Музичне мистецтво. 6 клас. Кондратова
Симфонічна сюїта. Урок узагальнення знань
Доброго дня, мій друже! Сьогодні ми продовжимо знайомство з жанрами симфонічної музики. А ще я запрошу тебе в музичну казку, створену відомим композитором.
Поглянь: наші друзі вже на зв’язку.
Привіт, Богдане! Мандруючи музичними сайтами у пошуках ліричної музики, я натрапила на симфонічну сюїту. Здається, ми цей жанр іще не вивчали...
Привіт, Христино! Справді, на попередніх уроках ми лише мимохідь згадували про такий жанр. Отже, настав час дізнатися про нього більше.
Термін «сюїта» був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами. Барокова сюїта складалася з чотирьох частин, назви яких відповідали назвам старовинних танців: алеманда, куранта, сарабанда і жига. Згодом у сюїту почали вводити інші танці, зокрема, менует, гавот, пасп’є та буре.
Німецькі композитори нерідко ставили на початок сюїти увертюру. Найвідомішим автором творів цього жанру епохи бароко вважають Й.С. Баха, який створив цикл сюїт для клавіру, а також сюїти для віолончелі, скрипки та флейти.
З другої половини XVIII століття сюїту почали вважати старомодною, і її витіснили симфонія та інструментальні концерти. У XIX столітті жанр сюїти відродився, однак цей термін набув іншого змісту — тепер сюїтами називали збірки фрагментів інструментальної музики з більших опусів (наприклад, опер чи балетів) або ж декілька невеликих самостійних п’єс, об’єднаних тематично.
Сюїта (франц. suite — ряд, послідовність) — циклічний інструментальний твір, що складається з кількох самостійних частин, об’єднаних художнім задумом.
Найбільш відомими оркестровими сюїтами XIX ст. є «Шехеразада» М. Римського-Корсакова і «Картинки з виставки» М. Мусоргського.
У творчості українських композиторів можна відзначити сюїти: для фортепіано — М. Лисенка, В. Барвінського, Н. Нижанківського; для струнного оркестру — М. Скорика; симфонічні — «Балетна сюїта» А. Рудницького, сюїта «Пам’яті Лесі Українки» А. Штогаренка та ін.
Послухай музику
М. Римський-Корсаков. Симфонічна сюїта «Шехеразада» (фрагменти).
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Які картини виникали в твоїй уяві під час слухання музики?
2. Які засоби виразності застосував композитор для створення образів казкових персонажів?
3. Кого, на твою думку, уособлює тема скрипки в цьому творі?
4. Звуки яких інструментів викликають в тебе асоціації з образом грізного царя Шахріяра?
5. Визнач характер мелодії кожного прослуханого фрагмента.
Літературною основою симфонічної сюїти «Шехеразада» стали окремі арабські казки зі збірника «1001 ніч».
Перед партитурою М. Римський-Корсаков подав складену ним самим програму: «Султан Шахріяр, переконаний у підступності й невірності жінок, зарікся страчувати кожну зі своїх дружин після першої ж ночі; але султанша Шехеразада врятувала своє життя тим, що зуміла зацікавити султана казками, розповідаючи їх упродовж 1001 ночі так, що Шахріяр, згораючи від цікавості, постійно відкладав її страту, а зрештою і зовсім змінив свої наміри.
Багато історій переповіла йому Шехеразада, наводячи вірші поетів і слова пісень, приплітаючи казку до казки й оповідь до оповіді...».
Симфонічна сюїта «Шехеразада» складається з чотирьох частин. Спочатку композитор дав кожній частині програмні підзаголовки, проте ніде не вказав, які саме казки мав на увазі:
І частина — «Море і Синдбадів корабель»;
II частина — «Фантастична оповідь царевича Календера»;
III частина — «Царевич та царівна»;
IV частина — «Багдадське свято. Море. Корабель розбивається об скелю з мідним вершником. Кінцівка».
Пізніше він вирішив залишити тільки назву сюїти та її загальну програму без підзаголовків, оскільки прагнув надати кожному слухачеві можливість самому уявити сцени з «Шехеразади».
Усі чотири частини не пов’язані між собою послідовним розвитком сюжету — це ніби калейдоскоп східних казкових образів та візерунків. Однак їх об’єднують дві музичні теми, що вперше з’являються у вступі, а потім — у музиці кожної з частин: витончена тема скрипки в супроводі арфи нагадує ніжний голос Шехеразади, а грізна тема у виконанні низьких струнних і мідних духових інструментів — це голос безжалісного Шахріяра. Якщо порівняти загрозливу музику у вступі з м’яким, заспокійливим її звучанням у фіналі, то стає зрозуміло, що життю юної Шехеразади вже ніщо не загрожує...
В. Стерет. «Шехеразада розповідає свої казки»
Музичний матеріал симфонічної сюїти «Шехеразада» неодноразово використовували як основу для нових композицій у сфері не лише академічної, а й естрадної музики.
У 1910 році М. Фокін поставив балет «Шехеразада» на музику Римського-Корсакова. Через більш ніж півстоліття (1968 р.) англійська рок-група «Deep Purple» виконала обробку першої частини «Шехеразади» як електроорганної композиції. Обробка сюїти входить і до альбому «Konvergencie» (1971 р.) словацької групи «Collegium Musicum». А в 2005 році духовий оркестр Мерліна Патерсона (Х’юстон, Техас, США) створив незвичну обробку «Шехеразади» для духових інструментів.
Спробуй виконати
Прослухай фрагменти сюїти ще раз і за допомогою фарб спробуй зобразити головних героїв твору. Добери кольори, які найкраще передають красу музики та дивовижний світ арабського мистецтва.
Богдане! Хочу тобі зізнатися, що мій найулюбленіший жанр у літературі — казка. Я із задоволенням перечитую казки і переглядаю художні фільми, створені за їх мотивами.
А я полюбляю сучасні багатосерійні мультфільми. От нещодавно помітив, що музика допомагає розпізнавати персонажів. Я навіть експериментував — із заплющеними очима намагався вгадати героя мультфільму за музикою...
До речі, Христинко, казки були однією з улюблених тем у творчості М. Римського-Корсакова — він навіть отримав прізвисько Казкар.
Микола Андрійович РИМСЬКИЙ-КОРСАКОВ
(1844-1908)
Відомий російський композитор, педагог, диригент, музичний критик. Автор великої кількості симфонічних творів (симфоній, сюїт, фантазій, увертюр, концертів), камерно-інструментальної, вокальної та духовної музики. Важливе місце у доробку композитора займають 15 опер, найкращими серед яких є «Псковитянка», «Майська ніч», «Снігуронька», «Ніч перед Різдвом», «Садко», «Царева наречена», «Казка про царя Салтана», «Кощій Безсмертний», «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію» та «Золотий півник».
Крім музичних творів і обробок народних пісень, Римський-Корсаков написав підручники з гармонії та оркестровки, а також спогади «Літопис мого музичного життя».
М. Римський-Корсаков народився в місті Тихвині Новгородської губернії. Заняття музикою розпочав у шестирічному віці, а в 11 років написав свої перші музичні твори.
У 1856 р. батько віддав Миколу в Морський кадетський корпус. Проте майбутній композитор не тільки не втратив інтересу до музики, а ще більше захопився нею й навіть почав брати уроки в піаніста Ф. Канілле.
У 1861 р., після переїзду родини в Санкт-Петербург, Римський-Корсаков познайомився з М. Балакирєвим, який відіграв важливу роль у формуванні його особистості й естетичних поглядів. Під впливом і керівництвом свого наставника навесні 1862 р. Римський-Корсаков завершив свій перший великий твір — симфонію №1.
Закінчивши Морський корпус з відзнакою, юнак протягом трьох років (1862-1865) служив на кліпері «Алмаз», завдяки чому побував у багатьох країнах світу. Враження від морських подорожей пізніше були втілені в музичних творах.
Повернувшись із мандрів, Римський-Корсаков знову поринув у творчість.
Етапним твором молодого композитора стала музична картина «Садко» (1867 р.), музика з якої пізніше була частково використана в однойменній опері. У цьому творі він уперше доторкнувся до світу казки і вперше використав придуманий ним симетричний лад, так звану гаму Римського-Корсакова, яку й надалі застосовував для характеристики фантастичного світу в своїх музичних творах. Також уперше композитор спробував втілити образ морської стихії за допомогою виражальних засобів музики.
Творче обдарування М. Римського-Корсакова найбільш повно проявилось у творах, пов’язаних зі світом фантастики і різноманітними формами народної творчості. Казка, легенда, билина, міф, обряд визначають не тільки тематику, а й ідейний зміст більшості творів композитора, якого сучасники з любов’ю називали Казкарем.
ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ
Слова і музика Н. Май
1. Засміється небо сонячним розмаєм
І нап’ється сонця у саду калина,
І духмяні трави росами заграють,
Й заспіває серце пісню про Вкраїну!
Приспів:
Хай воно розкаже світу
Про ранковую зорю,
Про волошки синьоокі у гаю,
Про сорочку-вишиванку,
Що неначе оберіг,
Й соловейка, що до ранку
Наспіватися не міг!
2. І нехай не згасне зіронька ранкова,
Хай твоєї долі вдача не покине, —
Будь благословенна, земле калинова,
Найдорожча в світі, рідна Україно!
Приспів:
Ти одна розкажеш світу
Про ранковую зорю,
Про волошки синьоокі у гаю,
Про сорочку-вишиванку,
Що неначе оберіг,
Й соловейка, що до ранку
Наспіватися не міг!
Приєднуйся до проекту наших друзів!
Христино, мені дуже сподобався жанр симфонічної сюїти. Давай спробуємо разом скласти альбом музичних казок із творів відомих композиторів.
Охоче тебе підтримаю... Впевнена: у нас вийде чудовий проект!
Підсумовуємо вивчене
• Із яким музичним жанром ми ознайомилися на уроці?
• Що таке симфонічна сюїта? Що тобі запам’яталося з історії розвитку жанру?
• Про що розповіла тобі симфонічна сюїта «Шехеразада»? Образи яких казкових героїв відображені в цьому творі?
• Про які цікаві факти з біографії М. Римського-Корсакова ми сьогодні дізналися? Розкажи.
Виконай удома
Послухай симфонічну музику. Визнач, чи є серед прослуханих композицій твори, написані за мотивами казок. Якщо так, то з’ясуй, до яких жанрів вони належать.
