Мистецтво. Повторне видання. 8 клас. Кондратова

§ 11. Вітчизняні пам’ятки мистецтва Середньовіччя

ВІДГОМІН ВІЗАНТІЙСЬКОГО стилю В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

З IX ст. Київська Русь почала активно контактувати з Візантією знаменитим шляхом «з варягів у греки». Поїздка київської княгині Ольги до імператора Костянтина Багрянородного в середині X ст. мала велике значення для подальшого розвитку торговельно-політичних відносин між обома державами і поширення християнства на Русі.

З Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, було запозичено церковний спів.

Давньоруські князі запрошували до Києва візантійських архітекторів і художників для спорудження храмів та монастирів. Українське богослов’я, іконопис, церковна архітектура та література тривалий час дотримувалися візантійської традиції. Мотиви візантійської філософії відчутні у творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди.

Невдовзі після прийняття християнства в Київській Русі почали зводити будівлі у візантійському стилі. Найкращим зразком такої споруди є Софійський собор у Києві, що зберігся до нашого часу (втім, зазнав суттєвої перебудови в епоху бароко).

Софійський собор. XI ст. Київ

Візантійський стиль почав активно реформуватися під впливом автентичних уявлень наших предків про будівництво й орнаментування. Внаслідок такого реформування з’явилися витягнуті вгору куполи київських церков, специфічна колірна гама розписів, фресок і мозаїк.

Розгляньте зображення відомих пам’яток сакрального зодчества України та порівняйте їх із культовими спорудами Візантії. Що, на вашу думку, збереглося в українських храмах від візантійського стилю?

П’ятницька церква. Кін. ХІІ - поч. XIII ст. Чернігів

Покровська церква-фортеця у с. Сутківці. XV-XVIII ст. Хмельницька обл.

ШЕДЕВРИ РОМАНСЬКОГО СТИЛЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

Автентична українська архітектура почала формуватися у IX—X ст. Спочатку всі споруди — укріплення, палаци, церкви — будували з дерева. Основною структурою будівель спрадавна був зруб, зведений з горизонтально покладених колод.

Поширений тип великих храмів XI—XIII ст. — це тринавні церкви з трьома напівкруглими чи гранчастими апсидами (заокругленням з боку вівтаря), з двома або трьома парами стовпів. Характерною рисою багатьох церков були опасання, тобто криті галереї, що оточували будівлю з трьох боків (окрім східного) і збереглися пізніше в українському дерев’яному зодчестві.

Розгляньте зображені українські храми і порівняйте їх із шедеврами романського зодчества західноєвропейських країн. Визначте спільні та відмінні риси.

Церква Святого Пантелеймона неподалік від Галича. XII ст. Івано-Франківщина

Спаео-Преображенський собор. XI ст. Чернігів

Кирилівська церква. XII-XVIII ст. Київ

Собор Бориса і Гліба. XII ст. Чернігів

Хотинська фортеця. XIII-XIV ст. Чернівецька обл.

Після монголо-татарської навали будівництво на території України почали підпорядковувати завданням оборони. У XII—XV ст. споруджували переважно фортеці з вежами, укріплені монастирі, замки — у Кам’янці-Подільському, Львові, Луцьку, Кременці, Білгороді-Дністровському. Стіни цих будівель високі та неприступні, однак на деяких з них можна побачити викладений з червоної цегли орнамент у вигляді української плахти або вишиванки. Найкращим прикладом такої споруди є Хотинська фортеця у Чернівецькій області.

ШЕДЕВРИ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ

Українське готичне зодчество представлене кам’яними замками, фортецями, храмами та дерев’яними церквами. Споруди містять зразки фрескового живопису та іконопису в готичному стилі.

Готична архітектура з’явилася на західноукраїнських землях унаслідок входження їхньої частини до складу Польщі й пов’язаного з цим поширення в регіоні католицької церковно-адміністративної структури.

На західних теренах, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, бурхливо розвивалися ремесла й торгівля. В українські міста прибувало багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво (зокрема в архітектуру) нові стильові форми.

Найвагомішу роль на початковому етапі поширення готичного стилю в церковній архітектурі відіграв Львів. Рання львівська архітектура епохи готики складає досить цілісну групу пам’яток, у якій домінують збережений до наших днів Латинський катедральний собор та втрачені у XVIII—XIX ст. костели монастирів домініканців і францисканців. Усі вони були закладені за єдиним планом (вузька витягнута вівтарна частина та вкорочена прямокутна нава) і демонстрували характерні приклади так званої цегляної готики, однією з прикметних рис якої виступала майже цілковита відсутність монументальної скульптурної декорації.

Архікатедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії (Латинський катедральний собор) — один з найдавніших готичних храмів України, пам’ятка сакральної архітектури XIV—XVIII ст.

Латинський катедральний собор. XIV-XVIII ст. Львів

Собор є прикладом базиліки з трьома павами, розділеними стовпами, та вівтарною частиною і двома вежами на фасаді. Біля бічних нав розташований вінець каплиць, а до вівтарної частини примикають лише дві симетричні каплиці.

У подальших століттях собор зазнав численних перебудов, втратив одну з двох веж і отримав цілком новий вигляд, однак планово-просторова структура залишилась первісною і має характерні ознаки ранньої церковної готики.

Цікавим західноукраїнським храмом є церква Різдва Богородиці в Рогатині (Івано-Франківщина), у якій простежується своєрідне поєднання традицій мурованого церковного зодчества княжої доби (тринавний план з двома опорними стовпами, арки в завершенні стін тощо) і європейської готики (зірчасті ребристі склепіння).

Рогатинська церква Різдва Богородиці — один із перших прикладів використання європейського готичного досвіду в українській мурованій церковній архітектурі. Пізніше до західного фасаду було прибудовано бароковий портал на двох круглих колонах та кам’яні сходи.

Численні перебудови храму визначили його сучасний зовнішній вигляд, у якому творчо переплелися елементи готичної та барокової архітектури.

Церква Різдва Богородиці. XII-XVIII ст. Рогатин, Івано-Франківщина

Окремим регіоном розвитку культової архітектури західноєвропейського зразка на українських землях перед серединою XV ст. було Закарпаття. Тут збереглося чимало мурованих костелів — однонавних, простих у плані — нерідко в селах, які репрезентують провінційну готичну будівельну традицію. До найхарактерніших належать культові споруди у Береговому, Виноградові, Струмківці, Хусті.

Костел Воздвиження Святого Хреста. ХІІ-ХІХ ст. Берегове, Закарпаття

Церква Святої Єлизавети. XIII-XVIII ст. Хуст, Закарпаття

Церква Святої Єлизавети (тепер Хустська реформатська церква) — одна з найхарактерніших пам’яток готики на українських теренах. До XVI ст. це був костел, збудований у строгому готичному стилі, храм оборонного типу. Зі сходу — гранчаста апсида, зміцнена підпірними стовпами. На західному фасаді — вежа, яка слугувала дзвіницею. Дахи церкви Святої Єлизавети були перебудовані у XVIII столітті. Споруда зберегла готичні вікна. Територія обнесена кам’яними мурами з двома брамами.

В епоху Середньовіччя на західноукраїнських землях поширювалася також дерев’яна костельна архітектура, проте вона була втрачена. До нашого часу збереглися лише церкви, споруджені пізніше, але з дотриманням готичних принципів зодчества.

Розгляньте зображення готичних дерев’яних церков на Закарпатті. Виділіть їхні спільні риси, які є ознаками готичного стилю.

Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Сокирниця. 1704 р. Закарпаття

Церква Св. Великомученика Дмитра у с. Репинне. 1780 р. Закарпаття

Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Данилове. 1779 р. Закарпаття

Церква Св. Миколи Чудотворця у с. Нижня Апша. 1604 р. Закарпаття

Іншим видом архітектури, якій були притаманні готичні риси, є оборонні будівлі. До такого типу споруд належить Луцький замок, який включає збережений у досить доброму стані Верхній і частково вцілілий Нижній, або Окольний замок.

Розгляньте на ілюстраціях фасад і фрагмент інтер’єру Латинського катедрального собору (Львів) та дайте відповіді на запитання.

1. Доведіть, що зображена споруда належить до готичної архітектури. Охарактеризуйте екстер’єр та внутрішнє оздоблення собору.

2. Спробуйте порівняти готичні споруди України та зарубіжжя, знайти їхні спільні та відмінні риси.

3. Поділіться своїми враженнями від вітчизняних пам’яток готичного мистецтва.

• Який вплив на вітчизняне мистецтво здійснив візантійський стиль?
• Що вам відомо про українські церкви, побудовані в романському стилі?
• Які риси готичного стилю збереглися в архітектурних спорудах України?

Розпочніть роботу над великим колективним проектом «Архітектура мого краю». У рамках проекту ви будете разом досліджувати збережені у вашій області або поблизу замки, церкви, монастирі, які репрезентують певну епоху чи стиль.

Знайдіть відомості про споруди епохи Середньовіччя та дізнайтеся про їх історію детальніше.