Узагальнення за розділом «Середньовіччя»

• У добу Середньовіччя (V-XV ст.) особливо великий внесок до світової літератури зробили далекосхідний, середньосхідний і європейський культурні регіони.

• Китайського поета Лі Бо називали «вулканом поезії, безсмертним, скинутим з небес». Він, як і його молодший товариш Ду Фу, втілював у віршах реальні проблеми китайців: утиски селян, тугу жінки за чоловіком, що пішов на війну, гіркий сум від проводів друга.

• Творчість середньовічних китайських поетів глибоко філософічна й асоціативна, оскільки на неї впливали східні філософсько-релігійні вчення: на Лі Бо - даосизм, на Ду Фу - конфуціанство. Ці поети сповідували принцип «сенс не вичерпується написаним».

• Персько-таджицькій ліриці притаманні філософічність, алегоричність, увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання. Омар Хаям був майстром рубаї, в яких порушив найважливіші проблеми людського буття та безліч філософських питань. Персько-таджицькій ліриці властиві алегорична багатозначність і рельєфність образів.

• Поема «Пісня про Роланда» є вершиною середньовічного французького класичного героїчного епосу. Її провідною темою є традиційне для героїчного епосу зображення боротьби проти іноземців та іновірців за «красуню-Францію», християнську віру й короля Карла.

• Збірку «Нове життя» (1283-1293) Данте написав у так званому новому солодкому стилі. Це поетична школа в Італії XIII ст. Її представники у своїх творах використовували вишукані метафори і символи, оспівували жіночу красу і шанобливе кохання до неї. Збірка «Нове життя» складається з віршів (переважно сонетів) і прози, де йдеться про історію кохання і почуття ліричного героя до Беатріче, чиє ім’я означає благословенна. Беатріче постає як небесне створіння, уособлення жіночої краси і людських чеснот. Беатріче у сонетах Данте - ідеальна жінка, спасительниця, яка «пробуджує високих почувань святий хорал».

• Іван Франко високо оцінив заслуги італійця: «Данте є найвищим виразом, поетичним вінцем та увічненням того, що називаємо Середніми віками. Уся культура, усі вірування, усі муки та надії тих часів знайшли вираз у його поемі (“Божественна комедія”). Та водночас як людина геніальна він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині...»

Зміст