Біологія. Повторне видання. 6 клас. Костіков (2020)
§ 13. Корисні бактерії
Цей параграф присвячено бактеріям, які охороняють наш організм і використовуються у господарській діяльності людини.
У тілі здорової людини живе від 300 до 1000 видів бактерій, загальна маса яких становить близько 1 кг, а чисельність клітин — близько 10 квадрильйонів. Це в десять разів більше, ніж кількість клітин, з яких складається тіло дорослої людини. За чисельністю переважають саме корисні бактерії — їх частка становить до 70-80 %. Решта припадає на умовно-небезпечні бактерії.
Корисні бактерії покращують травлення, забезпечують організм деякими потрібними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися із хвороботворними мікроорганізмами.
Найвідомішими корисними бактеріями є біфідобактерії та молочнокислі бактерії (мал. 32). Їх найбільше у молочнокислих продуктах — кефірі, йогурті, ряжанці, кисляку. Молочнокислі бактерії (мал. 33) можуть самостійно розвиватись у молоці, викликаючи його скисання — молочнокисле бродіння. Біфідобактерії самі не зброджують молоко, їх навмисно вносять у кисломолочні продукти для того, щоб заселити ними кишечник людини. Інше джерело надходження корисних бактерій — це різноманітні види соленої та квашеної садовини й городини.
Мал. 32. Корисні бактерії: а — біфідобактерія; б — молочнокисла бактерія (лактобацила кислотолюбна)
Мал. 33. Молочнокислі бактерії під оптичним мікроскопом: a — болгарська паличка; б — лактобацила кислотолюбна; в — сирна паличка
Бактерії корисні не лише для здоров’я, а й у практичній діяльності людини (мал. 34). За допомогою корисних бактерій виготовляють молочнокислі та солені продукти, а також деякі ліки, кормові добавки для свійських тварин, препарати, які підвищують та відновлюють родючість ґрунтів. Бактерії використовують під час обробки сировини у текстильній промисловості. Прадавні бактерії відіграли провідну роль в утворенні корисних копалин — самородної сірки, «болотної» залізної руди, нафти та газу. Особливе значення бактерії мають для переробки і використання різноманітних відходів: за їхньою допомогою здійснюються очищення стічних вод та переробка нерозчинних органічних решток на біогаз.
Мал. 34. Бактерії та промисловість. Йогурт і кефір, солоні огірки — продукти діяльності молочнокислих бактерій; оцет «виробляють» оцтовокислі бактерії; самородна сірка та болотна руда часто є результатами діяльності прадавніх бактерій; природний газ та біогаз — продукт бактеріального бродіння; природне азотне добриво — це бульбочкові бактерії
ВИСНОВКИ
1. Бактерії для людини зазвичай дуже корисні, але за певних умов можуть бути надзвичайно небезпечними.
2. Корисних бактерій значно більше, ніж шкідливих.
3. Особливо корисними для здоров’я людини є бактерії, які перешкоджають розвитку хвороботворних бактерій.
4. Людина широко використовує бактерії у своїй практичній діяльності.
ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Молочнокислі бактерії, біфідобактерії.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Дайте відповіді на запитання школярів, наведені на початку параграфа.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Пробіотики
Корисні бактерії називають пробіотиками. Їх застосовують для захисту організму від шкідливих бактерій і додають у продукти харчування з метою лікування або профілактики хвороб. Корисність молочнокислих бактерій, їхню здатність чинити опір шкідливим бактеріям та старінню організму вперше зауважив наш співвітчизник — професор Ілля Ілліч Мечников. Це сталося 1907 року — більш ніж за три чверті століття до того, як з’явився термін пробіотик.
Ілля Ілліч Мечников (1845-1916) — видатний зоолог, ембріолог, імунолог, мікробіолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицини (1908 р.). Один із засновників мікробіології та імунології. Автор теорії імунітету, теорії походження багатоклітинності тварин. Народився в Харківській губернії. Закінчив Харківський університет. Працював в Одеському університеті та Інституті Пастера у Парижі. Засновник Одеської бактеріологічної станції.
