Мистецтво. 8 клас. Інтегрований курс. Комаровська
Український романтизм: утвердження національного духу
• У чому відмінності романтизму в українському й західноєвропейському музичному мистецтві? Про що мріяли українські композитори-романтики?
Що об'єднувало їхні твори? Як романтизм зумовив народження й розквіт національної опери?
Романтизм в Україні утверджував національну ідею. Творчість митців насичувалася громадянським пафосом і якнайтісніше була пов’язана з народною піснею. Саме в цей час активно розвивалася музична фольклористика. Українська музика XIX — початку XX ст. відкрила плеяду імен: С. Гулак-Артемовський, М. Вербицький, Д. Січинський і чимало інших. Кожне ім’я — яскрава індивідуальність. Спільною була мрія про волю своєму народові, а у творах — почуття відповідальності за його долю.
Саме в цей час Михайло Вербицький створив музику до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Пісня, що вперше прозвучала в супроводі гітари, згодом перетворилася на наш величний Державний Гімн.
1. В. та А. Сухорські. Пам'ятник Михайлові Вербицькому. Львів
2. Поховання-пантеон М. Вербицького. с. Млин, Підкарпатське воєводство, Польща
• Пригадайте з уроків історії, які події переживала Україна в XIX ст.? Яким було ставлення до української мови й загалом усього українського з боку російської імперії?
Центральною постаттю XIX ст. в українській культурі став Микола Лисенко — фундатор національної музичної школи, найвидатніший представник українського музичного романтизму, диригент, педагог, просвітитель, засновник наукової української музичної фольклористики. Його роль у музиці за значимістю дорівнює ролі Т. Шевченка в літературі.
• Які твори М. Лисенка ви знаєте? Яка народна пісня використана Лисенком в Увертюрі до опери «Тарас Бульба»? На чий текст було створено «Молитву за Україну»?
3. Кімната в будинку-музеї М. Лисенка в Києві
4. О. Курилас. Портрет М. Лисенка в унікальній різьбленій дубовій рамі
5. Актори й акторки першої вистави «Різдвяна ніч» М. Лисенка (25 січня 1874 р.)
Романтизм знайшов яскраве відображення в різних жанрах вітчизняної музики, зокрема вокальної, адже Україна уславлена своєю співучістю. Хорові твори під час утвердження національної свідомості особливо позначені патріотичним звучанням. Невипадково в цей час написано чимало музики на твори Т. Шевченка, що й нині звучить як ніколи пророче. Творчість поета й художника вплинула на весь мистецький процес. Микола Лисенко став першим інтерпретатором шевченківської волелюбної поезії. Твори композитора на вірші Шевченка поєдналися в «Музиці до “Кобзаря”».
До кращих зразків української хорової музики XIX ст. належить і «Заповіт» Гордія Гладкого на вірш Т. Шевченка.
Пісня «Думи мої, думи мої» на вірш Т. Шевченка й музику М. Лисенка давно стала народною. Вона звучить у різних виконаннях, кожне з яких розкриває нові грані образу України. Вірш Шевченка «прочитують» і сучасні виконавці.
1. Μ. Лисенко й учасниці хору після концерту з нагоди вшанування 50-х роковин Т. Шевченка. 1911 р.
2. М. Божій. «Думи мої, думи мої»
• Послухайте пісню «Думи мої, думи» у виконанні В. Жданкіна, академічного народного хору ім. Г. Верьовки, українського фолькгурту «Пиріг і батіг» та ін. Які смисли й підтексти, на вашу думку, виявлені в кожній інтерпретації пісні та поезії?
Глибину співочої душі та незламну силу духу нашого народу якнайкраще презентують світові українські пісні-романси, передаючи багатий емоційний світ, любов до рідної землі. Ці твори розкривають красу української музики, що поєднує ліричність із патріотичними мотивами та підкреслює унікальну національну самобутність.
Пісня-романс — один із різновидів камерної музики, сольна лірична пісня, яка виконується з інструментальним супроводом.
• Порівняйте звучання твору Л. Александрової (в обробці В. Заремби) на вірші М. Петренка «Дивлюсь я на небо» у виконанні Анатолія Солов'яненка та Бориса Гмирі. Схарактеризуйте темброву виразність голосів цих співаків. Які почуття викликає у вас така музика?
• Ознайомтеся з піснею-романсом «Ніч яка місячна» на вірші Михайла Старицького та дізнайтеся більше про пісню «Взяв би я бандуру».
3. Садиба родини Лизогубів. Седнів, Чернігівська обл.
4. Т. Шевченко. Портрет Іллі Лизогуба
В інструментальних творах камерних жанрів європейські традиції романтизму також перепліталися з українською пісенністю. Одним із засновників української фортепіанної музики вважається Олександр Лизогуб. Його брат Ілля Лизогуб залишив нам у спадок чудові твори для віолончелі.
• Послухайте твори композиторів-братів: варіації О. Лизогуба на тему пісні «Ой, у полі криниченька» й сонату І. Лизогуба для віолончелі. Визначте виразові засоби, що споріднюють ці твори із народною музичною творчістю.
Однією з визначних подій в українському музичному мистецтві стало написання Михайлом Калачевським «Української симфонії». Цей композитор є одним із основоположників національного симфонізму.
Твір, написаний у традиційному симфонічному циклі (Алегро, Інтермеццо-Скерцандо, Романс, Фінал), майстерно поєднує українські народні мелодії з класичною структурою.
У першій частині звучать мелодії пісень «Віють вітри» та «Йшли корови із діброви»; друга, жартівлива й жвава, містить мотив «Дівка в сінях стояла». Лірико-епічний настрій третьої частини передає пісня «Побратався сокіл з сизокрилим орлом», а темпераментний і життєствердний фінал наповнений танцювальними мотивами «Ой гай, гай зелененький» і «Ой, джигуне, джигуне». Симфонія об’єднує ліричні, гумористичні й епічні мотиви, які відображають щоденне життя та багатогранність українського народного характеру.
1. Μ. Панасенко. «Віють вітри, віють буйні»
2. І. Айвазовський. Вози, запряжені волами, посеред українського степу
3. Г. Кальченко, А. Ігнащенко. Пам'ятник Семенові Гулаку-Артемовському. Городище, Черкаська обл.
• Порівняйте пісні із тим, як вони використані композитором. Простежте розвиток пісенних мелодій у симфонії. Як їхні зміни відображають різні емоційні стани людської душі, змальовують різні життєві ситуації? Які твори українського живопису ви дібрали б для створення відеоряду симфонії М. Калачевського?
Справжнім відкриттям у музичному театрі стала перша українська опера «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. У цій комічній за жанром опері талановитий композитор звернувся до історичної минувшини, розкрив тему національної гідності й козацької звитяги.
Особливого колориту музиці опери надають народні мотиви й стилізовані українські мелодії. Першим виконавцем партії головного героя Івана Карася був сам композитор.
• Перегляньте фрагменти опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Поміркуйте, як у цьому творі гармонійно поєднані народна творчість із професійною майстерністю. Яке значення для української культури мала поява опери українською мовою в ті часи? Що робить музику зрозумілою та близькою широкому глядацькому загалу? Якими засобами і в образах яких персонажів композитор передає щирий український гумор?
Поцікавтеся, в репертуарі яких українських театрів є цей твір. Хто здійснив його сценічні постановки?
4-6. Сцени з опери С. Гулака Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Національна опера України
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Варіант 1. Складіть музичний «портрет» М. Вербицького за його оркестровими творами: «Оркестрова сюїта: Коломийка і Мазур», Симфонія № 7 Ля мажор, Симфонія № 1 Ре мажор.
Варіант 2. Самостійно дослідіть твір М. Лисенка Українська рапсодія № 2 «Думка-Шумка» для фортепіано.
СКРИНЬКА ПОРАД
До варіанта 1. Перегляньте фільми про життя і творчий шлях митця. Вслухайтеся в музику композитора. Розкрийте різноманіття образів. Висловіть думку стосовно об'єднувальної ідеї його творів різних жанрів.
До варіанта 2. Сформулюйте визначення жанру рапсодії. Опишіть характер основних мелодій, що використано у творі. Що вони символізують? Чому твір має таку назву (Думка-Шумка)? Порівняйте рапсодію М. Лисенка з відомою вам «Угорською рапсодією» Ф. Ліста.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
• Поясніть, у чому полягають відмінності українського й західноєвропейського музичного романтизму.
• Що означає назва твору М. Лисенка «Думка-Шумка»?
• Закінчіть речення.
В «Українській симфонії» М. Калачевського використано такі народні пісні: ...
• Пригадайте твір М. Лисенка «Боже великий, єдиний», який вам уже знайомий. Послухайте його кавер-версію «Молитва за Україну» у виконанні дитячого пісенного гурту «Джем». Виконайте пісню в хорі з друзями/подругами.
Молитва за Україну
Вірші О. Кониського
Музика М. Лисенка
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
На многая, многая літа.
Ноти
Видатна особистість у мистецтві
Михайло Калачевський (1851-1907) — відомий український композитор, музично-громадський діяч. Він здобув юридичну освіту в Одеському й Київському університетах. Любов до музики та систематичні заняття нею привели його до Лейпцизької консерваторії. Цікаво, що в Лейпцигу майбутній композитор навчався за кілька років після М. Лисенка в тих самих професорів. «Українська симфонія» стала його дипломною роботою. Після повернення в Україну М. Калачевський працював у Кременчуці за фахом — суддею. Проте захоплення музикою не залишав. Для популяризації кращих світових музичних надбань композитор зібрав оркестр, до участі в якому залучив місцевих аматорів (учителів, лікарів, чиновників). У виступах колективу звучали твори Моцарта, Бетховена, Шумана, Мендельсона.
1. М. Калачевський
Прагнення краси та любов до рідного краю спонукали Калачевського створити унікальний парк із десятками видів рослин у селі Рокитному поблизу Кременчука. Біля маєтку, у саду, були встановлені підмостки для оркестру, де щонеділі всі охочі могли безкоштовно насолоджуватися музикою. Сам митець виступав як ансамбліст, акомпаніатор, диригент і навіть лектор із мистецтва.
2. Куточок парку в с. Рокитному. Полтавська обл.
