Біологія. Повторне видання. 6 клас. Костіков (2020)

§ 49. Отруйні гриби

Ви довідаєтеся про ті шапинкові гриби, котрі є небезпечними для життя та здоров ’я людини.

Плодові тіла грибів, які мають ніжку та шапинку, традиційно використовують як цінний харчовий продукт. Проте шапинкові гриби здатні спричинювати отруєння, часом навіть смертельні.

Грибні отруєння бувають двох типів: первинні та вторинні (мал. 211).

Первинні отруєння виникають тоді, коли в їжу вживають гриби, які утворюють отруйні речовини — грибні токсини. Такі гриби називають отруйними грибами.

Вторинні отруєння — це отруєння, спричинені їстівними грибами, які накопичили отруйні речовини (отрутохімікати, важкі метали та радіоактивні речовини), що містяться в забрудненому довкіллі.

Отруєння грибами
Типи отруєнь	Первинні отруєння	Вторинні отруєння
Отруйні речовини	Грибні токсини	Речовини, що забруднюють природне середовище або є продуктами розпаду грибів
Походження отруйних речовин	Синтезуються отруйними грибами	З’являються або утворюються внаслідок дій людини
Джерело отруєння	Отруйні гриби	Їстівні гриби
Як уникнути	Розпізнавати отруйні гриби, не збирати незнайомих грибів	Збирати гриби тільки в чистих місцях, дотримуватися правил зберігання та обробки

Мал. 211. Первинні та вторинні грибні отруєння

Від вторинних отруєнь уберегтися доволі легко: не можна збирати гриби біля автомобільних доріг, виробничих підприємств, поряд зі звалищами та смітниками, поблизу місць використання отрутохімікатів, у районах, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Не можна також збирати старі та гнилі гриби, порушувати правила зберігання та обробки грибів.

Близько 90 видів отруйних грибів здатні викликати первинні отруєння. Тяжкість отруєння залежить від двох головних факторів: від токсину, що міститься в цьому грибі, та кількості отрути, яка потрапила до організму. У разі грибних отруєнь простежують таке правило: що довшим був проміжок часу між споживанням гриба та проявом перших ознак отруєння, то важчим є отруєння.

Треба пам’ятати, що простих домашніх тестів на виявлення грибів, які не можна споживати, не існує. Єдиний надійний спосіб убезпечити себе від первинного грибного отруєння — уміти розпізнавати їстівні та отруйні види і ніколи не збирати незнайомих грибів. Такі способи розпізнавання отруйних грибів, як відсутність неприємного запаху, почорніння у грибному відварі срібної ложки або побуріння головки цибулини, є хибними.

За ступенем небезпечності отруйні гриби поділяють на три групи: смертельно отруйні, дуже отруйні та отруйні, а також виділяють групу умовно-отруйних грибів.

Найнебезпечнішу групу утворюють смертельно отруйні гриби. У нашій країні ростуть три види таких грибів: бліда поганка, білий мухомор та мухомор смердючий (мал. 212). Вони викликають таке сильне отруєння, що врятувати життя людини не вдається. Симптоми отруєння з’являються лише через кілька годин після вживання їх у їжу (інколи навіть через 2-4 доби). До того часу людина почувається добре, але токсини вражають печінку, викликаючи її розпад. Продукти розпаду печінки спричинюють появу перших ознак отруєння — зневоднення організму, синюшність, блювання, пронос. У цей час врятувати людину уже неможливо: стан хворого різко погіршується і настає смерть.

Мал. 212. Смертельно отруйні гриби: a — бліда поганка; б — білий мухомор; в — мухомор смердючий

Токсини смертельно отруйних грибів дуже стійкі: вони не руйнуються під час відварювання або сушіння, не видаляються вимочуванням та солінням. Смертельна доза мала — достатньо лише 10-30 г плодового тіла гриба.

Головні ознаки цих трьох найотруйніших грибів такі: кільце на ніжці (залишки часткового покривала), біла «цибулинка» при основі ніжки (залишки загального покривала, яке захищає все плодове тіло на початку його дозрівання) та пластинчастий гіменофор білого кольору. Пластинки гіменофора приростають до шапинки і не спускаються на ніжку. Шапинка блідої поганки забарвлена у різні відтінки зеленого кольору. Шапинки білого мухомора та мухомора смердючого білі.

Бліду поганку іноді помилково визнають за зеленуху або за зелену сироїжку. Білий та смердючий мухомори найчастіше плутають з печерицями.

До дуже отруйних належать гриби, зображені на малюнку 213. Отруєння цими грибами є важким і в середньому у 15 % випадків закінчуються смертю пацієнта. Проте, надавши своєчасну медичну допомогу, людину можна врятувати.

Мал. 213. Дуже отруйні гриби: a — несправжній опеньок; б — павутинник оранжево-червоний; в — павутинник найкрасивіший; г — плютка Патуйяра; д — лепіота отруйна; е — лепіота коричнево-червонувата

Група отруйних грибів досить велика (мал. 214). Симптоми отруєння цими грибами з’являються вже за 0,5-2 години після вживання грибів. У разі отруєння такими грибами постраждалому слід зробити промивання шлунка, давати пити багато прохолодного чаю або молока і неодмінно викликати лікаря. За умови вчасного звернення до лікаря та правильного надання першої допомоги хворий одужує протягом кількох днів.

Мал. 214. Деякі найвідоміші отруйні гриби: a — строчок; б — мухомор пантерний; в — говорушка білувата; г — свинуха; д — гнойовик чорнильний; е — печериця жовтошкіра

Деякі гриби мають «підступні» отруйні властивості. Наприклад, свинуха тонка викликає отруєння за умови тривалого регулярного її споживання. У людини поступово розвивається жовтуха та анемія. Гнойовик чорнильний спричинює отруєння лише при вживанні з алкоголем.

Найбільшою за кількістю видів є група умовно-отруйних грибів. Вони спричинюють дуже швидке, але легке отруєння, симптоми якого (блювота, пронос, слабкість, нудота, головний біль) проявляються вже за 10-30 хвилин після їх вживання. Упродовж доби людина зазвичай повністю одужує. Такі отруєння — здебільшого наслідок вживання сирих грибів (у свіжих грибних салатах). Будь-яка обробка (відварювання, смаження, сушка, вимочування) робить ці гриби безпечними. Прикладами умовно-отруйних грибів є сатанинський гриб, гриб-синяк, сироїжка блювотна, говорушка сіра, більшість хрящ-молочників.

Треба пам’ятати: навіть смертельно отруйні для людини гриби є корисними для природи. Вони допомагають рости деревам, розкладають відмерлі рештки рослин і очищають середовище від залишків загиблих організмів. Тож у природі не можна знищувати жодних грибів. Отруйний гриб треба просто оминути, залишити рости.

ВИСНОВКИ

1. Абсолютно безпечних грибів не існує. Навіть найкращі їстівні гриби можуть бути причиною вторинних отруєнь.

2. Простих тестів на виявлення отруйних грибів не існує. Найкращий спосіб уберегтися від отруйних грибів — збирати лише добре відомі їстівні гриби, лише в екологічно чистих місцях. Обов’язково потрібно вміти розпізнавати смертельно отруйні гриби, а незнайомі, маловідомі та сумнівні гриби не збирати в жодному разі!

3. Не можна вживати гриби сирими (за винятком їстівних грибів 1-ї категорії, про які йтиметься в наступному параграфі).

4. Не можна знищувати гриби у природі, навіть якщо вони належать до найотруйніших.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Первинні отруєння грибами, вторинні отруєння грибами, отруйні гриби, смертельно отруйні гриби, дуже отруйні гриби, умовно-отруйні гриби, загальне покривало.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке первинні та вторинні отруєння грибами?
2. Які гриби відносяться до смертельно отруйних?
3. Як можна розпізнати смертельно отруйні гриби?

ЗАВДАННЯ

На малюнку 215 наведено деякі їстівні гриби, з якими іноді плутають смертельно отруйні гриби (мал. 212). Порівняйте ці зображення, знайдіть якомога більше ознак для їх розмежування.