Біологія. Повторне видання. 6 клас. Костіков (2020)
§ 32. Запилення і запліднення квіткових рослин
Ви довідаєтеся про біологічне значення запилення та особливості запліднення, які передують розвитку насінини у квіткових рослин.
Запилення. Запилення і запліднення квіткових рослин відбуваються у квітці. Запилення — це перенесення пилкових зерен із пиляка на приймочку маточки. Розрізняють два його типи: самозапилення та перехресне запилення. У випадку самозапильних рослин (горох, пшениця) на маточку квітки потрапляє пилок тієї ж квітки, а у випадку перехреснозапильних — з іншої (мал. 140). Самозапилення може відбуватися, наприклад, у нерозкритому бутоні (фіалка). Прикладом пристосування, яке забезпечує перехресне запилення, є утворення одностатевих квіток. Якщо на одній рослині є маточкові і тичинкові квітки, то рослину називають однодомною (ліщина, огірок) (мал. 141, а), а якщо маточкові і тичинкові квітки з’являються на різних рослинах, то вони є дводомними (обліпиха, верба, кропива дводомна) (мал. 141, б, в).

Мал. 140. Типи запилення

Мал. 141. Однодомні та дводомні рослини: рослина огірка з тичинковими й маточковими квітками (а); дві рослини кропиви дводомної з тичинковими (б) і маточковими (в) квітками
Способи запилення різноманітні. Вітрозапильні рослини (ліщина — мал. 142, а) зазвичай мають дрібні, часто голі, неяскраві квітки без запаху. Приймочки маточок їхніх квіток пірчасті, а тичинки виділяють багато легкого неклейкого пилку. Квітки запилюються також і тваринами (найчастіше комахами), які відвідують квітки задля поживного пилку або цукристого нектару. Запилювачів приваблює яскравий колір квітки та запах, який залежить від уподобань тварини-запилювача: тонкі медові пахощі, наприклад, приваблюють метеликів і бджіл, а запах зіпсованого м’яса — мух. Пилок комахозапильних рослин є клейким.

Мал. 142. Рослини з різними способами запилення: a — вітрозапильна ліщина; б — комахозапильний (нічні метелики) тютюн; в — комахозапильна (бджоли) шавлія
Будова комахозапильних квіток надійно забезпечує перенесення пилку на приймочку маточки і захист нектару від відвідувачів, які не здатні запилити квітку. Так, білі запашні квітки тютюну, які мають тонкі довгі трубочки віночка, запилюються нічними метеликами з довгими хоботками (мал. 142, б). Бджоли і джмелі запилюють квітки з короткими й широкими трубочками (мал. 142, в). Широко розкриті квітки шипшини часто запилюють жуки. Тому ці квіти мають багато тичинок, а ніжні маточки сховані у чашоподібному квітколожі. Не лише комахи, а й інші тварини можуть запилювати квітки. У тропічних країнах запилювачами часто бувають птахи колібрі (мал. 143) та кажани (мал. 144).

Мал. 143. Колібрі живиться нектаром гібіскуса

Мал. 144. Кажан запилює квітку кактуса сагуаро
Пилок складається з дрібненьких пилкових зерен. Ззовні вони вкриті твердою оболонкою з різноманітними виростами поверхні, що водночас захищає вміст пилкового зерна і допомагає йому закріпитися на приймочці (мал. 145). Потрапивши на приймочку, пилкове зерно проростає у пилкову трубку (мал. 146) з двома сперміями — нерухомими чоловічими статевими клітинами. У процесі росту пилкової трубки відбувається транспортування сперміїв до насінного зачатка.

Мал. 145. Пилкові зерна квіткових рослин

Мал. 146. Ріст пилкової трубки і подвійне запліднення
Зародковий мішок насінного зачатка є місцем утворення жіночої статевої клітини — яйцеклітини. Зародковий мішок більшості квіткових рослин складається із семи клітин — великої центральної і шести менших за розміром, одна з яких і є яйцеклітиною. Коли пилкова трубка вростає у насінний зачаток і доростає до зародкового мішка, її кінчик розривається, а чоловічі статеві клітини — спермії — виходять з неї поблизу яйцеклітини.
Запліднення. Після звільнення двох сперміїв із пилкової трубки починається характерний лише для квіткових рослин процес подвійного запліднення, відкритий 1898 року Сергієм Гавриловичем Навашиним — професором Київського університету Святого Володимира (сучасна назва — Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Один зі сперміїв зливається з яйцеклітиною. В результаті запліднення яйцеклітини утворюється зигота, яка дає початок зародку нової рослини. Другий спермій зливається з великою центральною клітиною зародкового мішка. Запліднена центральна клітина ділиться й утворює ендосперм — тканину, яка запасає поживні речовини. Зародок, що розвивається із зиготи, занурений в ендосперм і отримує з нього потрібні для розвитку поживні речовини. У результаті з насінного зачатка утворюється насінина.
Запліднення — це злиття чоловічої та жіночої статевих клітин.
Зигота — це клітина, яка утворилася в результаті злиття цитоплазм і ядер чоловічої та жіночої статевих клітин.
ВИСНОВКИ
- 1. Будова квітки визначає характерний для кожної рослини тип і спосіб запилення.
- 2. Основна функція пилкового зерна квіткових рослин — утворення нерухомих чоловічих статевих клітин — сперміїв.
- 3. Біологічне значення запилення і утворення пилкової трубки у квіткових рослин полягає у транспортуванні сперміїв у насінний зачаток до зародкового мішка.
- 4. Основна функція зародкового мішка — утворення жіночої статевої клітини — яйцеклітини.
- 5. Біологічне значення подвійного запліднення полягає в одночасному утворенні зародка нової квіткової рослини і запасальної тканини, якою цей зародок живиться — ендосперму.
ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Запилення, однодомні рослини, дводомні рослини, пилкова трубка, запліднення, подвійне запліднення, ендосперм.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
- 1. Що таке запилення?
- 2. Які типи і способи запилення ви знаєте?
- 3. Якими є основні функції пилкового зерна і пилкової трубки квіткових рослин?
- 4. Якою є основна функція зародкового мішка?
- 5. Чому запліднення квіткових рослин називають подвійним?
ЗАВДАННЯ
1 Заповніть у зошиті наведену таблицю.
|
Об’єкт |
Де утворюється? |
Куди переноситься? |
Чим переноситься? |
Основна функція |
|
Пилкове зерно |
||||
|
Спермії |
2. Поміркуйте, чи впливає спосіб запилення квіткових рослин на будову пилкового зерна або спермія.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Чим живиться насінина?
Здавна тканини насінини, призначені для створення запасів поживних речовин, називали ендоспермом. Ендосперм, який утворюється в насінному зачатку до запліднення, називають первинним. Його мають рослини, які продукують насінини, не утворюючи квіток (наприклад, сосна, ялина). Проте у квіткових рослин ендосперм виникає тільки після запліднення яйцеклітини — унаслідок запліднення центральної клітини зародкового мішка. Такий ендосперм називають вторинним. Утворення вторинного ендосперму дозволяє запобігти зайвій втраті поживних речовин у разі, якщо запліднення яйцеклітини не відбулося.