцію трудових ресурсів і капіталу; по-друге, шляхом поступового злиття національних ринків праці, внаслідок чого усуваються юридичні, національно-етнічні, культурні та інші перегородки між ними. Це приводить до утворення так званого «спільного ринку праці». Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва національні ринки праці втрачають свою замкненість та відокремленість. Між ними виникають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру.

Міжнародна міграція робочої сили — це переміщення працездатного населення викликане причинами економічного та неекономічного характеру (політичною, соціальною, релігійною, національною, расовою та ін.).

Міграція включає соціальну, економічну, політичну, культурну, демографічну, а також психосоціальну, гуманітарну, кримінологічну та геополітичну складові. Геополітичний аспект міграції пов'язаний з появою «глобальної діаспори». У цьому випадку міграція стає чинником міжнародної політики. Міжнародна міграція робочої сили (працездатного населення) є важливим чинником міжнародного поділу праці та економічного розвитку.

Чиста міграція формується за рахунок різниці між кількістю людей, які виїхали з країни (емігранти), і кількістю людей, які переїхали в цю країну (іммігранти). У процес міграції залучаються країни-донори та країни-реципієнти.

Країни-донори зазнають економічних збитків від втрати кваліфікованих фахівців, чия підготовка є вбудованим внутрішнім капіталом. Знижується інтелектуальний рівень нації. У країнах з високою міграційною мобільністю може виникнути несприятлива демографічна ситуація.

У країнах-реципієнтах, навпаки, підвищується якість робочої сили, відбувається гармонізація ринку праці та економіки з навчанням. Проте можуть бути негативні наслідки для ринку праці та соціальної сфери. Для ізоляції потоків мігрантів використовують концепцію еміграції та імміграції.

Розрізняють також поняття «рееміграція» — це повернення емігранта в країну початкового проживання, тобто зворотна еміграція.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудовій, сімейній, туристичній тощо. Провідна роль в умовах глобалізації належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили. Міжнародна міграція робочої сили — це процес стихійного або організованого переміщення робочої сили в межах міжнародного ринку праці. Міграція робочої сили, коли населення переміщується між окремими регіонами в межах своєї країни, складає внутрішню міграцію. Зовнішню міграцію утворює переїзд робочої сили з однієї країни в іншу на тривалий строк, як правило, не менше року. Зовнішня міграція здійснюється як еміграція та як імміграція. В сучасних умовах у цей процес втягнута абсолютна більшість населення країн світу.

На початку XXI ст. сформувалися наступні центри, що визначають сучасні напрямки міжнародної міграції робочої сили: 1) США, Канада, Австралія — приймають переважно кваліфікованих спеціалістів; 2) країни Західної Європи, де на непрестижних, важких і шкідливих для здоров'я роботах постійно використовується значна кількість іноземних працівників, у тому числі з України; 3) нафтодобувні країни Близького Сходу, в яких охоче беруть на роботу іноземних фахівців, а також некваліфікованих працівників із сусідніх арабських країн; 4) індустріальні країни Південно-Східної Азії, куди мігрує в основному населення цього регіону світу.

У результаті міграції робочої сили сформувався світовий ринок праці, який залежить від ситуації на внутрішніх ринках праці країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.

Причини, що породжують міграцію робочої сили: загальні (інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в національних економіках, пов'язані з НТР) і специфічні (відмінності в рівні соціально-економічного розвитку країн, що породжує відмінності в рівнях оплати праці, житлових умовах, розвитку соціальної сфери тощо; дефіцит певних спеціальностей; відмінності між країнами в умовах професійного зростання працівників тощо).

Координатором у вирішенні проблем міжнародного співробітництва в галузі розвитку людських ресурсів, праці, зайнятості, заробітної плати, умов праці, соціального захисту безробітних стала Міжнародна організація праці (МОП), яка заснована в 1919 році. Головні цілі МОП — сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту й поліпшенню умов праці людей, захист прав людини.

Україна як рівноправний член міжнародного співтовариства бере активну участь у діяльності МОП з 1954 року.

Основними проектами та програмами, через які здійснюється діяльність МОП в Україні, є:

• 1. Міжнародна програма з викорінення дитячої праці (МОП-ІПЕК). Завдяки цій програмі була здійснена ліквідація найгірших форм дитячої праці, розширено можливості захисту та попередження залучення дітей до найгірших форм дитячої праці. Україна була однією з перших країн, що ратифікували Конвенцію МОП №182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці».
• 2. Проект ЄС-МБП в Україні «Рівність жінок і чоловіків у світі праці». Важливими напрямками діяльності проекту є впровадження гендерно чутливої політики, програм та послуг на ринку праці, забезпечення рівності жінок і чоловіків та розширення можливостей і підвищення ролі жінок у світі праці, сприяння розвитку економічного середовища, зокрема через підтримку розвитку підприємництва серед жінок.
• 3. Проект МОП/ГТЦ «Впровадження політик та програм з ВІЛ/СНІДу у сфері праці».
• 4. Міжнародна програма «Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості».

Отже, діяльність МОП в Україні охоплює основні питання соціальної політики: розвиток ринку праці, сприяння зайнятості і розвитку професійного навчання, соціальний захист і соціальну захищеність, реформування трудового законодавства і статистики праці, соціально-трудові відносини і заробітну плату, тендерну рівність і викорінення найгірших форм дитячої праці, запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу в сфері праці, а також запобігання торгівлі людьми.

Історики виділяють чотири етапи міжнародної трудової міграції.

Перший етап безпосередньо пов'язаний з промисловою революцією, яка проходила в Європі з кінця XVIII століття аж до середини XIX ст.

Другий етап охоплює період з 80-х рр. XIX століття до Першої світової війни. У цей період масштаби накопичення капіталу значно зросли. Також цей період характеризується посиленням нерівномірності цього процесу в межах світової економіки. Високий рівень концентрації як виробництва, так і капіталу в розвинених країнах (США, Великобританія, Японія тощо) викликає підвищений попит на додаткову робочу силу, стимулює імміграцію з менш розвинених країн (відсталих країн Європи, Азії та Африки).

Третій етап охоплює період між двома світовими війнами. Особливістю цього етапу є зменшення масштабів міжнародної трудової міграції. Це було викликано наступними причинами: 1) наслідками світової економічної кризи в 1929-1933 роках, характер яких полягав у зростанні безробіття в розвинених країнах і необхідності обмеження міграційних процесів; 2) замкнуто-тоталітарному режимі розвитку СРСР, який виключив його з кола країн трудової міграції.

Четвертий етап розпочався після Другої світової війни. Ця стадія обумовлена: науково-технічною революцією; монополізацією міжнародних ринків праці та капіталу; інтернаціоналізацією та інтеграційними процесами. Його характерні риси:

• зростання міжконтинентальної міграції, зокрема в Європі та Африці;
• збільшення попиту з боку сучасного виробництва на висококваліфікований персонал, виникнення нового виду трудової міграції, що отримало назву «відплив інтелекту» — суспільного явища, що пов'язане з помітним (значимим) від'їздом з держави (або регіону) працівників інтелектуальної сфери або високопрофесійних працівників, фахівців, майстрів різних галузей економіки, науки, мистецтва, спорту.

На сучасному етапі сформувалися такі напрямки міжнародної трудової міграції:

• - міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинених країн;
• - міграція в межах промислово розвинених країн;
• - трудова міграція між країнами, що розвиваються;
• - міграція вчених та кваліфікованих фахівців з промислово розвинених країн до країн, що розвиваються;
• - міграція з колишніх радянських країн до розвинених країн.

Основними регіонами тяжіння мігрантів є (рис. 5.5):

1. Західна Європа. Лише в країнах ЄС у даний час нараховується понад 13 млн. мігрантів та членів їх сімей. Основну частину мігрантів приймають Німеччина, Франція, Великобританія.

Рис. 5.5. Основні регіони тяжіння мігрантів

2. Близький Схід. Нафтодобувні країни притягують на промисли велику кількість людей, переважно з Індії, Пакистану, Йорданії та інших. Частка мігрантів у загальній чисельності робочої сили досить значна — в Об'єднаних Арабських Еміратах — 97%, Кувейті — 86,5%, Саудівській Аравії — 40%. Особливу групу мігрантів становлять євреї. Так, з 1989 до 1994 року з країн колишнього СРСР в Ізраїль виїхало понад 500 тис. осіб.

3. Сполучені Штати Америки. Історично трудові ресурси цієї країни сформувалися за рахунок іммігрантів. На сьогодні іноземці складають 5% робочої сили США.

4. Австралія. В цій країні налічується понад 200 тис. іноземних працівників.

5. Азійсько-Тихоокеанський регіон (Бруней, Японія, Малайзія, Сінгапур, Південна Корея). Основною причиною міжнародної міграції робочої сили у цьому регіоні є підвищення рівня життя населення (міграція має тимчасовий характер).

6. Латинська Америка. Іммігрантів приймають переважно Аргентина та Бразилія. Загальна кількість мігрантів там сягає 3 млн. осіб.

7. Африка. Міграція складає близько 2 млн осіб, в основному мігрантів приймає Південноафриканська Республіка.

Рис. 5.6. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції

Внаслідок інтернаціоналізації виробництва мільйони людей з економічно відсталих країн вступили в практично пряму конкуренцію з працівниками розвинутих країн. Провідну роль у цих процесах відіграють ТНК (транснаціональні корпорації), які завжди мають можливість перенести своє виробництво в інші країни (особливо «нові індустріальні держави» — Південну Корею, Сінгапур, Бразилію), тим самим знижуючи ціну робочої сили. Основні соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції відображені на рис 5.6. Міграція населення сприяє покращенню глобальної демографічної ситуації, забезпечуючи приплив надлишкових (в окремих країнах) людських ресурсів до тих регіонів світу, де в них є потреба. Тобто це можливість вільного вибору вільної людини та реалізація її невід'ємного права на свободу щодо місця проживання, яка може обмежуватися, крім окремих випадків (наприклад обізнаність особи щодо державних таємниць), тільки двома обставинами, а саме: бажанням особи емігрувати і готовністю тієї чи іншої країни його прийняти.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Яка сутність та причини виникнення світового ринку робочої сили?

2. Як Ви розумієте терміни «еміграція», «імміграція», «рееміграція»?

3. Яка мета та особливості діяльності МОП? Охарактеризуйте участь України в МОП.

4. Охарактеризуйте світовий ринок робочої сили та його основних експортерів.

5. Як Ви розумієте термін «відплив інтелекту»?

6. Які соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції?

Творчі завдання.

Завдання 1. Використовуючи статистичні дані, доповніть таблицю зміни кількості міського населення. Охарактеризуйте динаміку цього процесу.

Завдання 2. Проведіть аналіз діяльності вибраних Вами міжнародних організацій, що регулюють потоки міжнародної міграції робочої сили. Результати запишіть у формі таблиці.

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

Завдання 3. Проведіть аналіз участі вибраних Вами країн у процесах міжнародної міграції робочої сили. Результати запишіть у формі таблиці. Зробіть відповідні висновки.

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України