Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 4. Види підприємництва

Підприємницьку діяльність здійснюють у таких формах:

  • безпосереднє виробництво будь-якого товару (продукту, послуги);
  • виконання посередницьких функцій.

Усі численні прояви підприємницької діяльності науковці поділяють по-різному. Ми будемо дотримуватися наступної класифікації видів підприємництва: виробниче; комерційне; посередницьке; фінансове та страхове підприємництво. Як окремий вид підприємницької діяльності виділяють також підприємництво в інформаційній сфері (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Види підприємництва

Виробниче підприємництво спрямоване на виробництво продукції, послуг, інформації тощо, які підлягають реалізації споживачам.

Виробнича діяльність здійснюється підприємствами, що виготовляють різноманітну продукцію, виконують будівельні, ремонтні й інші роботи, надають побутові, консультативні, інформаційні та інші послуги, створюють духовні блага.

Виробниче підприємництво розрізняють у двох формах:

  • 1) традиційне виробниче підприємництво;
  • 2) інноваційне виробниче підприємництво.

Традиційне виробниче підприємництво — форма виробничого підприємництва, орієнтована на створення традиційного продукту, який тривалий час постачається на ринок, та його параметричні і споживчі властивості є незмінними протягом усього періоду постачання.

До нього належать, наприклад, товари добувної промисловості: вугілля, газ, нафта, електроенергія тощо.

Інноваційне виробниче підприємництво — форма виробничого підприємництва, орієнтована на створення нового продукту із використанням інновацій.

Таким продуктом може бути створення нового товару або покращення існуючого товару, чи виробництво існуючого товару за новими технологіями тощо.

У чистому вигляді не існує традиційного чи інноваційного виробничого підприємництва, оскільки при створенні будь-якого продукту в тій чи іншій мірі використовуються елементи інновацій. Крім поділу за формами, виробниче підприємництво поділяють ще на види: основний і допоміжний.

Основний — вид виробничого підприємництва, результатом якого є виробництво продукту, готового до споживання.

Допоміжний — вид виробничого підприємництва, який полягає в обслуговуванні та супроводженні основного виробництва. Наприклад, інноваційна діяльність, науково-технічна діяльність, конструкторська діяльність тощо.

Відповідно розрізняють дві моделі підприємницького бізнесу: класичну та інноваційну.

Класична модель орієнтується на максимізацію віддачі від ресурсів, якими володіє підприємство (фірма).

Інноваційні бізнес-моделі — інтегруюча інновація, яка об'єднує інновації процесів (технологій), продуктів і способів ведення бізнесу.

Економіст Йозеф Алоїз Шумпетер (1883-1950) зазначає п'ять випадків нововведень:

  • 1) введення або нового продукту, невідомого споживачам, або нового виду продукту (споживча новизна);
  • 2) впровадження нового методу виробництва;
  • 3) відкриття нового ринку, на якому дана галузь промисловості не була представлена раніше;
  • 4) відкриття нового джерела сировини;
  • 5) впровадження нової організаційної структури в якій-небудь галузі промисловості.

Найчастіше ці моделі застосовують у поєднанні.

У центрі виробничого підприємництва знаходиться виготовлення споживчих благ. До виробничого підприємництва належать заводи, фабрики, перукарні, заклади ресторанного бізнесу, фермерські господарства й агрофірми, заклади освіти і культури та ін. За умов виробничого підприємництва виробничі ресурси проходять такі стадії:

Виробничі ресурси => виробництво => готова продукція (роботи, послуги) => товар продаж => валовий дохід => фінансовий результат

Комерційне підприємництво передбачає операції та угоди з купівлі-продажу або перепродажу товарів.

Основна функція комерційного підприємництва — доведення товару до споживача. Сюди належать різноманітні торговельні підприємства. Під час комерційної діяльності фактори виробництва проходять через наступні етапи:

Ресурси => товар => продаж => валовий дохід => фінансовий результат

Головна відмінність порівняно з виробничим підприємництвом полягає у відсутності етапу виробництва. Схема торговельної угоди є простою, але реальна діяльність комерційного підприємництва достатньо складна. Комерційне підприємництво включає: пошук і закупівлю товару; забезпечує його збереження, транспортування і доставку (логістика) у торговельне підприємство (місце); продаж та післяпродажне обслуговування покупця-споживача. Наприклад, доставка додому, встановлення, налагодження, усунення дефектів тощо. Торгівля включає також документальне оформлення торговельної угоди (як приклад: чек, квитанція та інше).

Основним змістом комерційного підприємництва є технологічні та комерційні операції. Технологічні операції пов'язані з фізичним рухом товарів, є продовженням процесу виробництва у сфері обміну (транспортування, зберігання, пакування, фасування) від виробника до споживача.

Комерційні операції пов'язані з процесом купівлі й продажу товарів. До них належать: організація ринкових досліджень, оцінка конкурентів, встановлення партнерських зв'язків тощо.

Розрізняють кілька категорій суб’єктів комерційного підприємництва: торговельні підприємства, торговельно-посередницькі підприємства, торговельно-виробничі підприємства, товарні біржі. До них належать: магазини, речові та продовольчі ринки, біржі, виставки-продажі, аукціони, торговельні комплекси, ярмарки, торговельні бази, інші заклади торгівлі, торговельні кіоски та лотки.

В умовах численних господарських зв'язків комерційні організації не в змозі розв'язати всі питання обігу власними зусиллями. Надійними партнерами тут виступають посередники.

Змістом діяльності посередницького підприємництва є поєднання зацікавлених у взаємодії, у взаємних угодах сторін (суб'єктів), при якому підприємець представляє на ринку інтереси виробника або споживача, але сам не є таким.

Важливість посередницького підприємництва полягає в тому, що посередники точніше прогнозують потреби споживачів, успішніше просувають продукцію на ринку, оперативніше реагують на зміну його кон'юнктури, таким чином знижують рівень товарних запасів, зменшують витрати часу і грошей виробників і споживачів, покращуючи контакт зі споживачами тощо. До посередників належать: агент, брокер, комісіонер, консигнатор, дистриб'ютор, дилер, торговий маклер, комівояжер та ін.

Отож, представниками посередницьких структур є установи та окремі особи, які займають місце між підприємцем та споживачем. Вони не лише здійснюють брокерські (посередницькі) операції, а й можуть займатися торгівлею на власний розсуд, надавати інформацію, консультативні, маркетингові та юридичні послуги тощо. Посередницький бізнес як різновид комерційного підприємництва дедалі більше поширюється в ринковій економіці.

Різновидом комерційного підприємництва є фінансове підприємництво.

На відміну від комерційного, де об'єктом купівлі-продажу є товари, фінансове підприємництво передбачає купівлю-продаж грошей, валюти, цінних паперів, тобто фінансових активів.

Основні етапи фінансового підприємництва:

Ресурси господарської діяльності => придбання фінансових ресурсів => продаж => валовий дохід => фінансовий результат

До фінансових підприємств належать банки, кредитні спілки, інвестиційні компанії тощо. Досвід фінансово-кредитного підприємництва в Україні свідчить про значний ризик для всіх учасників цього виду підприємницької діяльності.

Страхове підприємництво — особлива форма фінансового підприємництва. Тут підприємець сплачує страховий внесок, який повертається йому тільки при настанні страхового випадку.

Захищаючи бізнес і населення від нещасних випадків, це найбільш ризиковане підприємництво. До нього належать: страхові компанії, страхові агенти, страхові брокери, пенсійні фонди, фонди страхування від нещасних випадків, від безробіття та ін.

Останнім часом інтенсивно розвивається особливий вид підприємництва — інформаційне.

Інформаційне підприємництво — це інжинірингова, консалтингова діяльність, проведення маркетингових досліджень, послуги з використання комп'ютерних технологій.

Це використання в комерційних цілях системи креативних знань з організації, функціонування та розвитку інформаційної індустрії. Зокрема, до нього включають такі види діяльності: створення програмного забезпечення: опрацювання даних, роботу з базами даних: консультації з питань автоматизації, технічне обслуговування і ремонт офісної та комп'ютерної техніки: торгівлю інформацією, комп'ютерною технікою, програмними засобами. В результаті виробничого й інформаційного видів підприємництва створюються матеріальні або духовні блага, тоді як комерційне й фінансове базуються на здійсненні угод. Ці два види підприємницької діяльності є невід'ємною складовою ринкового механізму, однак питома вага і провідна роль все-таки мають належати сфері реального виробництва, що є запорукою тривалого розвитку економічної системи країни. Але пам'ятаймо, що незалежно від сфери діяльності, при організації бізнесу, підприємець зобов'язаний:

  • у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів підприємницької діяльності;
  • додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), дотримуватися правил сертифікації продукції;
  • не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;
  • вести облік результатів свого комерційного підприємництва відповідно вимог законодавства;
  • своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, та сплачувати податки та обов'язкові платежі згідно законодавства.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення:

1. Яку роль держава виконує як суб’єкт підприємницького процесу?

2. Назвіть основні види підприємницької діяльності.

3. Який із видів підприємницької діяльності є найбільш ефективним:

  • а) з погляду суспільства;
  • б) з погляду самого підприємця?

4. Чому посередництво в умовах української економіки домінує над виробництвом?

5. Назвіть основні умови розвитку підприємництва в Україні.

Творчі завдання.

Використовуючи різні джерела інформації, виконайте завдання:

1. Визначте, на здійснення яких видів підприємницької діяльності слід отримати ліцензію.

2. Робота в групах. Підготуйте міні-проекти у формі коротких презентацій видів підприємництва (виробниче підприємництво; комерційне підприємництво; посередницьке підприємництво; фінансове підприємництво; страхове підприємництво; інформаційне підприємництво) з використанням інструментів сервісу веб 2.0 — віртуальної дошки для спільної роботи (Padlet).

Вправа для самоаналізу.

Тест. Як обрати професію до душі

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)